Ухвала

від 14.05.2020 по справі 686/7472/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

14 квітня 2020 року

м. Київ

справа № 686/7472/16-ц

провадження № 61-7684ск20

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Лідовця Р. А. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 06 квітня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Приватного малого підприємства Милосердя , Виконавчого комітету Хмельницької міської ради, Управління з питань реєстрації Хмельницької міської ради, Управління Держгеокадастру у Хмельницькому районі, треті особи: Хмельницька філія Державного підприємства Центр державного земельного кадастру , ОСОБА_3 , Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, про визнання права власності, визнання недійсною державної реєстрації, зобов`язання вчинити певні дії, знесення самочинного будівництва,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , Приватного малого підприємства Милосердя (далі - ПМП Милосердя ), Виконавчого комітету Хмельницької міської ради, Управління з питань реєстрації Хмельницької міської ради, Управління Держгеокадастру у Хмельницькому районі, треті особи: Хмельницька філія Державного підприємства (далі - ДП) Центр державного земельного кадастру , ОСОБА_3 , Головне управління (далі - ГУ) Держгеокадастру у Хмельницькій області, про визнання права власності, визнання недійсною державної реєстрації, зобов`язання вчинити певні дії, знесення самочинного будівництва.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 22 червня 2016 року заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову задоволено.

Заборонено ОСОБА_1 проводити будівельні роботи на об`єкті будівництва, що розташований на земельній ділянці на АДРЕСА_1 .

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05 травня 2017 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області від 25 липня 2017 року, позов ОСОБА_2 задоволено частково.

Скасовано державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку відповідно до державного акту про право приватної власності на землю серія ІV-ХМ № 047425, виданого 26 березня 1997 року (кадастровий номер № 6810100000:26:006:1028), реєстраційний номер № 304015068101, що проведена Реєстраційною службою Хмельницького міськрайонного управління юстиції Хмельницької області на підставі рішення реєстратора Ачкасової А. З. від 28 лютого 2014 року № 11306046.

Скасовано державну реєстрацію за ОСОБА_1 незавершеного будівництва, об`єкта житлової нерухомості, готовністю 21% на АДРЕСА_1 , реєстраційний номер № 5728613668101 , що проведена Реєстраційною службою Хмельницького міськрайонного управління юстиції Хмельницької області на підставі рішення реєстратора Овчинникової Н. В. від 12 лютого 2015 року № 19293451.

Ухвалено знести об`єкт незавершеного будівництва, розташований на земельній ділянці на АДРЕСА_2 , що належить на праві власності ОСОБА_2 .

У решті позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання розподілу судових витрат.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05 вересня 2017 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 22 червня 2016 року, відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, 02 березня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою.

Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 06 квітня 2020 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05 вересня 2017 року відмовлено на підставі пункту 4 частини першої статті 358 ЦПК України.

У травні 2020 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05 вересня 2017 року та ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 06 квітня 2020 року, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій скасувати та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 14 травня 2020 року у відкритті касаційного провадження в частині оскарження ухвали Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05 вересня 2017 року відмовлено на підставі пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України.

Касаційна скарга ОСОБА_1 в частині оскарження ухвали Хмельницького апеляційного суду від 06 квітня 2020 року не може бути прийнята судом касаційної інстанції, оскільки у порушення пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на стан здоров`я та те, що він є людиною похилого віку, враховуючи положення Закону України від 30 березня 2020 року № 540-IX Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) , постанови Кабінету Міністрів України Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID - 19 від 11 березня 2020 року № 211, просить звільнити його від сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Відповідно до частини першої та третьої статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Статтею 8 Закону України Про судовий збір передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги слід відмовити, оскільки заявником не надано жодних доказів на підтвердження майнового стану, а тому підстави для звільнення від сплати судового збору відсутні.

У зв`язку з наведеним ОСОБА_1 потрібно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України

Про судовий збір від 08 липня 2011 року.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України Про судовий збір (у редакції, чинній на час звернення до суду з позовом) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 01 січня 2020 року прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлений у розмірі 2 102 грн.

Відповідно до підпункту 9 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір за подання фізичною особою до судукасаційної скарги на ухвалу суду; заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, ОСОБА_1 необхідно сплатити судовий збір у розмірі 420,40 грн (2 102 грн * 0,2 = 420,40 грн).

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету: 22030102, найменування податку, збору, платежу Судовий збір (Верховний Суд, 055) .

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України Про судовий збір . На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.

Також подана касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду судом касаційної інстанції, оскільки вона подана з порушенням вимог статті 392 ЦПК України.

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 392 ЦПК України, у касаційній скарзі повинно бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб).

Проте у касаційній скарзі заявник не зазначив передбачені пунктом 3 частини другої статті 392 ЦПК України відомості про місцезнаходження всіх учасників справи, зокрема, ПМП Милосердя , Управління Держгеокадастру у Хмельницькому районі.

Також у поданій касаційній скарзі ОСОБА_1 не зазначає у чому полягає неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до абзацу 2 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Абзацом 4 пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України визначено, що у разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у пунктах 2 і 3 частини першої статті 389 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення її недоліків.

Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України, статтями 4, 6 Закону України Про судовий збір , Верховний Суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги відмовити.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 06 квітня 2020 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвали протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Р. А. Лідовець