Постанова

від 22.09.2020 по справі 826/22798/15

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/22798/15 Суддя (судді) першої інстанції: Федорчук А.Б.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2020 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Безименної Н.В.

суддів Бєлової Л.В. та Кучми А.Ю.

за участю секретаря судового засідання Головченко В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Вік Групп-Інвест на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 березня 2016 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Вік Групп-Інвест до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м.Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м.Києві, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 30 квітня 2015 року №0001652204.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 березня 2016 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити в повному обсязі. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено відповідачем передчасно, оскільки перевірка позивача проводилась на підставі постанови слідчого в рамках кримінального провадження №42014050290000020, щодо якого відсутня інформація про завершення внаслідок ухвалення судом обвинувального вироку чи ухвали про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами, які набрали законної сили.

Відповідач відзив на апеляційну скаргу не подавав. З наявних в матеріалах справи письмових пояснень вбачається, що його позиція обґрунтована відсутністю у позивача права на формування податкового кредиту, що мало наслідком заниження позивачем податкового зобов`язання з ПДВ на суму 1811500,00 грн. по взаємовідносинам з ТОВ Укрмостдорбуд , а розбіжність у виписаних податкових накладних за 2012 рік з даними, зазначеними в декларації з ПДВ за 2012 рік становить 1137,00 грн, що мало наслідком заниження податкового зобов`язання з ПДВ на вказану суму.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.04.2016 апеляційну скаргу ТОВ Вік Групп-Інвест задоволено, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 березня 2015 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким адміністративний позов ТОВ Вік Групп-Інвест задоволено.

За наслідками оскарження рішення суду апеляційної інстанції в касаційному порядку, постановою Верховного Суду від 14.05.2020 касаційну скаргу ДПІ у Святошинському районі Головного управління ДФС в м. Києві задоволено частково, постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2016 року скасовано, а справу направлено до суду апеляційної інстанції на новий розгляд.

Направляючи справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції Верховний Суд зазначив, що пунктом 8 Закону України від 20 листопада 2012 року №5503-VI Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо перегляду ставок деяких податків і зборів , який набрав чинності 04 січня 2013 року, пункт 86.9 статті 86 ПК України викладено в новій редакції, відповідно до якої у разі якщо грошове зобов`язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, проведеної з обставин, визначених підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, щодо кримінального провадження, у якому розслідується кримінальне правопорушення стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податків (юридичної особи) або фізичної особи - підприємця, що перевіряється, предметом якого є податки та/або збори, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки приймається таким податковим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим податковим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили. Таким чином наведене в указаній нормі обмеження стосується лише випадків прийняття акта індивідуальної дії (податкового повідомлення-рішення про визначення грошового зобов`язання) за результатами перевірки, призначеної у кримінальному провадженні, в якому розслідується кримінальне правопорушення стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податків, що перевіряється, предметом якого є податки та/або збори. У справі, яка розглядається, суд першої інстанції встановив, що документальна позапланова виїзна перевірка Товариства, за результатами якої прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, проведена у межах досудового розслідування по кримінальній справі, порушеній стосовно посадових осіб ДП Одеський морський торговельний порт за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 191 КК України. Наведене в контексті змісту встановлених фактичних обставин у цій справі свідчить про помилковість висновку апеляційного суду щодо відсутності у відповідача правових підстав для складення податкового повідомлення-рішення в силу неприйняття судового рішення по кримінальній справі, адже такий висновок не ґрунтується на правильному застосуванні положень пункту 86.9 статті 86 ПК України (в редакцій, чинній на момент проведення перевірки та прийняття оскаржуваного рішення). Такий помилковий висновок суду апеляційної інстанції призвів до того, що у ході апеляційного провадження не перевірено повноту встановлення судом першої інстанції усіх обставин справи, які стосуються обов`язку сплати позивачем ПДВ, й, як наслідок, правильність застосування ним норм матеріального права до правовідносин, які є предметом дослідження у ній.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2020 року прийнято справу до провадження та призначено її до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження з 30 червня 2020 року.

Керуючись положеннями ч.2 ст.311 КАС України, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2020 року призначено справу до апеляційного розгляду у відкритому судовому засіданні на 22 вересня 2020 року о 15:00.

З метою повного та всебічного розгляду справи, судом направлено запит до Головного слідчого управління Національної поліції України від 30 липня 2020 року №826/22798/15/4082/2020 щодо здійснення кримінального розслідування стосовно посадових осіб позивача в межах кримінального провадження №42014050290000020.

Позивач, належним чином повідомлений про день, час та місце судового розгляду, явку свого представника в судове засідання не забезпечив.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника ГУ ДПС у м.Києві, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Згідно зі ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, на підставі пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.11 п.78.1 ст.78 ПК України, постанови старшого слідчого в ОВС ГСУ МВС України майора міліції Чмир А.А. від 21.11.2014 по матеріалам досудового розслідування внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42014050290000020 від 14.03.2014 та наказу ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м.Києві від 01.04.2015 №716 проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань правильності нарахування, повноти та своєчасності сплати до бюджету ПДВ та податку на прибуток підприємств по взаємовідносинах з ТОВ Укрмостдорбуд за період з 01.11.2012 по 21.11.2014, за результатами якої складено акт від 15.04.2015 №25/26-57-22-04-10/37226075 (а.с.10-20), в якому зафіксовано порушення позивачем вимог п.187.1 ст.187, п. 201.4, п. 201.6, п. 201.7 ст. 201 ПК України, що призвело до заниження податку на додану вартість у загальній сумі 1 812 637, 0 грн., в т.ч. за січень 2013 року на суму 1 593 861, 00 грн., за лютий 2013 року на суму 1 940, 00 грн., за березень 2013 року на суму 211 622, 00 грн., за травень 2013 року на суму 5 214, 00 грн.

На підставі Акту перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001652204 від 30 квітня 2015 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму в розмірі 2 718 955, 50 грн., у т.ч. за основним платежем в розмірі 1 812 637, 00 грн. та за штрафними санкціями в розмірі 906 318, 50 грн. (а.с.9).

Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, дійшов висновку, що позивачем не спростовано висновки податкового органу, а саме не надано пояснень щодо не включення до податкового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 1811500,00 грн., що виникли внаслідок отримання коштів від ТОВ Укрмостдорбуд в загальному розмірі 10869000,00 грн. та не виписано податкових накладних на отриману попередню оплату від вказаного контрагента, чим, в свою чергу, порушено п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України. При цьому, суд першої інстанції відхилив посилання позивача на пп.78.1.11 п.78.1 ст.78 та п.86.9 ст.86 ПК України, оскільки у даному разі податкова перевірка проведена у рамках досудового слідства по кримінальній справі, порушеній за фактом розкрадання коштів в особливо великих розмірах ДП Одеський морський торговельний порт , а не відносно посадових осіб позивача, у зв`язку з чим відсутні правові підстави для поширення на спірні правовідносини обмежень, встановлених вказаними нормами.

За наслідками перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, колегія суддів доходить наступних висновків.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Податковим кодексом України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

В силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

В силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями пп.21.1.1 п.21.1 ст.20 ПК України передбачено, що посадові особи контролюючих органів зобов`язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Відповідно до п.75.1 ст.75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно з пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Порядок проведення документальних позапланових перевірок визначається статтею 78 ПК України, відповідно до пп.78.1.11 п.78.1 якої документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема, отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону.

Колегія суддів зазначає, що проведення перевірки податковим органом в межах кримінальної справи на виконання постанови слідчого у будь-яких якому випадку є самостійною підставою її проведення, результати якої є доказом в кримінальному провадженні.

При цьому, конкуренція між пріоритетом вирішення кримінальної справи над податковим спором і навпаки існувала із самого початку унормування фінансових правовідносин.

Положеннями п.36 підрозділу 10 Інші перехідні положення ПК України (в редакції що діє з 01 вересня 2015 року) передбачено, що у разі якщо судом за результатами розгляду кримінального провадження про кримінальне правопорушення, яке було розпочато до дня набрання чинності Законом України, Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зменшення податкового тиску на платників податків від 17 липня 2015 року №655-8 і предметом якого є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, в якому встановлена несплата податкових зобов`язань або винесена ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами з цього питання, податкове повідомлення - рішення за результатами такої перевірки приймається контролюючим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим контролюючим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили.

На момент спірних правовідносин чинною була редакція п.86.9 ст.86 ПК України, якою передбачалось, що у разі якщо грошове зобов`язання розраховується контролюючим органом за результатами перевірки, проведеної з обставин, визначених підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, щодо кримінального провадження, у якому розслідується кримінальне правопорушення стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податків (юридичної особи) або фізичної особи - підприємця, що перевіряється, предметом якого є податки та/або збори, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки приймається таким податковим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим податковим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили. Матеріали такої перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються органу, що призначив перевірку.

Положеннями п.58.4 ст.58 ПК України встановлено, що у разі коли судом за результатами розгляду кримінального провадження про кримінальне правопорушення, предметом якого є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов`язаний визначити податкові зобов`язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов`язань за якими встановлена судовим рішенням , та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов`язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом.

Складання та надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення за податковими зобов`язаннями платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов`язань за якими встановлена судовим рішенням, забороняється до набрання законної сили судовим рішенням у кримінальному провадженні або винесення ухвали про закриття такого кримінального провадження за нереабілітуючими підставами .

З комплексного аналізу наведених норм законодавства, що регулює спірні правовідносини, вбачається, що у випадку проведення позапланової документальної перевірки платника податків на підставі пп.78.1.11 п.78.1 ст.78 ПК України, тобто за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального законодавства, органи податкової служби не мають права виносити податкові повідомлення-рішення за її наслідками до набрання законної сили відповідним рішення в кримінальній справі або винесення ухвали про закриття такого кримінального провадження за нереабілітуючими підставами.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права наведений у постановах Верховного Суду від 31 липня 2018 року у справі №804/1045/14, від 14 травня 2019 року у справі №813/1941/15, який в силу вимог ч.5 ст.242 КАС України має бути врахований судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до ч.5 ст.353 КАС України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов`язковими для суду першої або апеляційної інстанції при новому розгляді справи.

З постанови Верховного Суду від 15.05.2020 року у рамках даної адміністративної справи вбачається, що підставою для скасування рішення апеляційного суду та направлення справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції є те, що суд першої інстанції встановив, що документальна позапланова виїзна перевірка Товариства, за результатами якої прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, проведена у межах досудового розслідування по кримінальній справі, порушеній стосовно посадових осіб ДП Одеський морський торговельний порт за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 191 КК України та що у ході апеляційного провадження не перевірено повноту встановлення судом першої інстанції усіх обставин справи, які стосуються обов`язку сплати позивачем ПДВ та, як наслідок, правильність застосування ним норм матеріального права до правовідносин, які є предметом дослідження у справі.

Як вбачається з матеріалів справи, акт від 15.04.2015 року №25/26-57-22-04-10/37226075 був складений за наслідками проведення позапланової виїзної документальної перевірки позивача, призначеної на підставі пп.78.1.11 п.78.1 ст.78 ПК України, на виконання постанови старшого слідчого в ОВС ГСУ МВС України майора міліції Чмир А.А. від 21.11.2014 по матеріалам досудового розслідування внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42014050290000020 від 14.03.2014.

В акті перевірки відображено зміст постанови старшого слідчого в ОВС ГСУ МВС України майора міліції Чмир А.А. від 21.11.2014, а саме: Головним слідчим управління МВС України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42014050290000020, внесеному до ЄРДР 14.03.2014 за розкрадання коштів в особливо великих розмірах за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України. У ході досудового розслідування встановлено, що за результатами конкурсних торгів 01 листопада 2012 року між ДП Одеський морський торговельний порт та ТОВ Мостобудівельний загін №73 укладено договір № КД-17725 на закупівлю робіт за державні кошти з будівництва пускового комплексу № 3Б причалу № 1-з для генеральних вантажів на Андросівському мосту за сполученням ДП Одеський морський торговельний порт на суму 87820129,68 грн. На підставі вказаного договору ДП Одеський морський торговельний порт перерахувало на розрахункові рахунки ТОВ Мостобудівельний загін № 37 аванс в сумі понад 21 млн. грн. В подальшому ТОВ Мостобудівельний загін № 37 відповідно до договору № М0-73/04-01-05 від 01 квітня 2010 року перерахувало із вказаних коштів 16 229 580, 00 грн. на рахунки ТОВ Укрмостдорбуд за поставку шпунтів та сталевих труб. У свою чергу ТОВ Укрмостдорбуд перерахувало на рахунок ТОВ Вік Групп-Інвест 10869000,00 грн. При цьому в банківських виписках, в графі призначення зазначено, що кошти на вказану суму перераховані як поворотна фінансова допомога згідно з договором № 08/01-13 від 08 січня 2013 року. В подальшому ТОВ Вік Групп-Інвест перерахувало вказані кошти на підставі контракту №18-2012 від 24.12.2012 на рахунки австрійської фірми FISAR Handelsges m.b.H за поставку шпунтового профілю Larsen607n в кількості 771,78 тон. 14-15 березня 2013 року вказаний вантаж в повному обсязі, а саме в кількості 771,78 тон під митним контролем було вивантажено в Одеському порту. В подальшому частина вантажу, а саме 326724 кг, пройшла митне оформлення відповідно до ВМД 500060703/2013/001882 від 29.03.2013, інша частина вантажу, а саме 445 тон не пройшла митного оформлення до цього часу. Допитаний як свідок директор ТОВ Укрмостдорбуд ОСОБА_1 показав, що кошти в сумі 10869000,00 грн. були перераховані на рахунки ТОВ Вік Групп-Інвест на поставку шпунтового профілю Larsen607n, в кількості 771,78 тон, які в подальшому він повинен був поставити ТОВ Мостобудівельний загін №37 на виконання умов договору № МО-73/04-01-05 від 01 квітня 2010 року. Допитаний як свідок директор ТОВ Вік Групп-Інвест ОСОБА_2 показав, що йому не відомо чому кошти, які були перераховані 08 січня 2013 року, 15 січня 2013 року та 17 січня 2013 року ТОВ Укрмостдорбуд на рахунки ТОВ Вік Групп-Інвест фактично за поставку шпунта Larsen607n у банківських виписках зазначені як поворотна фінансова допомога згідно договору № 08/01013 від 08 січня 2013 року, якого за його словами не існувало.

На запит суду з метою встановлення обставин, щодо здійснення досудового розслідування в рамках кримінального провадження №42014050290000020 від 14.03.2014 стосовно посадових осіб позивача, Слідче управління Головного управління Національної поліції в Одеській області листом від 19.08.2020 №4/1-11405/1 повідомило суд, що на даний час здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні №42014050290000020 від 14.03.2014 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2, 3 ст.212, ч.4, 5 ст.191, ч.2 ст.364 КК України стосовно посадових осіб ТОВ Вік Групп-Інвест та на теперішній час у кримінальному провадженні остаточно процесуальне рішення не прийнято (а.с.218).

Листом від 01.09.2020 №28247/24/1/2-2020 Головне слідче управління Національної поліції України повідомило щодо проведення досудового розслідування в кримінальному провадженні №42014050290000020, внесеному до ЄРДР 14.03.2014 за фактами розкрадання коштів в особливо великих розмірах, зловживання владою, що спричинило тяжкі наслідки та ухилення від сплати податків ТОВ Вік Групп-Інвест (код ЄДРПОУ 37226075) у великих розмірах за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст.364 та ч.2 ст.212 КК України, в ході якого виявлено факт ухилення від сплати ПДВ службовими особами ТОВ Вік Групп-Інвест , що підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.212 КК України, про що 17.06.2015 до ЄРДР внесено відповідні відомості про кримінальне правопорушення за №12015000000000371, яке в подальшому було об`єднане з кримінальним провадженням №42014050290000020 (а.с.222).

Отже, з матеріалів справи та з листів Слідчого управління Головного управління Національної поліції в Одеській області від 19.08.2020 №4/1-11405/1 і Головного слідчого управління Національної поліції України від 01.09.2020 №28247/24/1/2-2020 чітко вбачається, що кримінальне провадження стосовно посадових осіб ТОВ Вік Групп-Інвест було розпочато 17.06.2015 внаслідок внесення до ЄРДР відповідних відомостей про кримінальне правопорушення за №12015000000000371, яке в подальшому було об`єднане з кримінальним провадженням №42014050290000020.

Отже, на момент винесення постанови старшого слідчого в ОВС ГСУ МВС України майора міліції Чмир А.А. від 21.11.2014, проведення перевірки позивача, за результатами якої складено акт від 15.04.2015 №25/26-57-22-04-10/37226075, досудове розслідування у кримінальному провадженні №42014050290000020 щодо посадових осіб ТОВ Вік Групп-Інвест не проводилось, внаслідок чого на спірні правовідносини не розповсюджувались положення п.86.9 ст.86 ПК України щодо заборони податковому органу приймати податкові повідомлення-рішення за наслідками проведеної перевірки ТОВ Вік Групп-Інвест на підставі висновків акту такої перевірки, оскільки досудове розслідування щодо вчинення службовими особами ТОВ Вік Групп-Інвест кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.212 КК України розпочалось 17.06.2015, тобто після здійснення відповідної перевірки позивача та після винесення спірного податкового повідомлення-рішення від 30.04.2015 №0001652204.

Положеннями ч.1 ст.77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1, 5 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги та підстави позову, що не були заявлені в суді першої інстанції.

Оскільки єдиним обґрунтуванням позовних вимог, з урахуванням заяви про зміну підстав адміністративного позову, та вимог апеляційної скарги було посилання позивача на положення п.58.4 ст.58 та п.86.9 ст.86 ПК України, які забороняли складання та надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення до набрання законної сили судовим рішенням у кримінальному провадженні або винесення ухвали про закриття такого кримінального провадження за нереабілітуючими підставами, враховуючи, що судом встановлено відсутність підстав для застосування вказаних положень до спірних правовідносин, оскільки перевірку позивача було призначено в рамках кримінального провадження, досудове розслідування у якому на той момент здійснювалось не щодо посадових осіб ТОВ Вік Групп-Інвест , колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог з огляду на їх безпідставність та необґрунтованість.

При цьому колегія суддів звертає увагу на ті обставини, що відповідно до правил п.41 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Зокрема, в п.30 Рішенні Європейського Суду з прав людини у справі Hirvisaari v. Finland від 27 вересня 2001 року, зазначено, що рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Однак, згідно п.29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Ruiz Torija v. Spain від 09 грудня 1994 року, п. 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод не можна розуміти як такий, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, рішення суду ґрунтується на засадах верховенства права, є законним і обґрунтованим, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.

Керуючись ст.ст.308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Вік Групп-Інвест - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 березня 2016 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів, з урахуванням положень ст. 329 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови виготовлено 23 вересня 2020 року.

Головуючий суддя Н.В.Безименна

Судді Л.В.Бєлова

А.Ю.Кучма