Рішення

від 08.05.2020 по справі 719/40/20

СОКИРЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер 719/40/20

Номер провадження 2/722/239/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2020 року Сокирянський районний суд Чернівецької області

в складі:

головуючого судді Унгуряна С.В.

секретаря Ткач Н.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Сокиряни в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Новодністровської міської ради та Територіального центру соціального обслуговування у м.Новодністровськ про визнання незаконними та скасування розпоряджень секретаря міської ради, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

12.02.2020 року представник ОСОБА_2 , який діє в інтересах позивача ОСОБА_1 , звернувся у Новодністровський міський суд Чернівецької області із позовною заявою до Новодністровської міської ради, Територіального центру соціального обслуговування у м.Новодністровськ про визнання незаконними та скасування розпоряджень секретаря міської ради, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.

Ухвалою судді Новодністровського міського суду Чернівецької області від 26.02.2020 року відкрито спрощене позовне провадження у справі із викликом в судове засідання учасників справи.

Ухвалою Новодністровського міського суду Чернівецької області від 25.03.2020 року задоволено заяву представника Новодністровської міської ради Богачука О.В. про відвід судді, у зв`язку з чим справу передано на розгляд Сокирянському районному суду Чернівецької області.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, представник позивача ОСОБА_2 посилався на те, що ОСОБА_1 з 24.04.2017 року працював на посаді директора територіального центру соціального обслуговування у м.Новодністровськ (далі - Терцентр у м.Новодністровськ), який є комунальною установою Новодністровської міської ради.

Розпорядженням секретаря Новодністровської міської ради від 02.01.2020 року №269/о позивачу оголошено догану за неналежне виконання посадових обов`язків, яке полягає у відсутності розпорядчого документа про взяття на баланс Терцентру у м.Новодністровськ транспортного засобу.

Розпорядженням секретаря Новодністровської міської ради №14-р від 14.01.2020 року ОСОБА_1 був відсторонений до 20.01.2020 року від виконання посадових обов`язків без збереження заробітної плати з метою недопущення можливостей здійснення тиску на працівників та відвідувачів територіального центру соціального обслуговування у м.Новодністровськ директором вказаної установи, з`ясування причин та умов, що сприяли виникненню звернень .

З 17.01.2020 року по 24.06.2020 року на підставі розпорядження секретаря Новодністровської міської ради від 17.01.2020 року №16-р було проведено службове розслідування щодо виконання службових обов`язків директором Терцентру у м.Новодністровськ Ротарем Ю.С., за результатами якого комісією рекомендовано секретарю Новодністровської міської ради Цимбалюк Н.О. застосувати до ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді догани за неналежне виконання посадових обов`язків.

Розпорядженням секретаря Новодністровської міської ради від 23.01.2020 року №16/о позивачу оголошено догану за неналежне виконання посадових обов`язків, а розпорядженням №18/о від 23.01.2020 року його звільнено з 23.01.2020 року з посади директора Терцентру на підставі п.3 ст.40 КЗпП України за систематичне невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором.

Представник позивача ОСОБА_2 вважає вищевказані розпорядження незаконними, необгрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки відповідно до акту приймання-передачі від 07.07.2017 року, дефектного акту від 06.07.2018 року №8 автомобіль марки Газель , реєстраційний номер НОМЕР_1 , був переданий з балансу КП Новодністровський житловик на баланс Терцентру у м.Новодністровськ в непридатному до експлуатації стану. Пізніше, рішенням Новодністровської міської ради від 10.09.2018 року №244 надано дозвіл Терцентру у м.Новодністровськ на вибракування даного транспортного засобу та зняття його з обліку. Відтак, на думку представника позивача, в діях останнього відсутній склад дисциплінарного проступку, тому його незаконно притягнуто до дисциплінарної відповідальності за порушення, зазначене в оскаржуваному розпорядженні секретаря Новодністровської міської ради від 02.01.2020 року №269/о.

Окрім того, представник позивача ОСОБА_2 вказував на незаконність розпорядження від 14.01.2020 року №14-р про відсторонення позивача від виконання обов`язків директора Терцентру у м.Новодністровськ без збереження заробітної плати у зв`язку із відсутністю серед переліку підстав для відсторонення, встановлених статтею 46 КЗпП України, такої як відсторонення з метою недопущення можливостей здійснення тиску на працівників та відвідувачів установи. Оскільки вказане вище розпорядження про відсторонення підлягає скасуванню як незаконне, представник позивача просить також стягнути із відповідача середній заробіток за період з 14.01.2020 року по 20.01.2020 року в сумі 4591 грн 65 коп.

Представник позивача ОСОБА_2 зауважував, що оскаржуваним розпорядженням секретаря Новодністровської міської ради №16/о від 23.01.2020 року позивачу оголошено догану за неналежне виконання посадових обов`язків. При цьому, як на підставу для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, відповідач послався на акт службового розслідування від 22.01.2020 року, в якому зазначено, що за результатами службового розслідування комісія дійшла висновку про те, що директор Терцентру у м.Новодністровськ ОСОБА_1 виконував посадові обов`язки з порушенням чинного законодавства України .

Так як в акті службового розслідування не зазначено, які нормативно-правові акти порушено позивачем при виконанні посадових обов`язків, в чому конкретно проявилися порушення, що стали приводом для застосування до нього дисциплінарного стягнення, та коли були вчинені ці порушення, представник позивача вважає, що розпорядження №16/о від 23.01.2020 року про застосування до позивача дисциплінарного стягнення у виді догани є необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню.

Водночас відповідач, пославшись на вказане розпорядження та на розпорядження №269/о від 02.01.2020 року про оголошення позивачу догани, 23.01.2020 року видав розпорядження №18/о про звільнення позивача з посади директора Терцентру у м.Новодністровск на підставі п.3 ст.40 КЗпП України за систематичне невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором. На думку Новодністровської міської ради, розпорядження №269/о від 02.01.2020 року та №16/о від 23.01.2020 року свідчать про систематичне невиконання позивачем посадових обов`язків, що полягає в незабезпеченні ефективного використання і збереження закладом майна, невжитті заходів щодо ефективного використання за призначенням, збереження та відновлення закріплених за закладом на праві оперативного управління основних засобів та незабезпеченні раціонального та ефективного цільового використання бюджетних коштів, що передбачені для утримання закладу .

Представник позивача ОСОБА_2 звертає увагу, що в оскаржуваному розпорядженні не зазначено, який проступок вчинив позивач після оголошення йому догани, тобто після 02.01.2020 року. Окрім того, оскільки розпорядження секретаря Новодністровської міської ради від 02.01.2020 року та 23.01.2020 року про застосування до позивача дисциплінарного стягнення у виді догани, на його думку, підлягають скасуванню як незаконні, то взагалі відсутні підстави для звільнення позивача за систематичне невиконання посадових обов`язків без поважних причин.

Також представник позивача зауважив, що відповідачем в порушення ч.2 ст.149 КЗпП України розпорядженням №16/о від 23.01.2020 року оголошено позивачу догану за порушення, зазначені в акті службового розслідування, і за ці ж порушення розпорядженням №18/о від 23.01.2020 року звільнено позивача з посади директора Терцентру у м.Новодністровськ, тобто двічі притягнуто до дисциплінарної відповідальності за одне і те саме порушення. Відтак вважає, що розпорядження секретаря Новодністровської ради від 23.01.2020 року №16/о про оголошення позивачу догани та №18/о про його звільнення з посади директора Терцентру за п.3 ст.40 КЗпП є незаконними та підлягають скасуванню.

На підставі ст.ст.235, 237-1 КЗпП України представник позивача просив також поновити позивача на посаді директора Терцентру у м.Новодністровськ та стягнути на користь ОСОБА_1 з дати звільнення середній заробіток за час вимушеного прогулу і моральну шкоду в розмірі 20 000 грн. через перенесені глибокі моральні страждання.

Представником позивача ОСОБА_2 надано попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, відповідно до якого позивач витратив на правничу допомогу 16058,20 грн. та 2522,40 грн. на сплату судового збору.

24.02.2020 року представником позивача подано до суду позовну заяву у новій редакції, у якій позивач просив визнати незаконними та скасувати розпорядження секретаря Новодністровської міської ради від №269/о від 02.01. 2020 року, №16/о від 23.01.2020 року, №14-р від 14.01.2020 року та №18/о від 23.01.2020 року; поновити ОСОБА_1 на посаді директора територіального центру соціального обслуговування у м.Новодністровськ з 24.01.2020 року; стягнути з територіального центру соціального обслуговування у м.Новодністровськ середній заробіток за час вимушеного прогулу, середній заробіток за час незаконного відсторонення від виконання посадових обов`язків в сумі 4591,65 грн., моральну шкоду в розмірі 20 000 грн. та судові витрати.

16.03.2020 року Новодністровська міська рада подала письмовий відзив на позовну заяву, в якому просила відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Представник відповідача Цимбалюк Н.О. зазначила, що на виконання Розпорядження Новодністровської міської ради №347-р Про витребування пояснень від директора територіального центру соціального обслуговування у м.Новодністровськ Ротаря Ю.С. 02.01.2020 року директор Терцентру надав пояснення щодо транспортного засобу марки Газель , якими підтвердив фактичну відсутність розпорядчого акту щодо прийняття на облік автомобіля ГАЗ 322132. Міська рада вважає, що даний автомобіль повинен був бути зарахований на баланс Терцентру шляхом оформлення акту приймання-передачі основних засобів, який затверджується керівником установи і передається окремим розпорядчим документом до бухгалтерії для відображення господарської операції в бухгалтерському обліку.

Оскільки вищевказаного розпорядчого документу не було, відповідач видав оскаржуване розпорядження Про оголошення догани від 02.01.2020 року №269/о, яке, на думку відповідача, є законним та обгрунтованим.

Представник Новодністровської міської ради у своєму відзиві пояснив, що підставою для відсторонення позивача від виконання посадових обов`язів без збереження заробітної плати та винесення оскаржуваного Розпорядження від 14.01.2020 року №14-р були колективні скарги уповн. ОСОБА_4 від 10.01.2020 року, голови спілки людей з інвалідністю від 10.01.2020 року, а також інші звернення (скарги) громадян м.Новодністровськ на дії (бездіяльність) директора установи.

Так як відсторонення від посади є запобіжним заходом для відвернення та/або попередження негативних наслідків, а не видом дисциплінарного стягнення, відповідач вважає, що оскаржуване Розпорядження було правомірним з метою недопущення можливостей здійснення тиску на працівників та відвідувачів Терцентру у м.Новодністровськ.

При цьому, на думку представника відповідача, заробітна плата за період відсторонення від роботи не виплачується, з огляду на невиконання роботи працівником.

Окрім того, Новодністровська міська рада не погодилась із наданим представником позивача розрахунком заробітної плати на період відсторонення (14-20.01.2020 року), вказуючи на необхідність визначення розміру виплати згідно із Порядком КМУ №100.

Також, представник відповідача пояснила, що 17.01.2020 року було видано Розпорядження №16-р про створення комісії з проведення службового розслідування стосовно директора Терцентру ОСОБА_1 та зобов`язано останнього надати повторні пояснення з приводу звернень та скарг громадян, на підставі яких було прийнято рішення про необхідність проведення службового розслідування.

За результатами проведення службового розслідування комісією складено відповідний акт, яким встановлено наступні порушення позивача, зокрема:

- відсутній розпорядчий документ про взяття на облік третього пилососа Ракета , що перебуває у власності Терцентру;

- не укладено договір між Терцентром та Новодністровським міським товариством всеукраїнської організації інвалідів про безоплатне користування будинком, що знаходиться на території колишнього табору Лісова казка ;

- позивач підписав акт приймання-передачі основних засобів, а саме автомобіля марки ВАЗ-2107, 2002 року випуску, від 11.06.2019 року у період відсторонення ОСОБА_1 від посади, а отже, неправомірно здійснив заходи взяття на баланс зазначеного майна. Окрім цього, відсутнє рішення Новодністровської міської ради (засновника Установи) щодо надання відповідного дозволу на прийняття у власність зазначеного майна, однак позивач витратив 23 000 грн. на ремонт вказаного автомобіля, хоча дана сума не передбачалась в кошторисі витрат Терцентру у м.Новодністровськ у 2019 році;

- преміювання працівників Терцентру проводилось згідно Положення про преміювання та надання матеріальної допомоги працівникам установи, яке затверджене одноособово ОСОБА_1 01.11.2017 року. Натомість, відповідно до діючого на той час Колективного договору між адміністрацією та трудовим колективом Терцентру, вказане Положення повинно було б затверджуватись також і уповноваженою особою трудового колективу Установи. Преміювання, депреміювання працівників здійснювалось без обгрунтування на те підстав в наказах по Установі;

- ТОВ Чернівецька громадська організація Гільфе передало Терцентру в особі ОСОБА_5 безкоштовну гуманітарну допомогу - одяг б/в, вагою 720 кг. Керівником Установи не видано розпорядчий акт щодо створення комісії, яка повинна приймати таку гуманітарну допомогу, та оприбуткування на баланс Терцентру, що є порушенням норм Закону України Про гуманітарну допомогу та Положення з бухгалтерського обігу необоротних активів бюджетних установ від 26.06.2013 року. Окрім того, установа не зареєстрована в Державному реєстрі як отримувач гуманітарної допомоги, відсутні відповідні договори про надання/отримання гуманітарної допомоги;

- ОСОБА_1 не сплачені кошти в сумі 8289,90 грн. на реєстраційний рахунок Терцентру та не вжито дій щодо стягнення з ОСОБА_6 в судовому порядку коштів в сумі 49800,65 грн. згідно висновків комісії з проведення службового розслідування від 24.06.2019 року.

За результатами проведення службового розслідування, враховуючи рекомендації комісії, та відмову позивача від надання пояснень на висновки комісії Розпорядженням №16/0 від 23.01.2020 року директору Терцентру було оголошено догану.

Представник відповідача не погоджується з доводами представника позивача ОСОБА_2 про відсутність посилання у вищевказаному Розпорядженні на конкретний проступок ОСОБА_1 , оскільки у Розпорядженні від 23.01.2020 року №16/0 є вказівка на акт службового розслідування від 22.01.2020 року, який, на думку Цимбалюк Н.О. , визначає факт неналежного виконання посадових обов`язків директора Терцентру у м.Новодністровськ.

Представник відповідача вважає, що з урахуванням Розпоряджень від 02.01.2020 року, від 23.01.2020 року про оголошення ОСОБА_1 доган, останній систематично не виконував посадові обов`язки, а відтак 23.01.2020 року було видано Розпорядження про звільнення позивача із займаної посади директора Терцентру, яке на думку відповідача, є законне та обгрунтоване.

З огляду на невизнання Новодністровською міською радою позовних вимог про скасування оскаржуваних розпоряджень, представник відповідача заперечує щодо стягнення із Терцентру середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди. Також, Цимбалюк Н.О. зауважила про неможливість встановлення причинно-наслідкового зв`язку між незаконним звільненням ОСОБА_1 та заподіяною йому моральною шкодою внаслідок такого звільнення.

Терцентр у м.Новодністровськ заперечував щодо задоволення позовних вимог в повному обсязі з підстав, що є аналогічними до тих, які вказані у відзиві представника Новодністровської міської ради.

Позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Міцней В.Ф. в судове засідання не з`явилися, однак представником позивача 08.05.2020 року було подане письмове клопотання, у якому представник, посилаючись на постанову КМУ від 11.03.2020 року №211 та рекомендації Ради суддів України від 11.03.2020 року, просив провести розгляд справи без участі позивача та його представника за наявними у матеріалах справи доказами, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представники відповідачів - Новодністровської міської ради Цимбалюк Н.О. та Територіального центру соціального обслуговування у м.Новодністровськ Шеверюк О.А., будучи належним чином повідомленими про час, дату та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилися, подавши до суду письмові заяви про відкладення розгляду справи, посилаючись на поважність причин неявки з огляду на положення постанови КМУ від 11.03.2020 року №211 та рекомендації Ради суддів України від 16.03.2020 року №9рс-186/20.

Відповідно до ч.1 ст.275 ЦПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно ч.1 ст.279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Частиною 1 ст.223 ЦПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Підстав, передбачених ч.2 ст.223 ЦПК України, для відкладення розгляду справи судом не встановлено.

Згідно п.1 ч.3 ст.223 ЦПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин.

З огляду на те, що представники відповідачів належним чином були повідомлені про час, дату та місце розгляду даної справи, про що свідчать наявні матеріалах справи відповідні розписки про вручення судових повісток, суд вважає, що причина їх неявки в судове засідання є неповажною, а тому дійшов висновку про можливість вирішення справи на підставі наявних у ній даних та доказів.

При цьому, суд вважає необгрунтованими посилання представників відповідача на постанови КМУ від 11.03.2020 року №211 та рекомендації Ради суддів України від 16.03.2020 року №9рс-186/20, як на підставу поважності їх неявки в судове засідання, оскільки положення вказаної Постанови не містять заборони брати участь в судових засіданнях, а зазначений вище лист РСУ з цього приводу містить положення рекомендаційного характеру, які не є обов`язковими до виконання. Навпаки, згідно наданих РСУ рекомендацій, учасникам судових засідань рекомендовано подавати до суду заяви про розгляд справ у їхній відсутності за наявними в справі матеріалами.

Дослідивши обставини справи та оцінивши всі наявні в справі докази в їх сукупності, судом встановлено, що ОСОБА_1 з 24.04.2017 року працював на посаді директора Терцентр у м.Новодністровськ, який є комунальною установою Новодністровської міської ради.

24.12.2019 року секретар Новодністровської міської ради видав Розпорядження №347-р, яким зобов`язав позивача в термін до 28.12.2019 року надати письмові пояснення разом із підтверджуючими документами щодо, зокрема, взяття на баланс Територіального центру у м.Новодністровськ транспортного засобу марки Газель , д.н.з. НОМЕР_2 , 2003 року випуску, та відомості про фактичне місце перебування вищевказаного транспортного засобу.

28.12.2019 року на виконання вищевказаного Розпорядження №347-р ОСОБА_1 надав письмові пояснення, в яких зауважив, що автомобіль Газ 322132 передано з балансу міської ради на баланс Терцентру на підставі Додатку до Акту прийому передачі від 07.07.2017 року. Окрім того, позивач зауважив, що даний автомобіль в подальшому був списаний з балансу установи згідно дефектного акту та рішення Новодністровської міської ради.

02.01.2020 року секретарем Новодністровської міської ради було винесено Розпорядження №269/0 Про оголошення догани ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю розпорядчого документа щодо взяття на баланс Територіального центру у м.Новодністровськ транспортного засобу марки Газель , д.н.з. НОМЕР_2 , 2003 року випуску.

Як вбачається із відзиву Новодністровської міської ради, остання вважає, що процедуру зарахування транспортного засобу на баланс Територіального центру повинна була здійснювати комісія, яка призначається керівником установи, що оформляється актом приймання-передачі основних засобів. Акт затверджується керівником установи і передається окремим розпорядчим документом до бухгалтерії для відображення господарської операції в бухгалтерському обліку.

Натомість, судом встановлено, що 07.07.2017 року на підставі Додатку до акту приймання-передачі майна з колишнього табору Лісова казка з балансу КП Новодністровський житловик на баланс Територіального центру соціального обслуговування у місті Новодністровськ спеціальною комісією, створеною відповідно до Розпорядження заступника міського голови від 05.07.2017 року №162-р Про створення спільної комісії щодо передачі майна , було передано транспортний засіб марки Газель , д.н.з. НОМЕР_2 в непридатному до експлуатації стану із залишковою вартістю в розмірі 0 грн.

06.07.2018 року приватним підприємцем ОСОБА_7 було складено дефектний акт №8 про непридатність автомобіля марки Газель , реєстраційний номер НОМЕР_1 , для перевезення дітей та пасажирів.

На підставі вищевказаного акту 05.09.2018 року комісія Терцентру у м.Новодністровск склала акт форми 03-4 на списання вказаного автомобіля.

10.09.2018 року Новодністровська міська рада прийняла рішення №244 Про вибракування транспортного засобу, що знаходиться на балансі Територіального центру соціального обслуговування у місті Новодністровськ . Даним рішенням відповідач надав дозвіл Терцентру на вибракування автомобіля марки Газель , 2003 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3 , зняття його з обліку та реалізацію вивільнених після зняття з обліку транспортного засобу складових частин.

Таким чином, як зміст акту від 07.05.2017 року, так і назва рішення Новодністровської міської ради №244 від 10.09.2018 року ставить під сумнів висновки роботодавця про необхідність винесення позивачем розпорядчого акту про передачу вищевказаного транспортного засобу на баланс Терцентру м.Новодністровськ.

Окрім того, процедура взяття на баланс транспортного засобу, на яку у своєму відзиві посилається відповідач, регулюється лише Законом України Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності від 03.03.1998 року, який розповсюджується на відносини, пов`язані з передачею об`єктів права державної власності у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах або у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, а також об`єктів права комунальної власності у державну власність. Відтак, норми даного Закону України не можуть регулювати відносини між Новодністровською міською радою та Терцентром у м.Новодністровськ. При цьому, в оскаржуваному Розпорядженні та у відзиві до позову відповідач не посилається на інші нормативні чи локальні акти, які б передбачали необхідність затвердження керівником установи акту приймання-передачі транспортного засобу і передачу окремим розпорядчим документом до бухгалтерії для відображення господарської операції в бухгалтерському обліку.

Суд відхиляє доводи представника Новодністровської міської ради про визнання ОСОБА_1 у своїх письмових поясненнях факту відсутності розпорядчого документу про взяття на баланс автомобіля марки Газель , з огляду на висновки суду про відсутність необхідності видачі даного акту додатково до наявного акту приймання-передачі автомобілю.

Відповідно до положень статті 139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Згідно з ч.1 ст.147, ч.1 ст.147-1 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення. Дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника.

Статтею 149 КЗпП України передбачено, що до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Отже, підставою дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок. Об`єктивною стороною такого проступку є протиправна поведінка особи, яка перебуває у трудових відносинах з власником або уповноваженим ним органом, шкідливих наслідків та причинного зв`язку між цими наслідками та поведінкою правопорушника. Причому протиправність такої поведінки полягає в порушенні трудових обов`язків, закріплених нормами трудового права: КЗпП, правилами внутрішнього трудового розпорядку тощо, а також у невиконанні законних наказів власника та адміністрації підприємства.

Враховуючи вищенаведені обставини, суд дійшов висновку, що в діях позивача відсутній склад дисциплінарного проступку, а відтак Розпорядження №269/0 Про оголошення догани ОСОБА_1 від 02.01.2020 року є незаконним і підлягає скасуванню, а позовні вимоги в цій частині - задоволенню.

Судом також встановлено, що 14.01.2020 року секретар Новодністровської міської ради видав розпорядження №14-р, яким відсторонив ОСОБА_1 до 20.01.2020 року від виконання посадових обов`язків без збереження заробітної плати з метою недопущення можливостей здійснення ним тиску на працівників та відвідувачів територіального центру соціального обслуговування у м.Новодністровськ на період розгляду колективних скарг на роботу цієї установи, які надійшли до Новодністровської міської ради.

Як вбачається із вступної частини оскаржуваного розпорядження та пояснень представника відповідача, підставою для відсторонення позивача від посади були колективні скарги уповн. ОСОБА_4 від 10.01.2020 року, голови спілки людей з інвалідністю від 10.01.2020 року, а також інші звернення (скарги) громадян м.Новодністровськ на дії (бездіяльність) директора установи.

Так, відповідно до ст.46 КЗпП України відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння; відмови або ухилення від обов`язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством.

Хоча підстави для відсторонення працівника від роботи не є вичерпними, однак вони повинні бути чітко передбачені іншим законодавством та не можуть тлумачитись на власний розсуд роботодавця.

Так як Новодністровська міська рада не вказала у Розпорядженні конкретний нормативний акт, яким закріплено право роботодавця на відсторонення працівника від посади за наявності скарг та звернень громадян, і така підстава не передбачена статтею 46 КЗпП України, суд, не надаючи оцінки змісту вищевказаних скарг та звернень громадян, дійшов висновку, що відсторонення ОСОБА_1 від виконання обов`язків керівника з 14 по 20.01.2020 року було протиправним, а відтак Розпорядження Новодністровської міської ради №14-р від 14.01.2020 року підлягає скасуванню.

У п.10 Постанові Пленуму ВСУ Про практику застосування судами законодавства про оплату праці від №13 від 24.12.1999 року роз`яснено , що якщо буде встановлено, що на порушення ст.46 КЗпП роботодавець із власної ініціативи без законних підстав відсторонив працівника від роботи із зупиненням виплати заробітної плати, суд має задовольнити позов останнього про стягнення у зв`язку з цим середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу (ст.235 КЗпП).

У відповідності до п.п.2 Розділу ІІ Постанови КМУ №100 від 08.02.1995 року Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати (надалі - Постанова №100) обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв`язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки. У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.

Пунктами 5, 8 Постанови №100 передбачено, що нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати. Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.

Як вбачається із довідки про доходи, виданої Терцентром №13-Б від 04.02.2020 року, загальна сума доходу позивача за період листопад-грудень 2019 року складає 21786,85 грн. Загальна кількість робочих днів за листопад-грудень 2019 року становить 42 дні.

Однак, представник позивача в порушення п.4 Розділу ІІІ Постанови №100 включив у суму загального доходу ОСОБА_1 за даний період матеріальну допомогу в розмірі 5763 грн., яка була зазначена у вищевказаній довідці. Проте, дана допомога в силу одноразового характеру не може бути включена до загального доходу працівника.

Отже, середній заробіток за час незаконного відсторонення позивача від виконання посадових обов`язків становить 3631 грн. 14 коп. (21786,85 : 42 х 7 = 3631,14).

Відтак, позовні вимоги про скасування розпорядження про відсторонення ОСОБА_1 від посади та стягнення середньої заробітної плати за період з 14.01.2020 року по 20.01.2020 року підлягають частковому задоволенню.

Також судом встановлено, що 10.01.2020 року на підставі Розпорядження секретаря Новодністровської міської ради №11-р позивача було зобов`язано в строк до 15.01.2020 року надати письмові пояснення із підтверджуючими документами, зокрема, відомості про прийняття на облік автомобіля марки ВАЗ 2107 у 2019 році та здійснення ремонту вказаного автомобіля; відомості про преміювання працівників територіального центру соціального обслуговування у м.Новодністровськ за жовтень-грудень 2019 року, з поясненням доцільності преміювання кожного працівника; відомості про надходження гуманітарної (благодійної) допомоги з обов`язковим підтвердженням (акт прийому-передачі) та підтверджуючі документи її використання.

В подальшому, 13.01.2020 року секретарем Новодністровської міської ради було видано Розпорядження №11-р та №12-р, якими директора Терцентру було зобов`язано в термін до 16.01.2020 року надати, в тому числі, письмові пояснення разом із підтверджуючими документами щодо фактичної відсутності на балансі Терцентру зазначеного у скарзі ОСОБА_4 від 10.01.2020 року майна (пилососу), копію укладеного договору оренди майна колишнього табору Лісова казка між Територіальним центром соціального обслуговування у м.Новодністровськ та Новодністровським міським товариством всеукраїнської організації інвалідів.

17.01.2020 року секретарем Новодністровської міської ради прийнято Розпорядження №16-р, яким створено комісію для проведення службового розслідування стосовно директора Терцентру ОСОБА_1 та зобов`язано позивача надати, окрім вище перелічених пояснень, також відомості про сплату коштів у сумі 8289,90 грн. та вжиті дії (в тому числі у судовому порядку) по відшкодуванню ОСОБА_6 коштів в сумі 49800,65 грн. згідно акту службового розслідування від 24.06.2019 року.

23.01.2020 року на підставі Розпорядження №16/0, враховуючи висновки акту службового розслідування від 22.01.2020 року, позивачу було оголошено догану за неналежне виконання посадових обов`язків.

Як вбачається із акту службового розслідування від 22.01.2020 року та відзиву на позовну заяву представника Новодністровської міської ради, у ході проведення службового розслідування комісією встановлено, що у власності Терцентру перебуває три пилососа, хоча на обліку установи перебуває лише два. Новодністровська міська рада вважає, що позивач повинен був видати розпорядчий документ про взяття на баланс пилососу марки Ракета . Відсутність вищевказаного документа, на думку роботодавця, свідчить про неналежне виконання ОСОБА_1 його посадових обов`язків.

Проте, суд не погоджується із такими висновками комісії з огляду на відсутність посилання як у акті службового розслідування, так і у відзиві представника Цимбалюк Н.О. на конкретні положення чинного законодавства, якими на керівника установи покладається обов`язок видачі такого розпорядчого документа.

Окрім того, суд звертає увагу, що відповідно до вимог ст.149 КЗпП України при застосуванні дисциплінарного стягнення враховується в тому числі розмір заподіяної шкоди, а отже, неналежне виконання чи невиконання працівником його трудових функцій повинно мати наслідки.

Таким чином, відсутність посилання в акті службового розслідування на конкретні нормативні акти, яких не дотримався позивач, і наслідки недотримання таких вимог законодавства дають суду підстави для висновку про те, що невидача ОСОБА_1 розпорядчого документу про взяття на баланс пилососу Ракета не можливо вважати дисциплінарним проступком.

В акті службового розслідування від 22.01.2020 року також зазначено, що між ОСОБА_1 та Новодністровським міським товариством всеукраїнської організації інвалідів існує усна домовленість про безоплатне користування будинком, що знаходиться на території колишнього табору Лісова казка , проте письмовий договір про таке користування не укладався.

Відповідач вважає, що Терцентр у м.Новодністровськ як балансоутримувач майна колишнього табору Лісова казка повинен був укласти письмові договори із фактичними користувачами будиночків даного табору з метою раціонального використання, утримання та збереження в належному стані комунального майна.

Оскільки про ці недоліки ОСОБА_1 було відомо із змісту акту службового розслідування від 24.06.2019 року, Новодністровська міська рада розцінила невиконання такої вказівки як неналежне виконання трудових обов`язків директором Терцентру у м.Новодністровськ.

Судом встановлено, що 07.07.2017 року на підставі акту прийому-передачі майна колишнього табору Лісова казка з балансу КП Новодністровський житловик на баланс Територіального центру соціального центру у м.Новодністровськ спеціальною комісією було передано основні засоби та малоцінні шкидкозношувальні предмети колишнього табору. Серед даних основних засобів 13 дитячих будиночків із нульовою залишковою вартістю.

Як вбачається із пояснень представника відповідача, останній як власник комунального майна не заперечує щодо передачі такого майна у безоплатне користування учасникам АТО, інвалідам чи ліквідаторам аварії на Чорнобильській АЕС, а лише наголошує на необхідності оформлення усної домовленості про користування будиночками.

При цьому, суд погоджується із доводами комісії про необхідність оформлення договору про безоплатне користування будиночками табору, однак не вважає відсутність таких договорів порушенням трудової дисципліни з огляду на мету їх укладення, що вказана в акті службового розслідування, зокрема, раціональне використання, утримання та збереження в належному стані комунального майна.

Так, як встановлено вище, будиночки, які знаходяться на балансі Терцентру мають нульову балансову вартість, що свідчить про неможливість зниження їх вартості через знищення чи пошкодження.

Разом з тим, рекомендації щодо необхідності укладення договорів про безоплатне користування майном табору Лісова казка вперше були надані тільки в акті службового розслідування від 22.01.2020 року, а тому посилання представника відповідача на невиконання вказівок комісії, викладених в акті службового розслідування від 24.06.2019 року, є безпідставними.

Так, в акті службового розслідування від 24.06.2019 року лише наведені обставини наявності усних домовленостей між директором ОСОБА_1 та учасниками АТО, інвалідами чи ліквідаторами аварії на Чорнобильській АЕС про безоплатне користування будиночками табору з метою збереження комунального майна без висловлення відношення членів комісії до даних фактів. А тому, суд відхиляє доводи комісії про невжиття жодних заходів ОСОБА_1 щодо усунення даних недоліків з 24.06.2019 року до 22.01.2020 року.

За вищенаведених обставин, суд дійшов висновку, що неукладення договорів із фактичними користувачами будиночків у колишньому таборі Лісова казка не містять ознак дисциплінарного проступку.

Також в акті службового розслідування від 22.01.2020 року зазначено, що перереєстрація транспортного засобу - автомобіля легкового загального, марки ВАЗ, модель 2107, 2002 року випуску, в Регіональному сервісному центрі МВС відбулась на підставі Наказу Міністерства соціальної політики від 7.05.2019 року Про безоплатну передачу окремого індивідуально визначеного майна , відповідно до якого утворювалась комісія з приймання-передачі даного автомобіля.

07.05.2019 року складено акт приймання-передачі основних засобів, в тому числі за підписом позивача, на підставі якого автомобіль марки ВАЗ-2107, 2002 року випуску, із нульовою залишковою вартістю прийнято міським головою ОСОБА_8 та директором Ротарем Ю. С. на баланс Новодністровської міської ради для Терцентру м.Новодністровськ.

У відповідності до п.10 Постанови КМУ від 21.09.1998 року №1482 Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності передача оформляється актом приймання-передачі за формою згідно з додатком до Порядку подання та розгляду пропозицій щодо передачі об`єктів з комунальної у державну власність та утворення і роботи комісії з питань передачі об`єктів у державну власність, затвердженого цією постановою. Акт складається у чотирьох примірниках, підписується головою і членами комісії та затверджується органом, який створив комісію. Право на управління об`єктом передачі виникає з дати підписання акта приймання-передачі.

Окрім того, Постанова КМУ від 21.09.1998 року №1482 не передбачає обов`язку отримання від органу місцевого самоврядування дозволу на прийняття у власність зазначеного майна, оскільки акт приймання-передачі, затверджений 11.06.2019 року, містить підписи міського голови Болдашева А.І., який погоджує отримання вищевказаного автомобіля для Терцентру у м.Новодністровськ.

А тому, суд відхиляє доводи відповідача щодо використання автомобіля без відповідного рішення Новодністровської міської ради про надання дозволу на прийняття у власність зазначеного майна.

Також судом встановлено, що на підставі Розпоряджень Новодністровського міського голови №126-р від 11.05.2019 року, №146-р від 29.05.2019 року позивача було відсторонено від виконання посадових обов`язків на період проведення службового розслідування, тобто з 13.05.2019 року до 24.06.2019 року.

Як зазначено вище, акт приймання-передачі згідно п.10 Постанови КМУ №1482 підписується головою і членами комісії та затверджується органом, який створив комісію. Даний акт містить лише дату затвердження без вказівки на дату підписання кожним членом комісії. Оскільки відповідно до логічного аналізу положень п.10 Постанови процедура затвердження акту є саме кінцевим, а не проміжним етапом погодження документу, не можливо зробити однозначний висновок, що позивач підписав вищевказаний акт саме в період відсторонення, тобто з 13.05.2019 року до 11.06.2019 року.

Статтею 12, 81 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Так як відповідачами не було надано доказів підписання акту приймання-передачі автомобіля ВАЗ-2107 саме в період відсторонення, керуючись принципом змагальності, суд відхиляє доводи представника Новодністровської міської ради про перевищення Ротарем Ю.С. повноважень при підписанні вищевказаного документу, а відтак приходить до висновку про відсутність в діях позивача складу дисциплінарного проступку.

Окрім того, в акті службового розслідування від 22.01.2020 року вказано, що позивач витратив кошти в сумі 23000 грн. на ремонт автомобіля ВАЗ-2107, однак дана сума не передбачалась в кошторисі витрат Терцентру.

Згідно з п.11 Постанови КМУ №228 від 28.02.2002 року Про затвердження Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ для правильної та своєчасної організації роботи, пов`язаної із складанням проектів кошторисів, головні розпорядники, керуючись відповідними вказівками Мінфіну, Міністерства фінансів Автономної Республіки Крим, місцевих фінансових органів щодо складання проектів відповідних бюджетів на наступний рік: встановлюють для розпорядників нижчого рівня граничні обсяги видатків бюджету та/або надання кредитів з бюджету із загального фонду бюджету, термін подання проектів кошторисів і дають вказівки щодо їх складання; розробляють і повідомляють розпорядникам нижчого рівня інші показники, яких вони повинні додержуватися відповідно до законодавства і які необхідні для правильного визначення видатків бюджету та надання кредитів з бюджету у проектах кошторисів; забезпечують складення проектів кошторисів на бюджетні програми (функції), що виконуються безпосередньо головними розпорядниками.

Контроль за дотриманням бюджетного законодавства спрямований на забезпечення ефективного і результативного управління бюджетними коштами та здійснюється на всіх стадіях бюджетного процесу його учасниками відповідно до Бюджетного кодексу та іншого законодавства, а також забезпечує: оцінку управління бюджетними коштами (включаючи проведення державного фінансового аудиту); правильність ведення бухгалтерського обліку та достовірність фінансової і бюджетної звітності; досягнення економії бюджетних коштів, їх цільового використання, ефективності і результативності в діяльності розпорядників бюджетних коштів шляхом прийняття обґрунтованих управлінських рішень; проведення аналізу та оцінки стану фінансової і господарської діяльності розпорядників бюджетних коштів; запобігання порушенням бюджетного законодавства та забезпечення інтересів держави у процесі управління об`єктами державної власності; обґрунтованість планування надходжень і витрат бюджету.

Питання бюджетного контролю регламентуються положеннями Бюджетного кодексу, зокрема Главою 17, у якій визначено органи контролю та перелік їх повноважень, а також іншими законодавчими та нормативно-правовими актами.

Так, главою 17 БК України, зокрема, ст.ст.111-112, передбачено, що Міністерство фінансів України здійснює контроль за дотриманням бюджетного законодавства на кожній стадії бюджетного процесу як щодо державного бюджету, так і місцевих бюджетів, якщо інше не передбачено законодавством України. Місцеві фінансові органи здійснюють контроль за дотриманням бюджетного законодавства на кожній стадії бюджетного процесу щодо місцевих бюджетів. Міністерство фінансів України та місцеві фінансові органи у встановленому законодавством порядку одержують від центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій, банків та інших фінансових установ усіх форм власності пояснення, матеріали та інформацію з питань, що виникають під час складання, розгляду, затвердження і виконання бюджетів та звітування про їх виконання.

До повноважень Казначейства України з контролю за дотриманням бюджетного законодавства належить здійснення контролю за: 1) веденням бухгалтерського обліку всіх надходжень і витрат державного бюджету та місцевих бюджетів, крім випадку, передбаченого абзацами третім і четвертим частини другої статті 78 цього Кодексу, складанням та поданням фінансової і бюджетної звітності; 2) бюджетними повноваженнями при зарахуванні надходжень бюджету; 3) відповідністю кошторисів розпорядників бюджетних коштів показникам розпису бюджету; 4) відповідністю взятих бюджетних зобов`язань розпорядниками бюджетних коштів відповідним бюджетним асигнуванням, паспорту бюджетної програми; 5) відповідністю платежів взятим бюджетним зобов`язанням та відповідним бюджетним асигнуванням. Казначейство України в межах своїх повноважень забезпечує організацію та координацію діяльності головних бухгалтерів бюджетних установ та контроль за виконанням ними своїх повноважень шляхом оцінки їх діяльності.

Отже, чинним Бюджетним кодексом України чітко передбачено, хто уповноважений перевіряти бюджетні організації та установи на предмет відповідності їх діяльності вимог бюджетного законодавства.

Статтею 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За таких обставин, суд вважає, що комісія щодо службового розслідування діяльності ОСОБА_1 при наданні висновків стосовно порушення останнім вимог бюджетного законодавства перевищила свої повноваження, чим перейняла на себе функції органів фінансового контролю.

Враховуючи вищенаведене, суд не бере до уваги та відхиляє доводи Новодністровської міської ради щодо нецільового використання ОСОБА_1 23000 грн. на ремонт автомобіля, а відтак доходить висновку про відсутність в даних діях позивача ознак дисциплінарного проступку.

Також в акті службового розслідування від 22.01.2020 року вказано, що преміювання працівників Терцентру у м.Новодністровськ проводитьься згідно Положення про преміювання та надання матеріальної допомоги працівникам Територіального центру соціального обслуговування у м.Новодністровськ, яке одноосібно затверджене за підписом директора ОСОБА_1 , хоча на думку комісії, повинно було бути затверджено також і уповноваженою особою трудового колективу установи, так як в даний період діяв колективний договір між адміністрацією та трудовим колективом Терцентру, який передбачав таку вимогу.

В акті зауважено про те, що преміювання та депреміювання працівників здійснювалось без обгрунтування на те підстав в наказах по Установі.

Так, судом встановлено, що 20.10.2015 року було підписано між адміністрацією Терцентру та трудовим колективом Колективний договір на 2015-2018 року, п.6.1.12 якого передбачено, що керівник закладу зобов`язується здійснювати преміювання працівників відповідно до Положення про преміювання, розробивши його з урахуванням думки трудового колективу та затвердивши за погодженням з уповноваженим трудового колективу в межах передбачених асигнувань.

Як вбачається із Положення про преміювання та надання матеріальної допомоги працівникам Територіального центру соціального обслуговування у м.Новодністровськ, даний документ був одноособово затверджений позивачем 06.11.2017 року.

Згідно зі статтями 15, 18, 20 Закону України Про колективні договори і угоди від 01.07.1993 року контроль за виконанням колективного договору, угоди проводиться безпосередньо сторонами, що їх уклали, чи уповноваженими ними представниками. У разі здійснення контролю сторони зобов`язані надавати необхідну для цього наявну інформацію. Сторони, що підписали колективний договір, угоду, щорічно в строки, передбачені колективним договором, угодою, звітують про їх виконання.

На осіб, які представляють роботодавця чи профспілки або інші уповноважені трудовим колективом органи і з вини яких порушено чи не виконано зобов`язання щодо колективного договору, угоди, накладається штраф до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, і вони також несуть дисциплінарну відповідальність аж до звільнення з посади.

На вимогу профспілок, іншого уповноваженого трудовим колективом органу роботодавець зобов`язаний вжити заходів, передбачених законодавством, до керівника, з вини якого порушуються чи не виконуються зобов`язання щодо колективного договору, угоди.

Порядок і строки накладення штрафів, передбачених цим Законом, регламентуються Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Справи з цих питань розглядаються судом за поданням однієї із сторін колективного договору, угоди або відповідних комісій.

Отже, факт недотримання позивачем вимог колективного договору має бути встановлений судом у відповідності до вимог КУпАП та ініційований уповноваженим трудового колективу. За відсутності рішення суду про встановлення факту порушення сторонами умов колективного договору, керівник установи не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.

Також, суд звертає увагу, що чинним Положенням про преміювання працівників не передбачено обов`язку керівника мотивувати у наказах про преміювання чи депреміювання обгрунтування таких дій. Натомість п.1 Положенням закріплено, що преміювання працівників здійснюється за якісне, своєчасне і в повному обсязі виконання обовязків, встановлених Положенням про Терцентр, а також з урахуванням ініціативи, особистого вкладу в загальні результати роботи за місяць. Отже, саме Положення про преміювання, яким керується керівник про видачі наказів, встановлює обгрунтування призначення премій працівникам.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що дії чи бездіяльність ОСОБА_1 стосовно преміювання працівників, які описані в акті службового розслідування від 22.01.2020 року, не мають ознак дисциплінарного проступку.

Окрім того, як підстава для застосування до позивача заходу дисциплінарного стягнення у вигляді догани вказано про порушення законодавства України щодо обліку гуманітарної допомоги.

Так, в акті службового розслідування вказано, що відповідно до відомостей накладної №61 від 13.12.2019 року постачальником ТОВ Чернівецька громадська організація Гільфе в особі голови ОСОБА_14 передано одержувачу - Територіальному центру соціального обслуговування у м.Новодністровськ в особі ОСОБА_5 безкоштовну гуманітарну допомогу - одяг б/в, вагою 720 кг.

Комісія вважає, що матеріальні цінності (одяг) слід було відображати в бухгалтерському обліку відповідно до норм Положення з бухгалтерського обліку необоротних активів бюджетних установ, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 26.06.2013 року №611, оскільки одяг відповідно до п.2.1 Положення №611 належить до необоротних активів, які в свою чергу згідно Розділу VІ Положення №611, а саме, п.6.2 приймає комісія, створена наказом керівника установи. До складу такої комісії обов`язково входить працівник бухгалтерської служби, а для нижчих за рівнем розпорядників бюджетних коштів - представники установи вищого рівня. Комісія складає акт, в якому вказуються найменування, кількість та вартість отриманих матеріальних цінностей. Одночасно цим об`єктам присвоюються інвентарні (номенклатурні) номери, про що роблять запис в акті їх прийняття. Первісну вартість необоротних активів, які надійшли як гуманітарна допомога, визначають на рівні справедливої вартості на дату отримання, оцінка якої проводиться відповідно до законодавства (п.6.3 Положення №611).

Комісія стверджує, що відповідний розпорядчий документ щодо створення комісії та оприбуткування на баланс установи позивачем не видавався, що є порушення Закону України Про гуманітарну допомогу та Положення №611. Також, на думку комісії та відповідачів, Терцентр не зареєстрований в Держреєстрі як отримувач гуманітарної допомоги, відсутні відповідні договори про надання/отримання гуманітарної допомоги.

Суд звертає увагу на помилковість доводів відповідача щодо порушення позивача вимог Положення №611, оскільки даний нормативний акт втратив чинність ще у 2015 році на підставі Наказу Мінфіну №1219 від 29.12.2015 року.

Разом з тим, ст.1 Законом України Про гуманітарну допомогу від 22.10.1999 року передбачено, що отримувачі гуманітарної допомоги - такі юридичні особи, яких зареєстровано в установленому Кабінетом Міністрів України порядку в Єдиному реєстрі отримувачів гуманітарної допомоги. Отже, Терцентр як отримувач гуманітарної допомоги повинен був бути зареєстрованим в Єдиному реєстрі отримувачів такої допомоги, а відсутність такої реєстрації свідчить про порушення вимог Закону України Про гуманітарну допомогу від 22.10.1999 року.

Однак, ні в акті службового розслідування, ні у відзиві до позовної заяви представник відповідача - Новодністровської міської ради не зазначив наслідків, до яких призвела відсутність реєстрації Терцентру в Єдиному реєстрі отримувачів гуманітарної допомоги, а вказав лише на наявність формального порушення директором Терцентру.

У відповідності до ст.149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

Аналогічні положення відображені також в п.1 Порядку проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та осіб, які для цілей Закону України Про запобігання корупції прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого Постановою КМУ від 13.09.2000 року №950, відповідно до п.1, 8 якого службове розслідування може бути проведено, зокрема, у разі невиконання або неналежного виконання ними службових обов`язків, перевищення своїх повноважень, що призвело до людських жертв або заподіяло значну матеріальну чи моральну шкоду громадянинові, державі, підприємству, установі, організації чи об`єднанню громадян. За результатами службового розслідування члени комісії складають акт, у якому зазначаються: факти, які стали підставою для проведення службового розслідування, посада, прізвище, ім`я та по батькові, рік народження, освіта, строк перебування на займаній посаді особи, стосовно якої проведено службове розслідування; заяви, клопотання, пояснення та зауваження особи, стосовно якої проведено службове розслідування; висновки службового розслідування, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, причини та умови, що призвели до порушення, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення чи обставини, що знімають з особи, стосовно якої проведено службове розслідування, безпідставні звинувачення або підозру; обґрунтовані пропозиції щодо усунення виявлених порушень та притягнення у разі потреби винних осіб до відповідальності згідно із законодавством.

У разі прийняття рішення щодо притягнення особи, стосовно якої проведено службове розслідування, до відповідальності комісія пропонує вид дисциплінарного стягнення, передбаченого законодавством.

Під час визначення виду дисциплінарного стягнення члени комісії повинні враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу особи, стосовно якої проведено службове розслідування.

Аналіз вищенаведених положень законодавства дає підстави для висновку про те, що для притягнення особи до дисциплінарної відповідальності не достатньо встановлення факту порушення, важливим є наслідки, а саме, заподіяна шкода через допущення такого порушення, попередня робота працівника, адже недотримання цих вимог можна вважати застосування надмірного формалізму до працівника.

За таких обставин, відсутність наслідків у вигляді заподіяння шкоди громадянинові, державі, підприємству, установі, організації чи об`єднанню громадян через недотримання позивачем вимог Закону України Про гуманітарну допомогу щодо неподання заяви про реєстрацію установи в Єдиному реєстрі отримувачів гуманітарної допомоги, одноразовий характер отримання такої допомоги іншим працівником Терцентру, необізнаність позивача про необхідність такої реєстрації, враховуючи відсутність інших обгрунтованих зауважень роботодавця щодо роботи ОСОБА_1 , суд дійшов висновку, що така бездіяльність директора не може вважатись дисциплінарним проступком, а тому відхиляє доводи представника Новодністровської міської ради про вчинення ОСОБА_1 в даному випадку дисциплінарного правопорушення.

Окрім того, у відзиві до позовної заяви представника відповідача та акті службового розслідування від 22.01.2020 року зазначено, що ОСОБА_1 не сплачено 8289,90 грн. на реєстраційний рахунок Терцентру та не вжито заходів щодо стягнення з ОСОБА_6 в судовому порядку коштів в сумі 49800,65 грн. згідно висновків комісії з проведення службового розслідування від 24.06.2019 року. Відшкодування коштів, незаконно виплачених ОСОБА_10 комісія вважає обов`язковим, а наявний конфлікт інтересів, вказаний у поясненнях позивача, не підтвердженим.

Як вбачається із рекомендацій Комісії з проведення службового розслідування від 24.06.2019 року, а саме, п.1, директору Терцентру рекомендовано внести у добровільному порядку 8289,90 грн. на реєстраційний рахунок Терцентру .

Оскільки така рекомендація Комісії носить добровільний, а не обов`язковий характер, невнесення цих коштів ОСОБА_1 не може вважатись порушенням трудової дисципліни.

Що стосується вжиття заходів стосовно стягнення із ОСОБА_6 49800,65 грн., то суд звертає увагу, що у відповідності до положень ст.136 КЗпП України покриття шкоди працівниками в розмірі, що не перевищує середнього місячного заробітку, провадиться за розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, керівниками підприємств, установ, організацій та їх заступниками - за розпорядженням вищестоящого в порядку підлеглості органу шляхом відрахування із заробітної плати працівника. У решті випадків покриття шкоди провадиться шляхом подання власником або уповноваженим ним органом позову до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду. Для звернення власника або уповноваженого ним органу до суду в питаннях стягнення з працівника матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації, встановлюється строк в один рік з дня виявлення заподіяної працівником шкоди (ч.3 ст.233 КЗпП України).

Так як днем виявлення заподіяної шкоди є 24.06.2019 року, станом на 22.01.2020 року не сплив однорічний строк звернення до суду, а відтак доводи представника Новодністровської міської ради про невжиття заходів ОСОБА_1 з огляду на відсутність крайнього строку виконання рекомендацій в акті від 24.06.2019 року є передчасними, а тому безпідставними.

Враховуючи вищенаведені висновки суду та оцінку суду описаним в акті службового розслідування від 22.01.2020 року діям (бездіяльністю) позивача, суд вважає, що Розпорядження секретаря Новодністровської міської ради №16/о від 23.01.2020 року про оголошення догани ОСОБА_1 за неналежне виконання посадових обов`язків є незаконним, відтак підлягає скасуванню.

23.01.2020 року секретар Новодністровської міської ради Цимбалюк Н.О., пославшись на розпорядження №269/о від 02.01.2020 року, №16/о від 23.01.2020 року, видала розпорядження №18/о про звільнення позивача з посади директора Терцентру у м.Новодністровск на підставі п.3 ст.40 КЗпП України за систематичне невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором.

На думку відповідача, розпорядження №269/о від 02.01.2020 року та №16/о від 23.01.2020 року свідчать про систематичне невиконання позивачем посадових обов`язків, що полягає в незабезпеченні ефективного використання і збереження закладом майна, невжитті заходів щодо ефективного використання за призначенням, збереження та відновлення закріплених за закладом на праві оперативного управління основних засобів та незабезпеченні раціонального та ефективного цільового використання бюджетних коштів, що передбачені для утримання закладу .

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Відповідно до положень статті 139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Статтею 147 КЗпП України передбачено, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана, звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.

Згідно пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий договір до закінчення строку його чинності, можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного та громадського стягнення.

Відповідно до роз`яснень, викладених у пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 року № 9 Про практику розгляду судами трудових спорів (зі змінами та доповненнями), за передбаченими пунктом 3 статті 40 КЗпП України підставами працівник може бути звільнений лише за проступок на роботі, вчинений після застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення за невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку. У таких випадках враховуються ті заходи дисциплінарного стягнення, які встановлені чинним законодавством і не втратили юридичної сили за давністю або не зняті достроково (стаття 151 КЗпП України).

У пункті 22 вищевказаної постанови роз`яснено, що у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з`ясовувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктами 3, 4, 7, 8 статті 40, пункту 1 статті 41 КЗпП України, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-1, 148, 149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.

Для правомірного розірвання роботодавцем трудового договору на підставі пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку; невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності; невиконання або неналежне виконання трудових обов`язків повинно бути систематичним; враховуються тільки дисциплінарні й громадські стягнення, які накладаються трудовими колективами і громадськими організаціями відповідно до їх статутів; з моменту виявлення порушення до звільнення може минути не більше місяця.

Відповідно до ч.1 ст.61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Таким чином, роботодавець, тобто Новодністровська міська рада, виходячи із змісту оскаржуваного розпорядження про звільнення та відзиву секретаря Цимбалюк Н.О., двічі притягнула ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за одні і ті самі дії, що є порушенням ст.61 Конституції України.

Окрім того, висновки суду про незаконність вищенаведених Розпоряджень секретаря Новодністровської міської ради, які стали підставою для звільнення ОСОБА_1 , свідчать також про відсутність в діях позивача ознак системності.

За таких обставин, позовні вимоги про скасування Розпорядження про звільнення ОСОБА_1 підлягають задоволенню, а Розпорядження - скасуванню як незаконне та безпідставне.

Відповідно до частин 1, 2 ст.235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави працівник повинен бути поновлений на попередні роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Як встановлено судом вище, загальна сума доходу позивача за період листопад-грудень 2019 року складає 21786,85 грн. Загальна кількість робочих днів за листопад-грудень 2019 року становить 42 дні. Середньоденний заробіток становить 518,73 грн. (21786,85:42). ОСОБА_1 перебував у вимушеному прогулі 106 календарних дні.

Отже, середній заробіток за час вимушеного прогулу позивача становить 54985 грн. 38 коп. (518.73 х 106= 32161,26).

Таким чином, позивач підлягає поновленню на посаді директора із виплатою за час вимушеного прогулу 54985,38 грн.

Так, порядок відшкодування моральної шкоди у сфері трудових відносин регулюється статтею 237-1 КЗпП України.

Стаття 237-1 КЗпП України передбачає відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Порядок відшкодування шкоди визначається законодавством.

Зазначена норма закону містить перелік юридичних фактів, що складають підставу виникнення правовідносин щодо відшкодування власником або уповноваженим ним органом завданої працівнику моральної шкоди.

За змістом указаного положення закону підставою для відшкодування моральної шкоди згідно із ст. 237-1КЗпП України є факт порушення прав працівника у сфері трудових відносин, яке призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

У пункті 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №4 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди роз`яснено, що відповідно до статті 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконне звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Таким чином, захист порушеного права у сфері трудових відносин забезпечується як відновленням становища, яке існувало до порушення цього права (наприклад, поновлення на роботі), так і механізмом компенсації моральної шкоди, як негативних наслідків (втрат) немайнового характеру, що виникли в результаті душевних страждань, яких особа зазнала у зв`язку з посяганням на її трудові права та інтереси. Конкретний спосіб, на підставі якого здійснюється відшкодування моральної шкоди обирається потерпілою особою, з урахуванням характеру правопорушення, його наслідків та інших обставин.

Враховуючи, що КЗпП України не містить будь-яких обмежень чи виключень для компенсації моральної шкоди у разі порушення трудових прав працівників, а стаття 237-1 цього Кодексу передбачає право працівника на відшкодування моральної шкоди у обраний ним спосіб, зокрема повернення потерпілій особі вартісного (грошового) еквівалента завданої моральної шкоди, розмір такого відшкодування суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань, їх тривалості, тяжкості вимушених змін у житті та з урахуванням інших обставин справи.

Така позиція висловлена в постанові КЦС ВС у справі №273/212/16-ц від 23.01.2018 року.

За таких обставин, враховуючи встановлення судом факту порушення трудових прав ОСОБА_1 , а також враховуючи характер та обсяг моральних страждань, яких позивач зазнав внаслідок порушення його трудових прав, їх тривалості та тяжкості вимушених у зв`язку з цим змін у його житті, керуючись принципом розумності та справедливості, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення із Терцентру моральної шкоди на користь ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню в сумі 5000 грн.

У відповідності до п.2, 4 ч.1 ст.430 ЦПК України рішення суду в частині поновлення на роботі та виплати середньомісячної заробітної плати за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць в розмірі 11526 грн. підлягає негайному виконанню.

Згідно із ч.ч.1-4, 6, 8 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

У відповідності до ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як вбачається із квитанції до прибуткового касового ордеру №23/20/1 від 25.03.2020 року та звіту (акту) про надані послуги від 25.03.2020 року, складеного АО Поляк і партнери , сума судових витрат, яку позивач поніс у зв`язку із розглядом даної справи становить 14801,60 грн., що включає 12279,20 грн. витрат на правничу допомогу та 2522,40 грн. сплаченого судового збору. Окрім того, при поданні позовної заяви позивач був звільнений від сплати судового збору за дві позовні вимоги - стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу (позовна вимога майнового характеру) та скасування розпорядження про оголошення догани, звільнення і поновлення на посаді (позовна вимога немайнового характеру).

Відтак, виходячи із принципу пропорційності, на користь позивача з Новодністровської міської ради слід стягнути судовий збір в розмірі - 1891,8 грн. (840,80 грн. - за позовну вимогу про скасування Розпорядження №269/0 від 02.01.2020 року; 840,80 грн. за позовну вимогу про скасування Розпорядження №14-р від 14.01.2020 року та 210,20 грн. за позовну вимогу про стягнення моральної шкоди - пропорційно до задоволеного розміру моральної шкоди.)

При цьому, на користь держави підлягає стягненню 840,80 грн. судового збору (за позовну вимогу про скасування розпорядження про оголошення догани, звільнення і поновлення на посаді) з Новодністровської міської ради та 824 грн. (за позовну вимогу про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу пропорційно до задоволеної суми) - з Територіального центру соціального обслуговування у м.Новодністровськ.

Окрім того, позивачем були понесені витрати на правничу допомогу в сумі 12279,20 грн., які, беручи до уваги кількість позовних вимог та відсоток їх задоволення, слід стягнути в наступному розмірі: 2406,72 грн. (12279,2/5*0.98=2406,72) з Територіального центру соціального обслуговування у м.Новодністровськ та 7981,48 грн. (12279,2/5*3 + 12279,2/5*0.25=7981,48) з Новодністровської міської ради.

Іншу частину судових витрат покласти на рахунок держави.

На підставі ст.ст.19, 43, 61 Конституції України, ст.ст.46, 139, 147-152, 235 КЗпП України, Постанови КМУ №100 від 08.02.1995 року Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати , Закону України Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності від 03.03.1998 року та керуючись ст.ст.2-4, 7-13, 19, 23, 51, 76-81, 89, 95, 133, 141, 247-248, 258-259, 263-265, 268, 273-275, 277-279, 430 ЦПК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.1992 року Про практику розгляду судами трудових спорів , Постановою Пленуму ВСУ Про практику застосування судами законодавства про оплату праці від №13 від 24.12.1999 року, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Новодністровської міської ради та Територіального центру соціального обслуговування у м.Новодністровськ про визнання незаконними та скасування розпоряджень секретаря міської ради, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди - задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати Розпорядження секретаря Новодністровської міської ради №269/0 від 02.01.2020 року Про оголошення догани ОСОБА_1 .

Визнати незаконним та скасувати Розпорядження секретаря Новодністровської міської ради №14-р від 14.01.2020 року Про відсторонення ОСОБА_1 від виконання посадових обов`язків директора Територіального центру соціального обслуговування у м.Новодністровськ .

Визнати незаконним та скасувати Розпорядження секретаря Новодністровської міської ради №16/о від 23.01.2020 року Про оголошення догани ОСОБА_1 .

Визнати незаконним та скасувати Розпорядження секретаря Новодністровської міської ради №18/о від 23.01.2020 року Про звільнення із займаної посади директора Територіального центру соціального обслуговування у м.Новодністровськ Ротаря Ю.С. .

Поновити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний № НОМЕР_4 , на посаді директора Територіального центру соціального обслуговування у м.Новодністровськ (адреса місця знаходження: Чернівецька область, м.Новодністровськ, мікрорайон Сонячний , будинок №24, код ЄДРПОУ 33574932).

Стягнути з Територіального центру соціального обслуговування у м.Новодністровськ (адреса місця знаходження: Чернівецька область, м.Новодністровськ, мікрорайон Сонячний , будинок №24, код ЄДРПОУ 33574932) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний № НОМЕР_4 , середній заробіток за час вимушеного прогулу з 14.01.2020 року по 20.01.2020 року та з 24.01.2020 року по 08.05.2020 року в розмірі 58616 (п`ятдесят вісім тисяч шістсот шістнадцять) гривень 52 копійки.

Стягнути Новодністровської міської ради (адреса місця знаходження: Чернівецька область, м.Новодністровськ, мікрорайон Діброва , адмінбудівля, код ЄДРПОУ 05398510) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний № НОМЕР_4 , моральну шкоду в розмірі 5000 (п`ять тисяч) гривень.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Рішення в частині поновлення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний № НОМЕР_4 , на посаді директора Територіального центру соціального обслуговування у м.Новодністровськ (адреса місця знаходження: Чернівецька область, м.Новодністровськ, мікрорайон Сонячний , будинок №24, код ЄДРПОУ 33574932) та виплати середньомісячної заробітної плати за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць в розмірі 11526 грн. (одинадцять тисяч п`ятсот двадцять шість) гривень підлягає негайному виконанню.

Стягнути з Новодністровської міської ради (адреса місця знаходження: Чернівецька область, м.Новодністровськ, мікрорайон Діброва , адмінбудівля, код ЄДРПОУ 05398510) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний № НОМЕР_4 , судові витрати, понесені на сплату судового збору, в сумі 1890 (одна тисяча вісімсот дев`яносто) гривень.

Стягнути з Новодністровської міської ради (адреса місця знаходження: Чернівецька область, м.Новодністровськ, мікрорайон Діброва , адмінбудівля, код ЄДРПОУ 05398510) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний № НОМЕР_4 , витрати на правничу допомогу в сумі 7981 (сім тисяч дев`ятсот вісімдесят одна) гривня 48 копійок.

Стягнути з Територіального центру соціального обслуговування у м.Новодністровськ (адреса місця знаходження: Чернівецька область, м.Новодністровськ, мікрорайон Сонячний , будинок №24, код ЄДРПОУ 33574932) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний № НОМЕР_4 , витрати на правничу допомогу в сумі 2406 (дві тисячі чотириста шість) гривень 72 копійки.

Стягнути з Територіального центру соціального обслуговування у м.Новодністровськ (адреса місця знаходження: Чернівецька область, м.Новодністровськ, мікрорайон Сонячний , будинок №24, код ЄДРПОУ 33574932) на користь держави судовий збір в сумі 823 (вісімсот двадцять три) гривні 20 копійок.

Стягнути з Новодністровської міської ради (адреса місця знаходження: Чернівецька область, м.Новодністровськ, мікрорайон Діброва , адмінбудівля, код ЄДРПОУ 05398510) на користь держави судовий збір в сумі 840 (вісімсот сорок) гривень.

Іншу частину судових витрат покласти на рахунок держави.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернівецького апеляційного суду через Сокирянський районний суд Чернівецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Унгурян С.В.

Повне судове рішення складено 14.05.2020 року