Постанова

від 14.05.2020 по справі 648/149/20

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 травня 2020 року м. Херсон

Справа № 648/149/20

Провадження № 22-ц/819/648/20

Херсонський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого (суддя - доповідач)Воронцової Л. П. суддів:Ігнатенко П. Я., Полікарпової О. М.

розглянувши в порядку письмового провадження без виклику учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє ОСОБА_2 на ухвалу Білозерського районного суду Херсонської області у складі судді Кусік І. В. від 20 лютого 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Дніпровської сільської ради Білозерського району Херсонської області про визнання права власності,

В С Т А Н О В И В:

У січні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Дніпровської сільської ради Білозерського району Херсонської області про визнання права власності.

Ухвалою Білозерського районного суду Херсонської області від 20 лютого 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 визнано неподаною та повернуто позивачу.

В апеляційній скарзі на ухвалу суду ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просила її скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначила, що судом повертаючи їй позовну заяву, не взято до уваги оригінал квитанції про сплату судового збору у сумі 840,80 грн та її пояснення про неможливість на даний час встановити дійсну вартість майна; у порушення вимог чинного законодавства попередньо не визначив розмір судового збору з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесу розгляду справи.

Відзив на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходив.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги матеріалами справи, колегія суддів вважає апеляційну скаргу підлягаючою задоволенню з наступних підстав.

Визнаючи неподаною та повертаючи позивачу позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не усунув недоліки позовної заяви у встановлений строк, не зазначив ціну позову з урахуванням вартості спірного майна та не долучив до позовної заяви документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Вимоги, що пред`являються до змісту позовної заяви, чітко визначені у ст. 175 ЦПК України, відповідно до якої у позовній заяві зазначаються: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб`єкта владних повноважень; 4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано до іншого позову до цього ж відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування вартістю майна ( п. 1 ч. 1 ст. 176 ЦПК України).

Якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред`явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленого судом при вирішенні справи (ч. 2 ст. 176 ЦПК України).

Тобто, стаття 175 ЦПК України стандартизує структуру позовної заяви - містить перелік загальних для всіх позовних заяв елементів (реквізитів), які дають необхідну інформацію для вирішення судом питання про відкриття провадження в цивільній справі. При цьому суд не повинен тлумачити положення статті у такий спосіб, щоб створювати штучні перешкоди для доступу до правосуддя в цивільній справі.

Відповідно до ч.1ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. ст. 175,177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України Про судовий збір , судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною другою цієї норми встановлено розміри ставок судового збору залежно від документа і дії, за яку він справляється, та платника судового збору.

За подання до суду позовних заяв розміри ставок судового збору диференційовано зокрема за характером спору (майновий/немайновий). При цьому за змістом підпункту 2 пункту 1 частини першої ст. 4 Закону України Про судовий збір ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому, відповідно до частини 2 статті 6 Закону України Про судовий збір , у разі якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи .

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 у позовній заяві, поданій до суду першої інстанції зазначила, що визначити ціну позову вона не може та заявила клопотання про звільнення від сплати судового збору, обґрунтувавши його тим, що вона має незначний дохід.

Ухвалою Білозерського районного суду Херсонської області від 03 лютого 2020 року позовна заява ОСОБА_1 залишена без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків, а саме: позивачем не додано до позовної заяви документи, що підтверджують сплату нею судового збору у встановленому порядку та розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону; майбутнє рішення суду може вплинути на права та обов`язки Агрофірми радгосп Білозерський , оскільки, відповідно до листа вказаного радгоспу№ 2173 від 18 жовтня 2017 року будинок АДРЕСА_1 було виділено працівникам підприємства для постійного проживання.

На виконання вимог ухвали суду першої інстанції адвокат Тільненко В. В., діючий від імені ОСОБА_1 надав до суду заяву про усунення недоліків позову, у якій зазначив, що попередньо визначена ціна позову становить приблизно 2 000 грн, оскільки на даний час точну ціну спірного майна встановити неможливо та долучив до неї квитанцію про сплату судового збору в сумі 840,80 грн.

Вказана заява при винесені судом оскаржуваної ухвали залишена поза увагою.

У даній справі, суд першої інстанції повинен був не повертати позовну заяву ОСОБА_1 , а відкрити провадження у справі та визначати розмір судового збору, з подальшою його сплатою позивачем, встановивши ціну позову в процесі розгляду справи.

Посилання суду першої інстанції в ухвалі, як на підставу залишення позовної заяви без руху на те, що майбутнє рішення суду може вплинути на права та обов`язки Агрофірми радгосп Білозерський , оскільки, відповідно до листа вказаного радгоспу№ 2173 від 18 жовтня 2017 року будинок АДРЕСА_1 було виділено працівникам підприємства для постійного проживання, також не є підставою для повернення позовної заяви не ґрунтується на вимогах процесуального закону з наступних підстав.

У відповідності до статті 175 ЦПК України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Також в позовній заяві позивач зазначає повне найменування (ім`я) сторін та інших учасників справи.

В даному випадку, позивач самостійно обрав спосіб захисту цивільного права та визначився з колом учасників, зазначивши відповідачем Дніпровську сільську раду, оскільки їй не відомий власник зазначеного майна, а відповідач є органом, уповноваженим управляти майном відповідної територіальної громади.

Визнаючи недоліком позовної заяви те, що майбутнє рішення суду може вплинути на права та обов`язки Агрофірми радгосп Білозерський та надаючи строк для його усунення, суд першої інстанції порушив стадійність цивільного процесу та прийшов до передчасного висновку, залишивши поза увагою те, що вказане питання не вирішується на стадії відкриття провадження у справі, може бути з`ясовано та вирішено на стадії підготовчого засідання або в ході розгляду справи.

Тобто обставини, на підставі яких суд спочатку залишив позов без руху, а потім його повернув, підлягали вирішенню під час розгляду справи та вирішенню відповідно до ч. 2 ст. 176 ЦПК України, а відтак, приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції безпідставно повернув позовну заяву ОСОБА_1 .

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Питання стосовно доступу особи до правосуддя неодноразово було предметом судового розгляду Європейського суду з прав людини.

Так, Європейський суд з прав людини у своїй практиці наголошує на тому, що право на розгляд справи - означає право особи звернутися до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом. При цьому, особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя. Перешкоди у доступі до правосуддя можуть виникати як через особливості внутрішнього процесуального законодавства, так і через передбачені матеріальним правом обмеження. Для ЄСПЛ природа перешкод у реалізації права на доступ до суду не має принципового значення.

Зі змісту ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод прямо випливає, що доступність правосуддя є невід`ємним елементом права на справедливий суд.

У рішенні по справі Голдер проти Великої Британії від 21 лютого 1975 року, ЄСПЛ дійшов до висновку, що сама конструкція ст. 6 Конвенції була би безглуздою та неефективною, якби вона не захищала право на те, що справа взагалі буде розглядатися. У рішенні по цій справі Суд закріпив правило, що ч. 1 ст. 6 Конвенції містить у собі й невід`ємне право особи на доступ до суду.

Таким чином, зміст права на захист полягає в тому, що кожен має право звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод.

З огляду на зазначене апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала суду - скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду і вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Керуючись ст. ст. 374, 379, 389 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Білозерського районного суду Херсонської області від 20 лютого 2020 року скасувати, справу направити для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий Л. П. Воронцова Судді: П. Я. Ігнатенко О. М. Полікарпова