Рішення

від 12.05.2020 по справі 905/445/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

12.05.2020 Справа № 905/445/20

Господарський суд Донецької області у складі судді Харакоза К.С.,

у справі за позовом Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» , м.Київ,

до відповідача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Колос-Талаківка» , м.Маріуполь, Донецька область,

про стягнення 14964,43 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» , м.Київ, звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Колос-Талаківка» , м.Маріуполь, Донецька область, про стягнення 14964,43 грн., з яких: основний борг - 4947,89грн., пеня - 3316,52грн., 3% річних - 1394,18грн., інфляційні втрати - 5305,84 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору постачання природного газу №4812/1617-ТЕ-6 від 19.10.2016 в частині проведення своєчасної та в повному обсязі оплати поставленого природного газу, що стало підставою для нарахування пені, 3% річних та інфляційних.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 10.03.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/445/20; справу №905/445/20 вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Після відкриття провадження у справі позивач не надав суду будь-яких документів.

Відповідач письмового відзиву не надав, про відкриття провадження у справі №905/445/20 повідомлений належним чином. Відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення, ухвала суду від 10.03.2020 була надіслана відповідачу на адресу, зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та вручена 17.03.2020.

Крім того, ухвала суду від 10.03.2020 про відкриття провадження у справі № 905/445/20 розміщена в Єдиному державному реєстрі судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України.

З огляду на наведене, приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ч.1 ст.251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до вимог ч.2 ст.178 вказаного нормативно-правового акту.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив:

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України зобов`язання виникають, зокрема, з договору.

Згідно із ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як свідчать матеріали справи, 19.10.2016р. між позивачем (продавець) та відповідачем (покупець) було підписано договір №4812/1617-ТЕ-6 постачання природного газу, за умовами п.1.1. якого продавець зобов`язується передати у власність покупцю у 2017 році природний газ, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити цей природний газ (надалі газ), на умовах цього договору.

Відповідно до умов п.1.2. договору газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню.

У п. 2.1. договору узгоджено, що продавець передає покупцеві з 01 жовтня 2016р. по 31 березня 2017р. газ обсягом до 10,000 тис. куб. м., у т. ч. по місяцях: у жовтні 2016 - 1,500 тис. куб. м., у листопаді 2016 - 1,500 тис. куб. м., у грудні 2016 - 2,000 тис. куб. м., у січні 2017 - 1,500 тис. куб. м., у лютому 2017 - 2,000 тис. куб. м., у березні 2017 - 2,000 тис. куб. м.

Приймання - передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці постачання, оформлюється актом приймання - передачі. (п. 3.4 договору).

У п. 3.5. договору узгоджено, що споживач зобов`язується подати не пізніше 7-го числа місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, постачальнику:

завірену копію акта про надання послуг (транспортування) природного газу за розрахунковий місяць, складеного між споживачем та оператором газорозподільних мереж (газотранспортної системи). Разом із копією акта споживач подає за підписом уповноваженої особи інформацію стосовно детальної розбивки кількості природного газу, зазначеної в акту за категоріями (у тому числі згідно з цим договором);

підписані та скріплені печаткою споживача два примірники акта приймання-передачі природного газу, де зазначаються фактичні обсяги використаного газу згідно з цим договором у розрахунковому місяці, його фактична ціна та вартість.

Згідно з умовами п. 5.2. договору ціна за 1 000 куб. м. становить 4942,00 грн., крім того ПДВ - 20 % - 218, 20 грн., всього з ПДВ - 5930,40 грн.

Оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100 відсоткової поточної оплати протягом місяця поставки природного газу.

Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Сторони погодили, що з урахуванням пункту 11.3 цього договору укладання договору про організацію взаєморозрахунків, а також підписання сторонами відповідно до постанови

Кабінету Міністрів України від 11 січня 2005 р. №20 "Про затвердження Порядку

перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій" спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання, не змінює строків та умов розрахунків за цим договором (п. 6.1 договору).

Оплата споживачем вартості наданої оператором газотранспортної системи послуги з балансування здійснюється з урахуванням положень пункту 3.8 цього договору з урахуванням таких особливостей:

- споживач сплачує постачальнику вартість наданої оператором газотранспортної системи послуги з балансування протягом п`яти банківських днів з дня отримання рахунка постачальника;

- оплата здійснюється на розрахунковий рахунок постачальника, який зазначається в надісланому споживачеві рахунку із призначенням платежу.

У разі несплати або несвоєчасної оплати споживачем вартості послуги з балансування оператора газотранспортної системи згідно із складеним постачальником та надісланим споживачеві рахунком, споживач несе відповідальність перед постачальником на загальних умовах, визначених цим договором та законодавством (п. 6.5 договору).

В п. 8.2. договору узгоджено, що у разі прострочення споживачем оплати згідно пункту 6.1 цього договору він зобов`язується сплатити постачальнику пеню в розмірі 21% річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Нарахування пені не здійснюється постачальником на суми оплат, проведені споживачем відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 № 20.

За змістом п. 8.3 Договору, сторони погодили, що з урахуванням пункту 11.3. цього договору укладення договорів про організацію взаєморозрахунків, а також підписання сторонами відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 січня 2005 р. № 20 спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання не звільняє Споживача від обов`язку сплатити на користь Постачальника платежі відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, нараховані на всю суму заборгованості за цим Договором.

Договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, і діє в частині реалізації природного газу до 31 березня 2017 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (п. 12.1 договору).

Як посилається позивач, на виконання умов договору позивачем поставлено відповідачу природний газ на загальну суму 34153,16 грн.:

- у жовтні 2016р. в обсязі 0,632 тис. куб. м. на суму 3748,01 грн. з ПДВ;

- у листопаді 2016р. в обсязі 2,000 тис. куб. м. на суму 11860,80 грн. з ПДВ,

- у січні 2017р. в обсязі 1,816 тис. куб. м. на суму 10769,60 грн. з ПДВ;

- у лютому 2017р. в обсязі 1,311 тис. куб. м. на суму 7774,75 грн. з ПДВ,

про що свідчать акти приймання - передачі природного газу, підписані представниками сторін та скріплений печатками підприємств.

Доказів наявності заперечень щодо кількості поставленого природного газу, а також порядку поставки та інших зауважень суду не представлено.

Отже, з огляду на дані вказаних реєстрів, а також на те, що відповідачем не надано до суду жодних заперечень щодо отримання газу, суд вважає доведеними позивачем обставини постачання відповідачу природного газу на суму 34153,16 грн. у жовтні 2016р. - лютому 2017р.

Між тим, відповідач здійснив оплату отриманого природного газу несвоєчасно та не в повному обсязі, що і стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з огляду на наступне:

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, який в силу вимог ч.1ст.629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з вимогами ч.1 ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами ч.1 ст.692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як вище встановлено господарським судом, між сторонами у справі укладено договір купівлі-продажу природного газу № 4812/1617-ТЕ-6 від 19.10.2016, згідно з яким позивач зобов`язався передати у власність покупцю природний газ, а відповідач - прийняти та оплатити цей природний газ (п. 6.1 Договору) шляхом 100 відсоткової поточної оплати протягом місяця поставки природного газу. При цьому, остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Відповідно до вимог ч.1 ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов`язань містяться і у ч.ч. 1,7 ст.193 ГК України.

Між тим, вищевстановлені обставини справи свідчать про те, що відповідач не здійснив оплату отриманого у жовтні 2016 - березні 2017р. природного газу своєчасно та в повному обсязі.

Як свідчать матеріали справи, сальдо відповідача з 01.10.2016 по 31.05.2019 та витяг по операціям відповідача з 01.10.2016 по 10.10.2019, за спірними зобов`язаннями останній розраховувався в загальні сумі 29205,27грн. наступним чином: 14.02.2017 року в сумі 4300,00грн., 03.01.2018 року в сумі 18700,00грн., 08.01.2019 року в сумі 1240,00грн., 01.10.2019 року в сумі 4965,27грн.

Дане відповідачем не заперечується.

Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов`язання.

Згідно ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У ч. 2 ст.551 ЦК України встановлено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

В силу положень ст. ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

У п. 8.2 договору передбачено, що у разі прострочення споживачем оплати згідно пункту 6.1 цього договору він зобов`язується сплатити постачальнику пеню в розмірі 21% річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення. Нарахування пені не здійснюється постачальником на суми оплат, проведені споживачем відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005р. № 20.

Розрахунок пені, який здійснений позивачем, та згідно з яким розмір нарахованої відповідачу пені за загальний період з 26.11.16 по 31.12.16, з 01.01.17 по 13.02.17, з 27.12.16 по 31.12.16, з 01.01.17 по 13.02.17, з 14.02.17 по 26.06.17, з 27.06.17 по 02.01.18, з 28.02.17 по 27.08.17, 28.08.17 по 02.01.18, з 03.01.18 по 07.01.19, з 08.01.19 по 30.09.19, з 28.03.17 по 27.09.17, з 28.09.17 по 30.09.19, з 01.10.19 по 31.10.19 складає 3316,52 грн., перевірений господарським судом за допомогою калькулятора інформаційної бази ЛІГА:ЗАКОН , та встановлено відповідність цього розрахунку обставинам справи щодо прострочення відповідача.

В силу вимог ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок 3% річних, який здійснений позивачем, та згідно з яким розмір нарахованих відповідачу 3 % річних за загальний період з 26.11.16 по 31.12.16, з 01.01.17 по 13.02.17, з 27.12.16 по 31.12.16, з 01.01.17 по 13.02.17, з 14.02.17 по 26.06.17, з 27.06.17 по 02.01.18, з 28.02.17 по 27.08.17, 28.08.17 по 02.01.18, з 03.01.18 по 07.01.19, з 08.01.19 по 30.09.19, з 28.03.17 по 27.09.17, з 28.09.17 по 30.09.19, з 01.10.19 по 31.10.19, складає 1394,18 грн., перевірений господарським за допомогою калькулятора інформаційної бази ЛІГА:ЗАКОН та встановлено відповідність цього розрахунку обставинам справи щодо прострочення відповідача.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача інфляційні втрати у сумі 5305,84грн.

Розглядаючи позов в цій частині суд виходить з наступного.

За результатом проведеної перевірки наданого позивачем розрахунку інфляційних втрат за зобов`язаннями, які виникли у жовтні 2016 - лютому 2017, судом встановлено його невідповідність фактичним обставинам справи в частині невірного визначення бази для нарахування інфляційної складової боргу.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 24.01.2018 року у справі №910/24266/16 вимога сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора, яке він може реалізувати, а може від нього відмовитися. Якщо кредитор приймає рішення вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, він має враховувати індекс інфляції за кожний місяць (рік) прострочення незалежно від того, чи був в якійсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція), а отже, сума боргу в цьому періоді зменшується.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція.

При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Між тим, відповідно до п.3.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань» №14 від 17.12.2013, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому, в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Отже базою для нарахування інфляційної складової боргу є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями, що існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення - лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, за який розраховуються інфляційні, є час прострочення з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 14.01.2020 у справі №924/532/19.

Здійснивши власний розрахунок за допомогою калькулятора інформаційної бази ЛІГА:ЗАКОН, суд встановив, що загальна сума інфляційних втрат нарахована за період з грудня 2016 по вересень 2017 за зобов`язаннями жовтня 2016, листопада 2016, січня 2017, лютого 2017, складає 4949,24 грн., яка підлягає задоволенню. Таким чином, позов в цій частині є таким, що підлягає частковому задоволенню; в решті позовних вимог щодо стягнення інфляційних втрат позов підлягає залишенню без задоволення як безпідставний.

За таких обставин, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість і правомірність позовних вимог в частині стягнення основного боргу - 4947,89грн., пені - 3316,52грн., 3% річних - 1394,18грн., інфляційних втрат - 4949,24 грн.

На підставі ч.4 ст. 129 ГПК України витрати щодо сплати судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 86, 129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» , м.Київ, до відповідача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Колос-Талаківка» , м.Маріуполь, Донецька область, про стягнення 14964,43 грн., - задовольнити частково - в сумі 14607,83 грн.

Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Колос-Талаківка» (87594, Донецька область, м. Маріуполь, вул. 40 років Жовтня, б. 164; код ЄДРПОУ 37885367) на користь Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01601, м.Київ, вул.Б.Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) основний борг - 4947,89грн., пеня - 3316,52грн., 3% річних - 1394,18грн., інфляційні втрати - 4949,24 грн., а також витрати зі сплати судового збору в сумі 2051,91 грн.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено та підписано 12.05.2020.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до п.4 Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі http://dn.arbitr.gov.ua.

Суддя К.С. Харакоз