Постанова

від 08.09.2020 по справі 140/3872/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2020 рокуЛьвівСправа № 140/3872/20 пров. № А/857/7630/20

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії :

головуючого судді: Гуляка В.В.

суддів: Ільчишин Н.В., Коваля Р.Й.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Волинської митниці Держмитслужби та апеляційну скаргу Приватного підприємства ЛС-ГРУП ,

на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 14 травня 2020 року (суддя - Ковальчук В.Д., час ухвалення - не вказано, місце ухвалення - м.Луцьк, дата складання повного тексту - не вказана),

в адміністративній справі №140/3872/20 за позовом Приватного підприємства ЛС-ГРУП до Волинської митниці Держмитслужби,

про визнання протиправною та скасування картки відмови, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

У березні 2020 року позивач ПП ЛС-ГРУП звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідача Волинської митниці Держмитслужби, в якому просив: 1) визнати протиправною та скасувати картку відмови №UA205100/2019/00796 в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, видану 26.09.2019 року відповідачем; 2) зобов`язати відповідача, як правонаступника Волинської митниці ДФС, відновити для позивача застосування преференцій для товару, що було оформлено згідно митної декларації від 26.09.2019р. №UA205100/2019/013835.

Відповідач позову не визнав, у суді першої інстанції подав відзив на адміністративний позов, просив у його задоволенні відмовити повністю.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 14 травня 2020 року позов задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано картку відмови Волинської митниці ДФС в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 26 вересня 2019 року №UA205100/2019/00796. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнено на користь ПП ЛС-ГРУП за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці Держмитслужби судовий збір у сумі 1051 грн..

З рішенням суду першої інстанції від 14.05.2020 року не погодився відповідач Волинська митниця Держмитслужби та оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає апелянт, що оскаржене рішення суду, в частині задоволення позовних вимог, ухвалене з неправильним застосуванням до спірних правовідносин норм матеріального та процесуального права, з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, а тому рішення суду підлягає скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

В обґрунтування апеляційних вимог відповідач зазначає, що при митному оформленні товару Сідельний тягач призначений для перевезення напівпричепів по дорогах загального призначення, марка - DAF, модель - FT XF 105.460, ідентифікаційний (номер шасі) - НОМЕР_1 позивачем було подано митну декларацію від 26.09.2019р. №UA205100/2019/013812, у гр.36 якої зазначено код пільги в оподаткуванні ввізним митом 410 - товари, що ввозяться в Україну та походять з країн ЄС. Вказане засвідчило застосування ПП ЛС-ГРУП до ввезеного товару преференційного походження вільної торгівлі на підставі декларації походження сукупна вартість якого не перевищує 6000 євро, що складена експортером на інвойсі від 16.09.2019р. №190916.1-LSG. Під час здійснення контролю правильності визначення країни походження товару та підстав для застосування преференції зі сплати ввізного мита встановлено, що на митниці наявні відомості про результати перевірки сертифіката з перевезення товару EUR.l №PL/MF/AN 0022564 від 13.07.2018 року на товар Легковий автомобіль марки PORSCHE, модель CAYENNE S, ідентифікаційний номер (кузова) - НОМЕР_2 , бувший у використанні, календарний рік виготовлення - 2016, модельний рік виготовлення - 2017 рік... , що оформлений ПП ТРАКТРАНС за МД від 16.07.2018 №UA205100/2018/011976, які направлені Державною фіскальною службою України листом від 19.08.2019р. №26808/7/99-99-19-04-02-17 та листом митних органів Республіки Польща від 16.07.2019 року №0601-IGC.4331.39.2019.KD. Звертає увагу апелянт на те, що в митній декларації №UA205100/2018/011976, і в сертифікаті EUR.l №PL/MF/AN 0022564 відправником та експортером товару зазначено - EXPORT EURO CAR Sp.z.o.o. (Республіка Польща). Згідно проведеної вище перевірки встановлено, що сертифікат з перевезення товару EUR.l №PL/MF/AN 0022564 від 13.07.2018р. є автентичним, проте експортером не надано достатніх доказів преференційного походження товару, зазначеного у ньому. Крім цього, зазначає апелянт, що листом митниці №2716-7.3-15 копію декларації - інвойсу від 16.09.2019 року №190916.1-EEC/LSG направлено до Державної митної служби України для подальшої перевірки преференційного статусу походження товару, однак на даний час відповідей на запит митниці не надійшло. Тому, вважає апелянт законними та обгрунтованими подальші дії відповідача, що полягали у прийнятті картки відмови №UA205100/2019/00796 від 26.09.2019р.. Надалі декларантом ПП JIC ГРУП було подано нову митну декларацію від 26.09.2019 року №UA205100/2019/013835, згідно якої завершено митне оформлення та випущено товар у вільний обіг без застосування преференційного режиму вільної торгівлі. Також звертає увагу апелянт на те, що від позивача заяв про відновлення режиму вільної торгівлі до товару, оформленого за МД №UA205100/2019/013835 від 26.09.2019р., до митниці не надходило.

За результатами апеляційного розгляду апелянт Волинська митниця Держмитслужби просить оскаржене рішення суду від 14.05.2020 року в частині визнання протиправною та скасування картки відмови від 26.09.2019р. №UA205100/2019/00796 скасувати і прийняти нову постанову, якою у позові відмовити повністю.

Також з рішенням суду першої інстанції від 14.05.2020 року не погодився позивач ПП ЛС-ГРУП та оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає апелянт, що оскаржене рішення суду, в частині відмови в задоволенні адміністративного позову щодо зобов`язання відповідача відновити для ПП ЛС-ГРУП застосування преференцій для товару, що був оформлений згідно МД №UA205100/2019/013835 від 26.09.2019р., прийняте з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи та невідповідністю висновків суду обставинам справи, а тому рішення суду підлягає скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

В обґрунтування апеляційних вимог позивач зазначає, що 13.09.2019р. між ПП ЛС-ГРУП (Покупець) та Компанією EXPORT EURO CAR Sp. z о. о. (Продавець) укладено контракт №04/19-ЕХ, на виконання якого сторони погодили інвойс №190916.1-EEC/LSG від 16.09.2019р., згідно з яким позивачем придбано автомобіль - сідельний тягач марки - DAF, модель - FT XF 105.460, 2013 року виготовлення, ідентифікаційний номер (номер кузова) - НОМЕР_1 , за ціною 5500 євро. Позивачем 26.09.2019р. було оформлено та подано до Волинської митниці ДФС України митну декларацію №UA205100/2019/013812, в якій декларантом застосовано преференційну ставку ввізного мита. Однак, Волинською митницею ДФС України позивачу відмовлено у застосуванні преференційного тарифу до вищезазначеного товару та видано картку відмови №UА205100/2019/00796 в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, якою відмовлено в прийнятті поданої для митного оформлення митної декларації від 26.09.2019р. №UA205100/2019/013812. Зазначає апелянт, що в результаті цього позивач надмірно сплатив до Державного бюджету України ввізне мито (10%) в розмірі 15975,40 грн. та ПДВ (20%) в розмірі 3195,08 грн.. Також вказує апелянт, що разом з декларацією декларант надав митному органу документи на підтвердження преференційного походження товару, підстав придбання товару, його кількісних та якісних характеристик, цінового та вартісного обґрунтування. Вважає апелянт помилковим висновок суду про відмову зобов`язати відповідача відновити для ПП ЛС-ГРУП застосування преференцій для товару, що був оформлений згідно МД №UA205100/2019/013835 від 26.09.2019р., оскільки такий суперечить ефективному захисту та відновленню порушеного права позивача.

За результатами апеляційного розгляду апелянт ПП ЛС-ГРУП просить оскаржене рішення суду від 14.05.2020 року в частині відмови в задоволенні адміністративного позову щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача відновити для ПП ЛС-ГРУП застосування преференцій для товару, що був оформлений згідно МД №UA205100/2019/013835 від 26.09.2019р. скасувати та прийняти постанову про задоволення позову в повному обсязі.

Відповідач подав суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу ПП ЛС-ГРУП , просить апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції від 14.05.2020 року в частині зобов`язання Волинську митницю Держмитслужби відновити для ПП ЛС-ГРУП застосування преференцій для товару, що був оформлений згідно МД від 26.09.2019р. №UA205100/2019/013835 - залишити без задоволення.

Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та докази по справі, обговоривши доводи, межі та вимоги апеляційних скарг Волинської митниці Держмитслужби та ПП ЛС-ГРУП , перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, вважає, що обидві апеляційні скарги слід залишити без задоволення, з урахуванням наступного.

Судом апеляційної інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 13.09.2019 року між Компанією EXPORT EURO CAR Sp. z о. о. (Постачальник) та позивачем ПП ЛС-ГРУП (Покупець) було укладено контракт №04/19-ЕХ, за умовами якого Постачальник зобов`язується поставити, а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити згідно інвойсів автомобілі легкові нові та бувші у викopиcтaннi, вантажні автомобілі та сідельні тягачі нoвi та бувші у використанні, мікроавтобуси тa автобуси нові та бувші y викopиcтaннi, причіпи, напівпричіпи нові та бувші у викopиcтaннi, спеціальну будівельну техніку нову та бувшу у використанні, спеціальну сільськогосподарську техніку нову та бувшу у використанні, мотоцикли, квадроцикли та іншу фототехніку, нову та бувшу у використанні (а.с. 26-29).

Відповідно до інвойсу №190916.1-EEC/LSG від 16.09.2019р. до вказаного контракту позивач придбав у Компанії EXPORT EURO CAR Sp. z о. о. автомобіль - сідельний тягач марки - DAF, модель - FT XF 105.460, 2013 року виготовлення, ідентифікаційний номер (номер кузова) - НОМЕР_1 , за ціною 5500 євро (а.с. 17).

26.09.2019 року позивачем ПП ЛС-ГРУП було подано митному органу МД №UA205100/2019/013812 для митного оформлення ввезеного на територію України товару: Сідельний тягач призначений для перевезення напівпричепів по дорогах загального призначення, марка - DAF, модель - FT XF 105.460, ідентифікаційний (номер шасі) - НОМЕР_1 , двигун - невизначений, тип двигуна - дизельний, робочий об`єм циліндрів - 12902 см3, потужність - 340 kW, календарний вік виготовлення - 2013p., модельний рік виготовлення - 2013p., колісна формула 4x2, бувший у використанні . В графі 34 митної декларації Код країни походження зазначено - EU (Європейський Союз), в графі 36 МД зазначено код пільги в оподаткуванні ввізним митом 410000000 - товари, що ввозяться в Україну та походять з країн ЄС (а.с. 13).

Одночасно із митною декларацією декларантом надано відповідачу ряд документів для підтвердження вартості товару, його преференційного походження, кількісних та якісних характеристик, а саме: - декларацію-інвойс №190916.1-EEC/LSG від 16.09.2019; - міжнародну товарно-транспортну накладну Б/Н від 24.09.2019; - свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 08.01.2019; - висновок про якісні характеристики товарів №3184/19 від 26.09.2019; - контракт №04/19-ЕХ від 13.09.2019; копія митної декларації країни відправлення 19PL402010E1090269 від 24.09.2019; - сертифікат відповідності №UA.009.151843-19 від 25.09.2019 (а.с. 17-33).

За результатами розгляду митної декларації №UA205100/2019/013812 від 26.09.2019 року та наданих декларантом документів Волинською митницею ДФС 26.09.2019 року прийнято рішення у формі картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205100/2019/00796 (а.с. 11-12, 46-47).

Надалі випуск товару: Сідельний тягач призначений для перевезення напівпричепів по дорогах загального призначення, марка - DAF, модель - FT XF 105.460, ідентифікаційний (номер шасі) - НОМЕР_1 , двигун - невизначений, тип двигуна - дизельний, робочий об`єм циліндрів - 12902 см3, потужність - 340 kW, календарний вік виготовлення - 2013 p., модельний рік виготовлення - 2013 p., колісна формула 4x2, бувший у використанні було здійснено за митною декларацією від 26.09.2019р. №UA205100/2019/013835 без застосування преференційного режиму вільної торгівлі (а.с. 15-16).

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для визнання протиправною та скасування картки відмови Волинської митниці ДФС в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, виходячи з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справляння митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України, Податкового кодексу України та інших законів України з питань оподаткування.

Відповідно до ч.1 ст.246 МК України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Частиною 1 статті 248 МК України передбачено, що митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.257 МК України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи. Електронне декларування здійснюється з використанням електронної митної декларації, засвідченої електронним цифровим підписом, та інших електронних документів або їх реквізитів у встановлених законом випадках, а також електронних (сканованих) копій паперових документів, засвідчених електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (ч.6 ст.257 МК України).

Відповідно до ч.1 ст.318 МК, усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України, підлягають митному контролю.

Митний контроль здійснюється виключно органами доходів і зборів відповідно до цього Кодексу та інших законів України. Митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи (ч.2, ч.3 ст.318 МК України).

Статтею 272 МК України передбачено, що ввізне мито встановлюється на товари, що ввозяться на митну територію України. Встановлення нових та зміна діючих ставок ввізного мита, визначених Митним тарифом України, здійснюються Верховною Радою України шляхом прийняття законів України.

Відповідно до ч.4, ч.5 ст.280 МК України, ввізне мито на товари, митне оформлення яких здійснюється в порядку, встановленому для підприємств, нараховується за ставками, встановленими Митним тарифом України. Ввізне мито є диференційованим щодо товарів, що походять з держав, які спільно з Україною входять до митних союзів або утворюють з нею зони вільної торгівлі. У разі встановлення будь-якого спеціального преференційного митного режиму згідно з міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовуються преференційні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України. До товарів, що походять з України або з держав - членів Світової організації торгівлі, або з держав, з якими Україна уклала двосторонні або регіональні угоди щодо режиму найбільшого сприяння, застосовуються пільгові ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України, якщо інше не встановлено законом. До решти товарів застосовуються повні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України.

Згідно ч.ч. 1-3 ст.36 МК України, країна походження товару визначається з метою оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, застосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, заборон та/або обмежень щодо переміщення через митний кордон України, а також забезпечення обліку цих товарів у статистиці зовнішньої торгівлі. Країною походження товару вважається країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв, встановлених цим Кодексом. Під країною походження товару можуть розумітися група країн, митні союзи країн, регіон чи частина країни, якщо є необхідність їх виділення з метою визначення походження товару.

Документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару, засвідчена декларація про походження товару, декларація про походження товару, сертифікат про регіональне найменування товару. Країна походження товару заявляється (декларується) органу доходів і зборів шляхом подання оригіналів документів про походження товару. Сертифікат про походження товару - це документ, який однозначно свідчить про країну походження товару і виданий компетентним органом даної країни або країни вивезення, якщо у країні вивезення сертифікат видається на підставі сертифіката, виданого компетентним органом у країні походження товару (ст.43 МК України).

Особливості визначення країни походження товару, що ввозиться з територій спеціальних (вільних) економічних зон, розташованих на території України, встановлюються законом (ч.9 ст.36 МК України).

Згідно ч.1 ст.281 МК України, допускається встановлення тарифних пільг (тарифних преференцій) щодо ставок Митного тарифу України у вигляді звільнення від оподаткування ввізним митом, зниження ставок ввізного мита або встановлення тарифних квот відповідно до законодавства України та для ввезення товарів, що походять з держав, з якими укладено відповідні міжнародні договори.

Також судом першої інстанції вірно зазначено, що Законом України Про ратифікацію Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони ратифіковано Угоду про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (далі - Угода).

Так, згідно ст.25 глави 1 розділу ІV Угоди, сторони поступово створюють зону вільної торгівлі протягом перехідного періоду, що не перевищує 10 років починаючи з дати набрання чинності цією Угодою-1, відповідно до положень цієї Угоди та відповідно до Статті XXIV Генеральної угоди про тарифи та торгівлю 1994 року.

Відповідно до ст.26 глави 1 розділу ІV Угоди, положення цієї Глави застосовуються до торгівлі товарами-2, що походять з територій Сторін. Для цілей цієї Глави походження означає, що товар підпадає під правила походження, викладені в Протоколі I до цієї Угоди ( Щодо визначення концепції походження товарів і методів адміністративного співробітництва ).

Порядок визначення походження товарів викладений у Протоколі I - Протокол щодо визначення концепції походження товарів і методів адміністративного співробітництва, до Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (далі - Протокол І).

Відповідно до ч.1 ст.16 Протоколу І, товари, що походять з Європейського Союзу, і товари, що походять з України, після ввезення до України чи Європейського Союзу відповідно підпадають під дію цієї Угоди за умови подання одного з таких документів: (a) сертифікат з перевезення товару EUR.1, зразок якого наведений у Додатку III до цього Протоколу; або UA/EU/P1/ua 14; (b) у випадках, вказаних у статті 22(1) цього Протоколу, - декларація, що надалі іменуватиметься декларацією інвойс , надана експортером до інвойса, повідомлення про доставку чи будь-якого іншого комерційного документа, який описує розглядувані товари достатньо детально для того, щоб їх можна було ідентифікувати; текст декларації інвойс наведений у Додатку IV до цього Протоколу.

Відповідно до статті 22(1) Протоколу І Щодо визначення концепції походження товарів і методів адміністративного співробітництва декларація інвойс, зазначена в статті 16(1)(b) цього Протоколу, може бути складена: (a) затвердженим експортером у розумінні статті 23 цього Протоколу, або (b) експортером будь-якої партії товару, що складається з одного чи декількох місць товарів, що походять з певної країни, сукупна вартість яких не перевищує 6000 євро. Декларація інвойс може бути складена, якщо розглядувані товари можуть бути визнані такими, що походять з Європейського Союзу або України і відповідають іншим вимогам цього Протоколу. Експортер, який складає декларацію інвойс, повинен бути готовим у будь-який час на вимогу митних органів країни експорту надати всі належні документи на підтвердження статусу походження розглядуваних товарів, а також виконання інших умов цього Протоколу. Складання декларації інвойс здійснюється експортером шляхом штампування, машинописного чи поліграфічного друкування на інвойсі, повідомленні про доставку чи іншім комерційнім документі декларації, текст якої наведено у Додатку IV до цього Протоколу, з використанням однієї з мовних версій, викладених у цьому Додатку, і згідно з чинним законодавством країни експорту. Якщо декларація складена від руки, це має бути зроблено чорнилом і друкованими літерами. Декларації інвойс мають бути власноручно підписані експортером, що їх склав. Проте затверджений експортер у розумінні статті 23 цього Протоколу не повинен підписувати такі декларації, якщо він надав митним органам країни експорту письмове зобов`язання нести повну відповідальність за всі декларації інвойс, у яких він зазначений, так, ніби вони підписані ним власноручно. Декларація інвойс може бути складена експортером тоді, коли товари, яких вона стосується, експортуються, або після експортування за умови подання цієї декларації в країні імпорту не пізніше ніж протягом двох років після імпортування товарів, яких вона стосується.

З матеріалів справи видно, що спір між сторонами виник з приводу преференційного походження товару: Сідельний тягач призначений для перевезення напівпричепів по дорогах загального призначення, марка - DAF, модель - FT XF 105.460, ідентифікаційний (номер шасі) - НОМЕР_1 , двигун - невизначений, тип двигуна - дизельний, робочий об`єм циліндрів - 12902 см3, потужність - 340 kW, календарний вік виготовлення - 2013p., модельний рік виготовлення - 2013p., колісна формула 4x2, бувший у використанні .

Зі змісту оскаржуваної Картки відмови видно, що вона прийнята з наступних причин: Зa попереднім запитом митниці та за інформацією отриманою від митниx opгaнiв Республіки Польща експортер EXPORT EURO CAR SP z. о. о. не надав дoкaзiв преференційного походження пoдiбниx товарів. Згідно статті 32 Протоколу I Щодо визначення концепції товарів що походять з певної країни i методів адміністративного співробітництва, рішення пpo мoжливicть застосування преференційного режиму може бути прийнято зa результатами перевірки достовірності в митних органах держав-членів Європейського Союзу документа про походження .

Відповідно до ч.ч.1-4 ст.45 МК України, у разі виникнення сумнівів з приводу дійсності документів про походження товару чи достовірності відомостей, що в них містяться, включаючи відомості про країну походження товару, орган доходів і зборів може звернутися до компетентного органу, що видав документ, або до компетентних організацій країни, зазначеної як країна походження товару, із запитом про проведення перевірки цих документів про походження товару чи надання додаткових відомостей. Запит про проведення перевірки повинен містити виклад обставин, що дали підстави для сумнівів з приводу достовірності задекларованої країни походження товару, посилання на правила визначення походження товарів, що застосовуються в Україні, а також іншу необхідну інформацію. До запиту додається документ, що підлягає перевірці, або його копія, а також у разі необхідності інші відомості, що можуть сприяти проведенню перевірки. Запит про проведення перевірки надсилається протягом 1095 днів з дня подання документа про походження товару, крім випадків, коли така перевірка ініціюється у зв`язку з кримінальним провадженням.

Тобто, наявність у контролюючого органу сумнівів щодо наданих декларантом документів на підтвердження заявленої ним країни походження товару є обставиною для перевірки таких документів та не може бути беззаперечною підставою для відмови у застосуванні преференційної ставки мита.

Аналогічні правові висновки висловлені Верховним Судом в постанові від 23.04.2019 року у справі №817/4660/13-а.

Відповідно до ч.6 ст.54 МК України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

В адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення орган доходів і зборів повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення; відповідно рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

На підтвердження походження товару для застосування преференційного режиму оподаткування за ставкою ввізного мита 0%, декларант надав митниці декларацію-інвойс №190916.1-EEC/LSG від 16.09.2019р..

При цьому, зауважень щодо форми та змісту наданому інвойсу №190916.1-EEC/LSG від 16.09.2019р. вимогам Протоколу І чи його достовірності в митного органу не виникало.

Відносно доводів відповідача (апелянта) про непідтвердження преференційного походження товару задекларованого позивачем, посилаючись на негативну історію підтверджень походження товарів, експортованих Компанією EXPORT EURO CAR Sp. z о. о , то судом першої інстанції вірно зазначено, що предметом декларування позивачем за митною декларацією від 26.09.2019р. №UA205100/2019/013812 є товар: Сідельний тягач призначений для перевезення напівпричепів по дорогах загального призначення, марка - DAF, модель - FT XF 105.460, ідентифікаційний (номер шасі) - НОМЕР_1 … за митною декларацією від 26.09.2019р. №UA205100/2019/013812, щодо якого митний орган уповноважений здійснювати перевірку про його походження.

Посилання відповідача у оскаржуваному рішенні (картці відмови) на непідтвердження преференційного походження подібних товарів не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки стосується різних товарів, що експортувалися від EXPORT EURO CAR Sp. z о. о. також іншими суб`єктами господарювання.

Водночас апелянт підтвердив, що відповіді на запит до Державної митної служби України щодо подальшої перевірки преференційного статусу походження товару відповідач не отримував.

Тому судом першої інстанції вірно зазначено, що у відповідача при прийнятті спірної Картки відмови в митному оформленні товару із застосуванням преференційного режиму оподаткування, були відсутні підстави для сумніву з приводу дійсності декларації-інвойсу №190916.1-EEC/LSG від 16.09.2019р. чи достовірності відомостей, які містяться в ній.

Отже, є безпідставними твердження апелянта Волинської митниці Держмитслужби про непідтвердження позивачем преференційного походження товару: Сідельний тягач призначений для перевезення напівпричепів по дорогах загального призначення, марка - DAF, модель - FT XF 105.460, ідентифікаційний (номер шасі) - НОМЕР_1 … .

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 26.09.2019р. №UA205100/2019/00796 та наявності підстав для її скасування.

Відносно доводів апеляційної скарги ПП ЛС-ГРУП про те, що відмова у задоволенні позовної вимоги про зобов`язання відповідача відновити для ПП ЛС-ГРУП застосування преференцій для товару, що був оформлений згідно МД №UA205100/2019/013835 від 26.09.2019 р., суперечить ефективному захисту та відновленню порушеного права позивача, то колегія суддів зазначає наступне.

Так, як уже було зазначено вище, після прийняття Волинською митницею ДФС Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення 26.09.2019р. №UA205100/2019/00796, випуск товару: Сідельний тягач призначений для перевезення напівпричепів по дорогах загального призначення, марка - DAF, модель - FT XF 105.460, ідентифікаційний (номер шасі) - НОМЕР_1 … було здійснено за митною декларацією від 26.09.2019р. №UA205100/2019/013835 без застосування преференційного режиму вільної торгівлі.

При цьому, судом першої інстанції вірно встановлено та враховано, що за МД №UA205100/2019/013835 від 26.09.2019р. позивач самостійно обрав у графі 36 спосіб декларування товару без преференцій 000000000 .

Крім цього, заяв від позивача про внесення до МД №UA205100/2019/013835 від 26.09.2019р. відповідних відомостей та змін, чи їх відкликання, до митного органу не надходило.

Відповідно до ст.257 МК України встановлена відповідна процедура декларування, яка передбачає подання декларантом митних декларацій та внесення в них відповідних відомостей та змін, їх відкликання.

Таким чином, відсутні підстави для задоволення позовної вимоги ПП ЛС-ГРУП про зобов`язання відповідача відновити для позивача застосування преференцій для товару, що було оформлено згідно митної декларації від 26.09.2019р. №UA205100/2019/013835.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Отже, враховуючи наведені вище законодавчі норми та фактичні обставини справи, колегія суддів апеляційного суду вважає безпідставними вимоги апелянта ПП ЛС-ГРУП відносно позовної вимоги про зобов`язання відповідача вчинити певні дії.

Судом першої інстанції також вірно враховано вимоги ст.134, ст.139 КАС України та стягнено на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в сумі 1051 грн., сплачений за розгляд справи у суді першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції також зазначає, що відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження).

Згідно п.10 ч.6 ст.12 КАС України, для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Проаналізувавши характер спірних правовідносин, предмет доказування, склад учасників справи, та враховуючи, що дану адміністративну справу було розглянуто судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження, суд апеляційної інстанції зазначає, що дана адміністративна справа є справою незначної складності, а тому рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328КАС України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу Волинської митниці Держмитслужби та апеляційну скаргу Приватного підприємства ЛС-ГРУП - залишити без задоволення.

Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 14 травня 2020 року в адміністративній справі №140/3872/20 за позовом Приватного підприємства ЛС-ГРУП до Волинської митниці Держмитслужби про визнання протиправною та скасування картки відмови, зобов`язання вчинити дії - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий: В. В. Гуляк Судді: Н. В. Ільчишин Р. Й. Коваль