Постанова

від 12.05.2020 по справі 922/3269/19

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" травня 2020 р. Справа № 922/3269/19

Колегія суддів у складі: головуюча суддя Терещенко О.І., суддя Сіверін В.І. , суддя Слободін М.М.

при секретарі Пархоменко О.В.

за участю:

позивача - не з`явився;

відповідача - не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплолюкс Україна", м. Київ (вх. №727Х/1-18)

на ухвалу господарського суду Харківської області від 12.02.2020 року у справі №922/3269/19, постановлену в приміщенні господарського суду Харківської області (суддя Жельне С.Ч.) повний текст якої складено 17.02.2020 року

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплолюкс Україна", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будинок Інвест Строй", м. Харків

про стягнення коштів

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 12.02.2020 року у справі №922/3269/19 прийнято заяву (вх.№883 від 15.01.2020 року) Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплолюкс Україна" про збільшення позовних вимог до розгляду; клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Будинок Інвест Строй" про призначення почеркознавчої експертизи (вх.№29530 від 04.12.2019) - задоволено частково; призначено у справі № 922/3269/19 комплексну судову експертизу, проведення якої доручено експерту Харківського науково-дослідного Інституту судових експертиз ім. Засл. професора М.С. Бокаріуса, м. Харків; на вирішення експерта постановлено відповідні питання; для проведення експертизи направлено Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса матеріали справи №922/3269/19; до кінцевого розподілу судових витрат сплату витрат, пов`язаних зі здійсненням судової експертизи покладено на відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Будинок Інвест Строй"; провадження у справі 922/3269/19 зупинено на час проведення судової експертизи.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Теплолюкс Україна" з ухвалою суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 12.02.2020 року у справі №922/3269/19 в частині призначення комплексної судової експертизи та зупинення провадження у справі.

Апелянт в обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує таке.

Господарським судом першої інстанції не взято до уваги письмові пояснення та докази позивача, як додані до матеріалів справи на підтвердження факту здійснення господарської операції, не надано їм правову оцінку; в оскаржуваній ухвалі не вказано перелік матеріалів, що надаються для дослідження; не зрозуміло які матеріали та зразки для порівняльного дослідження підпису директора ОСОБА_1 надані експерту для проведення експертизи.

Позовні вимоги грунтуються на стягненні заборгованості за фактично поставлений товар згідно замовлення відповідача в розмірі 125 346,50 грн.

Здійснення господарської операції підтверджується документами, які долучені до матеріалів справи: замовленням №3006 від 13.09.2018 року; рахунком на оплату товару від 13.09.2018 року, довіреністю №113 від 14.09.2018 року; видатковою накладною №2968 від 24.09.2018 року, актом звірки взаємних розрахунків, податковими накладними №310 від 24.09.2018 року, №311 від 24.09.2018 року; податкові накладні зареєстровані в ЄРПН, відповідно відображені в звітності за 2018 рік та належним чином оформлені документи по відображенню поставки товару відповідачу, подано податкову звітність за відповідний період, а тому посилання в оскаржуваній ухвалі виключно на видаткову накладну №2968 від 24.09.2018 року як на документальне отримання відповідачем товару, є суперечливим.

У клопотанні про призначення експертизи від 04.12.2019 року відповідач не звертався до суду з заявою про зупинення провадження у справі.

Для вирішення питання про зупинення провадження у справі у зв`язку з призначенням експертизи, господарський суд зобов`язаний навести мотиви необхідності вчинення такої процесуальної дії з викладенням обставин, які входять до предмета доказування та не можуть бути встановлені судом, оскільки потребують спеціальних знань; при оцінці правомірності зупинення провадження у справі дослідженню підлягає і факт обґрунтованості підстав такого зупинення.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.03.2020 року, суддею - доповідачем у справі визначено суддю Терещенко О.І. та сформовано колегію суддів у складі: головуюча суддя Терещенко О.І., суддя Сіверін В.І., суддя Слободін М.М.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 05.03.2020 року клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплолюкс Україна" про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження задоволено; поновлено строк на подання апеляційної скарги; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплолюкс Україна" на ухвалу господарського суду Харківської області від 12.02.2020 року у справі; відповідачу встановлено строк до 26.03.2020 року на протязі якого він має право подати відзив на апеляційну скаргу; призначено справу до розгляду на "01" квітня 2020 року.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року за №211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" через спалах у світі коронавірусу з 12.03.2020 року до 03.04.2020 року в Україні введений карантин.

Згідно зі статтями 3 та 27 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю; обов`язком держави є захист життя людини.

Рада суддів України на офіційному сайті 11.03.2020 року звернулася до громадян, які є учасниками судових процесів, з проханням утриматися від участі у судових засіданнях, якщо слухання не передбачають обов`язкової присутності учасників сторін та листом №9рс-186/20 від 16.03.2020 року до Верховного Суду, Вищого антикорупційного суду, місцевих та апеляційних судів з рекомендацією встановити особливий режим роботи судів України, в тому числі роз`яснити громадянам можливість відкладення розгляду справ у зв`язку із карантинними заходами.

Для запобігання розповсюдженню особливо небезпечного вірусного захворювання серед працівників на період з 13.03.2020 року по 03.04.2020 року наказом голови Східного апеляційного господарського суду від 13.03.2020 року за № 04-а встановлено особливий режим роботи суду в умовах карантину.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 23.03.2020 року повідомлено учасників справи, що розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплолюкс Україна" на ухвалу господарського суду Харківської області від 12.02.2019 року о 10:30 годині 01.04.2020 року не відбудеться, у зв`язку з введенням карантину відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року за №211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" через спалах у світі коронавірусу з 12.03.2020 року до 03.04.2020 року; встановлено нову дату та час розгляду скарги та призначено справу до розгляду "06" квітня 2020 року.

Колегію суддів враховано, що розгляд апеляційної скарги здійснюється у судових засіданнях (не в письмовому провадженні), а тому, за відсутністю клопотань учасників справи, щодо проведення судового засідання без їх участі, можливість забезпечення реалізації учасниками справи своїх процесуальних прав, пов`язаних із участю у судовому засіданні, є обмеженою в контексті запроваджених заходів запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 (обмеження щодо пересування громадського транспорту та міжміського сполучення тощо) та може бути здійснений за межами встановленого ст.273 ГПК України строку розгляду апеляційної скарги, що не є порушенням встановлених п.1 ст.6 ратифікованої Україною Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини 1950р. гарантій, в контексті усталеної практики Європейського суду з прав людини.

31.03.2020 року та 03.04.2020 року на адресу суду, електронною поштою (вх.№3113, вх.№3243) від відповідача надійшли клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з введенням карантину з 12.03.2020 року до 24.04.2020 року, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року за №211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19", зі змінами від 25.03.2020 року №239, через спалах у світі коронавірусу, що долучено до матеріалів справи.

В судове засідання 06.04.2020 року представник позивача не з`явився, на підтвердження направлення копії ухвали суду від 23.03.2020 року позивачу у справі додано рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення "Укрпошта" від від 31.03.2020 року: №6102231743013, згідно з яким останній отримав копію ухвали суду від 23.03.2020 року - 31.03.2020 року.

В судове засідання 06.04.2020 року представник відповідача не з`явився, на підтвердження направлення копії ухвали суду від 23.03.2020 року відповідачу у справі додано рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення "Укрпошта" від 03.04.2020 року №6102231743021, згідно з яким останній отримав копію ухвали суду від 23.03.2020 року - 31.03.2020 року.

Разом з тим, постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 року № 239 до постанови від 11.03.2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" через спалах у світі коронавірусу, якою з 12.03.2020 року до 03.04.2020 року в Україні введений карантин, внесено зміни, якими дію карантину продовжено до 24 квітня 2020 року.

Наказом голови Східного апеляційного господарського суду від 26.03.2020 року №05-а на період дії карантину суд продовжує працювати в умовах встановленого раніше особливого режиму.

Окрім того, згідно з актом Східного апеляційного господарського суду від 06.04.2020 року №12-33/86, складеним керівником апарату, начальником статистично-інформаційного відділу та заступником начальника статистично-інформаційного відділу суду, 06.04.2020 року з 09:00 год. була відсутня технічна можливість підписання процесуальних документів електронним цифровим підписом, їх надсилання до Єдиного державного реєстру судових рішень, отримання процесуальних документів за допомогою підсистеми "Електроний суд", здійснення перевірки посилених сертифікатів учасників процесу в підсистемі "Електроний суд" - через відсутність інтернет з`єднання з серверами Державного підприємства "Інформаційні судові системи" (т.2, а.с.41).

Тому, колегією суддів було враховано, що розгляд апеляційної скарги здійснюється у судових засіданнях (не в письмовому провадженні), а за відсутністю клопотань учасників справи, щодо проведення судового засідання без їх участі, можливість забезпечення реалізації їх процесуальних прав, пов`язаних із участю у судовому засіданні, є обмеженою в контексті запроваджених заходів запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 (обмеження щодо пересування громадського транспорту та міжміського сполучення тощо) та може бути здійснений за межами встановленого ст.273 ГПК України строку розгляду апеляційної скарги, що не є порушенням встановлених п.1 ст.6 ратифікованої Україною Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини 1950р. гарантій, в контексті усталеної практики Європейського суду з прав людини.

Крім того, відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)" від 30.03.2020 року № 540-IX, який набрав чинності з 02.04.2020 року, розділ Х ГПК України "Прикінцеві положення" доповнено пунктом 4 такого змісту:

"4. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину; строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 06.04.2020 року, з урахуванням ухвали від 07.04.2020 року, оголошено перерву у розгляді справи до "12" травня 2020 року, з метою мінімізації ризиків розповсюдження гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS - CoV-2, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року №211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19", зі змінами від 25.03.2020 року № 239; явка сторін в судове засідання обов`язковою не визнавалась.

24.04.2020 року електронною поштою та 12.05.2020 року на адресу суду від позивача надійшла заява (вх.№1168, вх.№4388), в якій останній з метою мінімізації ризиків розповсюдження гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року №211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" просить справу розглянути за відсутності представника, з урахуванням наданих доказів та викладених в апеляційній скарзі обставин; підтримує апеляційну скаргу та просить її задовольнити, що долучено до матеріалів справи.

12.05.2020 року на адресу суду, електронною поштою від представника відповідача - адвоката Дудій А.І. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (вх.№1372, вх.№4411), в якому останній просить відкласти розгляд справи на іншу дату, у зв`язку з введенням карантину з 12.03.2020 року до 24.04.2020 року, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року за №211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19".

Також, представник відповідача - адвокат Дудій А.І. зазначає про те, що бажає особисто брати участь у розгляді справи в суді апеляційної інстанції.

Колегія суддів, розглянувши клопотання представника відповідача - адвоката Дудій А.І. про відкладення розгляду справи, дійшла висновку про відмову в його задоволенні, з огляду на те, що учасникам справи було створено умови для реалізації ними прав, передбачених ГПК України у межах строку, встановленого частиною 2 статті 273 ГПК України, з урахуванням вимог Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 року № 540-IX.

Представник відповідача - адвокат Дудій А.І. не був позбавлений права з`явитись у судове засідання суду апеляційної інстанції, оскільки з матеріалів справи слідує, що місцезнаходженням відповідача та, зокрема, представника відповідача - адвоката Дудій А.І., є місто Харків.

А отже, у зв`язку з недопущенням затягування судового процесу, що може привести до порушення вимог статті 256 Господарського процесуального кодексу України та статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, колегією суддів відмовлено у задоволення клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник позивача в судове засідання 12.05.2020 року не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце його проведення, про що свідчить штамп на зворотньому боці ухвал суду від 06.04.2020 року та від 07.04.2020 року про відправлення її копій сторонам і є доказом належного повідомлення учасників спору про дату, час та місце судового засідання відповідно до пунктів 3.5.2., 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України.

Також, відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України Про доступ до судових рішень усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. 1 та 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції, Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" ).

Ухвали суду від 06.04.2020 року та від 07.04.2020 року було у встановленому порядку внесено до Єдиного державного реєстру судових рішень та інформація у справі, що розглядається була розміщена за веб-адресою https://court.gov.ua/fair/ та www.hra.arbitr.gov.ua/sud5039 .

До суду апеляційної інстанції повернулись копії ухвал суду від 06.04.2020 року та від 07.04.2020 року, які були надіслані позивачу за належною адресою, з довідкою працівників УДППЗ "Укрпошта"- не розміщено; не знаходиться.

Згідно з ч. 3 ст. 120 ГПК України , виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України , учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Пунктом 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України встановлено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

За змістом п. 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року №270 , у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п`ять календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причин невручення. Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Колегія суддів враховує правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 16.05.2018 року у справі № 910/15442/17.

Разом з тим, на підтвердження направлення копії ухвал суду від 06.04.2020 року та 07.04.2020 року адвокату позивача Паньковій С.М. у справі додано рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення "Укрпошта" від від 04.05.2020 року: №6102231864597, згідно з яким остання отримала копії ухвал суду від 06.04.2020 року та від 07.04.2020 року - 28.04.2020 року.

В судове засідання 12.05.2020 року представник відповідача не з`явився, на підтвердження направлення копії ухвал суду від 06.04.2020 року та 07.04.2020 року відповідачу у справі додано рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень "Укрпошта" від від 21.04.2020 року: №6102231864589, №6102231864570, згідно з якими останній отримав копії ухвал суду від 06.04.2020 року та від 07.04.2020 року - 14.04.2020 року (т.2, а.с.44,45).

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Постановами Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 року № 239, від 22.04.2020 року № 291 та від 04.05.2020 року №349 до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року за №211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" через спалах у світі коронавірусу внесено зміни, якими дію карантину продовжено до 22.05.2020 року.

Наказом голови Східного апеляційного господарського суду від 08.05.2020 року №08-а, на період дії карантину суд продовжує працювати в умовах встановленого раніше особливого режиму.

Зважаючи на те, що в ході апеляційного розгляду справи судом апеляційної інстанції було створено сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, та з урахуванням доповнень розділу Х ГПК України "Прикінцеві положення" пунктом 4 щодо продовження на час карантину (з 12.03.2020 року, який триває), строків судового розгляду справи відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)" від 30.03.2020 року № 540-IX, який набрав чинності з 02.04.2020 року, було надано достатньо часу та створено відповідні можливості для реалізації кожним учасником своїх процесуальних прав, передбачених ст. 42 ГПК України, колегія суддів вважає за можливе закінчити розгляд апеляційної скарги в даному судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції неоспорених обставин справи, колегія суддів встановила наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Теплолюкс Україна" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будинок Інвест Строй", в якому просить стягнути з останнього заборгованість за поставлений на замовлення №3006 від 13.09.2018 року товар у розмірі 125 346,50 грн, 11 440,48 грн. - індекс інфляції, 3502,83 грн. - 3% річних.

Крім цього, позивач також просить стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору та 15 000,00 грн. витрат на правову допомогу.

19.12.2019 року до господарського суду Харківської області від позивача надійшли додаткові пояснення щодо призначення у справі почеркознавчої експертизи (вх.№31017) та відповідь на відзив (вх.№31016), в яких останній зазначає, що позивачем повністю було дотримано вимоги щодо виготовлення первинних документів, а акцентування відповідача на допущення помилки в первинних документах щодо вірності написання прізвища директора "ОСОБА_2" не спростовує факту отримання товару та наявності у відповідача боргу за поставлений товар.

24.12.2019 року до господарського суду Харківської області від відповідача надійшло уточнене клопотання про призначення почеркознавчої експертизи (вх.№31375).

12.02.2020 року господарським судом Харківської області постановлено оскаржувану ухвалу, з підстав викладених вище.

Місцевий господарський суд, частково задовольняючи клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Будинок Інвест Строй" про призначення почеркознавчої експертизи та зупиняючи провадження у справі виходив з того, що з огляду на наявні у справі докази та пояснення представників учасників справи з приводу підписаної видаткової накладної №2968 від 24.09.2018 року, є істотною обставиною встановлення особи, яка вчинила підпис від імені ОСОБА_1 на видатковій накладній №2968 від 24.09.2018 року, а також документальне підтвердження факту отримання Товариством з обмеженою відповідальністю "Будинок Інвест Строй" від Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплолюкс Україна" за видатковою накладною №2968 від 24.09.2018 року товару.

Переглянувши справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Після ратифікації Верховною радою України Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, остання, відповідно до статті 9 Конституції України набула статусу частини національного законодавства.

З прийняттям у 2006 році Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , Конвенція та практика Суду застосовується судами України як джерело права.

Відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод справи про цивільні права та обов`язки осіб, а також справи про кримінальне обвинувачення мають бути розглянуті у суді впродовж розумного строку. Ця вимога спрямована на швидкий захист судом порушених прав особи, оскільки будь-яке зволікання може негативно відобразитися на правах, які підлягають захисту. А відсутність своєчасного судового захисту може призводити до ситуацій, коли наступні дії суду вже не матимуть значення для особи та її прав.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах Ryabykh v.Russia від 24.07.2003 року, Svitlana Naumenko v. Ukraine від 09.11.2014 року зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

У відповідності до статті 99 ГПК України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

З матеріалів справи слідує, що позовні вимоги полягають у стягненні заборгованості за поставлений 24.09.2018 року відповідачу за видатковою накладною №2968 товар.

Заперечуючи проти задоволення позову, апелянт вказує на те, що у видатковій накладній №2968 від 24.09.2018 року прізвище директора ТОВ "Будинок Інвест Строй" зазначено із помилкою, а саме вказано "ОСОБА_2" замість вірного прізвища ОСОБА_1; поставлений 24.09.2018 року за видатковою накладною №2968 товар відповідач не отримував, а підпис на видатковій накладній №2968 не належить ОСОБА_1 .

В обгрунтування клопотання про призначення почеркознавчої експертизи відповідач вказує на те, що з огляду на предмет спору у справі є об`єктивна необхідність у ідентифікуванні виконавця підпису від імені ОСОБА_1 на видатковій накладній №2968 від 24.09.2018 року, що потребує спеціальних знань.

У відповідності до статтей 77, 78, 79 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

За змістом системного аналізу приписів статей 86, 236, 277 ГПК України, з метою забезпечення законності та обґрунтованості судового рішення, на місцевий господарський суд покладено обов`язок всебічно та повно з`ясувати і дослідити обставини справи, що мають значення для її вирішення по суті.

Отже, суд, розглядаючи справу, має вживати заходів до всебічного й повного встановлення обставин спору, що не суперечить принципу змагальності, оскільки останній відображається в змісті процесуальних прав та обов`язків осіб, що беруть участь у справі та реалізується в сукупності з принципами рівності, диспозитивності та безпосередності, проте суд наділяється в тому числі організаційно-розпорядчими повноваженнями, необхідними для здійснення ним функцій органу правосуддя та прийняття законних і обґрунтованих судових актів.

Так, згідно ст. 1 Закону України "Про судову експертизу", судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів досудового розслідування чи суду.

Спеціальні знання - це професійні знання, отримані в результаті навчання, а також навички, отримані обізнаною особою в процесі практичної діяльності в різноманітних галузях науки, техніки та інших суспільно корисних галузях людської діяльності, які використовуються разом з науково-технічними засобами під час проведення експертизи. Змістом спеціальних знань є теоретично обґрунтовані і перевірені практикою положення і правила, які можуть відноситися до будь-якої галузі науки, техніки, мистецтва тощо.

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Дульський проти України" (Заява № 61679/00) від 01.06.2006 року, зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури. Більше того, суд вирішує питання щодо отримання додаткових доказів та встановлює строк для їх отримання.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.

Отже, експертиза призначається судом у випадку необхідності встановлення фактів (обставин), дані про які вимагають спеціальних знань, та які мають суттєве значення для правильного вирішення спору по суті. При цьому, в силу приписів статті 99 Господарського процесуального кодексу України господарський суд самостійно визначає, чи є у нього необхідність у спеціальних знаннях і, відповідно, призначення для цього експертизи, чи такої необхідності немає і суд може вирішити спір на підставі інших доказів, поданих у справі.

Таким чином, місцевий господарський суд, з огляду на наявні у справі докази та пояснення представників учасників справи щодо підписаної видаткової накладної №2968 від 24.09.2018 року, дійшов вірного висновку про наявність істотних обставин для встановлення особи, яка вчинила підпис від імені ОСОБА_1 на видатковій накладній №2968 від 24.09.2018 року, а також документального підтвердження факту отримання Товариством з обмеженою відповідальністю "Будинок Інвест Строй" від Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплолюкс Україна" за видатковою накладною №2968 від 24.09.2018 року товару.

За таких обставин, аргументи апелянта щодо того, що для вирішення питання про зупинення провадження у справі у зв`язку з призначенням експертизи, господарським судом першої інстанції не наведено мотиви необхідності вчинення такої процесуальної дії з викладенням обставин, які входять до предмета доказування та не можуть бути встановлені судом, оскільки потребують спеціальних знань та при оцінці правомірності зупинення провадження у справі не досліджено факт обґрунтованості підстав такого зупинення, не приймаються.

Щодо викладених відповідачем в уточненому клопотанні про призначення почеркознавчої експертизи питань, частина яких полягає у ідентифікуванні виконавця підпису від імені ОСОБА_1 в інших видаткових накладних - №2838 від 14.09.2018 року, №2967 від 24.09.2018 року, №2982 від 25.09.2018 року, господарський суд першої інстанції правомірно не взяв їх до уваги, оскільки предметом спору у даній справі є стягнення заборгованості за поставлений саме за видатковою накладною №2968 від 24.09.2018 року, товар.

Відповідно до ч. 4, 5 статті 99 ГПК України, учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.

Разом з тим, згідно з ч. З ст. 99 ГПК України при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд.

Згідно Переліку регіональних зон обслуговування науково-дослідними установами судових експертиз Міністерства юстиції України (додаток № 1 до Інструкції Про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень", затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 53/5) до зони обслуговування Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз імені заслуженого професора Засл. проф. М.С.Бокаріуса відносяться регіони Сумської, Полтавської та Харківської областей.

Згідно пункту 2 частини першої статті 228 ГПК України, господарський суд має право зупинити провадження у справі за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи у випадку призначення господарським судом судової експертизи. Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється на час проведення експертизи.

Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010 року)

Принцип рівності сторін вимагає "справедливого балансу між сторонами", і кожній стороні має бути надано відповідну можливість для представлення своєї справи в умовах, що не ставлять її у суттєво невигідне становище порівняно з опонентом. Більше того, принцип справедливості, закріплений у статті 6 Конвенції, порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником (див. рішення Суду у справі Мала проти України, no.4436/07, від 03.07.2014).

Визнаючи, чи було провадження у справі загалом справедливим, також має враховуватись, чи було дотримано прав на захист. Слід, зокрема, розглянути, чи заявникові була надана можливість спростувати достовірність доказів і заперечити проти їх використання. Будь-який сумнів щодо їхньої достовірності й точності, питання справедливості розгляду не обов`язково постає у разі відсутності будь-яких інших матеріалів на підтвердження отриманих доказів, слід мати на увазі, що у разі, якщо доказ має дуже вагомий характер і якщо відсутній ризик його недостовірності, необхідність у підтверджувальних доказах відповідно зменшується (див. рішення Суду у справі Яременко проти України, no.32092/02, від 12.06.2008 року).

А тому, колегія суддів зазначає, що господарський суд першої інстанції, оцінивши складність справи та важливість результатів її розгляду для сторін, сприяючи учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених ГПК України та забезпечуючи рівність їх прав на справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спору, дійшов обгрунтованого висновку про призначення у справі комплексної судової експертизи та зупинення провадження у справі.

Отже, висновок місцевого господарського суду про призначення у справі комплексної судової експертизи та зупинення провадження у справі відповідає принципам справедливого судового розгляду у контексті частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 року).

Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Апелянту було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків господарського суду першої інстанції.

Відповідно до статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Стаття 74 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання, в першу чергу, національного законодавства та оцінки національними судами (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010 року)

Апелянту була надана можливість спростувати достовірність доказів і заперечити проти їх використання.

Отже, на думку колегії суддів, під час розгляду справи її фактичні обставини були встановлені судом першої інстанції на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження поданих доказів; висновки суду відповідають цим обставинам, юридична оцінка надана їм з вірним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 255, 269, 270, 271, п. 1 ч.1 ст. 275, 282 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплолюкс Україна" залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 12.02.2020 року у справі №922/3269/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у строк протягом двадцяти днів з дня її проголошення, який обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 14.05.2020 року.

Головуюча суддя О.І. Терещенко

Суддя В.І. Сіверін

Суддя М.М. Слободін