Рішення

від 05.05.2020 по справі 314/4483/19

ВІЛЬНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 314/4483/19

Провадження № 2-о/314/11/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.05.2020 року м.Вільнянськ

Вільнянський районний суд Запорізької області у складі

головуючого судді Мануйлової Н.Ю.,

присяжних Скуйбіди Л.М.,

Столярової Н.Г.,

секретар судового засідання Рясна А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку окремого провадження цивільну справу №314/4483/19 за заявою Комунальної установи Любомирівський психоневрологічний інтернат Запорізької обласної ради, заінтересована особа: Павлівська сільська рада Вільнянського району Запорізької області про визнання особи недієздатною,

ВСТАНОВИВ:

02.10.2019 до Вільнянського районного суду Запорізької області надійшла заява КУ Любомирівський психоневрологічний інтернат ЗОР, заінтересована особа: Павлівська сільська рада Вільнянського району Запорізької області, про визнання ОСОБА_1 недієздатною.

В обґрунтування вимог зазначено наступне.

З 23.12.2008 по теперішній час в КУ Любомирівський психоневрологічний інтернат ЗОР (надалі - Установа) проживає підопічна ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

23.09.2019 лікарем-психіатром було перевірено стан здоров`я підопічної, після чого було рекомендовано Установі звернутися до суду із заявою про визнання її недієздатною.

Отже, дана особа взагалі не здатна усвідомлювати значення своїх дій, а тим паче розпоряджатися своїм майном.

Згідно Порядку використання сум пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) та/або державних соціальних допомог, нарахованих відповідно до законодавства дітям-сиротам, дітям, позбавлених батьківського піклування, недієздатним особам та особам, цивільна дієздатність яких обмежена, які є вихаванцями підопічними дитячих будинків-інтернатів, психоневрологічних інтернатів, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України 17.08.2018 № 1173, Установа здійснює дії щодо соціального захисту саме недієздатних підопічних. Отже, норми цього Порядку не можуть розповсюджуватися на дієздатних підопічних, а тому Установа наразі не має повноважень у повному обсязі забезпечити ОСОБА_1 тим необхідним, що потребує сама підопічна, в т.ч. в отриманні та використанні пенсії.

Також, вказано, що з часу перебування підопічної в Установі по теперішній час жодної особи, яка до неї приїздила б, не було зафіксовано. А тому наразі, окрім Установи, немає інших осіб, які виявили б бажання піклуватися про дану підопічну.

Ухвалою суду від 07.10.2019 заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено судове засідання.

17.12.2019 ухвалою суду по справі призначено судово-психіатричну експертизу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Провадження у справі зупинено на час проведення судово-психіатричної експертизи.

Ухвалою суду від 27.03.2020 у зв`язку із надходженням до суду висновку судово-психіатричного експерта провадження по справі відновлено, призначено судове засідання.

У судове засідання представник Установи не з`явився, надіслав заяву про розгляд справи за його відсутності, просив задовольнити заяву з підстав, в ній зазначених, та з урахуванням висновку експерта.

Представник заінтересованої особи в судове засідання не з`явився, надіслав до суду заяву про розгляд справи без його участі, прийняти рішення за наявними в матеріалах справи документами відповідно до вимог чинного законодавства.

З урахуванням стану здоров`я ОСОБА_1 її виклик у судове засідання згідно зі ст.299 ЦПК України не здійснювався.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 7 ст. 19 ЦПК України окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч. 3 ст. 296 ЦПК України, заяву про визнання фізичної особи недієздатною може бути подано членами її сім`ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, закладом з надання психіатричної допомоги.

Згідно наданої копії листа Головного управління праці та соціального захисту населення Запорізької державної адміністрації від 08.12.2008 №03/1-386 ОСОБА_1 було переведено до Любомирівського психоневрологічного інтернату.

Відповідно до виписки з наказу №73 від 23.12.2008 ОСОБА_1 була поставлена на всі види забезпечення згідно путівки Головного управління праці та соціального захисту населення 03/1386 від 08.12.2008 з 24.12.2008.

Тобто, Установа, як заклад з надання психіатричної допомоги, де перебуває ОСОБА_1 , має право на звернення до суду із відповідною заявою.

Важливим елементом держави є захист особистих немайнових та майнових прав осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права та виконувати обов`язки. Єдиною підставою для визнання особи недієздатною є наявність у особи хронічного, стійкого психічного розладу, внаслідок якого вона не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. Такий психічний розлад має бути підтверджений висновком судово - психіатричної експертизи.

Відповідно до ч. 1 ст. 39 ЦК України, суд може визнати фізичну особу недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.

За висновком судово-психіатричного експерта № 85 від 19.02.2020 ОСОБА_1 , 1984 року народження, виявляє ознаки психічного розладу у вигляді глибокої розумової відсталості (у ступені ідіотії згідно МКХ -IX) внаслідок органічного ураження головного мозку (дитячий церебральний параліч), епісиндром в анамнезі, на що вказує: патологія пологів у матері, народилася шляхом кесарева розтину, грубе відставання в розумовому й фізичному розвитку з дитинства, облік у лікаря невропатолога з приводу дитячого церебрального паралічу, епінапади по анамнезу, приймає протисудомну терапію, нездатність до навчання, облік у лікаря психіатра, не сформовані трудові навички та навички самообслуговування, соціальна дезадаптація, інвалідізація, перебування в психоневрологічному інтернаті. При теперішньому обстеженні, на тлі грубої неврологічної симптоматики, виявляє відсутність мови, не розвинення мислення, пам`яті, емоцій волі, нездатність до осмислення питань, що задають, до концентрації уваги й виконання елементарних інструкцій, відсутність критики до свого стану. Ступінь наявних порушень така, що позбавляє її здатності розуміти значення своїх дій і керувати ними..

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що наявні підстави для визнання ОСОБА_1 недієздатною, а відтак, заявлені вимоги підлягають задоволенню.

Положенням про КУ Любомирівський психоневрологічний інтернат ЗОР передбачено, що Установа є стаціонарним інтернатним закладом для соціального захисту, що утворюється для тимчасового або постійного проживання / перебування осіб із стійкими інтелектуальними та/або психічними порушеннями, які за станом здоров`я потребують стороннього догляду, соціально-побутового обслуговування, надання медичної допомоги, соціальних послуг та комплексу реабілітаційних заходів і яким згідно з висновком лікарської комісії за участю лікаря-психіатра не протипоказане перебування в інтернаті.

Відповідно до п.п. 3.1.1. Положення про КУ Любомирівський психоневрологічний інтернат ЗОР зазначені завдання Інтернату, в т.ч. забезпечення прав та інтересів підопічних, створення належних умов для проживання/перебування, соціально-побутового обслуговування, денної зайнятості (заняття творчістю, дозвілля, навчання, добровільна праця тощо) та надання медичної допомоги підопічним.

Статтею 66 ЦК України передбачено, що якщо над фізичною особою, яка перебуває у навчальному закладі, закладі охорони здоров`я або закладі соціального захисту населення, не встановлено опіку чи піклування або не призначено опікуна чи піклувальника, опіку або піклування над нею здійснює цей заклад.

Отже, чинне законодавство покладає функції опікуна на інтернатний заклад щодо недієздатних осіб, які проживають в ньому та над якими не встановлено опіку.

Таким чином, з метою забезпечення Установою ОСОБА_1 особистими немайновими та майновими правами в тій мірі, які будуть необхідні для самої підопічної, достатньо лише визнати її недієздатною особою.

На виконання вимог ч. 6 ст. 300 ЦПК України, щодо встановлення строку дії рішення про визнання ОСОБА_1 недієздатною, враховуючи стан здоров`я останнього, суд вважає за можливе встановити строк дії рішення 2 роки з дня набрання рішенням законної сили.

Керуючись ст. ст. 39, 40 60 ЦК України, ст. ст. 295-300 ЦПК України суд

ВИРІШИВ:

Заяву Комунальної установи Любомирівський психоневрологічний інтернат Запорізької обласної ради, місцезнаходження: Запорізька область, Вільнянський район, с.Любомирівка, вул.Степова, 27, код ЄДРПОУ 03188613, заінтересована особа - Павлівська сільська рада Вільнянського району Запорізької області, місцезнаходження: Запорізька область, Вільнянський район, с.Павлівське, вул.Залізнична, 28, код ЄДРПОУ 04353285, про визнання особи недієздатною задовольнити.

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , недієздатною.

Встановити строк дії рішення про визнання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , недієздатною 2 (два) роки з дня набрання рішенням законної сили.

Роз`яснити заявнику, що у відповідності до ч.7 ст.300 ЦПК України, клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною має право подати опікун, представник органу опіки та піклування не пізніше ніж за 15 днів до закінчення строку, визначеного ч. 1 ст. 300 ЦПК України.

Після набрання законної сили надіслати рішення до органу опіки та піклування виконавчого комітету Павлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області.

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду через Вільнянський районний суд Запорізької області. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя Наталія Юріївна Мануйлова

Присяжні Лариса Михайлівна Скуйбіда

Ніна Григорівна Столярова

05.05.2020