Рішення
від 14.05.2020 по справі 140/3872/20
ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2020 року ЛуцькСправа № 140/3872/20

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ковальчука В.Д.,

розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства ЛС-ГРУП до Волинської митниці Держмитслужби про визнання протиправною та скасування картки відмови, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство ЛС-ГРУП (далі - ПП ЛС-ГРУП ) звернулося з позовом до Волинської митниці Держмитслужби про визнання протиправною та скасування картки відмови №UA205100/2019/00796 в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, видану 26 вересня 2019 року Волинською митницею ДФС, та зобов`язання відповідача відновити для ПП ЛС-ГРУП застосування преференцій для товару, що був оформлений згідно з митною декларацією від 26.09.2019 №UA205100/2019/013835. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 13.09.2019 між ПП ЛС-ГРУП (Покупець) та Компанією EXPORT EURO CAR Sp. z о. о. (Продавець) укладено контракт № 04/19-ЕХ, на виконання якого сторони погодили інвойс № 190916.1-EEC/LSG від 16.09.2019, згідно з яким позивачем придбано автомобіль - сідельний тягач марки - DAF, модель - FT XF 105.460, 2013 року виготовлення, ідентифікаційний номер (номер кузова) - НОМЕР_1 , за ціною 5 500,00 євро.

ПП ЛС-ГРУП 26.09.2019 було оформлено та подано до Волинської митниці ДФС України митну декларацію №UA205100/2019/013812, в якій декларантом застосовано преференційну ставку ввізного миту - 0% .

Однак Волинською митницею ДФС України позивачу відмовлено у застосуванні преференційного тарифу до вищезазначеного товару та видано картку відмови №UА205100/2019/00796 в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, якою відмовлено в прийнятті поданої для митного оформлення митної декларації від 26.09.2019 №UA205100/2019/013812.

Як зазначає позивач, в результаті цього підприємство надмірно сплатило до Державного бюджету України ввізне мито (10%) в розмірі 15 975,40 грн. та ПДВ (20%) в розмірі 3 195,08 грн.

Вважає відмову у застосуванні преференційного тарифу та картку відмови неправомірними, враховуючи наступне.

Разом з декларацією декларант надав митному органу документи на підтвердження преференційного походження товару, підстав придбання товару, його кількісних та якісних характеристик, цінового та вартісного обґрунтування. Причиною відмови в прийнятті поданої для митного оформлення митної декларації від 26.09.2019 №UA205100/2019/013812 зазначено наступне: За попереднім запитом митниці та за інформацією отриманою від митних органів Республіки Польща експортер EXPORT EURO CAR Sp. z о. о. не надав доказів преференційного походження подібних товарів .

Позивач вважає, що в даному випадку контролюючим органом на перевірку документи не направлялись, відповідей щодо непідтвердження походження товару від компетентних органів не надходило, а сама відмова базується лише на ненаданні експортером в минулому підтверджуючих документів стосовно товару, який не має жодного відношення до товару, що імпортувався згідно митної декларації від 26.09.2019 №UA205100/2019/013812, що є порушенням процедури перевірки підтвердження преференційного походження товару, що імпортується в Україну з території Євросоюзу.

На підставі наведеного просить позов задовольнити повністю шляхом визнання протиправною та скасування оскаржуваної картки відмови, а також зобов`язання відповідача відновити для ПП ЛС-ГРУП застосування преференцій для товару, що був оформлений згідно з митною декларацією від 26.09.2019 №UA205100/2019/013835.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 19.03.2020 відкрито провадження в даній адміністративній справі та ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

У відзиві на позовну заяву від 07.04.2020 №322-7.3-10-14 відповідач позов не визнає та просить відмовити в його задоволенні з наступних підстав.

Для підтвердження походження товару та для застосування тарифної пільги в оподаткуванні ввізним митом декларантом надано складений експортером декларацію-інвойс від 16.09.2019 №190916.1-EEC/LSG. Під час здійснення контролю правильності визначення країни походження товару та підстав для застосування преференції зі сплати ввізного мита встановлено, що на митниці наявні відомості про результати перевірки сертифіката з перевезення товару EUR.l №PL/MF/AN 0022564 від 13.07.2018 на товар Легковий автомобіль марки PORSCHE, модель CAYENNE S, ідентифікаційний номер (кузова) - НОМЕР_2 , бувший у використанні, календарний рік виготовлення - 2016, модельний рік виготовлення - 2017 рік... , що оформлений ПП ТРАКТРАНС (ЄДРПОУ 41693218) за МД від 16.07.2018 №UA205100/2018/011976, які направлені Державною фіскальною службою України листом від 19.08.2019 №26808/7/99-99-19-04-02-17 та листом митних органів Республіки Польща від 16.07.2019 року №0601-IGC.4331.39.2019.KD. Наголошує на тому, що в митній декларації №UA205100/2018/011976, і в сертифікаті EUR.l №PL/MF/AN 0022564 відправником та експортером товару зазначено - EXPORT EURO CAR Sp.z.o.o. (Республіка Польща).

Згідно проведеної вище перевірки встановлено, що сертифікат з перевезення товару EUR.l №PL/MF/AN 0022564 від 13.07.2018 є автентичним, проте експортером не надано достатніх доказів преференційного походження товару, зазначеного у ньому.

З огляду на наведене листом митниці №2716-7.3-15 копію декларації - інвойсу від 16.09.2019 року №190916.1-EEC/LSG направлено до Державної митної служби України для подальшої перевірки преференційного статусу походження товару, однак на даний час відповідей на запит митниці не надійшло.

Враховуючи вищевказане, тобто інформацію про результати перевірки сертифіката з перевезення товару EUR.l №PL/MF/AN 0022564 від 13.07.2018, а також той факт, що ввезення товару здійснювалось за контрактом, де експортером виступає те ж саме товариство - EXPORT EURO CAR Sp.z.o.o. (Республіка Польща), митницею прийнято рішення про відмову у митному оформленні та випуску товару за митною декларацією №UA205100/2019/013812 та видано картку відмови №UA205100/2019/00796 від 26.09.2019 року.

Додатково звертає увагу на тому, що листом ДФС України від 21.10.2019 №30049/7/99-99-19-04-02-17 надіслано відповідь уповноважених органів Республіки Польща від 24.09.2019 №0601-IGC.4331.35.2019.KD про результати перевірки сертифіката з перевезення товару EUR.l №PL/MF/AN 0022907 від 31.07.2018 року, що надавався для відновлення режиму вільної торгівлі на товар Автомобіль вантажний, марки VOLVO, модель FH 460, ідентифікаційний номер (номер шасі) НОМЕР_3 , бувший у використанні.. , оформлений за МД від 29.05.2018 №UA205100/2018/008693. При цьому, у вказаному сертифікаті відправником та експортером товару виступало теж саме товариство - EXPORT EURO CAR Sp.z.o.o. Наголошує, що статус преференційного походження вказаного вище транспортного засобу підтверджено не було у зв`язку із ненаданням експортером достатніх доказів щодо преференційного походження товару

Декларантом ПП JIC ГРУП було подано нову митну декларацію від 26.09.2019 року №UA205100/2019/013835, згідно якої завершено митне оформлення та випущено товар у вільний обіг без застосування преференційного режиму вільної торгівлі. При цьому, від ПП ЛС ГРУП заяв про відновлення режиму вільної торгівлі до товару, оформленого за МД №UA205100/2019/013835 від 26.09.2019, до митниці не надходило.

Також вважає безпідставними доводи позивача щодо зобов`язання відповідача відновити для ПП ЛС ГРУП застосування преференцій для товару, що був оформлений згідно митної декларації від 26.09.2019 №UA205100/2019/013835, оскільки така вимога є передчасною та суд не вправі перебирати на себе виключні повноваження митниці, яка здійснює перевірку документів, що підтверджують країну походження товарів та щодо відновлення пільгового режиму підприємству необхідно подати відповідну заяву.

На підставі наведеного просить відмовити у задоволенні позову повністю.

Ухвалою суду від 14.05.2020 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Перевіривши доводи сторін у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини.

Судом встановлено, що ПП ЛС-ГРУП здійснює зовнішньоекономічну діяльність та на умовах контракту № 04/19-ЕХ від 13.09.2019 закуповує у Компанії EXPORT EURO CAR Sp. z о. о. (Республіка Польща) автомобілі легкові нові та бувші у викopиcтaннi, вантажні автомобілі та сідельні тягачі нoвi та бувші у використанні, мікроавтобуси тa автобуси нові та бувші y викopиcтaннi, причіпи, напівпричіпи нові та бувші у викopиcтaннi, спеціальну будівельну техніку нову та бувшу у використанні, спеціальну сільськогосподарську техніку нову та бувшу у використанні, мотоцикли, квадроцикли та іншу фототехніку, нову та бувшу у використанні.

Відповідно до інвойсу №190916.1-EEC/LSG від 16.09.2019 до вказаного контракту позивач придбав у Компанії EXPORT EURO CAR Sp. z о. о. автомобіль - сідельний тягач марки - DAF, модель - FT XF 105.460, 2013 року виготовлення, ідентифікаційний номер (номер кузова) - НОМЕР_1 , за ціною 5 500,00 євро.

26.09.2019 ПП ЛС-ГРУП з метою декларування товару Сідельний тягач призначений для перевезення напівпричепів по дорогах загального призначення, марка - DAF, модель - FT XF 105.460, ідентифікаційний (номер шасі) - НОМЕР_1 , двигун - невизначений, тип двигуна - дизельний, робочий об`єм циліндрів - 12 902 смі, потужність - 340 kW, календарний вік виготовлення - 2013 p., модельний рік виготовлення - 2013 p., колісна формула 4x2, бувший у використанні подало митному органу митну декларацію №UA205100/2019/013812, де у графі 34 митної декларації декларантом заявлено країну походження товару - EU (Європейський Союз). При цьому, у графі 36 МД зазначено код пільги в оподаткуванні ввізним митом 410000000 - товари, що ввозяться в Україну та походять з країн ЄС.

Вказане засвідчило застосування ПП JIC ГРУП до ввезеного товару преференційного походження та вільної торгівлі на підставі декларації походження, сукупна вартість якого не перевищує 6000 євро, що складена експортером інвойсом від 16.09.2019 №190916.1-EEC/LSG.

До декларації декларантом додано наступні документи: декларацію - інвойс №190916.1-EEC/LSG від 16.09.2019; міжнародну товарно-транспортну накладну Б/Н від 24.09.2019; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 від 08.01.2019; висновок про вартісні характеристики товару №3184/19 від 26.09.2019; контракт №04/19-ЕХ від 13.09.2019; копія митної декларації країни відправлення 19PL402010E1090269 від 24.09.2019; сертифікат відповідності №UA.009.151843-19 від 25.09.2019.

За результатами перевірки митної декларації позивача №UA205100/2019/013812 відповідачем прийнято рішення у формі картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи попуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205100/2019/00796 від 26.09.2019.

Оскаржувана картка прийнята з наступних причин: 3a попереднім запитом митниці та за інформацією отриманою від митниx opгaнiв Республіки Польща експортер EXPORT EURO CAR SP z. о. о. не надав дoкaзiв преференційного походження пoдiбниx товарів. Згідно статті 32 Протоколу I Щодо визначення концепції товарів що походять з певної країни i методів адміністративного співробітництва, рішення пpo мoжливicть застосування преференційного режиму може бути прийнято зa результатами перевірки достовірності в митних органах держав - членів Європейського Союзу документа про походження .

В подальшому, випуск товару у вільний обіг на митній території України здійснено позивачем за митною декларацією від 26.09.2019 №UA205100/2019/013835 без застосування преференційного режиму вільної торгівлі.

Не погоджуючись із прийнятою Волинською митницею Держмитслужби карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи попуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205100/2019/00796 від 26.09.2019, позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України, Податкового кодексу України та інших законів України з питань оподаткування.

Відповідно до ч.1 ст.318 Митного кодексу України (далі - МК України), усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України, підлягають митному контролю.

В силу п. 24 ч.1 ст.4 МК України, митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно - правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Згідно ч.ч. 2, 3 ст.318 МК України, митний контроль здійснюється виключно органами доходів і зборів відповідно до цього Кодексу та інших законів України. Митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Положеннями статті 272 МК України передбачено, що ввізне мито встановлюється на товари, що ввозяться на митну територію України. Встановлення нових та зміна діючих ставок ввізного мита, визначених Митним тарифом України, здійснюються Верховною Радою України шляхом прийняття законів України.

Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст.280 МК України, ввізне мито на товари, митне оформлення яких здійснюється в порядку, встановленому для підприємств, нараховується за ставками, встановленими Митним тарифом України. Ввізне мито є диференційованим щодо товарів, що походять з держав, які спільно з Україною входять до митних союзів або утворюють з нею зони вільної торгівлі. У разі встановлення будь-якого спеціального преференційного митного режиму згідно з міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовуються преференційні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України. До товарів, що походять з України або з держав - членів Світової організації торгівлі, або з держав, з якими Україна уклала двосторонні або регіональні угоди щодо режиму найбільшого сприяння, застосовуються пільгові ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України, якщо інше не встановлено законом. До решти товарів застосовуються повні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України.

В силу ч.ч. 1-3 ст.36 МК України, країна походження товару визначається з метою оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, застосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, заборон та/або обмежень щодо переміщення через митний кордон України, а також забезпечення обліку цих товарів у статистиці зовнішньої торгівлі. Країною походження товару вважається країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв, встановлених цим Кодексом. Під країною походження товару можуть розумітися група країн, митні союзи країн, регіон чи частина країни, якщо є необхідність їх виділення з метою визначення походження товару.

За змістом статті 43 МК України, документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару, засвідчена декларація про походження товару, декларація про походження товару, сертифікат про регіональне найменування товару. Країна походження товару заявляється (декларується) органу доходів і зборів шляхом подання оригіналів документів про походження товару. Сертифікат про походження товару - це документ, який однозначно свідчить про країну походження товару і виданий компетентним органом даної країни або країни вивезення, якщо у країні вивезення сертифікат видається на підставі сертифіката, виданого компетентним органом у країні походження товару.

Частиною 9 статті 36 МК України передбачено, що особливості визначення країни походження товару, що ввозиться з територій спеціальних (вільних) економічних зон, розташованих на території України, встановлюються законом.

Згідно ч.1 ст.281 МК України, допускається встановлення тарифних пільг (тарифних преференцій) щодо ставок Митного тарифу України у вигляді звільнення від оподаткування ввізним митом, зниження ставок ввізного мита або встановлення тарифних квот відповідно до законодавства України та для ввезення товарів, що походять з держав, з якими укладено відповідні міжнародні договори.

Законом України "Про ратифікацію Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони" від 16 вересня 2014 року №1678-VII ратифіковано Угоду про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (далі - Угода).

В силу статті 25 глави 1 розділу ІV вищезазначеної Угоди, сторони поступово створюють зону вільної торгівлі протягом перехідного періоду, що не перевищує 10 років починаючи з дати набрання чинності цією Угодою-1, відповідно до положень цієї Угоди та відповідно до Статті XXIV Генеральної угоди про тарифи та торгівлю 1994 року.

Відповідно статті 26 глави 1 розділу ІV Угоди, положення цієї Глави застосовуються до торгівлі товарами-2, що походять з територій Сторін. Для цілей цієї Глави "походження" означає, що товар підпадає під правила походження, викладені в Протоколі I до цієї Угоди ( Щодо визначення концепції "походження товарів" і методів адміністративного співробітництва ).

Порядок визначення походження товарів викладений у Протоколі I - Протокол щодо визначення концепції "походження товарів" і методів адміністративного співробітництва, до Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (далі - Протокол І).

Згідно частини 1 статті 16 Протоколу І, товари, що походять з Європейського Союзу, і товари, що походять з України, після ввезення до України чи Європейського Союзу відповідно підпадають під дію цієї Угоди за умови подання одного з таких документів: (a) сертифікат з перевезення товару EUR.1, зразок якого наведений у Додатку III до цього Протоколу; або UA/EU/P1/ua 14; (b) у випадках, вказаних у статті 22(1) цього Протоколу, - декларація, що надалі іменуватиметься декларацією інвойс , надана експортером до інвойса, повідомлення про доставку чи будь-якого іншого комерційного документа, який описує розглядувані товари достатньо детально для того, щоб їх можна було ідентифікувати; текст декларації інвойс наведений у Додатку IV до цього Протоколу.

Відповідно до статті 22(1) Протоколу І Щодо визначення концепції "походження товарів" і методів адміністративного співробітництва декларація інвойс, зазначена в статті 16(1)(b) цього Протоколу, може бути складена: (a) затвердженим експортером у розумінні статті 23 цього Протоколу, або (b) експортером будь-якої партії товару, що складається з одного чи декількох місць товарів, що походять з певної країни, сукупна вартість яких не перевищує 6000 євро. Декларація інвойс може бути складена, якщо розглядувані товари можуть бути визнані такими, що походять з Європейського Союзу або України і відповідають іншим вимогам цього Протоколу. Експортер, який складає декларацію інвойс, повинен бути готовим у будь-який час на вимогу митних органів країни експорту надати всі належні документи на підтвердження статусу походження розглядуваних товарів, а також виконання інших умов цього Протоколу. Складання декларації інвойс здійснюється експортером шляхом штампування, машинописного чи поліграфічного друкування на інвойсі, повідомленні про доставку чи іншім комерційнім документі декларації, текст якої наведено у Додатку IV до цього Протоколу, з використанням однієї з мовних версій, викладених у цьому Додатку, і згідно з чинним законодавством країни експорту. Якщо декларація складена від руки, це має бути зроблено чорнилом і друкованими літерами. Декларації інвойс мають бути власноручно підписані експортером, що їх склав. Проте затверджений експортер у розумінні статті 23 цього Протоколу не повинен підписувати такі декларації, якщо він надав митним органам країни експорту письмове зобов`язання нести повну відповідальність за всі декларації інвойс, у яких він зазначений, так, ніби вони підписані ним власноручно. Декларація інвойс може бути складена експортером тоді, коли товари, яких вона стосується, експортуються, або після експортування за умови подання цієї декларації в країні імпорту не пізніше ніж протягом двох років після імпортування товарів, яких вона стосується.

Як вбачається з матеріалів справи, з метою підтвердження походження товару для застосування преференційного режиму оподаткування за ставкою ввізного мита 0% під час митного оформлення декларант надав митному органу декларацію - інвойс №190916.1-EEC/LSG від 16.09.2019. Проте Волинською митницею Держмитслужби прийнято оскаржувану картку відмови з тих підстав, що зa попереднім запитом митниці та за інформацією отриманою від митниx opгaнiв Республіки Польща експортер EXPORT EURO CAR SP z. о. о. не надав дoкaзiв преференційного походження пoдiбниx товарів.

Суд не погоджується з позицією митного органу щодо підстав для відмови у застосуванні преференційного режиму оподаткування товару - Сідельний тягач призначений для перевезення напівпричепів по дорогах загального призначення, марка - DAF, модель - FT XF 105.460, ідентифікаційний (номер шасі) - НОМЕР_1 … за митною декларацією від 26.09.2019 №UA205100/2019/013812 з урахуванням наступного.

Відповідно до ч.ч.1-4 ст.45 МК України, у разі виникнення сумнівів з приводу дійсності документів про походження товару чи достовірності відомостей, що в них містяться, включаючи відомості про країну походження товару, орган доходів і зборів може звернутися до компетентного органу, що видав документ, або до компетентних організацій країни, зазначеної як країна походження товару, із запитом про проведення перевірки цих документів про походження товару чи надання додаткових відомостей. Запит про проведення перевірки повинен містити виклад обставин, що дали підстави для сумнівів з приводу достовірності задекларованої країни походження товару, посилання на правила визначення походження товарів, що застосовуються в Україні, а також іншу необхідну інформацію. До запиту додається документ, що підлягає перевірці, або його копія, а також у разі необхідності інші відомості, що можуть сприяти проведенню перевірки. Запит про проведення перевірки надсилається протягом 1095 днів з дня подання документа про походження товару, крім випадків, коли така перевірка ініціюється у зв`язку з кримінальним провадженням.

Таким чином, суд зазначає, що у випадку встановлення відповідачем невідповідності відомостей у наданій ПП ЛС-ГРУП декларації - інвойсі №190916.1-EEC/LSG від 16.09.2019, контролюючий орган наділений повноваженнями відповідно до положень ст.45 МК України та Протоколу І Щодо визначення концепції "походження товарів" і методів адміністративного співробітництва звернутися до компетентних організацій країни, зазначеної як країна походження товару, із запитом про проведення перевірки цього документа про походження товару чи надання додаткових відомостей, а також звернутися до експортера, який склав декларацію інвойс, про надання всіх належні документів на підтвердження статусу походження розглядуваних товарів.

Отже, наявність у контролюючого органу сумнівів щодо наданих декларантом документів на підтвердження заявленої ним країни походження товару є лише обставиною для перевірки таких документів та не може бути беззаперечною підставою для відмови у застосуванні преференційної ставки мита.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеною у постанові від 23 квітня 2019 року у справі №817/4660/13-а.

Разом з тим, відповідач взяв до уваги лише те, що експортер EXPORT EURO CAR Sp. z о. о. не надав дoкaзiв преференційного походження пoдiбниx товарів, однак предметом декларування позивачем за митною декларацією від 26.09.2019 №UA205100/2019/013812 є товар - Сідельний тягач призначений для перевезення напівпричепів по дорогах загального призначення, марка - DAF, модель - FT XF 105.460, ідентифікаційний (номер шасі) - НОМЕР_1 … за митною декларацією від 26.09.2019 №UA205100/2019/013812, щодо якого митний орган уповноважений здійснювати перевірку про його походження.

Посилання відповідача у оскаржуваному рішенні (картці відмови) на непідтвердження преференційного походження подібних товарів не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки стосується різних товарів, що експортувалися від EXPORT EURO CAR Sp. z о. о. також іншими суб`єктами господарювання. При цьому, як зазначає відповідач, в інших випадках даний експортер на підтвердження походження товарів надавав сертифікати з перевезення товару EUR.l №PL/MF/AN 0022564 від 13.07.2018 та EUR.l №PL/MF/AN 0022907 від 31.07.2018, проте не надав достатніх доказів преференційного походження товарів, зазначених у них. Відтак, відповідач поставив під сумнів походження спірного товару, задекларованого позивачем, посилаючись на негативну історію підтверджень походження товарів, експортованих Компанією EXPORT EURO CAR Sp. z о. о. . Водночас відповідач зазначає, що направив до Державної митної служби України копію декларації - інвойсу від 16.09.2019 року №190916.1-EEC/LSG для подальшої перевірки преференційного статусу походження товару, однак на даний час відповідей на запит митниці не отримав. При цьому, зауважень щодо форми та змісту наданому інвойсу №190916.1-EEC/LSG від 16.09.2019 вимогам Протоколу І чи його достовірності в митного органу не виникало.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що у відповідача при прийнятті оскаржуваного рішення про відмову в митному оформленні товару із застосуванням преференційного режиму оподаткування були відсутні обґрунтовані підстави для сумніву з приводу дійсності декларації - інвойсу №190916.1-EEC/LSG від 16.09.2019 чи достовірності відомостей, які містяться в ній, а відтак і щодо походження товару.

Таким чином, суд погоджується з позивачем, що наявність у митного органу інформації, яка викликає сумнів у преференційному походженні задекларованого товару є підставою для перевірки наданих декларантом документів, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Як визначено частиною шостою статті 54 МК України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

В адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення орган доходів і зборів повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення; відповідно рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що відповідачем не обґрунтовано відмовлено позивачу в прийнятті митної декларації від 26.09.2019 №UA205100/2019/013812, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення із застосування преференційного режиму оподаткування, оскільки картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 26.09.2019 №UA205100/2019/00796 не ґрунтується на нормах чинного законодавства, її слід визнати протиправною та скасувати.

Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача відновити для ПП ЛС-ГРУП застосування преференцій для товару, що був оформлений згідно з митною декларацією від 26.09.2019 №UA205100/2019/013835, суд вважає їх такими, що не підлягають до задоволення, оскільки за цією митною декларацією позивач самостійно обрав у графі 36 МД спосіб декларування товару без преференцій 000000000 . Відтак, відсутні підстави для задоволення позовних вимог позивача в частині зобов`язання відповідача здійснити митне оформлення товару з урахуванням того, що відповідно до статті 257 МК України встановлена відповідна процедура декларування, яка передбачає подання декларантом митних декларацій та внесення в них відповідних відомостей та змін, їх відкликання. Виходячи з наведеного в позовних вимогах щодо зобов`язання Волинську митницю Держмитслужби відновити для ПП ЛС-ГРУП застосування преференцій для товару, що був оформлений згідно з митною декларацією від 26.09.2019 №UA205100/2019/013835 слід відмовити, оскільки такі вимоги є необґрунтованими, а тому позов підлягає до часткового задоволення.

Як визначено частинами 1, 3, 4 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору. При частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

Оскільки суд задовольняє позов частково, тому на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у сумі 1051,00 грн., що підтверджуються квитанцією № 11-3310822/С від 11 березня 2020 року.

Керуючись статтями 243, 245, 246, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Приватного підприємства ЛС-ГРУП до Волинської митниці Держмитслужби про визнання протиправною та скасування картки відмови, зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови Волинської митниці ДФС в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 26 вересня 2019 року №UA205100/2019/00796.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь Приватного підприємства ЛС-ГРУП за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці Держмитслужби судовий збір у сумі 1051,00 грн. (одна тисяча п`ятдесят одна гривня 00 коп.)

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням вимог підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" цього Кодексу. Апеляційна скарга може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Позивач: Приватне підприємство ЛС-ГРУП (43001, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Володимирська, будинок 74А, код ЄДРПОУ 43090595).

Відповідач: Волинська митниця Держмитслужби (44350, Волинська область, Любомльський район, село Римачі, вулиця Призалізнична, будинок 13, код ЄДРПОУ 43350888).

Суддя В.Д. Ковальчук

Дата ухвалення рішення14.05.2020
Оприлюднено14.05.2020

Судовий реєстр по справі —140/3872/20

Ухвала від 29.10.2020

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Дашутін І.В.

Постанова від 08.09.2020

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Гуляк Василь Васильович

Ухвала від 28.08.2020

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Гуляк Василь Васильович

Ухвала від 28.08.2020

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Гуляк Василь Васильович

Ухвала від 13.08.2020

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Гуляк Василь Васильович

Ухвала від 08.07.2020

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Гуляк Василь Васильович

Ухвала від 08.07.2020

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Гуляк Василь Васильович

Рішення від 14.05.2020

Адміністративне

Волинський окружний адміністративний суд

Ковальчук Володимир Дмитрович

Ухвала від 14.05.2020

Адміністративне

Волинський окружний адміністративний суд

Ковальчук Володимир Дмитрович

Ухвала від 19.03.2020

Адміністративне

Волинський окружний адміністративний суд

Ковальчук Володимир Дмитрович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні