Рішення

від 14.05.2020 по справі 440/4414/19

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/4414/19

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Костенко Г.В., розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Транзит-Сервіс" до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

13.11.2019 Приватне підприємство "Транзит-Сервіс" (надалі - ПП "Транзит-Сервіс", позивач) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23.08.2019 №0011301401.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що податковою перевіркою було встановлено порушення позивачем вимог Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 368100,00 грн., в т.ч. по періодах: за 2018 рік - 368100,00 грн. У той же час, позивач покликається на те, що порушення вимог Податкового кодексу України, описані у акті, не мали місця у дійсності. Посилається на те, що висновки перевіряючих щодо завищення "Інші операційні витрати", не містять конкретних порушень норм закону, а ґрунтуються на загальних формулюваннях, без посилання на конкретні первинні та облікові документи, цифрові показники різняться між собою. Вказував, що Акт перевірки був складений з порушенням пунктів 3, 4, 5 Наказу Міністерства фінансів України від 20.08.2015 № 727 "Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами".

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 18.11.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Вирішено розгляд адміністративної справи здійснювати за правилами загального позовного провадження.

27.11.2019 до суду надійшов відзив на позов, у якому відповідач проти позову заперечував, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначає, що перевіркою повноти декларування показників рядка 02 Декларацій "Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності" встановлено заниження прибутку по рядку 22 90 за 2018 рік на загальну суму 2044999,00 грн. Перевіряючими встановлена розбіжність на суму у розмірі 2044999,00 грн., яка виникла між звітними та фактичними даними без підтверджуючих документів, що встановлено при перевірці даних головної книги, оборотно-сальдових відомостей по рахунку 94 Інші операційні витрати за 2018 рік на загальну суму інших операційних витрат 27705000,61 грн. та звітними даними по ф.2 "Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) за 2018 рік по рядку 2180 "Інші операційні витрати" на загальну суму 29750 000,00 грн. Таким чином, підприємством нібито без підтверджуючих документів зайво віднесено до складу р.2180 "Інші операційні витрати" суму за 2018 рік у розмірі 2044999,00 грн. Перевіряючими зазначено, що по рахунку 94 "Інші операційні витрати" за 2018 рік інші операційні витрати складаються з: Внесків на соц. заходи - 4331,16 грн. , Інших витрат господарської діяльності - 3393279,08 грн., Обслуговування виробничого процесу - 150249,00 грн., Загально-виробничі матеріальні витрати - 4950,00 грн., Операційна курсова різниця - 1542720,25 грн., Інші прямі витрати - 4558,71 грн., Собівартість реалізованих виробничих запасів - 5204921,90 грн., Штрафи - 11208,76 грн., Собівартість реалізованої валюти - 17388781,75 грн., що в цілому складає суму 27705000,61 грн (а.с.40-41 т.2).

14.01.2020 позивачем надано до суду відповідь на відзив, у якому, вказував, що згідно Звіту про фінансовий результат за 2018 рік ПП "Транзит-Сервіс" віднесено до складу рядка 2180 "Інші операційні витрати" суму 29750000,00 грн., в тому числі 19647044,75 грн. "Собівартість реалізованої іноземної валюти". Згідно акту перевірки (Стор. 5), перевіряючим зазначено, що при перевірці даних бухгалтерського обліку: головної книги, оборотно-сальдових відомостей по рахунку 94 Інші операційні витрати за 2018 рік встановлено, що інші операційні витрати становлять 27705000,61 грн. в тому числі 17388781,75 грн. "Собівартість реалізованої іноземної валюти". Таким чином, на думку перевіряючого, нібито без підтверджуючих документів, зайво віднесено до складу інших операційних витрат, витрати віднесені до собівартості реалізованої іноземної валюти у розмірі 2 044 999,00 грн. Звертав увагу суду на те, що взагалі незрозуміло звідки у перевіряючого виникла сума 2044999,00 грн., оскільки, якщо відняти від суми "Собівартості реалізованої іноземної валюти", визначеної Підприємством, а саме 19647044,75 грн., суму "Собівартості реалізованої іноземної валюти", визначеної перевіряючим, а саме 17388781,75 грн., то розбіжність повинна становити 2258263,00 грн. (19647044,75 - 17388781,75 = 2258263,00 грн.). Під час проведення перевірки, перевіряючим вибірковим порядком досліджувались первинні документи (договора, акти виконаних робіт, видаткові накладні, ТТН, дорожні листи, банківські виписки), оборотно-сальдові відомості, оборотні відомості по рахункам бухгалтерського обліку (в тому числі і по рах. 94, 84, 791, ін.). Підприємством під час проведення планової перевірки посадовим особам були надані у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом даної перевірки. В тому числі були надані оборотно-сальдові відомості по рахунку №94 за 2018 рік, обороти по рахунку №94 в електронному вигляді, які в повній мірі відображають господарську діяльність підприємства. Те, що Підприємством було надано оборотно-сальдові відомості та обороти по рахунку №94 за 2018 рік підтверджується і актом перевірки і Додатком №4 до акта (а.с.66-70 т.2).

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 16.01.2020 здійснено заміну відповідача у справі №440/4414/19 з Головного управління ДФС у Полтавській області на його правонаступника - Головне управління Державної податкової служби у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, 36014, код ЄДРПОУ 43142831) та продовжено строк підготовчого провадження на 30 календарних днів.

06.02.2020 позивачем надано додаткові пояснення в яких останній зазначив про те, що при співставленні елементів витрат, які зазначені перевіряючим на стор.5 Акту перевірки та елементів витрат, які дійсно відображені в рахунку бухгалтерського обліку 94 "Інші операційні витрати" то наявна різниця тільки по собівартості реалізованої валюти, а саме: згідно перевірки - собівартість реалізованої валюти становить 17388781,75 грн.; згідно рахунку бухгалтерського обліку 94 "Інші операційні витрати" - собівартість реалізованої валюти становить 19647044,75 грн. Таким чином, твердження перевіряючого про нібито зайве віднесення без підтверджуючих документів до складу р.2180 "Інші операційні витрати" суми за 2018 рік у розмірі 2044999,00 грн. стосується саме собівартості реалізованої валюти. Також, позивач зазначав, що згідно рахунку 94 "Інші операційні витрати" за 2018 рік, який було надано позивачем перевіряючому при перевірці, інші операційні витрати в цілому складають суму 29963263,61 грн., тобто, в Звіті про фінансовий результат за 2018 рік ПП "Транзит-Сервіс" віднесено до складу рядка 2180 "Інші операційні витрати" суму 29750000,00 грн., що на 213263,61 грн. менше, тобто, сума витрат була занижена, відповідно податку на прибуток було сплачено більше. Позивачем було зазначено про те, що взагалі незрозуміло звідки у перевіряючого виникла сума 2044999,00 грн., оскільки, якщо відняти від суми "Собівартості реалізованої іноземної валюти", визначеної Підприємством, а саме 19647044,75 грн., суму "Собівартості реалізованої іноземної валюти", визначеної перевіряючим, а саме 17388781,75 грн., то розбіжність повинна становити 2258263,00 грн. (19647044,75 - 17388781,75 = 2258263,00 грн.). Проте, якщо відняти від 2258263,00 грн. суму собівартості реалізованої валюти у розмірі 213263,61 грн. (сума витрат яка взагалі не ввійшла в Звіті про фінансовий результат за 2018 рік) то виходить 2044999,00 грн. За якими господарськими операціями пов`язано завищення інших операційних витрат, а саме "Собівартість реалізованої іноземної валюти" на суму 2044999,00 грн. в Акті перевірки не вказано, а висновки перевіряючих щодо завищення "Інші операційні витрати" не містять конкретних порушень норм, а ґрунтується на загальних формулюваннях, без посилання на конкретні первинні та облікові документи (а.с.78-79 т.2)

06.02.2020 відповідач надав до суду пояснення, які є аналогічними поясненням викладеним у відзиві на позовну заяву (а.с.80-82 т.2).

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 20.02.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Сторони у судове засідання не з`явились, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином. Представник позивача надав до суду клопотання про розгляд справи за відсутності позивача.

Відповідно до частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на зазначене, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до частини першої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Пунктом 1 частини третьої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Згідно частини дев`ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, а також зважаючи на неприбуття осіб, які беруть участь у справі, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, та відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд вирішив розглядати справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено, що ПП "Транзит-Сервіс" у встановленому законом порядку зареєстроване як юридична особа, код ЄДРПОУ 24564184.

Видами діяльності ПП "Транзит-Сервіс" відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є зокрема: Код КВЕД 43.12 Підготовчі роботи на будівельному майданчику; Код КВЕД 43.99 Інші спеціалізовані будівельні роботи, н. в. і. у.; Код КВЕД 45.19 Торгівля іншими автотранспортними засобами; Код КВЕД 45.20 Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів; Код КВЕД 45.31 Оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; Код КВЕД 77.32 Надання в оренду будівельних машин і устатковання; Код КВЕД 46.75 Оптова торгівля хімічними продуктами; Код КВЕД 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; Код КВЕД 49.41 Вантажний автомобільний транспорт (основний); Код КВЕД 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту.

У період з 25 червня 2019 року по 22 липня 2019 року фахівцями ГУ ДФС у Полтавській області проведено документальну планову виїзну перевірку ПП "Транзит-Сервіс" з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного законодавства за період з 01.01.2016 по 31.12.2018, єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 31.12.2018.

За результатами перевірки складений акт від 29.07.2019р. №914/16-31-14-01-10/24564184 "Про результати документальної планової виїзної перевірки Приватного підприємства "Транзит-Сервіс" (а.с.23-43 т.1).

У відповідності до розділу 4 Акта перевірки, ГУ ДФС у Полтавській області зроблено висновок про порушення ПП "Транзит-Сервіс" п.п. 134.1.1. п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 Витрати , Методичних рекомендацій щодо заповнення форм фінансової звітності, затверджених Наказом МФУ від 28.03.2013р. №433, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 368100,00 грн., в т.ч. по періодах: за 2018 рік - 368100,00 грн.

Висновки акту перевірки зводяться до того, що позивачем без підтверджуючих документів зайво віднесено до складу р.2180 "інші операційні витрати" суму за 2018р. у розмірі 2044999,00 грн. Перевіряючими встановлена розбіжність на суму у розмірі 2044999,00 грн., яка виникла між звітними та фактичними даними без підтверджуючих документів, що встановлено при перевірці даних головної книги, оборотно-сальдових відомостей по рахунку 94 "Інші операційні витрати" за 2018 рік на загальну суму інших операційних витрат 27705000,61 грн. та звітними даними по ф.2 "Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) за 2018 рік по рядку 2180 "Інші операційні витрати" на загальну суму 29750000,00 грн.

Не погодившись з висновками перевірки, фактами і даними, викладеними в акті перевірки ПП "Транзит-Сервіс" було подано заперечення до Акту перевірки від 29.07.2019 №914/16-31-14-01-10/24564184.

Однак, листом від 20.08.2019 №35468/10/16-31-14-01-18 ГУ ДФС у Полтавській області повідомило, що висновки акту перевірки від 29.07.2019 №914/16-31-14-01-10/24564184 залишаються без змін, а подане заперечення без задоволення.

На підставі складеного акту перевірки від 29.07.2019 №914/16-31-14-01-10/24564184, ГУ ДФС у Полтавській області було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0011301401 від 23.08.2019 відповідно до якого ПП "Транзит-Сервіс" збільшено суму грошового зобов`язання за платежем "податок на прибуток приватних підприємств2 у розмірі 460125,00 грн., з яких 368100,00 грн. за основним платежем та 92025,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.144 т.1).

Не погодившись з прийнятими ГУ ДФС у Полтавській області рішенням, ПП "Транзит-Сервіс" 06.09.2019 до ДФС України було подано скаргу (а.с.146-149 т.1).

Рішенням ДПС України від 05.11.2019 №8277/6/99-00-08-05-01 податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу без задоволення (а.с.150-153 т.1).

Не погоджуючись із зазначеним вище податковим повідомленням-рішенням ГУ ДПС у Полтавській області, ПП "Транзит-Сервіс" звернулось до суду з цим позовом.

Оцінивши наведені доводи в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 року №2755-VI.

Відповідно до п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України, господарська діяльність це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до п.п.134.1.1. п.134.1. ст.134 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу (п.135.1 ст.135 ПК України).

Податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною статтею 136 цього Кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі статтею 135 цього Кодексу (п.137.1 ст. 137 ПКУ).

Відповідно до п. 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку № 15 Дохід , затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 290 від 29.11.1999р., дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Критерії визнання доходу, наведені в цьому Положенні (стандарті), застосовуються окремо до кожної операції. Проте ці критерії потрібно застосовувати до окремих елементів однієї операції або до двох чи більше операцій разом, якщо це випливає із суті такої господарської операції (операцій).

За змістом п.п. 5, 6 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку № 16 Витрати , затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 318 від 31.12.1999 р., витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов`язань.

Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Згідно п.7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку № 16 Витрати , затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 318 від 31.12.1999 р., витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені .

Відповідно до п.20 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку № 16 Витрати , затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 318 від 31.12.1999 р., до інших операційних витрат включаються: витрати на дослідження та розробки відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 "Нематеріальні активи"; собівартість реалізованої іноземної валюти, яка для цілей бухгалтерського обліку визначається шляхом перерахунку іноземної валюти в грошову одиницю України за курсом Національного банку України на дату продажу іноземної валюти, плюс витрати, пов`язані з продажем іноземної валюти; собівартість реалізованих виробничих запасів, яка для цілей бухгалтерського обліку складається з їх облікової вартості та витрат, пов`язаних з їх реалізацією; сума безнадійної дебіторської заборгованості та відрахування до резерву сумнівних боргів; втрати від операційної курсової різниці (тобто від зміни курсу валюти за операціями, активами і зобов`язаннями, що пов`язані з операційною діяльністю підприємства); втрати від знецінення запасів; нестачі й втрати від псування цінностей; визнані штрафи, пеня, неустойка; витрати на утримання об`єктів соціально-культурного призначення; інші витрати операційної діяльності.

Судом встановлено, що перевіркою повноти декларування показників рядка 02 Декларацій Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності відповідачем встановлено заниження прибутку по рядку 2290 за 2018 рік на загальну суму 2044999,00 грн. В ході перевірки встановлено, що відповідачем до складу рядка 2180 Інші операційні витрати віднесено показник на суму у розмірі 29750000,00 грн., але при перевірці даних головної книги, оборотно-сальдових відомостей по рахунку 94 Інші операційні витрати за 2018 рік перевіряючими встановлено, що інші операційні витрати складаються з внесків на соц. заходи - 4331,16 грн., інших витрат господарської діяльності - 3 393 279,08 грн., обслуговування виробничого процесу - 150249,00 грн., зЗагально-виробничих матеріальних витрат - 4950,00 грн., операційної курсової різниці - 1542720,25 грн., інших прямих витратт - 4 558,71 грн., собівартості реалізованих виробничих запасів - 5204921,90 грн., штрафів - 11208,76 грн., собівартості реалізованої валюти - 17388781,75 грн., що в цілому складає суму 27705000,61 грн., в результаті чого, встановлена розбіжність на суму у розмірі 2044999,00 грн., яка виникла між звітними та фактичними даними без підтверджуючих документів, що встановлено при перевірці даних головної книги, оборотно-сальдових відомостей по рахунку 94 Інші операційні витрати за 2018 рік.

При досліджені судом наданих позивачем оборотно-сальдових відомостей по рахунку №94 за 2018р., оборотів по рахунку №942 за 2018 рік, картки рахунку №942 за 2018 рік, та картки рахунку №84 за 2018 рік встановлене, що інші операційні витрати складаються з внесків на соц. заходи - 4331,16 грн., інших витрат господарської діяльності - 3393279,08 грн., обслуговування виробничого процесу - 150249,00 грн., загально-виробничих матеріальних витрат - 4950,00 грн., операційної курсової різниці - 1542720,25 грн., інших прямих витрат - 4558,71 грн., собівартості реалізованих виробничих запасів - 5204921,90 грн., штрафів - 11208,76 грн., собівартості реалізованої валюти - 19647044,75 грн., що в цілому складає суму 29963263,61 грн.

Різницю між сумою зазначеною Позивачем у рядку 2180 Інші операційні витрати Звіту про фінансовий результат за 2018 рік, що на 213 263,61 грн. менше від суми відображеної на рахунку 94 Інші операційні витрати за 2018 рік, позивач пояснює тим, що ним у Звіті про фінансовий результат за 2018 рік віднесено до складу рядка 2180 Інші операційні витрати суму 29750000,00 грн., що на 213263,61 грн. менше, тобто сума витрат була занижена з технічних причин та великим документообігом.

При співставленні судом елементів витрат, які зазначені перевіряючим на стор.5 Акту перевірки та елементів витрат, які дійсно відображені в рахунку бухгалтерського обліку 94 Інші операційні витрати то наявна різниця тільки по собівартості реалізованої валюти, а саме: згідно перевірки - собівартість реалізованої валюти становить 17388781,75 грн.; згідно рахунку бухгалтерського обліку 94 Інші операційні витрати - собівартість реалізованої валюти становить 19647044,75 грн.

Таким чином, суд приходить до висновку, що твердження перевіряючого про зайве віднесення без підтверджуючих документів до складу р.2180 Інші операційні витрати суми за 2018 рік у розмірі 2044999,00 грн. стосується саме собівартості реалізованої валюти, при цьому за якими господарськими операціями пов`язано завищення інших операційних витрат, а саме Собівартість реалізованої іноземної валюти на суму 2044999,00 грн. ні в Акті перевірки ні у відзиві на позовну заяву Відповідачем не зазначено.

Суд погоджується з доводами Позивача про те, що для відображення операцій продажу інвалюти у бухгалтерському обліку використовується субрахунок 334 Грошові кошти в дорозі в іноземній валюті . Тобто фактичною датою здійснення операції продажу (дата у правому нижньому куті заяви про продаж іноземної валюти) валюту потрібно списати з поточного валютного рахунка (субрахунки 312 Поточні рахунки в іноземній валюті та 314 Інші рахунки в банку в іноземній валюті ) до дебету субрахунка 334.

Інформація про доходи від реалізації інвалюти узагальнюється на субрахунку 791 Результат операційної дiяльності визначається прибуток (збиток) від oпераційної діяльності підприємства. За кредитом cубрахунку відображається в порядку закриття pахунків сума доходів від реалізації гoтової продукції, товарів, робіт, послуг тa від іншої операційної дiяльності (рахунки 70 Доходи від pеалізації , 71 Іншій операційний дохід ), зa дебетом - сума в порядку зaкриття рахунків обліку собівартості реалізованої гoтової продукції, товарів, робіт і пoслуг, адміністративних витрат, витрат на збyт, інших операційних витрат (90 Cобівартість реалізації , 92 Адміністративні витpати , 93 Витрати на збyт , 94 Інші витрати операційної дiяльності ).

Одночасно на субрахунку 942 Собівартість реалізованої іноземної валюти відображається вартість реалізованої іноземної валюти на дату її реалізації, яка ...з метою бухгалтерського обліку визначається шляхом перерахунку іноземної валюти у грошову одиницю України за курсом Національного банку України на дату продажу іноземної валюти... .

Підприємства, які для узагальнення інформації пpо витрати застосовують також рахунки класу 8 Витрати зa елементами , на цьому рахунку тaкож відображають собівартість реалізованих оборотних aктивів (окрім готової продукції і фiнансових інвестицій).

За дебетом pахунку 84 Інші операційні витрати вiдображається сума визнаних витрат. При обліку витрат з використанням рахунків класів 8 і 9 ті самі витрати відображатимуться спочатку на рахунку 84, а рахунок 84 буде закриватися на субрахунок 942.

Надаючи правову оцінку рішенню контролюючого органу суд звертає увагу на те, що Актом перевірки не наведено обставин існування значної розбіжності між звітними та фактичними даними без підтверджуючих документів, що призвело до завищення інших операційних витрат на суму 2044999,00 грн. Акт перевірки не міститься доказів суцільного дослідження первинних документів позивача, у зв`язку з чим неможливо встановити яким чином контролюючий орган дійшов висновків про заниження позивачем суми податку на прибуток за 2018 рік на суму 368100,00 грн.

Під час проведення перевірки, перевіряючим вибірковим порядком досліджувались первинні документи (договора, акти виконаних робіт, видаткові накладні, ТТН, дорожні листи, банківські виписки), оборотно-сальдові відомості, оборотні відомості по рахункам бухгалтерського обліку (в тому числі і по рах. 94, 84, 791, ін.).

Викладені обставини, свідчать про те, що Акт перевірки не відповідає вимогам Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, який затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 № 727 (далі - Порядок).

Пунктом 3 Розділу ІІ Порядку визначено, що Акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Так, відповідно до пункту 4 розділу ІІ Порядку, в акті документальної перевірки викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які стосуються фактів виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з пунктом 5 розділу ІІ цього Порядку, факти виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об`єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку. Фінансової та іншої звітності, інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб`єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Пунктом 4 розділу III Порядку чітко наведено, що у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті документальної перевірки фактом порушення необхідно: викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів (міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування), що порушені платником податків, зазначити період (календарний день, місяць, квартал, півріччя, три квартали, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, при здійсненні якої вчинено це порушення, викласти зміст порушень, зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення.

Проте, зі змісту Акта перевірки не можливо встановити яким чином та на підставі яких документальних доказів податковий орган дійшов встановлених ним висновків. В Акті відсутні посилання на конкретні первинні документи із зазначенням їх реквізитів та дат їх складання. Відсутня чіткість та системність викладу обставин порушення податкового законодавства, а цифрові показники різняться між собою.

Слід зазначити, що суд не наділений повноваженнями замість податкового органу проводити перевірку показників бухгалтерської та податкової звітності суб`єктів господарської діяльності та в ході судового розгляду фактично проводити перевірку. Такі функції належать виключно відповідачу як суб`єкту владних повноважень та фіскальному органу.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В межах розгляду даної справи податковим органом не надано беззаперечних доказів порушення позивачем податкового законодавства при декларуванні податку на прибуток за 2018 рік.

Відтак податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Полтавській області №0011301401 від 23.08.2019 слід визнати протиправним та скасувати.

Таким чином, суд дійшов висновку, про наявність підстав для задоволення позову.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при зверненні до суду з цим позовом сплачено судовий збір у сум 6901,88 грн, що підтверджується платіжним дорученням №15877 від 11.11.2019 (а.с.4).

Таким чином, стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають витрати зі сплати судового збору у сумі 6901,88 грн.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Позов Приватного підприємства "Транзит-Сервіс" (вул. Шевченка, буд. 24/43, кв. 24, м.Кременчук, Полтавська область, 39600, код ЄДРПОУ 24564184) до Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м.Полтава, Полтавська область, код ЄДРПОУ 43142831) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Полтавській області №0011301401 від 23.08.2019.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м.Полтава, Полтавська область, код ЄДРПОУ 43142831) на користь Приватного підприємства "Транзит-Сервіс" (вул. Шевченка, буд. 24/43, кв. 24, м.Кременчук, Полтавська область, 39600, код ЄДРПОУ 24564184) витрати зі сплати судового збору в розмірі 6901,88 (шість тисяч дев`ятсот одна гривня вісімдесят вісім копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення з урахуванням положень пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Г.В. Костенко