Рішення

від 13.05.2020 по справі 460/4588/19

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

13 травня 2020 року м. Рівне №460/4588/19 Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Борискіна С.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Автолюкс-РВ" доПоліської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови, - В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Автолюкс-РВ" (далі - ТОВ "Автолюкс-РВ") звернулось до суду з позовом до Рівненської митниці ДФС, в якому просило:

-визнати протиправним та скасувати рішення Рівненської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA204010/2019/000158/2 від 28.11.2019;

-визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204010/2019/00876 від 28.11.2019.

Мотивуючи вимоги позову ТОВ "Автолюкс-РВ" зазначало, що з метою митного оформлення ввезених товарів, за умовами укладеного з фірмою "Rzepka Wojciech Rzepkа" торгового договору, позивачем подано до митного органу електронну митну декларацію від 26.11.2019 №UA204010/2019/041671. Вказував, що разом з такою митною декларацією надав усі документи і виконав всі умови, визначені ст.53 Митного кодексу України, необхідні для визначення митної вартості товару за основним методом - ціною договору (контракту) щодо імпортованого товару. Тому, вважав протиправним рішення відповідача про коригування митної вартості за резервним методом, а також картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, якою позивачу відмовлено у митному оформленні товару, що ввозиться. З таких підстав просив суд позов задовольнити повністю.

Ухвалою суду від 16.01.2020 відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 17.02.2020 на 11:30 год.

Позиція відповідача щодо позовних вимог висловлена ним у відзиві на позовну заяву від 05.02.2020, відповідно до змісту якого він заперечив проти їх задоволення. На обґрунтування своєї позиції зазначав, що при проведенні у відповідності до положень ст.54 Митного кодексу України контролю правильності визначення декларантом митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення за митною декларацією, встановлено, що у документах, наданих декларантом органу доходів і зборів для підтвердження заявленої митної вартості товару, виявлені окремі розбіжності. Так, відповідач вказував на те, що у торговому договорі не зазначено умов поставок, ціни у прайс-листі визначені як орієнтовні, а до митного оформлення не надано документів для підтвердження транспортно-експедиційного обслуговування. При цьому, наголошував, що орган доходів і зборів володіє інформацією стосовно ідентичних/подібних товарів оформлених цим же імпортером за ціною, що є вищою за заявлену. Оскільки декларантом не було надано повного переліку додаткових документів, витребуваних відповідачем, документи, надані декларантом на підтвердження числових значень складових задекларованої митної вартості товарів, містять розбіжності та не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості, у органа доходів і зборів відсутні підстави для визнання митної вартості оцінюваного товару, заявленої декларантом за основним методом. Таким чином, відповідач вважав, що оспорювані рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, прийняті ним в межах повноважень та на підставі чинного законодавства України. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю (а.с.75-79).

17.02.2020 судове засідання не відбулося, у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого судді по справі.

Ухвалою суду від 18.02.2020 підготовче судове засідання у справі №460/4588/19 відкладено до 16.03.2020 до 09:00 год.

Ухвалою суду від 16.03.2020, постановленою судом під час судового засідання без виходу до нарадчої кімнати, здійснено заміну відповідача у справі в порядку процесуального правонаступництва, а саме: Рівненської митниці ДФС на Поліську митницю Держмитслужби.

Ухвалою суду від 16.03.2020 закрито підготовче провадження у справі. Розгляд справи по суті призначено у відкритому судовому засіданні на 03.04.2020 на 09:30 год.

Ухвалою суду від 03.04.2020 розгляд справи відкладено до 27.04.2020 до 10:30 год.

Ухвалою суду від 27.04.2020 вирішено перейти до розгляду справи №460/4588/19 у порядку письмового провадження.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов до наступних висновків.

Згідно з ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Оцінюючи правомірність дій відповідача щодо прийняття картки відмови у митному оформленні та рішення про коригування митної вартості, суд керувався критеріями, закріпленими у ч.2 ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб`єкта.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд з`ясовує, чи використане повноваження, надане суб`єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Судом досліджено наявні у справі докази та з`ясовано наступне.

22.10.2019 між ТОВ "Автолюкс-РВ" (далі - Покупець) та торговою фірмою "Rzepka Wojciech Rzepka", що зареєстрована в Республіці Польща (далі - Продавець) укладено торговий договір (надалі - Договір) (а.с.28-29).

Предметом укладеного Договору є торгова співпраця між Продавцем та Покупцем. Ця співпраця полягає у продажу автомобільних запчастин, що входять до комерційної оферти Продавця (далі - Товари). Співпраця між сторонами Договору передбачає продаж Продавцем та придбання Покупцем товарів для їх подальшого перепродажу на території України.

Згідно з умовами, що стосуються оплати даного Договору, ціна продукції, що продається, визначається індивідуально для кожної торгової операції з урахуванням поточних продажів та обсягу реалізованих операцій, здійснених Покупцем. Ціни вказані в прайс-листі є орієнтовними, та можуть бути зменшені за знижкою, що випливає з комерційних умов.

Оплата за товари буде здійснена у формі грошового переказу протягом періоду, зазначеного в документі про продаж, при цьому дата платежу є датою зарахування на рахунок Покупця.

Також судом встановлено і сторонами не заперечувалося, що 26.11.2019 уповноваженою декларантом особою - ОСОБА_1 , Рівненській митниці ДФС подано до митного контролю електронну митну декларацію № UA204010/2019/041671, зокрема, на товар №1: "Амортизатори", товар №2: "Гальмівні накладки, диски". Митна вартість товару визначена за основним методом - ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) (а.с.115-117).

З метою підтвердження митної вартості товарів позивачем надано Рівненській митниці ДФС документи, серед яких: пакувальний лист ROC/19/0014/ НОМЕР_1 від 21.11.2019; рахунок-проформу ROC/19/71063/ТК від 12.11.2019; рахунок - фактуру (інвойс) ROC/19/00014/FE від 21.11.2019; автотранспортну накладну б/н від 21.11.2019; декларацію про походження товару PL/MF/AP 0059407 від 27.11.2019; рахунок про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №22 від 26.11.2019; акт надання транспортно-експедиційних послуг №22 від 26.11.2019; торговий договір (контракт) купівлі-продажу товарів б/н від 22.10.2019 (а.с.11-29).

Також, на вимогу відповідача, ТОВ "Автолюкс-РВ" додатково були надані документи, що відносяться до даної поставки та підтверджують вартість товару, зокрема: висновок експерта Рівненської торгово-промислової палати щодо проведення незалежної оцінки стосовно визначення ринкової вартості запасних частин до колісних транспортних засобів, які ввозяться з Польщі по торговій угоді №б/н від 22.10.2019; прайс-лист продавця; витяг із системи Register Plus; повідомлення IE 599 - підтвердження експорту; копію експортної декларації країни відправлення 19 PL351020E0809042 (а.с.30-57).

За результатами розгляду поданої електронної митної декларації від 26.11.2019 № UA204010/2019/041671 та доданих до неї документів, відповідач відмовив у митному оформленні (випуску) товарів, про що було зазначено у картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA204010/2019/00876 (а.с.9-10).

Відповідно до змісту даної картки відмови, митна вартість товару не може бути визнана за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, у зв`язку з відсутністю у поданих до митного оформлення документах належних відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів; неподанням декларантом всіх додаткових документів, витребуваних органом доходів і зборів, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.3 ст.53 Митного кодексу України.

Відповідач, не погоджуючись із задекларованою позивачем митною вартістю товарів, 28.11.2019 здійснив її коригування за шостим (резервним) методом визначення митної вартості, з прийняттям відповідного рішення про коригування митної вартості товарів №UA204010/2019/000158/2 (а.с.7-8).

У даному рішенні вказано про те, що при проведенні у відповідності до положень ст.54 Митного кодексу України контролю правильності визначення декларантом митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення за митною декларацією, встановлено, що у документах, наданих декларантом органу доходів і зборів для підтвердження заявленої митної вартості товару у відповідності до ч.2 ст.53 Митного кодексу України, виявлені окремі розбіжності, а саме:

1) згідно графи 20 МД умовами поставки товару є "FСА Краків (Польща)", однак, у Контракті від 22.10.2019 б/н не зазначено умов поставок, що суперечить пункту 1.5 Наказу Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України "Про затвердження Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів)";

2) експедитором по транспортуванні даного товару виступає ФОП ОСОБА_1 , перевізиком ФОП ОСОБА_2 , однак до митного оформлення не надано документів для підтвердження транспортно-експедиційного обслуговування (договір на транспортно-експедиційне обслуговування, договір між ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 );

3) у параграфі 4 пункті 1 Контракта від 22.10.2019 б/н вказано, що ціни вказані у прайс-листі є орієнтовними, та можуть бути зменшенні за знижкою, що впливає з комерційних умов, однак враховуючі відсутність умов поставки в Контракті від 22.10.2019 б/н та відсутність інформації про умови знижок по даній партії товарів виникають сумніви щодо вказаної ціни у додатково наданих для підтвердження митної вартості прайс-листах;

4) митний орган володіє ціновою інформацією щодо митного оформлення подібних товарів схожих за фізичними характеристиками та призначенням.

У рішенні вказано, що митну вартість товарів визначено на основі раніше визнаних органами доходів і зборів митних вартостей товарів, оформлених відповідними митними деклараціями.

Не погоджуючись з зазначеними карткою відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та рішенням про коригування митної вартості товарів Рівненської митниці ДФС, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та вирішуючи спір по суті, суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно ж до ст.67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п.23 та 24 ч.1 ст.4 Митного кодексу України (далі - МК України) митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

За змістом ст.49, 50 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (ч.1 та 2 ст.51 МК України).

Так, ч.1 - 3 ст.57 МК України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно із ч.1 - 2 ст.58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до ч.1 - 4 ст.59 МК України у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята органом доходів і зборів вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: 1) фізичні характеристики; 2) якість та репутація на ринку; 3) країна виробництва; 4) виробник.

Незначні зовнішні відмінності не можуть бути підставою для відмови у розгляді товарів як ідентичних, якщо в цілому такі товари відповідають вимогам частини другої цієї статті.

Ціна договору щодо ідентичних товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості та на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари.

У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у ст.58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) (ч.1 ст.64 "Резервний метод" МК України).

Відповідно до ч.2 ст.52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

За змістом ч.1 - 3 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч.5 - 6 ст.53 МК України).

Отже, ч.3 ст.53 МК України передбачено виключно три підстави витребування додаткових документів у декларанта, зокрема це: 1) наявність розбіжностей у документах; 2) наявність ознак підробки документів; 3) відсутність у документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно, передумовою для висновку про необхідність надання додаткових документів повинно бути ґрунтовне дослідження документів, які долучені до митних декларацій.

Згідно із ч.1 - 3 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

В той же час частиною 6 зазначеної статті передбачено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У відповідності до ч.1 та 2 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

У разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі (ч.12 ст.264 МК України).

Отже, митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у ст.58 МК України (у разі визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за першим методом).

При цьому, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

Висновки аналогічного характеру містяться у постанові Верховного Суду від 06.09.2019 у справі №810/4737/14.

Суд зазначає, що позивач на підтвердження митної вартості товарів, які переміщувалися через митний кордон України подав пакет документів, надання якого передбачено ч.2 ст.53 МК України.

Щодо покликань відповідача про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості товару, з огляду на не зазначення у торговому договорі від 22.10.2019 б/н умов поставок, то суд вважає їх безпідставними, оскільки умови поставки товару "FCA KRAKOW" (Франко перевізник Краків) вказано в складених на виконання умов торгового договору: рахунку - проформі ROC/19/71063/TK від 12.11.2019 та рахунку - фактурі (інвойс) ROC/19/00014/FE від 21.11.2019.

Сумніви митного органу щодо ціни товару у додатково наданих для підтвердження митної вартості прайс-листах не можуть слугувати самостійною і достатньою причиною для відмови у митному оформленні товару. Згідно з умовами торгового договору від 22.10.2019 б/н ціна продукції, що продається, визначається індивідуально для кожної торгової операції, а ціни вказані в прайс-листі є орієнтовними та можуть бути зменшені за знижкою, що випливає з комерційних умов. При цьому, вартість товару по кожній позиції чітко вказано в рахунку - проформі ROC/19/71063/TK від 12.11.2019 та рахунку - фактурі (інвойс) ROC/19/00014/FE від 21.11.2019, що узгоджується із висновком експерта від 27.11.2019 Рівненської торгово-промислової палати щодо проведення незалежної оцінки стосовно визначення ринкової вартості запасних частин до колісних транспортних засобів, що також надавався відповідачу.

Безпідставними є твердження відповідача про ненадання позивачем до митного оформлення документів для підтвердження транспортно-експедиційного обслуговування (договір на транспортно-експедиційне обслуговування, договір між ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 ), оскільки таке спростовується дослідженими судом доказами.

Зокрема, згідно рахунку-фактури від 26.11.2019 №22 та акта про надання транспортно-експедиційних послуг від 26.11.2019 №22, виконавець договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №б/н від 21.11.2019 ФОП ОСОБА_1 надав позивачу транспортні послуги на загальну суму 4634,00 грн., та експедиційні послуги на суму 1500,00 грн.

Крім того, транспортно-експедиційне обслуговування імпортованого товару підтверджуються наявним у матеріалах справи і дослідженим судом договором-заявкою на доставку вантажу в міжнародному сполученні від 11.11.2019 №21/11, укладеним між ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 (а.с.93).

Також суд звертає увагу, що відповідач не надав обґрунтування неможливості застосування послідовно усіх методів (маючи при цьому інформацію про вартість ідентичних чи аналогічних товарів), а одразу застосував резервний метод, що суперечить приписам ст.54 МК України.

Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеною в постанові від 05.03.2019 у справі №813/1532/17.

Оцінивши під час розгляду справи документи, які надавались позивачем під час митного оформлення товару (у тому числі додатково), суд дійшов висновку про недоведеність відповідачем неповноти, неточності чи недостатності наданих позивачем з митною декларацією документів та наведених в них відомостей для цілей застосування основного методу визначення митної вартості товарів; наявності визначених ч.1, 2 ст.58 МК України обмежень для застосування першого методу та наявності обставин, визначених ч.6 ст.54 МК України, для відмови у митному оформленні товару із застосуванням першого методу, а отже і підстав для застосування положень ч.3 ст.57 та ч.3 ст.58 МК України, тобто використання другорядних методів визначення митної вартості товарів при недоведеності неможливості застосування попередніх.

При цьому, надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар, умови поставки, ціну, транспортну складову митної вартості, а отже у сукупності містять відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), і не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

Підставою ж для витребування у позивача додаткових документів, митний орган зазначив ту обставину, що наявна у митного органу інформація щодо митної вартості імпортованого товару, призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості, разом з тим він не повідомив жодних конкретних обставин та не надав доказів на підтвердження того, що позивач в декларації митної вартості зазначив не всі документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів, вніс до декларації недостовірні або неточні відомості, або що надані митному органу документи містили розбіжності.

Водночас, витребовуючи у позивача додаткові документи, відповідач не конкретизував, на підтвердження яких саме обставин їх слід подати, як і не уточнив, яким чином витребувані ним додаткові документи дають можливість пересвідчитися у правильності чи помилковості задекларованої позивачем митної вартості товару, що, у свою чергу, обмежило позивача у можливості виконання цих вимог.

За відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, застосування органом доходів і зборів коригування митної вартості є передчасним.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 29.05.2012 у справі №21-91а12 та від 11.09.2012 у справі №21-262а 12.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд не може приймати рішення лише на підставі пояснень позивача, які не підтверджуються доданими доказами, та без дослідження всіх обставин справи.

Частиною 2 ст.77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Підсумовуючи наведене, суд вважає висновки відповідача, вказані у рішенні про коригування митної вартості щодо неможливості визначення митної вартості товарів за основним методом (за ціною договору) необґрунтованими, оскільки, на думку суду, наданих декларантом документів було достатньо для прийняття рішення про визначення митної вартості товару на підставі поданих документів, а безпідставні посилання на розбіжності у документах що стосуються поставки чи транспортування товару не є факторами, які можуть вплинути на його ціну.

Суд також враховує, що картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є похідною від рішення про коригування митної вартості.

Таким чином, суд дійшов висновку, що оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є такими, що не відповідають встановленим у ч.2 ст.2 КАС України критеріям правомірності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, а тому підлягають скасуванню як протиправні.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд керується вимогами ч.1 ст.139 КАС України згідно з якими, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оригінали платіжних доручень про сплату судового збору знаходяться у матеріалах справи (а.с.64, 65).

Керуючись ст.241-246, 255, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Автолюкс-РВ" (вул.Відінська, 1, м. Рівне, 33023, код ЄДРПОУ 37083370) до Поліської митниці Держмитслужби (вул. Соборна, 104, м. Рівне, 33028, код ЄДРПОУ 43350097) про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA204010/2019/000158/2 від 28.11.2019.

Визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204010/2019/00876 від 28.11.2019.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Автолюкс-РВ" судовий збір в розмірі 3842,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Поліської митниці Держмитслужби.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 13 травня 2020 року.

Суддя Борискін С.А.