Рішення

від 14.05.2020 по справі 922/1049/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" травня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/1049/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жельне С.Ч.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Комунального підприємства "Куп`янський міський ринок" Куп`янської міської ради Харківської області, м.Куп`янськ до Фізичної особи-підприємця Глушко Володимира Леонтійовича, с.Подоли, Харківська область про стягнення коштів 2087,70 грн. без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "Куп`янський міський ринок" Куп`янської міської ради Харківської області звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Глушко Володимира Леонтійовича про стягнення заборгованості з орендної плати у розмірі 2087,70 грн. за договором оренди торговельного місця №306 від 01.01.2019 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 13.04.2020 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по справі № 922/1049/20, розгляд справи було вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідно до частини першої пункту 3 статті 12 ГПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Для цілей цього Кодексу визначено поняття малозначних справ, а саме - це справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також справи незначної складності, визнані судом малозначними.

Частиною 1 статті 247 ГПК України встановлено, що малозначні справи розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини 1 статті 250 ГПК України, питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 5 статті 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвала суду від 13.04.2020, що була направлена на адресу сторін, отримана сторонами про що свідчать відмітки на поштових повідомленнях, які повернулись до суду.

Відповідач 30.04.2020р. надав до суду відзив на позовну заяву (вх.№10088), в якому просить суд відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.

06.04.2020 позивачем до суду надано відповідь на відзив (вх.№10313).

Згідно ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 1 статті 252 ГПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Згідно частини 2 статті 252 ГПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Згідно статті 114 ГПК України, суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яка ратифікована Україною 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій для розгляду справи та про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті.

Перевіривши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, суд встановив наступне.

01.01.2019 між Комунальним підприємством Куп`янський міський ринок Куп`янської міської ради Харківської області (орендодавець, позивач) в особі директора Реутського Юрія Федоровича та фізичною особою-підприємцем Глушко Володимиром Леонтійовичем (орендар, відповідач) укладено договір оренди торговельного місця №306 за яким, торговельне місце № кр ХЗ загальною площею 5,6 кв.м., що розташоване на території Куп`янського міського ринку (об`єкт оренди) надається орендодавцем у тимчасове користування орендареві для провадження торговельної діяльності. (п.1 Договору).

Об`єкт оренди облаштовано тимчасовою нестаціонарною спорудою, право власності на яку має орендар (п.2 Договору).

Відповідно до п.3 Договору орендар набуває права користування об`єктом оренди з дня підписання договору.

Пунктом 8 Договору встановлено, що орендар зобов`язаний, зокрема, своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Згідно п.10 Договору, розмір орендної плати об`єкту оренди за один місяць становить 208,77 грн.

Орендна плата за 1 кв.м. за один місяць становить 37,28 грн. (п.9 Договору).

Відповідно до п.11 Договору орендна плата вноситься з 1-го до 15-го числа місяця, що передує місяцю, за який проводиться оплата. У разі порушення строку оплати, орендарю нараховується пеня у розмірі 2% від суми заборгованості за кожний день просрочки. Орендна плата підлягає сплаті незалежно від результатів провадження господарської діяльності орендаря.

Згідно до п.16 Договору він укладений строком на 12 місяців та діє з 01.01.2019 по 31.12.2019 року включно, але не більше ніж один рік.

Договір може бути автоматично продовжено, якщо орендар продовжує користуватися об`єктом оренди після закінчення строку дії договору за умови відсутності протягом одного місяця заперечень орендодавця.

Як вказує позивач, протягом дії договору відповідач не виконав свої зобов`язання з оплати орендної плати, відповідно до умов договору, у зв`язку із чим у ФОП Глушко В. Л. утворилася заборгованість у розмірі 2087,70 грн. за період з 01.01.2019 по 31.12.2019 року.

У зв`язку із невиконанням орендарем зобов`язання щодо здійснення оплати орендної плати, позивачем в досудовому порядку було направлено відповідачу лист №27 від 27.11.2019 про необхідність погашення останнім виниклої заборгованості за договором оренди торговельного місця №306 від 01.01.2019.

Вищевказаний лист отриманий відповідачем 07.12.2019 року, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Проте, орендарем не здійснено орендну плату по договору на суму 2087,70 грн. за період з 01.01.2019 по 31.12.2019 року.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов`язання виникають з підстав, зазначених у ст. 11 ЦК України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов`язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

У відповідності із ст.173 ГК України та ст. 509 ЦК України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконати її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства; сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами; сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Ст. 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв діловою обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 п. 4 ст. 179 ГК України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 193 ГК України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно із ст. 626 ЦК України, договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.

Як свідчать матеріали справи, між сторонами виникли зобов`язання, які за своєю правовою природою є правовідносинами, що випливають із договору найму.

Відповідно до частини 1 ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Аналогічні за змістом норми містяться у статті 283 ГК України.

Відповідно до ст. 760 ЦК України, предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).

Ст. 761 ЦК України встановлено, що право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем також може бути особа, уповноважена на укладання договору найму.

Відповідно до ст. 762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму.

Відповідно до статті 284 ГК України, орендна плата є істотною умовою договору оренди.

Відповідно до ст. 286 ГК України, орендна плата це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Частинами 1, 5 ст. 762 ЦК України встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Обов`язок своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату встановлений ч. 3 ст. 285 ЦК України.

Як зазначалось вище, умовами договору сторони погодили порядок здійснення орендної плати.

З наданої позивачем довідки від 25.01.2020 вбачається, що заборгованість ФОП Глушко В.Л. за Договором оренди торговельного місця №306 від 01.01.2019 за період з 01.01.2019 по 31.12.2019 складає 2087,70 грн.

Відповідно до положень статей 525, 526, 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору, у встановлений строк (термін) його виконання та вимог цього Кодексу, інших активів цивільного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Заперечуючи проти позову відповідач у відзиві на позов вказує, що цивільно-правові відносини між сторонами відсутні, оскільки договір оренди торговельного місця №306 від 01.01.2019 він не підписував, а інформація зазначена у довідці про заборгованість з орендної плати є недостовірною.

Преамбулою вищевказаного договору передбачено, що сторонами складеного та підписаного договору є: Комунальне підприємство Куп`янський міський ринок та ФОП Глушко Володимир Леонтійович.

Суд зазначає, що відповідач не скористувався правом звернутися до господарського суду із зустрічною позовною заявою, в рамках розгляду даного спору, або окремого позову, з вимогами про визнання недійсним договору оренди торговельного місця №306 від 01.01.2019 року.

А, отже, при вирішенні даного спору, суд виходить з принципу презумпції правомірності правочину, закріпленого у ст. 204 ЦК України, та не знаходить правових підстав щодо визнання КП Куп`янський міський ринок Куп`янської міської ради (ЄДРПОУ 22673811) неналежним позивачем у справі № 922/1049/20, оскільки КП Куп`янський міський ринок є стороною договору оренди торговельного місця №306 від 01.01.2019 року, укладеного з ФОП Глушко В.Л., який є дійсним на час розгляду справи.

Згідно статті 73 ГПК України: доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи те, що відповідачем в установленому порядку не спростовано обставини, на які посилається позивач стосовно неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором оренди торговельного місця №306 від 01.01.2019, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості з орендної плати в розмірі 2087,70 грн. нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 61, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 4, 11, 12, 13, 73, 74, 76, 77, 79, 86, 123, 126, 129, 165, 232, 233, 236, 238, 240, 241, 242, 247, 252, 256 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Глушко Володимира Леонтійовича (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Комунального підприємства Куп`янський міський ринок Куп`янської міської ради Харківської області (ЄДРПОУ 22673811, адреса: 63701, Харківська обл., м.Куп`янськ, вул. Студентська, 5) заборгованість з орендної плати 2087 грн. 70 коп. та витрати по сплаті судового збору 2102 грн. 00 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано в строки та в порядку визначеному ст. 256, 257 ГПК України з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Повне рішення складено "14" травня 2020 р.

Суддя С.Ч. Жельне