Ухвала

від 15.05.2020 по справі 910/6575/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

15.05.2020Справа № 910/6575/20

Суддя господарського суду міста Києва Ломака В.С., розглянувши

позовну заяву Товариство з обмеженою відповідальністю Рошен Де Люкс

до Товариства з обмеженою відповідальністю Одеські традиції

про стягнення 38 548, 78 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Рошен Де Люкс (далі - позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Одеські традиції (далі - відповідач) про стягнення 38 548, 78 грн. заборгованості, з яких 28 546, 56 грн. основного боргу, 1 255, 74 грн. пені, 182, 51 грн. 3 % річних, та 8 563, 97 грн. штрафу.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач вказує на те, що між ним та відповідачем було укладено Договір поставки № 25061 від 12.01.2020 року, відповідно до умов якого позивач зобов`язався поставити, а відповідач - прийняти та оплатити товар (кондитерські вироби). Відповідач взяті на себе за договором зобов`язання належним чином не виконав, вчасно та у повному обсязі товар не оплатив, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість та виникли підстави для нарахування штрафних санкцій. У зв`язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом для захисту своїх прав та законних інтересів.

Розглянувши позовну заяву з доданими до неї документами на предмет наявності правових підстав для відкриття провадження у справі, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Конституційний Суд України у рішенні № 9-зп від 25 грудня 1997 року офіційно розтлумачив цю норму та зазначив, що частину першу статті 55 Конституції України треба розуміти так, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод. Відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке згідно зі статтею 64 Конституції України не може бути обмежене.

Частиною 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" та від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України", право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб те ресурсів суспільства та окремих осіб. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальної заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений, зокрема, Господарським процесуальним кодексом України.

Вимоги щодо змісту та форми позовних заяв визначені статтями 162, 164, 172 Господарського процесуального України.

При цьому, якщо подана позовна заява не відповідає таким вимогам, приписами частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України законодавець передбачив механізм залишення позовної заяви без руху задля забезпечення позивачу можливості у встановлений судом строк усунути недоліки позовної заяви, що забезпечить можливість вважати її такою, що подана у день її первинного подання та прийняття її судом до розгляду.

Залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного Господарським процесуальним кодексом України.

В даному випадку, подана Товариство з обмеженою відповідальністю Рошен Де Люкс позовна заява не відповідає вимогам статті 164 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з чим підлягає залишенню без руху з посиланням на положення статті 174 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи наступне.

Відповідно до частини 2 статті 164 Господарського процесуального кодексу України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви усі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

В даному випадку, заявлені позовні вимоги ґрунтуються на тому, що між сторонами було укладено Договір поставки № 25061 від 12.01.2020, згідно з яким позивач поставив відповідачу продукцію, яка відповідачем в повному обсязі оплачена не була.

Водночас, вказаний Договір з боку відповідача було підписано разом з протоколом узгодження розбіжностей, однак позивачем до позовної заяви вказаний протокол доданий не був, що унеможливлює перевірку судом обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, зокрема щодо обставин укладення між сторонами Договору поставки, який є підставою заявлених позовних вимог.

Таким чином, позивачем всупереч вимог частини 2 статті 164 Господарського процесуального кодексу України не додано до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Крім того, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують, зокрема, сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

На підтвердження сплати судового збору позивачем до позовної заяви додано копію платіжного доручення № 8704 від 24.04.2020 на суму 2 101, 00 грн., яка засвідчена представником позивача та містить позначку З оригіналом згідно .

Проте, суд зазначає, що платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо), цих документів не можуть бути належним доказом сплати судового збору.

При цьому, пунктами 2.20, 2.21 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" який носить виключно рекомендаційний та роз`яснювальний характер зазначено наступне: чинним законодавством не встановлено якихось спеціальних вимог щодо оформлення платіжних документів, за якими перераховуються суми судового збору.

Отже, таке перерахування здійснюється за загальними правилами згідно з вимогами Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" і відповідних нормативно-правових актів Національного банку України. Платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором. Відповідні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо), цих документів не можуть бути належним доказом сплати судового збору.

Таким чином, додана позивачем до позовної заяви фотокопія платіжного доручення № 8704 від 24.04.2020 про сплату судового збору в сумі 2 101, 00 грн. не є належним доказом сплати судового збору.

Аналогічної правової позиції дотримуються і Верховний Суд в ухвалах у справі № 918/702/18 від 14.02.2019, у справі № 904/1081/18 від 23.01.2019, у справі № 924/491/17 від 12.02.2019 та багатьох інших.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивач не дотримався вимог пункту 2 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статях 162, 164 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, оскільки подана позовна заява не відповідає вимогам статті 164 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне залишити її без руху та надати позивачу строк для усунення вищевказаних недоліків.

Керуючись статтями 164, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю Рошен Де Люкс строк для усунення недоліків - 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

3. Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю Рошен Де Люкс спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом надання (з доказами направлення відповідачу) до суду:

- протокол узгодження розбіжностей до Договору поставки № 25061 від 12.01.2020;

- оригіналу платіжного доручення № 8704 від 24.04.2020.

4. Роз`яснити Товариству з обмеженою відповідальністю Рошен Де Люкс , що в разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулась із позовною заявою (частина 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України).

5. Відповідно до статті 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили негайно після її підписання. Дана ухвала не підлягає оскарженню.

6. Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається https://ki.arbitr.gov.ua/

Суддя В.С. Ломака