Рішення

від 14.05.2020 по справі 922/407/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" травня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/407/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Суслової В.В.

при секретарі судового засідання Саєнко А.А.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Фізичної особи-підприємця Чернишова Анатолія Володимировича ( АДРЕСА_1 ) 3-я особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Спільне підприємство Українсько-Російська торговельно-промислова компанія "Харківсибінвест" ТОВ (61072, м. Харків, вул. 23-го Серпня, 30) до Фізичної особи-підприємця Пагубіної Ніни Михайлівни ( АДРЕСА_2 ) про про звільнення та повернення місця за участю представників:

позивача - не з`явився;

відповідача - не з`явився;

3-ої особи- не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець Чернишов Анатолій Володимирович звернувся до господарського суду Харківської області з позов до Фізичної особи-підприємця Пагубіної Ніни Михайлівни, в якому просить зобов`язати відповідача звільнити шляхом демонтажу збірно розбірної металевої конструкції (торговельного павільйону) та повернути позивачу Торговельні місця № 1032, № 1033, площею 32 кв.м., згідно схеми розміщення Торговельних місць на території підприємства, що знаходяться за адресою: м. Харків, вул. 23-го Серпня, 30, та були об`єктом суборенди за договором № 125-003/АЧ від 15.12.2016. Також позивач просить стягнути з відповідача неустойку у розмірі 42750,00 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 12.02.20 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу 5-денний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду: доказів сплати судового збору у розмірі 4204,00 грн. (платіжне доручення чи квитанція в оригіналі); доказів на підтвердження відправлення на адресу відповідача копії позовної заяви і доданих до неї документів (опис вкладення у поштове відправлення в оригіналі); доказів, що підтверджують обставини, на яких грунтуються позовні вимоги (в оригіналі чи належним чином засвідченій копії); переліку документів та інших доказів, що додаються до позовної заяви.

13.02.2020через канцелярію суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків (вх. №3848), разом документами зазначеними в ухвалі суду від 12.02.2020.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 13.02.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/407/20; постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін; призначено підготовче засідання на "10" березня 2020 р. о 11:00; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Спільне підприємство Українсько- російську торговельно-промислову компанію "Харківсибінвест" ТОВ (61072, м. Харків, вул. 23-го Серпня, 30, код ЄДРПОУ 21226889).

В судовому засіданні 10.03.2020 на підставі п. 3 ч. 2 ст. 183 ГПК України постановлено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 17.03.2020 виправлено описку в протокольній ухвалі господарського суду Харківської області від 10.03.2020 по справі №922/407/20, вказавши вірні дату та час наступного підготовчого засідання - "06 квітня 2020 року о 12:00 год.".

03.04.2020 відповідачем до канцелярії суду подано клопотання про відкладення судового засідання за вх. № 8415, в якому відповідач просить відкласти судове засідання на іншу дату після закінчення карантину.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 06.04.2020 в клопотанні відповідача про відкладення судового засідання (вх. № 8415 від 03.04.2020) - відмовлено; продовжено строк підготовчого провадження у справі № 922/407/20 на тридцять днів; підготовче засідання у справі № 922/407/20 відкладено.

06.04.2020, після судового засідання, позивачем до канцелярії суду подано заяву про проведення підготовчого засідання без участі представника позивача за вх. № 8526 та заяву про збільшення позовних вимог за вх. № 8528, відповідно до якої позивач просить прийняти подану заяву до розгляду, подальший розгляд здійснювати з її урахуванням та стягнути з відповідача неустойку у розмірі 93000,00 грн.

Заяви долучені до матеріалів справи.

08.04.2020 позивачем до канцелярії суду подано заяву за вх. № 8745, в якій позивач просить заяву про збільшення позовних вимог не розглядати, а розглядати позов без збільшення позовних вимог.

Заяву долучено судом до матеріалів справи.

13.04.2020 позивачем до канцелярії суду подано заяву за вх. № 8999, в якій позивач просить проводити підготовче засідання за відсутності його представника, не заперечує проти закриття підготовчого провадження та призначення судового розгляду справи по суті, на задоволенні позовних вимог наполягає.

Заяву долучено судом до матеріалів справи.

13.04.2020 відповідачем до канцелярії суду подано відзив на позов за вх. № 9056, який долучено судом до матеріалів справи.

Окрім того, 13.04.2020 відповідачем до канцелярії суду подано клопотання про відкладення судового засідання за вх. № 9055, в якому відповідач просить не проводити розгляд справи без участі відповідача та відкласти судове засідання на іншу дату після закінчення карантину.

Клопотання долучено судом до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 14.04.2020 за заявою позивача (вх. № 8745 від 08.04.2020) заяву про збільшення позовних вимог (вх. № 8528 від 06.04.2020) залишено без розгляду; в клопотанні відповідача про відкладення підготовчого засідання (вх. № 9055 від 13.04.2020) відмовлено; закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на "15" квітня 2020 р. о 11:30 год.

Ухвала суду від 15.04.2020 направлена на адресу сторін. Додатково про проведення судового засідання по суті 15.04.2020 об 11:30 учасники справи повідомлені телефонограмами.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 15.04.2020 відкладено розгляд справи № 922/407/20 по суті на "05" травня 2020 р. о 12:30 год.

04.05.2020 відповідачем до канцелярії суду подано клопотання про відкладення за вх. № 10133, відповідно до якого відповідач просить не проводити розгляд справи без його участі або участі його представника, а також відкласти судове засідання на іншу дату.

Клопотання долучено до матеріалів справи.

05.05.2020 позивачем до канцелярії суду подано заяву за вх. № 10229 про розгляд справи за відсутності позивача та представника позивача.

Заява долучена до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 05.05.2020 клопотання відповідача про відкладення судового засідання (вх. № 10133 від 04.05.2020) задоволено, відкладено розгляд справи по суті на 14 травня 2020 р. о 12:45.

В призначене судове засідання 14.05.2020 учасники справи своїх представників не направили, про час та дату судового засідання повідомлені належним чином.

При цьому, суд звертає увагу на те, що явка сторін у судове засідання обов`язковою не визнавалась, а брати участь у судових засіданнях є правом учасників справи, що встановлено ст. 42 ГПК України. Окрім того, за висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив наступне.

15 грудня 2016 року між Спільним підприємством Українсько-Російською торговельно-промисловою компанією "ХАРКІВСИБІНВЕСТ" Товариством з обмеженою відповідальністю (далі - Третя особа, Орендодавець) з однієї сторони та Фізичною особою-підприємцем Чернишовим Анатолієм Володимировичем (далі - Позивач, Орендар) з іншої сторони, було укладено договір оренди Торговельних місць № 1032, № 1033.

У порядку та на умовах, визначених вказаним договором, Орендодавець передав, а Орендар прийняв в строкове платне користування Торговельні місця № 1032, № 1033, площею 32 кв.м. згідно схеми розміщення Торговельних місць на території підприємства, що знаходяться на земельній ділянці, яка є власністю орендодавця на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 23 жовтня 2015 року, за адресою: місто Харків, вулиця 23-го Серпня, 30.

Згідно п. 9.1 договору оренди Торговельних місць цей договір набирає чинності з дня його укладення та підписання сторонами Акту приймання-передачі і діє до 31 грудня 2017 року.

В подальшому строк дії договору оренди було продовжено шляхом укладання сторонами додаткових угод, а саме додаткової угоди № 1 від 10 грудня 2017 року до договору оренди торговельних місць від 15 грудня 2016 року та додаткової угоди № 2 від 10 грудня 2018 року до договору оренди торговельних місць від 15 грудня 2016 року.

Згідно додаткової угоди № 2 від 10 грудня 2018 сторони дійшли згоди викласти пункт 9.1. договору оренди Торговельних місць від 15 грудня 2016 року у наступній редакції: "Цей договір набирає чинності з дня його укладення та підписання сторонами Акту приймання-передачі і діє до 31 грудня 2019 року."

А отже, з 01 січня 2020 року договір оренди Торговельних місць від 15 грудня 2016 року припинив свою дію в зв`язку з закінченням строку на який його було укладено.

Водночас, з матеріалів справи вбачається, що згідно п. 5.2. вказаного договору оренди було передбачено, що Орендар має право без отримання попередньої окремої згоди Орендодавця здавати Торговельні місця в суборенду, укладати договори про надання послуг, предметом яких є орендовані Торговельні місця.

Так, 15 грудня 2016 року між Фізичною особою-підприємцем Чернишовим Анатолієм Володимировичем (далі -Позивачем, Орендарем) з однієї сторони та Фізичною особою-підприємцем Пагубіною Ніною Михайлівною (далі Відповідачем, Суборендарем) з іншої сторони, було укладено договір Суборенди № 125-003/АЧ, у відповідності до якого Орендар зобов`язався передати Суборендарю, а Суборендар зобов`язався прийняти у тимчасове платне користування Торговельні місця № 1032, № 1033 площею 32 кв.м. що знаходяться за адресою: місто Харків, вулиця 23-го Серпня, 30, та зобов`язався сплачувати орендну плату та інші платежі за договором, а також повернути суборендовані Торговельні місця Орендарю на умовах, визначених цим договором.

01 січня 2017 року Орендар передав, а Суборендар прийняв Торговельні місця № 1032, № 1033 площею 32 кв.м. що знаходяться за адресою: місто Харків, вулиця 23-го Серпня, 30, що підтверджується Актом приймання-передачі від 01 січня 2017 року.

Згідно із п. 1.4 договору Суборенди мета та виключний спосіб користування Торговельними місцями Суборендарем - здійснення підприємницької (господарської) діяльності, а саме реалізація взуття.

Як стверджує позивач та не спростовує відповідач, з метою здійснення підприємницької (господарської) діяльності, на суборендованих Торговельних місцях № 1032, № 1033 площею 32 кв.м., що знаходяться за адресою: місто Харків, вулиця 23-го Серпня, 30, Відповідачем (Суборендарем) встановлено та використовується збірно-розбірний металевий торговельний павільйон, який належить Відповідачу на праві власності, що підтверджується Договором купівлі-продажу № 22-027 від 11.11.2013.

Згідно із п. 2.2. договору Суборенди строк суборенди починається з моменту підписання сторонами Акту приймання-передачі Торговельних місць в суборенду та закінчується з моменту підписання сторонами Акту приймання-передачі Торговельних місць (повернення) із суборенди.

Згідно із п. 5.1. договору Суборенди з 01.01.2017 року розмір орендної ставки в місяць за користування Торговельними місцями складає 9270 (дев`ять тисяч двісті сімдесят) гривень.

З 01.02.2017 року розмір орендної ставки в місяць за користування Торговельними місцями складає 12800 (дванадцять тисяч вісімсот) гривень.

Згідно із п. 5.2. договору Суборенди орендна плата стягується з Суборендаря з дати підписання Акту приймання-передачі Торговельних місць в суборенду та до повного звільнення Торговельних місць Суборендарем та підписання Акту приймання-передачі (повернення) Торговельних місць згідно із п. 2.5. цього Договору.

Згідно із п. 2.5. договору Суборенди по закінченню строку договору суборенди, а також у разі дострокового припинення або розірвання цього договору, Суборендар та інші користувачі Суборендаря, на протязі двох календарних днів, звільняють та передають Торговельні місця Орендарю.

Згідно Додаткової угоди № 1 від 10 грудня 2017 року до Договору суборенди № 125- 003/АЧ від 15 грудня 2016 року, сторони дійшли згоди викласти п. 5.1 Договору у наступній редакції: розмір орендної ставки щомісячно за користування Торговельними місцями складає 13500 (тринадцять тисяч п`ятсот) гривень.

Згідно Додаткової угоди № 2 від 10 грудня 2018 року до Договору суборенди № 125- 003/АЧ від 15 грудня 2016 року, сторони дійшли згоди викласти п. 5.1 Договору у наступній редакції: розмір орендної ставки щомісячно за користування Торговельними місцями складає 15500 (п`ятнадцять тисяч п`ятсот) гривень.

Згідно із п. 9.1. договір вступає в силу з моменту підписання сторонами Акту приймання-передачі Торговельних місць в суборенду та закінчується з моменту підписання сторонами Акту приймання-передачі Торговельних місць (повернення) із суборенди але не пізніше 31 грудня 2017 року.

10 грудня 2017 року сторонами було укладено Додаткову угоду № 1, згідно якої строк дії договору було продовжено до 31 грудня 2018 року.

10 грудня 2018 року сторонами було укладено Додаткову угоду № 1, згідно якої строк дії договору було продовжено до 31 грудня 2019 року.

18 грудня 2019 року, до закінчення дії Договору суборенди, Позивач (Орендар) звернувся до Відповідача (Суборендаря) з листом-повідомленням № 125-003/АЧ, в якому повідомляв, що строк дії Договору спливає 31 грудня 2019 року та в подальшому не буде продовженим. Разом з листом-повідомленням, Позивач направив на адресу Відповідача два примірника Акту приймання-передачі (повернення) суборендованих Торговельних місць, які згідно з умовами цього Договору мають бути повернені в строк не пізніше 31 грудня 2019 року. Факт направлення Позивачем листа-повідомлення від 18 грудня 2019 року та двох примірників Акту приймання-передачі, підтверджується описом вкладення до цінного листа та накладною, які додані до позовної заяви.

За твердженнями позивача, відповідач свого обов`язку щодо повернення суборендованих площ в строк не пізніше 31 грудня 2019 року не виконав, відповіді на лист-повідомлення на адресу Позивача не направив.

23 січня 2020 року Позивач направив на адресу Відповідача лист-повідомлення про припинення Договору із закінченням строку його дії з вимогою негайно звільнити суборендовані Торговельні місця шляхом демонтажу збірно розбірного торговельного павільйону, розташованого на суборендованих Торговельних місцях. Факт направлення Позивачем, листа-повідомлення від 23 січня 2020 року підтверджується описом вкладення до цінного листа та накладною, які додані до позовної заяви.

Як вказує позивач, жодної відповіді на вимогу негайного звільнення та повернення суборендованих Торговельних місць від Відповідача на адресу Позивача не надходило. Відповідач (Суборендар), в порушення умов Договору суборенди від 15 грудня 2016 року та приписів діючого законодавства, не звільнив та не повернув Позивачу суборендовані Торговельні місця, продовжує користуватися орендованим майном після закінчення строку дії Договору без належних на то підстав та не сплачує орендну плату.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з позовом, в якому позивач просить зобов`язати відповідача звільнити шляхом демонтажу збірно розбірної металевої конструкції (торговельного павільйону) та повернути позивачу Торговельні місця № 1032, № 1033, площею 32 кв.м., згідно схеми розміщення Торговельних місць на території підприємства, що знаходяться за адресою: м. Харків, вул. 23-го Серпня, 30, та були об`єктом суборенди за договором № 125-003/АЧ від 15.12.2016, а також стягнути з відповідача неустойку у розмірі 42750,00 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст.627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною 1 ст. 179 Господарського кодексу України визначено, що майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Приписами ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України визначено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Відповідно до ч. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України, договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Нормами ч. 2 ст. 291 Господарського кодексу України встановлено, що договір оренди припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу (приватизації) об`єкта оренди; ліквідації суб`єкта господарювання - орендаря; загибелі (знищення) об`єкта оренди.

Статтею 761 Цивільного кодексу України встановлено, що право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму.

Відповідно до ст. 774 Цивільного кодексу України передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом. Строк договору піднайму не може перевищувати строку договору найму. До договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

З аналізу положень статей 761, 774 Цивільного кодексу України вбачається, що договір суборенди (піднайму) є похідним від договору оренди (найму) і може зберігати свою чинність виключно протягом строку дії договору оренди (найму). У разі втрати чинності договором оренди припиняються права наймача на орендоване майно, зокрема право передання його в суборенду. Відтак договір суборенди припиняється одночасно з припиненням договору оренди, незалежно від підстав його припинення. Дія договору суборенди поза межами договору оренди суперечить природі договору суборенди.

Судом встановлено, що 15 грудня 2016 року між Спільним підприємством Українсько-Російська торговельно-промислова компанія "ХАРКІВСИБІНВЕСТ" Товариство з обмеженою відповідальністю (Орендодавцем) та Фізичною особою-підприємцем Чернишовим Анатолієм Володимировичем (Орендарем) було укладено договір оренди Торговельних місць № 1032, № 1033, за умовами якого Орендар прийняв в строкове платне користування Торговельні місця № 1032, № 1033, площею 32 кв.м. згідно схеми розміщення Торговельних місць на території підприємства, що знаходяться на земельній ділянці, яка є власністю орендодавця на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 23 жовтня 2015 року, за адресою: місто Харків, вулиця 23-го Серпня, 30.

Згідно п. 9.1 договору оренди Торговельних місць цей договір набирає чинності з дня його укладення та підписання сторонами Акту приймання-передачі і діє до 31 грудня 2017 року.

В подальшому строк дії договору оренди було продовжено шляхом укладання сторонами додаткових угод.

Згідно додаткової угоди № 2 від 10 грудня 2018 пункт 9.1. договору оренди Торговельних місць від 15 грудня 2016 року викладено у наступній редакції: "Цей договір набирає чинності з дня його укладення та підписання сторонами Акту приймання-передачі і діє до 31 грудня 2019 року."

А отже, з 01 січня 2020 року договір оренди Торговельних місць від 15 грудня 2016 року припинив свою дію в зв`язку з закінченням строку на який його було укладено.

Також судом встановлено, що пунктом 5.2. Договору оренди було передбачено право Орендаря без отримання попередньої окремої згоди Орендодавця здавати Торговельні місця в суборенду, укладати договори про надання послуг, предметом яких є орендовані Торговельні місця.

Враховуючи вказане, 15 грудня 2016 року між Фізичною особою-підприємцем Чернишовим Анатолієм Володимировичем (Позивачем, Орендарем)та Фізичною особою-підприємцем Пагубіною Ніною Михайлівною (Відповідачем, Суборендарем) було укладено договір Суборенди № 125-003/АЧ, у відповідності до якого Орендар зобов`язався передати Суборендарю, а Суборендар зобов`язався прийняти у тимчасове платне користування Торговельні місця № 1032, № 1033 площею 32 кв.м. що знаходяться за адресою: місто Харків, вулиця 23-го Серпня, 30, та зобов`язався сплачувати орендну плату та інші платежі за договором, а також повернути суборендовані Торговельні місця Орендарю на умовах, визначених цим договором.

Згідно із п. 9.1. договір вступає в силу з моменту підписання сторонами Акту приймання-передачі Торговельних місць в суборенду та закінчується з моменту підписання сторонами Акту приймання-передачі Торговельних місць (повернення) із суборенди але не пізніше 31 грудня 2017 року.

В подальшому, строк дії договору суборенди № 125-003/АЧ було продовжено шляхом укладання сторонами додаткових угод. Зокрема, 10. 12.2018 між орендарем та суборендарем було укладено Додаткову угоду № 1, згідно якої строк дії договору було продовжено до 31 грудня 2019 року.

В силу положень статті 774 Цивільного кодексу України, Договір суборенди № 125-003/АЧ від 15.12.2016 також з 01.01.2020 припинив свою дію.

Частиною 1 ст. 785 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється (ч. 2 ст. 795 ЦК України).

Враховуючи те, що Договір суборенди № 125-003/АЧ від 15.12.2016 припинив свою дію з 01.01.2020, проте орендоване майно так і не було передано йому суборендарем за актом приймання-передачі, позивач вважає свої права порушеними та наполягає на звільненні, а також поверненні йому суборендованих Торговельних місць.

Однак, суд звертає увагу, що у Постанові від 23.01.2018 у справі № 920/1008/16 Верховний Суд дійшов висновку, що у випадку, якщо суборендар користується спірним майном після припинення дії договору суборенди та оренди, то зазначене може бути підставою для виселення суборендаря із займаного приміщення з поверненням його не орендарю, а орендодавцю.

Окрім того, суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно ч. 1 ст. 5 Господарського процесуального кодексу України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частиною 1 ст. 16 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

При цьому, статтею 391 Цивільного кодексу України встановлено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

З матеріалів справи вбачається, що власником спірного майна є Спільне підприємство Українсько-Російська торговельно-промислова компанія "ХАРКІВСИБІНВЕСТ" ТОВ, що є третьою особою у даній справі.

Також судом встановлено, що Договір оренди Торговельних місць від 15 грудня 2016 року, який був укладений між Спільним підприємством Українсько-Російською торговельно-промисловою компанією "ХАРКІВСИБІНВЕСТ" ТОВ та позивачем, з 01 січня 2020 року припинив свою дію в зв`язку з закінченням строку на який його було укладено.

Припинення дії Договору оренди Торговельних місць від 15.12.2016 є підставою для припинення всіх прав позивача щодо Торгівельних місць № 1032, № 1033. А отже, відсутність у позивача відповідних прав щодо Торгівельних місць унеможливлює їх порушення.

Наразі суд зазначає, що з урахуванням припинення дії основного договору оренди від 15.12.2016 у ФОП Чернишова А.В. (позивача у справі) відсутні будь-які права стосовного спірного майна, а саме Торгівельних місць № 1032, № 1033.

Зважаючи на вказане, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача щодо звільнення та повернення йому Торгівельних місць є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Що стосується позовної вимоги про стягнення з відповідача неустойки за несвоєчасне повернення орендованого майна у розмірі 42750,00 грн. , суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 614 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Частиною 2 ст.785 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Неустойка, стягнення якої передбачено частиною 2 статті 785 ЦК України, є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин і для притягнення наймача, який порушив зобов`язання, до такої відповідальності необхідна наявність його вини (умислу або необережності) відповідно до вимог статті 614 ЦК України.

Враховуючи те, що основний Договір оренди Торговельних місць від 15.12.2016 припинив свою дію та позивач втратив будь-які права на спірне майно, а саме Торгівельні місця № 1032, № 1033, суд не вбачає підстав для стягнення на його користь неустойки на підставі ст. 785 ЦК України.

Суд звертає увагу, що частина 2 ст. 785 Цивільного кодексу України може бути застосована до відносин суборенди, проте виключно за умови чинності основного договору оренди, у період, коли у суборендодавця наявні права на майно, яке передається в оренду.

У зв`язку із вказаним, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення неустойки.

Згідно статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, підсумовуючи вищевикладене та враховуючи принципи справедливості, добросовісності та розумності, а також те, що позивачем не підтверджено належними доказами порушення відповідачем його прав та законних інтересів, а також за відсутності доказів, які б свідчити про наявність у позивача права на Торговельні місця, які він просив звільнити та повернути, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог, а відтак суд відмовляє у задоволенні позову в повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України залишаються за позивачем.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду, у межах апеляційного округу, протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, відповідно до статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Кодексу.

Позивач: Фізична особа-підприємець Чернишов Анатолій Володимирович ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків за даними Державного реєстру фізичних осіб-платників податків: НОМЕР_1 ).

Відповідач: Фізична особа-підприємець Пагубіна Ніна Михайлівна ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків за даними Державного реєстру фізичних осіб-платників податків: НОМЕР_2 ).

Повне рішення складено "14" травня 2020 р.

Суддя В.В. Суслова

справа № 922/407/20