Ухвала

від 14.04.2020 по справі 208/1399/20

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКА 

справа № 208/1399/20

№ провадження 2/208/1383/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2020 р. м. Кам`янське

Суддя Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області Івченко Т.П., розглянув матеріали позовної заяви:

позивач - Приватне підприємство Олександрит , юридична адреса реєстрації: область Дніпропетровська, місто Кам`янське, вулиця Михайла Грушевського, будинок № 9;

відповідач - ОСОБА_1 , юридична адреса: АДРЕСА_1 , адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_2 ;

предмет спору - виділення в натурі частки з майна, що перебуває в спільній частковій власності з визнанням права власності на нерухоме майно,-

встановив:

До провадження Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області надійшов позов Приватного підприємства Олександрит до ОСОБА_1 про виділення в натурі частки з майна, що перебуває в спільній частковій власності з визнанням права власності на нерухоме майно .

Згідно до позовних вимог заявлених ПП Олександрит , позивач просить:

-виділити в самостійний об`єкт нерухомості належні Приватному підприємству Олександрит код ЄДРПОУ 19431487 7/25 частин із складу магазину, розташованого за адресою АДРЕСА_3 , який складається з: магазин літ. A-З (І поверх) загальною площею 276,4 кв.м.: прим. 1-1 торговий зал площею 39,1 кв.м; прим. 1-2 вбиральня 1,2 кв.м; прим. 1-3 вбиральня 1,6 кв.м; прим. 1-4 кабінет 9,1 кв.м; прим. 1-5 підсобне приміщення 5,8 кв.м; прим. 1-6 торговий зал 11,8 кв.м; прим. 1-7 торговий зал 13,2 кв.м; прим. 1-8 торговий зал 98,4 кв.м; прим. 1-9 підсобне приміщення 9,0 кв.м; прим. 1-10 торговий зал площею 17,6 кв.м; прим. 1-11 торговий зал площею 42,4 кв.м; прим. 1- 12 торговий зал площею 11,2 кв.м; прим. 1-13 коридор площею 9,9 кв.м; прим. 1-14 тамбур площею 1,2 кв.м; прим. 1-15 підсобне приміщення площею 1,9 кв.м; прим. 1-16 вбиральня площею 1,7 кв.м; прим. 1-17 рукомийня площею 1,3 кв.м; літній майданчик; ганок; гараж літ Б-1 з прибудовою літ. 6-1, навісами літ. 61-1, 62-1 та дровником літ.63-1 загальною площею 196,1 кв.м; гараж літ. Г-1 з прибудовою літ. г-1 загальною площею 56,2 кв.м.; огорожа № 1, ворота № 2, тверде покриття літ. І.

-визнати за Приватним підприємством Олександрит код ЄДРПОУ 19431487 право власності на окремий, самостійний об`єкт нерухомості, розташований за адресою АДРЕСА_3 , який складається з: магазин літ. A-З (І поверх) загальною площею 276,4 кв.м.: прим. 1-1 торговий зал площею 39,1 кв.м; прим. 1-2 вбиральня 1,2 кв.м; прим. 1-3 вбиральня 1,6 кв.м; прим. 1-4 кабінет 9,1 кв.м; прим. 1-5 підсобне приміщення 5,8 кв.м; прим. 1-6 торговий зал 11,8 кв.м; прим. 1-7 торговий зал 13,2 кв.м; прим. 1-8 торговий зал 98,4 кв.м; прим. 1-9 підсобне приміщення 9,0 кв.м; прим. 1-10 торговий зал площею 17,6 кв.м; прим. 1-11 торговий зал площею 42,4 кв.м; прим. 1- 12 торговий зал площею 11,2 кв.м; прим. 1-13 коридор площею 9,9 кв.м; прим. 1-14 тамбур площею 1,2 кв.м; прим. 1-15 підсобне приміщення площею 1,9 кв.м; прим. 1-16 вбиральня площею 1,7 кв.м; прим. 1-17 рукомийня площею 1,3 кв.м; літній майданчик; ганок; гараж літ Б-1 з прибудовою літ. 6-1, навісами літ. 61-1, 62-1 та дровником літ.63-1 загальною площею 196,1 кв.м; гараж літ. Г-1 з прибудовою літ. г-1 загальною площею 56,2 кв.м.; огорожа № 1, ворота № 2, тверде покриття літ. І, з присвоєнням окремої поштової адреси.

Як встановлено згідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадський формувань, відповідач по справі ОСОБА_1 , є фізичною особою підприємцем, дата реєстрації 03.11.1997 року проведена Кам`янською (Дніпродзержинською) міською радою Дніпропетровської області, запис від 15.04.2005 року № запису 2 223 НОМЕР_1 0000 002845.

Вирішуючи питання щодо підсудності даного спору Заводському районному суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, суддя приходить до наступного.

Так, згідно до ч. 1 ст. 1 ЦПК України, Цивільний процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства.

Згідно до аб. 1ч. 1 ст. 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Аб. 2 ч. 1 ст. 19 ЦПК України передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Згідно до ч. 1 ст. 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно до ч. 2 ст. 4 ГПК України, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно до ч. 6 ст. 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів , Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Сторонами у спорі щодо виділу частини нерухомого майна в окремий об`єкт нерухомості, є юридичні особи, фізичні особи підприємці, та фізичні особи.

Позивачем не оспорюється та наголошується, що спірне нерухоме майно використовується для здійснення ним господарської діяльності, а враховуючи статус відповідача ОСОБА_1 , як ФОП, яка здійснює діяльність: Код КВЕД 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах (основний);

Код КВЕД 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, що підтверджено витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадянських формувань.

Так, згідно до п. 6 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Статтею 30 Господарського процесуального кодексу України встановлена виключна підсудність справ.

Так, частина 3 вищевказаної норми процесуального права передбачає, що спори, що виникають з приводу нерухомого майна, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Виключну підсудність встановлено, зокрема, для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Місцезнаходження нерухомого майна має бути підтверджено документально. У разі конкуренції правил підсудності мають застосовуватися правила виключної підсудності.

При цьому, тлумачення частини 3 статті 30 Господарського процесуального кодексу України повинно відбуватися з урахуванням принципу правової визначеності, який, в аспекті даного спору, полягає у забезпеченні здатності вірного тлумачення закону пересічною особою. Зокрема, встановлюючи підхід до тлумачення правових норм, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.07.1995 у справі "Толстой-Милославський" (Tolstoy Miloslavsky) проти Сполученого Королівства (скарга №18139/91), визначаючи зміст терміну "передбачений законом" сформулював наступну умову: положення національного законодавства повинні бути настільки ясними, зрозумілими і визначеними, щоб будь-яка людина, за необхідності скориставшись порадою юриста, могла б повністю зрозуміти зміст закону.

З огляду на зазначений підхід Європейського суду з прав людини до тлумачення правових норм, положення частини 3 статті 30 Господарського процесуального кодексу України означають, що спір має розглядатися за правилами виключної підсудності, коли нерухоме майно, право власності на таке майно або інші вимоги, що стосуються нерухомого майна, є предметом спору.

Водночас, як свідчить правозастосовна практика Великої Палати Верховного Суду, викладена у постанові від 20.09.2018 у справі № 902/919/17, під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Згідно з положеннями статті 181 Цивільного кодексу України до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

За таких обставин, виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, тобто спір може стосуватися як правового статусу нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані із нерухомим майном.

При цьому, виключна підсудність встановлена з метою забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи. Зазначені у законі суди можуть здійснити такий розгляд, оскільки в районі їх діяльності знаходиться основна маса доказів.

Як на тому наголошено у постанові Верховного Суду у справі № 638/1988/17 від 10.04.2019 правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об`єктом якого є нерухоме майно.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, яка викладена у постановах у справі № 460/4286/16-ц від 23.01.2018 та у справі № 640/16548/16-ц від 16.05.2018, до позовів, що виникають з приводу нерухомого майна, належать, зокрема, позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 Цивільного кодексу України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 Цивільного кодексу України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 Цивільного кодексу України); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Спори пов`язані з набуттям права власності на об`єкти нерухомого майна, які виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності, за їх результатами, в тому числі юридичними особами, визначає юрисдикційне віднесення даної категорії спору до господарського судочинства, що також узгоджується із висновком зробленим у постанові ВП ВС від 21.03.2018 у справі №725/3212/16-ц (провадження №14-3цс18),

Так, згідно до п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо: заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Виходячи з вище наведеного та керуючись п. 1 ч. 1 ст. 186, ст. 260 ЦПК України, ст. 20 ГПК України, -

постановив:

Відмовити у відкритті провадження за цивільним позовом Приватного підприємства Олександрит до ОСОБА_1 про виділення в натурі частки з майна, що перебуває в спільній частковій власності з визнанням права власності на нерухоме майно .

Роз`яснити Приватному підприємству Олександрит право на звернення із позовом до Господарського суду Дніпропетровської області (вулиця Володимира Винниченка, 1А, Дніпро, Дніпропетровська область, 49000).

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області протягом п`ятнадцяти днів з дня складення ухвали.

Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до внесених змін до Цивільного процесуального кодексу України (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2004, N 40-41, 42, ст. 492):, а саме в Розділ VI "Прикінцеві положення":

"3. Під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325,

354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 цього Кодексу продовжуються на строк дії такого карантину.

Суддя Івченко Т. П.