Постанова

від 13.05.2020 по справі 750/579/20

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

13 травня 2020 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 750/579/20

Головуючий у першій інстанції - Логвіна Т. В.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/663/20

Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого-судді Висоцької Н.В.

суддів: Мамонової О.Є., Шитченко Н.В.,

із секретарем - Шкарупою Ю.В.,

скаржник - ОСОБА_1 ,

суб`єкт оскарження - приватний виконавець виконавчого округу Чернігівської області Мазан Олексій Олександрович,

стягувач - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Деснянського районного суду міста Чернігова від 04 березня 2020 року (місце ухвалення - м. Чернігів) у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Мазана Олексія Олександровича,

В С Т А Н О В И В :

У січні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Мазана О.О. В обґрунтування скарги посилався на те, що 02.01.2020 скаржнику стало відомо, що на кошти, що належать йому, як орендодавцю, від оренди землі, від орендаря ТОВ Черешеньки було накладено арешт постановою приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Мазан О.О. від 17.12.2019 на суму 1052044,95 грн, та кошти в сумі 30478,78 грн були 26.12.2019 перераховані на підставі письмового повідомлення від 26.12.2019 № 02-01/60748779/351 приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Мазан О.О. на його депозитний рахунок в АБ УКРГАЗБАНК .

ОСОБА_1 вважає, що дії приватного виконавця щодо арешту коштів від оренди землі і подальше їх стягнення на рахунки приватного виконавця є незаконними. Посилається, що між ТОВ Черешеньки та ОСОБА_1 були укладені договори оренди землі від 29.10.2015 строком на 10 років, факт наявності укладених договорів оренди землі визнається приватним виконавцем. Зазначає, що орендна плата за землю є доходом скаржника.

Постанова про арешт коштів боржника від 17.12.2019 ВП №60748779 не відповідає вимогам, які передбачено Розділом Х Інструкції з організації примусового виконання рішень затвердженою наказом Міністерства юстиції від 02.04.2012 № 512/5. Приватний виконавець стягнув доходи позивача від орендної плати грубо порушуючи норми ч. 1 ст. 68 ЗУ Про виконавче провадження .

У скарзі ОСОБА_1 просив поновити строк для подання скарги про визнання протиправною та скасування постанови приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Мазана О.О. про арешт коштів боржника від 17.12.2019 ВП № 60748779, якою накладено арешт на доходи ОСОБА_1 в сумі 1052044,95 грн, зобов`язання приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Мазан О.О. винести постанову про зняття арешту з коштів (доходів) боржника та визнання протиправними дії приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Мазана О.О. щодо звернення стягнення на доходи боржника у розмірі 30478, 78 грн та зобов`язання приватного виконавця виконавчого округу Чернігівскої області Мазана О.О. повернути кошти в розмірі 30478, 78 грн, які належать ОСОБА_1 , на рахунок ТОВ Черешеньки , код 14249045.

Визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Мазана О.О. про арешт коштів боржника від 17.12.2019 ВП № 60748779, якою накладено арешт на доходи ОСОБА_1 в сумі 1052044,95 грн, та зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Мазан О.О. винести постанову про зняття арешту з коштів (доходу) боржника.

Визнати протиправними дії приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Мазан О.О. щодо звернення стягнення на доходи боржника у розмірі 30478,78 грн та зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Мазан О.О. повернути кошти в розмірі 30478,78 грн, які належать ОСОБА_1 , на рахунок ТОВ Черешеньки , код 14249045.

Стягнути з приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Мазан О.О. на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 3000 грн на професійну правничу допомогу.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 04.03.2020 у задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Мазан О.О. відмовлено.

В обґрунтування відмови у задоволенні скарги суд першої інстанції послався на те, що приватним виконавцем було винесено постанову від 17.12.2019 ВП № 60748779 про арешт коштів боржника, відповідно до Закону, з метою забезпечення реального виконання рішення суду, та направлено на виконання Товариству з обмеженою відповідальністю Черешеньки , яке за власною ініціативою 26.12.2019 перерахувало на депозитний рахунок Виконавця - орендну плату, згідно Постанови ВП №60748779 від 17.12.2019 в розмірі 30478,78 грн. Приватним виконавцем не порушено порядок звернення стягнення на доходи боржника, оскільки виконавцем було винесено постанову про арешт коштів боржника по ВП № 60748779, а не постанову про звернення стягнення на доходи боржника.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова від 04.03.2020, постановити нову, якою скаргу задовольнити в повному обсязі.

За доводами скарги дії приватного виконавця щодо арешту коштів від оренди землі і подальше їх стягнення на рахунки приватного виконавця є незаконними. Постанова про арешт коштів боржника від 17.12.2018 ВП № 60748779 приватного виконавця Мазан О.О., якою накладено арешт на доходи, належні позивачу від ТОВ Черешеньки є неправомірною і такою, що винесена всупереч діючому законодавству.

У скарзі заявник посилається на результати проведення позапланової невиїзної перевірки діяльності приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Мазан О.О. від 18.02.2020 щодо здійснення зведеного виконавчого провадження № 60749839, згідно якої виявлено порушення вимог ст. 56 ЗУ Про виконавче провадження в частині винесення постанови про арешт коштів боржника, яку направлено до ТОВ Черешеньки .

Зазначає, що у боржника є інше майно, про що приватному виконавцю відомо, стягнення на яке проведено не було, тому приватний виконавець стягнув доходи позивача від орендної плати грубо порушуючи норму ч. 1 ст. 68 ЗУ Про виконавче провадження .

За доводами скарги постанова про арешт коштів боржника від 17.12.2019 № 60748779 не відповідає вимогам, які передбачено Розділом Х Інструкції з організації примусового виконання рішень затвердженою нказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, зокрема п.п. 1-3. Крім того, постанова не містить всіх реквізитів та не містить всіх необхідних даних, у відповідності до вимог законодавства.

У відзиві на апеляційну скаргу приватний виконавець Мазан О.О. просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова від 04.03.2020 залишити без змін. В обгрунтування посилається на законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду, та безпідставність апеляційної скарги.

Вислухавши суддю-доповідача, учасників судового процесу, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку про задоволення частково апеляційної скарги враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Судом встановлено, що на примусовому виконанні у приватного виконавця Мазана О.О. надалі знаходиться виконавчий лист Деснянського районного суду м. Чернігова № 750/2316/19, виданий 26.11.2019 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 НОМЕР_1 , 45 грн заборгованості за договором позики, що є еквівалентом 34 800 центів США на 27.02.2019, та виконавчий лист Деснянського районного суду м. Чернігова № 750/2316/19, виданий 26.11.2019 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 17409, 06 грн у відшкодування судових витрат.

Постановами приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Мазаном О.О. від 28.11.2019 було відкрито ВП № 60749717 та ВП № 748779 по примусовому виконанню виконавчих листів № 750/2316/19, виданих 26.11.2019 Деснянським районним судом м. Чернігова, які були об`єднані у зведене виконавче провадження ЗВП № 60749839. Дані постанови направлені рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення 29.11.2019.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, виконавець дізнався про укладені договори оренди землі між ТОВ Черешеньки та боржником строком на 10 років:

від 29.10.2015 на земельну ділянку кадастровий №7422281500:03:000:0092, площею 0,4734 рілля (адреса: Чернігівська обл., Коропський р., с/рада. Вишеньківська);

від 29.10.2015 на земельну ділянку кадастровий №7422281500:03:000:0091, площею 2,2504 рілля (адреса: Чернігівська обл., Коропський р., с/рада. Вишеньківська);

від 29.10.2015 на земельну ділянку кадастровий №7422281500:05:000:4521, площею 3,2518 рілля (адреса: Чернігівська обл., Коропський р., с/рада. Вишеньківська);

від 29.10.2015 на земельну ділянку кадастровий №7422287800:03:000:0820, площею 1.2798 рілля (адреса: Чернігівська обл., Коропський р., с/рада. Райгородоцька);

від 29.10.2015 на земельну ділянку кадастровий №7422287800:03:000:0818, площею 21,8034 рілля (адреса: Чернігівська обл., Коропський р., с/рада. Райгородоцька);

від 29.10.2015 на земельну ділянку кадастровий №7422287800:03:000:0819, площею 1,7643 сіножаті (адреса: Чернігівська обл., Коропський р., с/рада. Райгородоцька).

Приватним виконавцем виконавчого округу Чернігівської області Мазаном О.О. з метою арешту коштів, що належать боржнику від інших осіб було винесено постанову ВП № 60748779 від 17.12.2019 про арешт коштів, яку було направлено до ТОВ Черешеньки та сторонам виконавчого провадження.

ТОВ Черешеньки 26.12.2019 було перераховано на депозитний рахунок Виконавця - орендну плату, згідно Постанови ВП №60748779 від 17.12.2019 в розмірі 30478,78 грн.

27.12.2019 Виконавцем було здійснено розподіл стягнутих з боржника грошових сум.

Після здійснення розподілу коштів, Виконавцем було винесено постанову ВП № 60749717 від 27.12.2019 про виведення виконавчого провадження із зведеного виконавчого провадження (відповідно до пункту 16 Розділу III Інструкції) та було закінчено ВП № 60749717, про що винесена відповідна постанова від 27.12.2019 (відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 39 ЗУ Про виконавче провадження ), які були направлені сторонам виконавчого провадження.

Відмовляючи у задоволенні скарги суд першої інстанції прийшов до висновку, що приватним виконавцем було винесено постанову від 17.12.2019 ВП № 60748779 про арешт коштів боржника, відповідно до Закону, з метою забезпечення реального виконання рішення суду, та направлено на виконання ТОВ Черешеньки , яке за власною ініціативою 26.12.2019 перерахувало на депозитний рахунок Виконавця - належну скаржнику суму орендної плати, згідно Постанови ВП №60748779 від 17.12.2019 в розмірі 30478,78 грн. Приватним виконавцем не порушено порядок звернення стягнення на доходи боржника, оскільки виконавцем було винесено постанову про арешт коштів боржника по ВП № 60748779, а не постанову про звернення стягнення на доходи боржника.

З рішенням суду в частині не задоволених вимог скарги не погодився скаржник ОСОБА_1 , проте судове рішення в частині вирішення питання пропуску строку сторонами не оскаржується та, відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, в апеляційному порядку не переглядається.

Зазначене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 03 жовтня 2018 року у справі № 186/1743/15-ц, яка, зокрема зазначає, у разі якщо апеляційна скарга подана на рішення щодо частини вирішених вимог, суд апеляційної інстанції відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновків щодо неоскарженої частини ні в мотивувальній, ні в резолютивній частині судового рішення, а в описовій частині повинен зазначити, в якій частині вимог судове рішення не оскаржується.

Таким чином, апеляційний суд переглядає рішення суду у даній справі лише в частині відмови в задоволенні вимог скарги по суті.

З висновками суду першої інстанції щодо не задоволення вимог по суті скарги частково погоджується апеляційний суд, враховуючи наступне.

Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України.

Умови і порядок виконання рішень судів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, чітко визначені ЗУ Про виконавче провадження .

Згідно зі ст. 1 ЗУ Про виконавче провадження виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до ч. 3 ст. 451 ЦПК України якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції не погоджується з висновками суду першої інстанції в частині вирішення вимоги скарги ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Мазана О.О. про арешт коштів боржника від 17.12.2019, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Приватний виконавець здійснює примусове виконання, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (п. 1 ч. 1 ст. 3, ч. 3 ч. 5 Закону України "Про виконавче провадження").

Згідно із ст. 13 Закону України "Про виконавче провадження" арешт на майно (кошти) накладається не пізніше наступного робочого дня після його виявлення, крім випадку, передбаченого частиною сьомою статті 26 цього Закону.

Згідно із пунктом 1 частини 2 статті 18 Закону 1404-VIII виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до пункту 7 частини 3 статті 18 Закону 1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувана про примусове виконання рішення.

Відповідно до ч. 7 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" у разі якщо в заяві стягувача зазначено рахунки боржника у банках, інших фінансових установах, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження накладає арешт на кошти боржника.

У разі якщо в заяві стягувача зазначено конкретне майно боржника, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження перевіряє в електронних державних базах даних та реєстрах наявність права власності або іншого майнового права боржника на таке майно та накладає на нього арешт. На інше майно боржника виконавець накладає арешт в порядку, визначеному статтею 56 цього Закону.

Порядок звернення стягнення на кошти та інше майно боржника визначено статтею 48 Закону України "Про виконавче провадження".

Так, відповідно до частини п`ятої указаної норми, у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення.

Згідно із частиною 3 статті 52 Закону 1404-VIII не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.

Відповідно до ч. 1 ст. 68 Закону України "Про виконавче провадження" стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів.

Відповідно до статті 56 Закон 1404-VIII арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення.

У порядку, встановленому цією статтею, виконавець, у провадженні якого знаходиться виконавче провадження, за заявою стягувача чи з власної ініціативи може накласти арешт на грошові кошти, які перебувають на рахунках (вкладах) чи на зберіганні у банках, інших фінансових установах і належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили. Такий арешт знімається, якщо протягом п`яти днів з дня його накладення стягувач не звернеться до суду про звернення стягнення на грошові кошти такої особи в порядку, встановленому процесуальним законом.

Такі висновки викладені у Постанові Верховного Суду від 17.01.2020 № 340/1018/19|К/9901/22118/19.

Таким чином всупереч вимогам ст. 68 Закону України "Про виконавче провадження" приватним виконавцем не винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, а винесена постанова про арешт коштів боржника від 17.12.2019 року всупереч вимогам ст. 56 Закону.

Відповідно до частин 5 статті 59 Закону 1404-VIII у разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника може бути знятий за рішенням суду.

З врахуванням наведеного апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, ухвала суду скасуванню в частині вирішення вимоги скарги ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Мазана Олексія Олександровича про арешт коштів боржника від 17.12.2019 та постановленням судом апеляційної інстанції рішення про визнання протиправною та скасування постанови приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Мазан Олексія Олександровича про арешт коштів боржника ВП № 60748779 від 17.12.2019 року про арешт коштів, яку було направлено до ТОВ Черешеньки та сторонам виконавчого провадження.

Інші доводи апеляційної скарги є аналогічними доводам, викладеним в скарзі заявника на дії державного виконавця, та не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтування яких викладено у мотивувальній частині судового рішення, та зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявника з висновками суду щодо їх оцінки.

Не спростовують висновків суду першої інстанції і доводи скарги щодо порушення порядку зазначення в постанові відповідних реквізитів та норм, оскільки підставою для визнання дій приватного виконавця неправомірними та скасування оскаржуваної постанови є прийняття або вчинення дій не відповідно до закону, не в межах повноважень, чи порушенння прав скаржника. Так, при розгляді скарги на дії державного виконавця суд повинен перевіряти законність дій державного виконавця, а не норми закону, зазначені в постанові.

Суд апеляційної інстанції враховує, що списання коштів у виконавчому провадженні здійснюється на підставі платіжних вимог на примусове списання коштів у відповідності до Закону України "Про виконавче провадження" та Постанови НБУ Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті , разом з тим матеріали справи не містять доказів, що така вимога була направлена до ТОВ Черешеньки , а повідомлення виконавця № 02-01/60748779/351 від 26.12.19 мало інформативний характер, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні вимог скарги про визнання протиправними дій приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Мазан О.О. щодо звернення стягнення на доходи боржника розмірі 30478,78 грн та зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Мазан О.О. повернути кошти в розмірі 30478,78 грн, які належать ОСОБА_1 , на рахунок ТОВ Черешеньки .

Положеннями частини 1 ст. 4, ст. 12, 13 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів і на власний розсуд розпоряджається своїми правами щодо предмета спору. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Оскільки розгляд справи покладається на суд першої інстанції, а в апеляційному порядку здійснюється перевірка судового рішення, яким закінчено провадження в справі. Таким чином, про захист своїх порушених прав особа може звернутися до суду не в будь-який спосіб, а в той, що передбачений законом, правомірній вимозі відповідає обов`язок належного відповідача усунути порушення права.

При зверненні до суду зі скаргою, в суді першої інстанції не було залучено до участі у справі ТОВ Черешеньки , щодо якого просить вирішити питання повернення коштів на рахунок скаржник ОСОБА_1 , а апеляційний суд не має процесуальних повноважень щодо залучення до участі в справі іншої особи та не наділений повноваженнями вирішувати питання про їх права та обов`язки шляхом ухвалення нового рішення щодо обставин, які не були предметом розгляду у суді першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 450 ЦПК України, скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.

Як вбачається, у скарзі заявником були зазначені сторони у відповідності до вказаної вище норми, а тому залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ТОВ Черешеньки суперечить нормам процесуального закону.

З врахуванням наведеного доводи апеляційної скарги в цій частині не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376 ч. 1 п. 4, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Деснянського районного суду міста Чернігова від 04 березня 2020 року скасувати в частині вирішення вимоги скарги ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Мазана Олексія Олександровича про арешт коштів боржника від 17.12.2019.

Вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Мазана Олексія Олександровича про арешт коштів боржника від 17.12.2019 - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Мазан Олексія Олександровича про арешт коштів боржника від 17.12.2019.

В іншій частині ухвалу суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

У відповідності до ЗУ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) від 30 березня 2020 року № 540-ІХ під час дії карантину, встановленого КМУ з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки щодо касаційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.

Повне судове рішення складено 14.05.2020.

Головуючий Судді :