Постанова

від 14.05.2020 по справі 826/22798/15

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 травня 2020 року

Київ

справа №826/22798/15

адміністративне провадження №К/9901/28852/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Пасічник С.С.,

суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС в м. Києві на постанову Київського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого судді Літвіної Н.М., суддів Коротких А.Ю., Хрімлі О.Г. від 14 квітня 2016 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Вік Групп-Інвест до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС в м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю Вік Групп-Інвест (далі - позивач, Товариство) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - відповідач, Інспекція), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 30 квітня 2015 року №0001652204.

Оскаржуване рішення Інспекція прийняла за результатами перевірки Товариства, проведеної у квітні 2015 року на підставі підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України (далі - ПК України) згідно з постановою старшого слідчого з особливо важливих справ Головного слідчого управління МВС України 21 листопада 2014 року по матеріалам досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14 березня 2014 року за №42014050290000020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 191 Кримінального кодексу України (далі - КК України).

В акті від 15 квітня 2015 року №25/26-57-22-04-10/37226075, складеному за наслідками зазначеної перевірки, вказано на порушення Товариством вимог пункту 187.1 статті 187, пунктів 201.4, 201.6, 201.7 статті 201 ПК України, що призвело до заниження ПДВ у загальній сумі 1812637 грн. внаслідок невключення до податкових зобов`язань отриманої від ТОВ Укрмостдорбуд попередньої оплати за товар у розмірі 10869000,00 грн., що надійшла на розрахунковий рахунок підприємства у січні та березні 2013 року.

Зокрема, перевіркою встановлено, що за результатами конкурсних торгів 01 листопада 2012 року між ДП Одеський морський торговельний порт та ТОВ Мостобудівельний загін №73 укладено договір №КД-17725 на закупівлю робіт за державні кошти з будівництва пускового комплексу №3Б причалу №1-з для генеральних вантажів на Андросівському молу за сполученням на суму 87820129,68 грн.

На підставі вказаного договору ДП Одеський морський торговельний порт перерахувало на розрахункові рахунки ТОВ Мостобудівельний загін №37 аванс в сумі понад 21 млн. грн.

В подальшому ТОВ Мостобудівельний загін №37 відповідно до договору №М0-73/04-01-05 від 01 квітня 2010 року перерахувало із вказаних коштів 16229580,00 грн. на рахунки ТОВ Укрмостдорбуд за поставку шпунтів та сталевих труб, яке, у свою чергу, перерахувало на рахунок Товариства (позивача) 10869000,00 грн. із призначенням платежу як поворотна фінансова допомога згідно з договором №08/01-13 від 08 січня 2013 року.

Допитаний як свідок директор ТОВ Укрмостдорбуд ОСОБА_1 повідомив, що кошти в сумі 10869000,00 грн. були перераховані на рахунки Товариства за поставку шпунтового профілю, які в подальшому він повинен був поставити ТОВ Мостобудівельний загін №73 на виконання умов договору №МО-73/04-01-05 від 01 квітня 2010 року.

Допитаний як свідок директор підприємства-позивача ОСОБА_2 повідомив, що йому не відомо чому кошти, які були перераховані 08, 15 та 17 січня 2013 року ТОВ Укрмостдорбуд на рахунки Товариства фактично за поставку шпунта, у банківських виписках зазначені як поворотна фінансова допомога згідно договору №08/01013 від 08 січня 2013 року, якого, за його словами, не існувало.

За таких обставин Інспекція вважає, що позивачем занижено податкове зобов`язання з ПДВ, що виникло внаслідок отримання коштів від ТОВ Укрмостдорбуд .

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 березня 2016 року відмовлено у задоволенні позову.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що згідно з досліджених у ході розгляду справи банківських виписок ТОВ Укрмостдорбуд у січні та березні 2013 року перераховано на розрахунковий рахунок Товариства грошові кошти в загальному розмірі 10869000,00 грн. як попередня оплата за товар, однак останнім в порушення пункту 187.1 статті 187 ПК України не виписано податкових накладних на отриману суму коштів та не включено у звітності відповідні суми податку на додану вартість (далі - ПДВ) до податкових зобов`язань. При цьому суд зазначив про відсутність підстав для застосування положень пункту 86.9 статті 86 ПК України, на чому наполягало Товариство у позові, оскільки податкова перевірка проведена у межах досудового слідства по кримінальній справі, порушеній за фактом розкрадання коштів в особливо великих розмірах ДП Одеський морський торговельний порт , а не стосовно посадових осіб позивача.

Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 14 квітня 2016 року скасував рішення суду першої інстанції й позов задовольнив; визнав протиправним та скасував податкове повідомлення - рішення Інспекції.

Ухвалюючи таке рішення, апеляційний суд, застосувавши норми підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78, пункту 86.9 статті 86 ПК України до встановлених обставин щодо проведення перевірки Товариства на підставі постанови слідчого у кримінальній справі, дійшов висновку про неправомірність податкового повідомлення-рішення, прийнятого за результатами перевірки, оскільки на дату його прийняття судом не було прийнято рішення по кримінальній справі.

Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, Інспекція подала до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення процесуальних норм, просила його скасувати, посилаючись на обставини, викладені у акті перевірки Товариства.

Письмових заперечень на касаційну скаргу не надходило.

Справа передана до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VІІ Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Переглянувши судові рішення та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права і дотримання норм процесуального права, Верховний Суд виходить з наступного.

Відповідно до підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 ПК України (в редакцій, чинній на час виникнення спірних правовідносин) однією з підстав проведення документальної позапланової перевірки є отримання судового рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанови органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону;

Пунктом 8 Закону України від 20 листопада 2012 року №5503-VI Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо перегляду ставок деяких податків і зборів , який набрав чинності 04 січня 2013 року, пункт 86.9 статті 86 ПК України викладено в новій редакції, відповідно до якої у разі якщо грошове зобов`язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, проведеної з обставин, визначених підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, щодо кримінального провадження, у якому розслідується кримінальне правопорушення стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податків (юридичної особи) або фізичної особи - підприємця, що перевіряється, предметом якого є податки та/або збори, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки приймається таким податковим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим податковим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили.

Таким чином наведене в указаній нормі обмеження стосується лише випадків прийняття акта індивідуальної дії (податкового повідомлення-рішення про визначення грошового зобов`язання) за результатами перевірки, призначеної у кримінальному провадженні, в якому розслідується кримінальне правопорушення стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податків, що перевіряється, предметом якого є податки та/або збори.

У справі, яка розглядається, суд першої інстанції встановив, що документальна позапланова виїзна перевірка Товариства, за результатами якої прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, проведена у межах досудового розслідування по кримінальній справі, порушеній стосовно посадових осіб ДП Одеський морський торговельний порт за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 191 КК України.

Наведене в контексті змісту встановлених фактичних обставин у цій справі свідчить про помилковість висновку апеляційного суду щодо відсутності у відповідача правових підстав для складення податкового повідомлення-рішення в силу неприйняття судового рішення по кримінальній справі, адже такий висновок не ґрунтується на правильному застосуванні положень пункту 86.9 статті 86 ПК України (в редакцій, чинній на момент проведення перевірки та прийняття оскаржуваного рішення).

Такий помилковий висновок суду апеляційної інстанції призвів до того, що у ході апеляційного провадження не перевірено повноту встановлення судом першої інстанції усіх обставин справи, які стосуються обов`язку сплати позивачем ПДВ, й, як наслідок, правильність застосування ним норм матеріального права до правовідносин, які є предметом дослідження у ній.

Наведені недоліки є перешкодою для формулювання касаційним судом правового висновку по суті заявлених позовних вимог. Їх усунення можливе лише у разі повторного перегляду судового рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.

Пунктом другим частини першої статті 349 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд.

Враховуючи, що в силу вимог процесуального закону допущені порушення не можуть бути усунуті судом касаційної інстанції, рішення апеляційного суду на підставі статті 353 КАС України підлягає скасуванню, а справа - направленню до цього суду на новий розгляд.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 359 КАС України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС в м. Києві задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2016 року скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції на новий розгляд.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

С.С. Пасічник

І.А. Васильєва

В.П. Юрченко ,

Судді Верховного Суду