Постанова

від 17.09.2020 по справі 922/1049/20

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" вересня 2020 р. Справа № 922/1049/20

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Тихий П.В., суддя Ільїн О.В. , суддя Хачатрян В.С.

при секретарі судового засідання Беккер Т.М.,

за участю представників сторін:

позивача - Реутський Ю.Ф. (керівник, паспорт МН972783, розпорядження №128/кп від 19.12.2019);

відповідача - Глушко В.Л. (особисто);

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Глушко Володимира Леонтійовича (вх.№1569Х/1-43) на рішення господарського суду Харківської області від 14.05.2020 (суддя С.Ч. Жельне, повний текст рішення складено 14.05.2020) у справі №922/1049/20

за позовом Комунального підприємства "Куп`янський міський ринок" Куп`янської міської ради Харківської області, м. Куп`янськ;

до Фізичної особи-підприємця Глушко Володимира Леонтійовича, с. Подоли, Харківська область;

про стягнення коштів, -

ВСТАНОВИЛА:

Комунальне підприємство "Куп`янський міський ринок" Куп`янської міської ради Харківської області звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Глушко Володимира Леонтійовича про стягнення заборгованості з орендної плати у розмірі 2087,70 грн. за договором оренди торговельного місця №306 від 01.01.2019 року.

Рішенням господарського суду Харківської області від 14.05.2020 у справі №922/1049/20 позов задоволено повністю. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Глушко Володимира Леонтійовича на користь Комунального підприємства "Куп`янський міський ринок" Куп`янської міської ради Харківської області заборгованість з орендної плати 2087 грн. 70 коп. та витрати по сплаті судового збору 2102 грн. 00 коп.

Фізична особа-підприємець Глушко Володимир Леонтійович з вказаним рішенням суду першої інстанції не погодився та звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 14.05.2020 у справі №922/1049/20 та прийняти нове рішення. Стягнути з позивача суму сплати судового збору згідно наданої квитанції.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що підпис на договорі ставила невідома особа. Зазначає, що в матеріалах справи відсутні документи, які підтверджують право власності позивача на спірний об`єкт оренди, чи документи, які підтверджують право власності територіальної громади на даний об`єкт.

Зазначає, що неодноразово звертався до керівництва позивача стосовно того, щоб йому обрахували земельну ділянку, на якій знаходиться його тимчасова споруда, на якій він здійснює свою підприємницьку діяльність та надали розрахунковий рахунок для здійснення платежу за оренду земельної ділянки, яка належить територіальній громаді.

Одночасно з апеляційною скаргою апелянт подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження на рішення господарського суду Харківської області від 14.05.2020 у справі №922/1049/20, посилаючись на те, що ФОП Глушко В.Л. подав апеляційну скаргу у встановлений законом строк, однак не до Східного апеляційного господарського суду, а до іншого апеляційного суду.

24.06.2020 витягом з протоколу автоматизованого розподілу судових справ між суддями по справі №922/1049/20 визначено колегію суддів Східного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Тихий П.В., суддя Ільїн О.В., суддя Хачатрян В.С.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 30.06.2020 у справі №922/1049/20 у зв`язку з тим, що апеляційна скарга оформлена з порушенням вимог ст. 258 Господарського процесуального кодексу, а саме: апелянтом не надано доказів сплати судового збору та доказів надсилання копії апеляційної скарги позивачу, залишено без руху апеляційну скаргу відповідача на підставі п. 2 ч. 3 ст. 260 Господарського процесуального кодексу та надано апелянту строк для усунення встановлених при поданні апеляційної скарги недоліків протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Відповідач подав заяву про усунення недоліків (вх.№6651 від 14.07.2020) в якій просить долучити до матеріалів справи оригінал платіжного доручення від 10.07.2020 на суму 3153,00 грн. та докази надсилання копії апеляційної скарги позивачу.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 20.07.2020 клопотання Фізичної особи-підприємця Глушко Володимира Леонтійовича рішення господарського суду Харківської області від 14.05.2020 у справі №922/1049/20 про поновлення строку на подання апеляційної скарги задоволено, строк на подання апеляційної скарги поновлено. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Глушко Володимира Леонтійовича на рішення господарського суду Харківської області від 14.05.2020 у справі №922/1049/20. Встановлено строк позивачу для подання відзиву на апеляційну скаргу (з урахуванням вимог ст. 263 ГПК України) протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали. Призначено справу до розгляду на 18 серпня 2020 р. о 12:00.

29.07.2020 від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№7108), в якому він вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим та просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення.

Протокольною ухвалою в судовому засіданні 18.08.2020 оголошено перерву до 25.08.2020 до 12:15 год.

В судове засідання 25.08.2020 з`явився відповідач та заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи задля надання сторонам можливості врегулювати спір шляхом укладення мирової угоди.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 25.08.2020 розгляд справи відкладено на 17.09.2020 на 12:00 год.

В судове засідання з`явився представник позивача та відповідач.

Відповідач заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи, яке обґрунтував тим, що планує звернутися до юриста для отримання правової допомоги та зібрання нових доказів.

Розглянувши заявлене клопотання представника відповідача, колегія суддів дійшла висновку про відмову у його задоволенні, виходячи з того, що відповідно до вимог пункту 11 статті 270 ГПК України господарський суд відкладає розгляд справи, коли спір не може бути вирішено в даному засіданні, зокрема, через нез`явлення в засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

Колегія суддів констатує, що у відповідача було достатньо часу для звернення за правовою допомогою як в суді першої інстанції, так і в суді апеляційної інстанції.

Крім того, розгляд апеляційної скарги неодноразово відкладався, зокрема для надання можливості сторонам досягти примирення.

Разом з тим, враховуючи приписи статті 273 ГПК України, 17.09.2020 є останнім днем строку розгляду апеляційної скарги, відтак у суду відсутня навіть процесуальна можливість задовольнити клопотання відповідача.

Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши присутніх в судовому засіданні позивача та відповідача, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.01.2019 між Комунальним підприємством "Куп`янський міський ринок" Куп`янської міської ради Харківської області (орендодавець, позивач) в особі директора Реутського Юрія Федоровича та фізичною особою-підприємцем Глушко Володимиром Леонтійовичем (орендар, відповідач) укладено договір оренди торговельного місця №306 за яким, торговельне місце № кр ХЗ загальною площею 5,6 кв.м., що розташоване на території "Куп`янського міського ринку" (об`єкт оренди) надається орендодавцем у тимчасове користування орендареві для провадження торговельної діяльності. (п.1 Договору).

Об`єкт оренди облаштовано тимчасовою нестаціонарною спорудою, право власності на яку має орендар (п.2 Договору).

Відповідно до п.3 Договору орендар набуває права користування об`єктом оренди з дня підписання договору.

Пунктом 8 Договору встановлено, що орендар зобов`язаний, зокрема, своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Згідно п.10 Договору, розмір орендної плати об`єкту оренди за один місяць становить 208,77 грн.

Орендна плата за 1 кв.м. за один місяць становить 37,28 грн. (п.9 Договору).

Відповідно до п.11 Договору орендна плата вноситься з 1-го до 15-го числа місяця, що передує місяцю, за який проводиться оплата. У разі порушення строку оплати, орендарю нараховується пеня у розмірі 2% від суми заборгованості за кожний день просрочки. Орендна плата підлягає сплаті незалежно від результатів провадження господарської діяльності орендаря.

Згідно до п.16 Договору він укладений строком на 12 місяців та діє з 01.01.2019 по 31.12.2019 року включно, але не більше ніж один рік.

Договір може бути автоматично продовжено, якщо орендар продовжує користуватися об`єктом оренди після закінчення строку дії договору за умови відсутності протягом одного місяця заперечень орендодавця.

Як вказує позивач, протягом дії договору відповідач не виконав свої зобов`язання з оплати орендної плати, відповідно до умов договору, у зв`язку із чим у ФОП Глушко В.Л. утворилася заборгованість у розмірі 2087,70 грн. за період з 01.01.2019 по 31.12.2019 року.

У зв`язку із невиконанням орендарем зобов`язання щодо здійснення оплати орендної плати, позивачем в досудовому порядку було направлено відповідачу лист №27 від 27.11.2019 про необхідність погашення останнім виниклої заборгованості за договором оренди торговельного місця №306 від 01.01.2019.

Вищевказаний лист отриманий відповідачем 07.12.2019 року, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Проте, орендарем не здійснено орендну плату по договору на суму 2087,70 грн. за період з 01.01.2019 по 31.12.2019 року.

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача з відповідним позовом до господарського суду.

Задовольняючи позовні вимоги, що відповідач неналежно виконував взяті на себе зобов`язання за спірним договором оренди.

Судова колегія погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов`язання виникають з підстав, зазначених у ст. 11 ЦК України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов`язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

У відповідності із ст.173 ГК України та ст. 509 ЦК України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконати її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства; сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами; сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Ст. 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв діловою обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 п. 4 ст. 179 ГК України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 193 ГК України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно із ст. 626 ЦК України, договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.

Як свідчать матеріали справи, між сторонами виникли зобов`язання, які за своєю правовою природою є правовідносинами, що випливають із договору найму.

Відповідно до частини 1 ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Аналогічні за змістом норми містяться у статті 283 ГК України.

Відповідно до ст. 760 ЦК України, предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).

Ст. 761 ЦК України встановлено, що право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем також може бути особа, уповноважена на укладання договору найму.

Відповідно до ст. 762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму.

Відповідно до статті 284 ГК України, орендна плата є істотною умовою договору оренди.

Відповідно до ст. 286 ГК України, орендна плата це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Частинами 1, 5 ст. 762 ЦК України встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Обов`язок своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату встановлений ч. 3 ст. 285 ЦК України.

Як зазначалось вище, умовами договору сторони погодили порядок здійснення орендної плати.

З наданої позивачем довідки від 25.01.2020 вбачається, що заборгованість ФОП Глушко В.Л. за Договором оренди торговельного місця №306 від 01.01.2019 за період з 01.01.2019 по 31.12.2019 складає 2087,70 грн.

Відповідно до положень статей 525, 526, 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору, у встановлений строк (термін) його виконання та вимог цього Кодексу, інших активів цивільного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Заперечуючи проти позову відповідач у відзиві на позов вказує, що цивільно-правові відносини між сторонами відсутні, оскільки договір оренди торговельного місця №306 від 01.01.2019 він не підписував, а інформація зазначена у довідці про заборгованість з орендної плати є недостовірною.

Преамбулою вищевказаного договору передбачено, що сторонами складеного та підписаного договору є: Комунальне підприємство "Куп`янський міський ринок" та ФОП Глушко Володимир Леонтійович.

Як вказав суд першої інстанції, відповідач не скористався правом звернутися до господарського суду із зустрічною позовною заявою, в рамках розгляду даного спору, або окремого позову, з вимогами про визнання недійсним договору оренди торговельного місця №306 від 01.01.2019 року.

Відтак місцевий суд послався на принцип презумпції правомірності правочину, закріпленого у ст. 204 ЦК України, та вказав про відсутність правових підстав щодо визнання КП "Куп`янський міський ринок" Куп`янської міської ради (ЄДРПОУ 22673811) неналежним позивачем у справі № 922/1049/20, оскільки КП "Куп`янський міський ринок" є стороною договору оренди торговельного місця №306 від 01.01.2019 року, укладеного з ФОП Глушко В.Л., який є дійсним на час розгляду справи.

Щодо належності підпису саме відповідачу на спірному договорі, колегія суддів зазначає, що дана обставина не підтверджуються матеріалами справи.

Відповідне клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи відповідачем не заявлялось. Інших доказів на спростування цих обставин також надано не було.

З приводу решти доводів скаржника, викладених в його апеляційній скарзі, колегія суддів звертає увагу, такі аргументи були почуті, враховані апеляційним судом, при цьому зазначає, що оскаржене рішення є вмотивованим, місцевим судом зазначено з достатньою ясністю підстави, на яких ґрунтуються його висновки.

Колегія суддів, з урахуванням меж перегляду апеляційної скарги, зазначає, що доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, спростовуються наявними в матеріалах справи документами та зводяться до переоцінки обставин, викладених в рішенні суду.

Отже, на думку колегії суддів, під час розгляду справи її фактичні обставини були встановлені судом першої інстанції на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження поданих доказів; висновки суду відповідають цим обставинам, юридична оцінка надана їм з вірним застосуванням норм матеріального та процесуального права, що свідчить про відсутність підстав для скасування або зміни оскаржуваного рішення.

Враховуючи, що колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати понесені відповідачем, у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції відшкодуванню не підлягають в силу приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 129, 269, п.1, ч.1 ст.275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Глушко Володимира Леонтійовича залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 14.05.2020 у справі №922/1049/20 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню.

Повний текст постанови складено 17.09.2020.

Головуючий суддя П.В. Тихий

Суддя О.В. Ільїн

Суддя В.С. Хачатрян