Ухвала

від 12.05.2020 по справі 917/1206/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

12 травня 2020 року

м. Київ

Справа № 917/1206/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Сухового В.Г. - головуючого, Берднік І.С., Міщенка І.С.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Селянського фермерського господарства "Корнієнко" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 12.03.2020 (головуючий суддя Білецька А.М., судді Пушай В.І., Чернота Л.Ф.) та рішення Господарського суду Полтавської області від 25.11.2019 (суддя Кльопов І.Г.) у справі № 917/1206/19

за позовом Селянського фермерського господарства "Корнієнко"

до Ялосовецької сільської ради

про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі,

ВСТАНОВИВ:

08.04.2020 Селянське фермерське господарство "Корнієнко" надіслало безпосередньо на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Східного апеляційного господарського суду від 12.03.2020 та рішення Господарського суду Полтавської області від 25.11.2019 у справі № 917/1206/19.

08.02.2020 набув чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15.01.2020 № 460 - ІХ, яким внесено зміни до законодавчих актів України.

Оскільки скаржником подано касаційну скаргу після набрання чинності Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15.01.2020 №460-IX, то подана касаційна скарга розглядається в порядку, що діє після набрання чинності цим Законом.

В тексті касаційної скарги міститься клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке обґрунтоване тим, що скаржник отримав поштою повний текст копії оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції - 21.03.2020, у зв`язку з чим має право протягом двадцяти днів на поновлення строку на касаційне оскарження посилаючись на приписи статті 288 Господарського процесуального кодексу України.

На підтвердження вказаних доводів, скаржник до матеріалів касаційної скарги додав виписку з сайту Укрпошта щодо відстеження поштових пересилань та копію конверту з трек - кодом, в якому надійшла оскаржена постанова на адресу товариства - 21.03.2020.

Згідно з частиною 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Приписами частини 2 статті 288 Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

З огляду на зазначене та виходячи з положень частини другої статті 288 Господарського процесуального кодексу України, пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо забезпечення права скаржника на доступ до суду та пункту 8 частини 2 статті 129 Конституції України про забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках, колегія суддів визнала наведені скаржником підстави для поновлення строку на касаційне оскарження поважними.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не відповідає вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) з огляду на таке.

За змістом пункту 1 частини 1 статті 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Відповідно до частини 2 статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Таким чином, із огляду на зміст наведених вимог процесуального закону при касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу, касаційна скарга має містити:

пункт 1) - формулювання висновку щодо застосування норми права із зазначенням цієї норми права з викладенням правовідносин, у яких ця норма права застосована, а також покликання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких правовідносинах;

пункт 2) - обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та мотивів такого обґрунтування відступлення;

пункт 3) - зазначення норми права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією правовідносин, в яких цей висновок відсутній.

У разі оскарження судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України, касаційна скарга має містити зазначення обставин, наведених у частинах 1, 3 статті 310 ГПК України.

Селянське фермерське господарство "Корнієнко" як на підстави відкриття касаційного провадження у справі вказує пункти 1, 2 частини другої статті 287 ГПК України.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до приписів ГПК України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно форми касаційної скарги та її змісту.

В обґрунтування своєї правової позиції скаржник вказує, що правовий висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладений у постановах Верховного Суду від 10.09.2018 у справі №920/739/17, від 15.05.2019 у справі №912/1984/17 та який застосований судом апеляційної інстанції, не здатен забезпечити у повній мірі право на справедливий суд.

Водночас, скаржником не зазначено вмотивованого обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні (п.2 ч.2 ст.287 ГПК України) , а лише вказано, що правовий висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах не здатен забезпечити належний реальний захист переважного права орендаря на поновлення договору оренди землі на новий строк. Крім того, скаржник не наводить конкретну норму права, від висновку щодо застосування якої є необхідність відступлення, адже, кожна з частин статті 33 Закону України "Про оренду землі" має своє правове регулювання та наслідки.

Також, скаржник посилається на те, що судами першої та апеляційної інстанцій не враховано висновки Верховного Суду, які викладені у постановах від 18.01.2018 у справі №910/12017/17, від 09.07.2019 у справі №908/2315/18, а також, що судами проігнорована та не врахована правова позиція, викладена в постанові Верховного Суду від 23.07.2019 у справі №912/2116/18.

При цьому, посилаючись на зазначені постанови Верховного Суду, скаржником не наведено яку саме норму права (частину статті 33 Закону України "Про оренду землі") застосував суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні без врахування висновку щодо застосування саме цієї норми права (частини статті) у подібних правовідносинах, викладеного у наведених скаржником постановах Верховного Суду.

Лише посилання скаржника, як на підставу для відкриття касаційного провадження, на порушення норм процесуального та матеріального права, необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах та неврахування висновків Верховного Суду, без зазначення конкретних норм права (пункт, частина, стаття), які, на думку скаржника, неправильно чи з порушенням застосовано судами попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень, не можна вважати таким, що відповідає вимогам пункту 5 частини 2 статті 290 ГПК України.

Отже, перевіркою змісту касаційної скарги на відповідність вимогам статті 290 ГПК України, Верховним Судом встановлено, що касаційна скарга не відповідає вимогам пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України, оскільки у ній не зазначено яку саме норму права (частину статті 33 Закону України "Про оренду землі") застосовано судами попередніх інстанцій без врахування висновку щодо застосування такої норми права у подібних правовідносинах, викладеного в постанові Верховного Суду; не зазначено вмотивованого обґрунтування необхідності відступити від висновку щодо застосування норми права, і якої саме норми права (якої частини ст. 33 ЗУ "Про оренду землі"), у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду .

Таким чином, скаржнику слід усунути недоліки касаційної скарги, виконати вимоги пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України та, враховуючи доводи касаційної скарги, необхідно протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали подати до суду письмові уточнення до касаційної скарги.

Згідно з частиною 2 статті 292 ГПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Матеріали з усунення недоліків слід подати в Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у встановлений цією ухвалою строк, а також надати суду докази надіслання копії цих матеріалів відповідачу у справі.

Усунувши недоліки, заявнику касаційної скарги необхідно подати суду докази про дату вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху для визначення судом чи було дотримано заявником встановлений у частині другій статті 174 ГПК України строк на усунення недоліків касаційної скарги.

Керуючись статтями 119, 174, 234, 287, 288, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Поновити Селянському фермерському господарству "Корнієнко" строк на касаційне оскарження постанови Східного апеляційного господарського суду від 12.03.2020 та рішення Господарського суду Полтавської області від 25.11.2019 у справі № 917/1206/19.

2 . Касаційну скаргу Селянського фермерського господарства "Корнієнко" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 12.03.2020 та рішення Господарського суду Полтавської області від 25.11.2019 у справі № 917/1206/19 залишити без руху.

3. Надати скаржнику строк до 05 червня 2020 року для усунення недоліків касаційної скарги, але не більше 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали суду.

4. Довести до відома скаржника, що поштову кореспонденцію слід надсилати за адресою Касаційного господарського суду: 01016, м. Київ, вул. О.Копиленка, 6.

5 . У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий Суховий В.Г.

Судді Берднік І.С.

Міщенко І.С.