Рішення

від 14.05.2020 по справі 500/705/20

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/705/20

14 травня 2020 рокум.Тернопіль Тернопільський окружний адміністративний суд у складі судді Чепенюк О.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Тернопільській області (далі - ГУ ДПС у Тернопільській області, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у Тернопільській області від 04.11.2019 №162616-5404-1918.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 04.11.2019 ГУ ДПС у Тернопільській області винесене податкове повідомлення-рішення №162616-5404-1918, яким позивачу визначено суму грошового зобов`язання за платежем земельний податок з фізичних осіб за 2019 рік у сумі 7839,56 грн.

ОСОБА_1 вважає вказане податкове повідомлення-рішення протиправним, оскільки він як фізична особа-підприємець, яка перебуває на спрощеній системі оподаткування, використовує належну йому земельну ділянку у межах своєї підприємницької діяльності, а тому на підставі пункту 297.1 статті 297 Податкового кодексу України (далі - ПК України) звільняється від сплати земельного податку.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 18.03.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами у строк, встановлений статтею 258 КАС України.

Копію ухвали від 18.03.2020 про відкриття провадження у справі відповідач отримав 23.03.2020, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 29).

08.04.2020 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (а.с. 40-42), відповідач позов не визнає з таких підстав. Відповідно до даних інформаційно-телекомунікаційної системи ДПС України (ІТС Податковий блок ) повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, форма №20-ОПП подана 09.10.2019, а заява про застосування спрощеної системи оподаткування, а саме внесення змін до свідоцтва платника єдиного податку щодо видів господарської діяльності та місця провадження господарської діяльності - 11.10.2019. Враховуючи вказані заяви платника, були внесені зміни до даних ІТС Податковий блок згідно з якими ОСОБА_1 нарахування земельного податку починаючи з 30.09.2019 не відбувається і він звільняється від його сплати, проте, оскільки контролюючому органу була невідома інформація про даний об`єкт оподаткування і його власника, а саме перебування ОСОБА_1 на спрощеній системі оподаткування, таким чином йому визначено земельний податок за 2019 рік з 01.01.2019 по 30.09.2019.

Оскільки при винесенні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення контролюючий орган діяв у межах повноважень та у спосіб, що визначені законом, то відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Інших заяв по суті справи чи клопотань про розгляд справи в судовому засіданні від учасників справи не надходило.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

ОСОБА_1 з 06.08.2002 зареєстрований як фізична особа - підприємець, перебуває на податковому обліку, основним видом господарської діяльності позивача згідно з КВЕД є надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, код 68.20 (а.с. 7-9).

Відповідно до копії витягу з реєстру платників єдиного податку №2019183400758 від 04.03.2020 позивач з 01.01.2016 знаходиться на спрощеній системі оподаткування, є платником єдиного податку третьої групи та займається господарською діяльністю з надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, код 68.20; роздрібної торгівлі деталями та приладдям для автотранспортних засобів, код 45.32; надання в оренду вантажних автомобілів, код 77.12; іншої допоміжної діяльності у сфері страхування та пенсійного забезпечення, код 66.29; оптової торгівлі деталями та приладдям для автотранспортних засобів, код 46.31; технічного обслуговування та ремонту автотранспортних засобів, код 45.20; фотокопіювання, підготування документів та інша спеціалізована допоміжна офісна діяльність, код 82.19. Місце провадження господарської діяльності - АДРЕСА_1 (а.с. 11).

Відповідно до копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 10.09.2018 у власності ОСОБА_1 перебуває нежитлове приміщення: магазин запчастин із пунктом технічного обслуговування автомобілів, загальною площею 475,3 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , державна реєстрація якого проведена 04.09.2018 (а.с. 18). На вказаний об`єкт нерухомості на замовлення позивача 10.05.2018 виготовлено технічний паспорт (а.с. 12-17).

Належний ОСОБА_1 магазин запчастин із пунктом технічного обслуговування автомобілів розташований на земельній ділянці кадастровий номер: 6125281700:01:001:1935, реєстраційний номер: 1208358861252, площею 0,3026 га.

Відповідно до інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 25.03.2020 (а.с. 36), витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 17.08.2017 (а.с. 37), інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 25.03.2020 (а.с. 33-35) земельна ділянка кадастровий номер: 6125281700:01:001:1935, реєстраційний номер: 1208358861252, площею 0,3026 га, належить ОСОБА_1 на праві приватної власності, цільове призначення: для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, дата державної реєстрації - 22.03.2017.

04.11.2019 ГУ ДПС у Тернопільській області винесено податкове повідомлення-рішення №162616-5404-1918, яким позивачу визначено суму податкового зобов`язання за платежем земельний податок з фізичних осіб за 2019 рік у розмірі 7839,56 грн (а.с. 19). Земельний податок нараховано за земельну ділянку, яка перебуває у власності ОСОБА_1 , кадастровий номер: 6125281700:01:001:1935, з цільовим призначенням: для будівництва та обслуговування будівель торгівлі. Земельний податок нарахована за період з 01.01.2019 по 30.09.2019.

Не погоджуючись із прийнятим податковим повідомленням-рішенням №162616-5404-1918 від 04.11.2019, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає ПК України.

Відповідно до підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Як визначено підпунктом 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 ПК України земельним податком визнається обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.

Відповідно до підпункту 269.1.1 пункту 269.1 статті 269 ПК України платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв).

Підпунктом 270.1.1 пункту 270.1 статті 270 ПК України передбачено, що об`єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв`язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців) (пункти 285.1 та 285.2 статті 285 ПК України).

В силу приписів пункту 287.1 статті 287 ПК України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Пункт 287.6 статті 287 ПК України встановлює, що при переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку.

Так, в розумінні положень пункту 287.6 статті 287 ПК України, фізична особа-власник нежилого приміщення (його частини) є платником земельного податку з дати державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку.

Згідно зі статтями 125 і 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав, яка оформляється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Аналіз зазначених норм права дає можливість визначити, що обов`язок зі сплати земельного податку для фізичної особи - власника чи користувача земельної ділянки залишається незмінним незалежно від реалізації цією особою певних наданих їй правомочностей, як-от набуття нею статусу суб`єкта господарювання, діяльність якого пов`язана з використанням земельної ділянки або без такого.

У той же час, особливості справляння податку суб`єктами господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, встановлюються главою 1 розділу XIV ПК України.

Відповідно до пункту 291.3 статті 291 ПК України юридична особа чи фізична особа-підприємець можуть самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим главою 1 розділу XIV ПК та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Згідно з пунктом 291.2 статті 291 ПК України спрощена система оподаткування, обліку та звітності полягає в запровадженні особливого механізму справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

У пункті 269.2 статті 269 ПК України передбачено, що суб`єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, сплачують земельний податок в особливому порядку, передбаченому главою 1 розділу XIV цього Кодексу (за спрощеною системою оподаткування, обліку та звітності).

Згідно з підпунктом 4 пункту 297.1 статті 297 ПК України платники єдиного податку звільняються від обов`язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з земельного податку, крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються ними для провадження господарської діяльності.

У значенні наведених норм права спрощена система оподаткування не звільняє суб`єкта господарювання від виконання податкових зобов`язань зі сплати податків, встановлених пунктом 297.1 статті 297 ПК України, а запроваджує інші умови, порядок та механізм їх сплати, а також встановлює можливість відновлення їх сплати на загальних підставах у разі недотримання умов оподаткування за спрощеною системою.

Умовою звільнення від сплати земельного податку за зазначеною системою оподаткування є те, що суб`єкт господарювання, який є власником чи користувачем земельної ділянки, використовує цю землю для проведення господарської діяльності.

Отже, фізичні особи - підприємці, що перебувають на спрощеній системі оподаткування не є платниками земельного податку лише за земельні ділянки, які використовуються ними для провадження підприємницької діяльності, і доходи від провадження якої оподатковуються єдиним податком. Зазначена позиція викладена в постанові Верховного Суду від 13.03.2018 по справі №815/2146/17.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 є власником будівлі магазину запчастин із пунктом технічного обслуговування автомобілів, який розташовано на належній йому на праві приватної власності земельній ділянці площею 0,3026 га, цільовим призначенням якої є: для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.

Відповідно до витягу з реєстру платників єдиного податку №2019183400758 від 04.03.2020 позивач з 01.01.2016 знаходиться на спрощеній системі оподаткування, є платником єдиного податку третьої групи та здійснює господарську діяльність за адресою належного йому магазину: АДРЕСА_2 (а.с. 11).

Отже, суд приходить до висновку, що належне позивачу нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_2 , використовується ним як фізичною особою-підприємцем, що перебуває на спрощеній системі оподаткування, для здійснення господарської діяльності, таким чином, земельна ділянка площею 0,3026 га, на якій розташований магазин запчастин із пунктом технічного обслуговування автомобілів також використовується ним для провадження своєї господарської діяльності.

Враховуючи вищенаведені обставини та з огляду на норму підпункту 4 пункту 297.1 статті 297 ПК України, суд дійшов висновку, що оскільки позивач як фізична особа-підприємець, платник єдиного податку третьої групи, використовує земельну ділянку за адресою: Тернопільський район, село Великі Гаї, площею 0,3026 га, кадастровий номер 6125281700:01:001:1935 для провадження своєї господарської діяльності, позивач звільняється від обов`язку сплати земельного податку за користування земельною ділянкою.

Щодо доводів представника відповідача про повідомлення ОСОБА_1 контролюючий орган про об`єкти оподаткування та подання заяви про застосування спрощеної системи оподаткування лише у жовтні 2019, що у свою чергу через відсутність у контролюючого органу інформації про даний об`єкт оподаткування і його власника, а саме перебування ОСОБА_1 на спрощеній системі оподаткування, стало підставою для визначення позивачу земельного податку за 2019 рік з 01.01.2019 по 30.09.2019, суд зазначає наступне.

За правилами пунктів 286.1, 286.5 статті 286 ПК України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно у сфері будівництва, щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно підпунктом 14.1.42 пункту 14.1 статті 14 ПК України дані державного земельного кадастру - сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим земельних ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристики, розподіл серед власників землі та землекористувачів, підготовлених відповідно до закону.

Нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку визначеному статтею 58 цього Кодексу.

Облік фізичних осіб - платників податку і нарахування відповідних сум проводиться щороку до 1 травня, органами податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки (пункт 287.2 статті 287 ПК України).

Судом встановлено, що позивач з 01.01.2016 знаходиться на спрощеній системі оподаткування, право приватної власності на земельну ділянку кадастровий номер: 6125281700:01:001:1935, площею 0,3026 га для будівництва та обслуговування будівель торгівлі зареєстровано за позивачем 22.03.2017, державна реєстрація права власності ОСОБА_1 на приміщення магазину запчастин із пунктом технічного обслуговування автомобілів за адресою: АДРЕСА_2 , проведена 04.09.2018, тобто раніше 2019 року, за який контролюючим органом нараховано позивачу до сплати земельний податок з фізичних осіб.

Нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами, на які покладено обов`язок збору та перевірки інформації, необхідної для обчислення і справляння плати за землю, якого у даному випадку відповідачем не було виконано.

За таких обставин, суд приходить до переконання, що податкове повідомлення-рішення від 04.11.2019 №162616-5404-1918 є протиправним та підлягає скасуванню, а позовні вимоги задоволенню.

Згідно частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади, місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У цій справі, заперечуючи проти позову, відповідачем не доведено правомірність прийняття оскаржуваного рішення.

Суд, враховуючи встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають до задоволення повністю.

Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки суд задовольняє позов повністю, то на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати зі сплати позивачем судового збору у сумі 840,80 грн, який перераховано до бюджету згідно з квитанцією від 10.03.2020 №0.0.1643706724 (а.с.6).

Керуючись статтями 72-77, 139, 242-246, 255, 262, 295, 297 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Тернопільської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДПС у Тернопільській області від 04.11.2019 №162616-5404-1918.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Тернопільській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 840,80 грн (вісімсот сорок грн 80 коп).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд.

Відповідно до пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення КАС України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк на апеляційне оскарження, визначений статтею 295 цього Кодексу, продовжується на строк дії такого карантину.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).

Відповідач: Головне управління ДПС у Тернопільській області (46003, Тернопільська область, місто Тернопіль, вулиця Білецька, 1, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 43142763).

Повний текст рішення складено та підписано 14.05.2020.

Суддя Чепенюк О.В.

Згідно з оригіналом:

Суддя Чепенюк О.В.