Рішення

від 06.05.2020 по справі 918/220/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Рівненської області

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" травня 2020 р. м. Рівне Справа № 918/220/20

Господарський суд Рівненської області у складі головуючої судді Бережнюк В.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Управління освіти виконавчого комітету Вараської міської ради

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоефективність Україна"

про стягнення 251 416,64 грн. штрафних санкцій

Секретар судового засідання Лиманський А.Ю.

Представники:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Управління освіти виконавчого комітету Вараської міської ради звернулося до господарського суду Рівненської області із позовною заявою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоефективність Україна" про стягнення 251 416,64 грн. штрафних санкцій, з яких 206 635,05 грн. - пеня, 44 781,59 грн. - штраф.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив умови Договору №252 підряду на капітальний ремонт (заміна вікон і дверей) ДНЗ (ясла-садок) комбінованого типу №5 Вараської міської ради від 30.10.2018 р., в частині своєчасного виконання робіт, передбачених Договором. Тому покликаючись на умови Договору позивач нарахував відповідачу штрафні санкції.

А саме, за результатами відкритих торгів 30.10.2018 р. згідно оголошення про закупівлю UA-2018-08-23-000690-b між Управлінням освіти виконавчого комітету Вараської міської ради та ТзОВ "Енергоефективність Україна" (Виконавець) було укладено Договір підряду на капітальний ремонт (заміна вікон і дверей) ДНЗ (ясла-садок) комбінованого типу №5 Вараської міської ради №252. За умовами п.2.2. Договору термін виконання робіт: до 24 грудня 2018 року. Проте роботи зі встановлення 15 протипожежних вікон, які передбачені проектно-кошторисною документацією не були розпочаті відповідачем. Тому управління освіти звернулось до виконавця з претензією про виконання робіт по капітальному ремонту згідно договору № 252 від 30.10.2018 р., оскільки спливав термін виконання даних робіт.

21.12.2018 р. на адресу управління освіти надійшов лист, в якому виконавець просив внести зміни до договору в частині продовження терміну виконання робіт, зменшення кількості протипожежних вікон. Також 22.12.2018 р. на адресу управління освіти надійшов лист, в якому виконавець вказав, що у процесі виконання робіт виникли додаткові об`єми робіт, які не були включені у технічне завдання.

На дані листи позивач надав відповіді, згідно яких повідомив, що Довідкою від 10.09.2018 р. вих. № 22, яка завантажена в складі тендерної пропозиції виконавець погодився зі всіма вимогами та обсягами робіт, які передбачені в робочому проекті. Оскільки робочий проект був замовлений у Товариства з обмеженою відповідальністю "Грандпроектбуд" та оголошена процедура закупівлі (відкриті торги) в системі DZO саме по робочому проекту № 17-11-07-АБ, тому не вбачається необхідності вносити зміни до Робочого проекту в частині заміни протипожежних вікон в меншій кількості. Щодо можливості внесення змін до договору від 30.10.2018 р. № 252 в частині зміни терміну виконання робіт з 24 грудня 2018 року на 24 лютого 2019 року, замовник повідомив, що оскільки будівельні роботи фінансуються за кошти зони спостереження, які виділені субвенцією з державного бюджету та у разі їх не використання позивач змушений повернути їх знову до державного бюджету, тому управління освіти не може внести відповідні зміни до вищезазначеного договору. Крім того, відповідно до договору якщо під час будівельних робіт виникла необхідність проведення додаткових обсягів робіт, не включених у технічне завдання, але які настали через непередбачувані обставини Виконавець зобов`язаний протягом 5 робочих днів у письмовій формі повідомити Замовника про обставини, що призвели до виникнення необхідності виконання таких робіт та надати Замовнику пропозиції з відповідними розрахунками. Замовник протягом 10 робочих днів проводить з Виконавцем переговорну процедуру, розглядає зазначені пропозиції, приймає рішення та повідомляє про нього Виконавця. При цьому загальна вартість додаткових робіт не повинна перевищувати 50 відсотків вартості головного (первинного) договору. Виконавець приступить до виконання додаткових робіт лише після підписання додаткової угоди за результатами переговорної процедури. Якщо Виконавець не зробить цього, він буде зобов`язаний виконати роботи без відшкодування додаткових витрат. Лист про виконання додаткових робіт був надісланий до управління освіти тільки 22 грудня 2018, а термін виконання робіт по вище зазначеному договору до 24 грудня 2018 року, тому замовник відмовив виконавцю в підписанні додаткової угоди на виконання додаткових робіт.

Згідно з п. 10.4.2. договору при затримці у виконанні робіт Виконавець сплачує Замовнику пеню у розмірі 0,1 % вартості невиконаних будівельних робіт з яких допущено прострочення виконання, за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % вказаної вартості.

Позивач звертався до відповідача із листами-претензіями відносно виконання робіт та сплати нарахованих штрафних санкцій. Відповіді на них не було отримано.

У листопаді 2019 року Територіальним управлінням Рахункової палати по Львівській, Волинській, Рівненській та Тернопільській областях (у м.Львів) здійснювався аудит, за результатами якого був складений акт від 12.11.2019 р. У останньому вказано, що станом на 12.11.2019 р. управлінням освіти не застосовано до виконавця ТзОВ "Енергоефективність Україна" штрафні санкції за порушення строків виконання робіт по договору № 252 передбачені пунктом 10.4.2 цього договору, які на момент завершення аудиту становлять 251 416,64 грн. зокрема: 0,1 відсотка вартості робіт за кожен день прострочення: 206 635,05 грн; додатково 7 % від вартості робіт за прострочення понад тридцять днів: 44 781,59 грн.

Позивач знову звертався із претензіями до відповідача щодо сплати нарахованих санкцій.

Як вказує позивач, станом на час звернення до суду будівельні роботи по встановленню 15 протипожежних вікон у ДНЗ (ясла-садок) комбінованого типу №5 Вараської міської ради Рівненської області, які передбачені проектно-кошторисною документацією на суму 639737 грн. по зазначеному договору №252 від 30 жовтня 2018 року - не виконані. Так, відповідно до п.3.1. договору №252 від 30 жовтня 2018 року ціна цього договору становить 1 679 000 грн., а фактично виконані роботи по вказаному договору та їх оплата проведена в розмірі 1 039 263 грн. Таким чином різниця між передбаченою в договорі №252 від 30 жовтня 2018 року ціною на будівельні роботи та вартістю фактично виконаних робіт становить 639 737 грн.

Таким чином, у зв`язку з тим, що відповідачем були порушені умови Договору №252, тому на переконання позивача, сплаті підлягає 251 416,64 грн. штрафних санкцій, а саме за 323 дні (7 днів за період з 25 по 31 грудня 2018 року, 316 днів за період з 01 січня по 12 листопада 2019 року) пеня у загальному розмірі 206 635,05 грн., також 7% штрафу - 44 781,59 грн.

Ухвалою від 10.03.2020 р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 08.04.2020 р.

03 квітня 2020 року до суду надійшов відзив на позов із підтверджуючими доказами від Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоефективність Україна". У відзиві відповідач серед іншого вказує, що вимоги позивача не визнає.

Так, Відповідач звертався до Позивача з листом Вих. №12/34, в якому було зазначено, що в процесі виконання робіт виникли додаткові об`єми робіт, які не були включені у технічне завдання. Однак Позивач відмовив у погодженні додаткових об`ємів робіт. Крім того, відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Пунктом 2.2. розділу 2 Договору встановлено термін виконання робіт до 24 грудня 2018 року. Тому нарахування пені згідно умов підпункту 10.4.2. пункту 10.4. розділу 10 Договору припинилось 25 червня 2019 року (через шість місяців від 24.12.2018р.). Тобто, на переконання відповідача, період нарахування пені у цьому випадку становить проміжок часу з 25 грудня 2018 року по 25 червня 2019 року, що дорівнює 183 дням, а не 323 дням, як про це зазначив Позивач у позовній заяві. Пеня у розмірі 0,1% вартості невиконаних будівельних робіт, з яких допущено прострочення виконання, за кожен день прострочення становить: (1679000,00 - 1039263,00) х 0,1% х 183 дні, що дорівнює 117072,42 грн.

Однак, згідно пункту 1 частини 2 статті 258 Цивільного кодексу України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік. Відповідач просить суд застосувати позовну давність до позовних вимог Позивача, оскільки вважає, що Позивач звернувся до суду після спливу строку позовної давності.

Ухвалою суду від 08 квітня 2020 року розгляд справи відкладено на 06.05.2020 р.

10 квітня 2020 року від управління освіти виконавчого комітету Вараської міської ради надійшла відповідь на відзив, у якій у загальному заперечив позицію відповідача та підтримав позов повністю.

У судове засідання 06.05.2020 р. представники позивача та відповідача не з`явилися. Про місце дату та час розгляду справи повідомлялися судом належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи поштовими повідомленнями.

Згідно положень статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе розглянути справу та вирішити спір за наявними у справі матеріалами без участі представників сторін.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлено наступне.

23.08.2018 р. Управлінням освіти виконавчого комітету Вараської міської ради на веб-порталі "Ргоzоrrо" розміщено оголошення UА-2018-08-23-000690-b про проведення відкритих торгів на закупівлю Інженерних та будівельних робіт (Капітальний ремонт (заміна вікон і дверей) ДНЗ (ясла-садок) комбінованого типу №5 Вараської міської ради за адресою: 34400, Рівненська область, м.Вараш, м-н Будівельників, 39) згідно коду ДК 021-2015 CPV: 45220000-5 з очікуваною вартістю 2 296 874, 00 грн.

За результатами відкритих торгів 30.10.2018 р. згідно оголошення про закупівлю UA-2018-08-23-000690-b між Управлінням освіти виконавчого комітету Вараської міської ради та ТзОВ "Енергоефективність Україна" (Виконавець) було укладено Договір підряду на капітальний ремонт (заміна вікон і дверей) ДНЗ (ясла-садок) комбінованого типу №5 Вараської міської ради №252 (далі-Договір) (арк.с. 15-23).

Відповідно до п. 1.1. Договору замовник доручає, а виконавець забезпечує на свій ризик, власними силами, матеріалами, виробами, засобами надати послуги згідно ДК 021:2015 (CPV) 45220000-5 -Інженерні та будівельні роботи (Капітальний ремонт (заміна вікон і дверей) ДНЗ (ясла-садок) комбінованого типу № 5 Вараської міської ради за адресою: 34400, Рівненська область, м. Вараш, вул. м-н Будівельників, 39), відповідно до умов договору та затвердженої проектно-кошторисної документації, надалі будівельні роботи.

За умовами п. 1.3. Договору виконання будівельних робіт здійснюється Виконавцем, склад та обсяг яких зазначено у дефектному акті (Додаток 1), затверджується договірною ціною на будівельні роботи (Додаток 2) та погоджується у протоколі узгодження ціни на будівельні роботи (Додаток 3), а також погоджується графіком виконання робіт (Додаток 4), які є невід`ємною частиною договору, у терміни, що визначаються даним Договором, а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконані будівельні роботи. Фінансування здійснюється у відповідності до затверджених асигнувань.

Згідно п. 2.1. та п. 2.2. Договору, Виконавець повинен виконати передбачені цим Договором будівельні роботи, якість яких повинна відповідати технічним вимогам, державним стандартам, будівельним нормам України та іншим діючим нормативним документам, що регламентують питання ремонту будівель і споруд. Термін виконання робіт: до 24 грудня 2018 року.

Договірна ціна на виконання робіт "капітальний ремонт (заміна вікон і дверей) ДНЗ (ясла-садок) комбінованого типу №5 Вараської міської ради" погоджена сторонами Договору та склала 1 679 000,00 грн. (арк.с. 26-27).

30 жовтня 2018 року сторони підписали Протокол узгодження ціни на будівельні роботи (арк.с. 28).

Таким чином, загальна вартість робіт, які повинен виконати відповідач за укладеним Договором склала 1 679 000,00 грн.

Відповідач взяті на себе зобов`язання згідно укладеного Договору виконав частково. Вказане підтверджено наявним у справі підписаним сторонами Актом №1 від 26.12.2018 р. приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2018 року на загальну суму 1 039 263,00 грн. (арк.с. 60-65).

Згідно платіжного доручення №33 від 26 грудня 2018 року Управління освіти ВК Вараської міської ради перерахувало на рахунок ТзОВ "Енергоефективність Україна" 1 039 263,00 грн. Призначення платежу: за кап.ремонт ДНЗ-5 згідно Договору №252 від 30.10.2018 р., акт вик.робіт №1 від 26.12.2018 р. (арк.с. 66).

Як вбачається з матеріалів справи, та підтверджено позивачем та відповідачем у письмових заявах по суті спору (позовній заяві та відзиві відповідно) роботи зі встановлення 15 протипожежних вікон, які передбачені проектно-кошторисною документацією не були розпочаті у терміни, обумовлені Договором.

Дана обставина слугувала підставою для звернення Управління освіти до виконавця (відповідача) з претензією (від 20.12.2018 р. вих № 01.1-19/1486) про виконання цих робіт згідно договору № 252 від 30.10.2018, оскільки спливає термін їх виконання (арк.с. 44).

21.12.2018 р. на адресу управління освіти надійшов лист вих. № 12/33 від ТзОВ "Енергоефективність Україна", в якому виконавець просив внести зміни до договору в частині продовження терміну виконання робіт, зменшення кількості протипожежних вікон (арк.с. 54).

На даний лист 29.12.2018 р. № 01.1-19/1517 управління освіти надало відповідь в якому зазначає, що Довідкою від 10.09.2018 вих. № 22, яка завантажена в складі тендерної пропозиції ТзОВ "Енергоефективність Україна" погодилися зі всіма вимогами та обсягами робіт, які передбачені в робочому проекті. Оскільки робочий проект був замовлений у Товариства з обмеженою відповідальністю "Грандпроектбуд" та оголошена процедура закупівлі (відкриті торги) в системі DZO саме по робочому проекту № 17-11-07-АБ, тому управління освіти не бачить необхідності вносити зміни до Робочого проекту в частині заміни протипожежних вікон в меншій кількості. Також інформує, що управління освіти як замовник робочого проекту № 17-11-07-АБ має звертатись до проектанта Товариства з обмеженою відповідальністю "Грандпроектбуд", а не ТзОВ "Енергоефективність Україна" як виконавець даних робіт.

Щодо можливості внесення змін до договору від 30.10.2018 р. № 252 в частині зміни терміну виконання робіт з 24 грудня 2018 року на 24 лютого 2019 року, то позивач повідомив, що оскільки будівельні роботи (Капітальний ремонт (заміна вікон і дверей) ДНЗ (ясла-садок) комбінованого типу № 5 Вараської міської ради за адресою: 34400, Рівненська область, м. Вараш, вул. м-н Будівельників 39) фінансуються за кошти зони спостереження, які виділені субвенцією з державного бюджету та у разі їх не використання замовник змушений повернути їх знову до державного бюджету, тому управління освіти не може внести відповідні зміни до вищезазначеного договору (арк.с. 45).

22.12.2018 р. на адресу управління освіти надійшов лист вих. № 12/34 від ТзОВ "Енергоефективність Україна", в якому виконавець вказав, що в процесі виконання робіт виникли додаткові об`єми робіт, які не були включені у технічне завдання (арк.с. 55).

На даний лист 29.12.2018 № 01.1-19/1518 управління освіти надало відповідь, та повідомило, що відповідно до Договору якщо під час будівельних робіт виникла необхідність проведення додаткових обсягів робіт, не включених у технічне завдання, але які настали через непередбачувані обставини Виконавець зобов`язаний протягом 5 робочих днів у письмовій формі повідомити Замовника про обставини, що призвели до виникнення необхідності виконання таких робіт та надати Замовнику пропозиції з відповідними розрахунками. Замовник протягом 10 робочих днів проводить з Виконавцем переговорну процедуру, розглядає зазначені пропозиції, приймає рішення та повідомляє про нього Виконавця. При цьому загальна вартість додаткових робіт не повинна перевищувати 50 відсотків вартості головного (первинного) договору. Виконавець приступить до виконання додаткових робіт лише після підписання додаткової угоди за результатами переговорної процедури. Якщо Виконавець не зробить цього, він буде зобов`язаний виконати роботи без відшкодування додаткових витрат. Лист про виконання додаткових робіт був надісланий до управління освіти тільки 22 грудня 2018, а термін виконання робіт по вище зазначеному договору до 24 грудня 2018 року, тому замовник відмовив виконавцю в підписанні додаткової угоди на виконання додаткових робіт (арк.с. 46).

Докази ведення переписки між сторонами з цього приводу та надсилання один одному листів/претензій містяться у справі на її аркушах №№ 44-59.

Таким чином, роботи обумовлені Договором на суму 639 737,00 грн. (1 679 000,00 грн. (загальна вартість робіт за Договором) мінус 1 039 263,00 грн. (вартість фактично виконаних та прийнятих робіт) = 639 737,00 грн.) відповідачем виконані не були.

Згідно з п. 10.4.2. договору при затримці у виконанні робіт Виконавець сплачує Замовнику пеню у розмірі 0,1 % вартості невиконаних будівельних робіт з яких допущено прострочення виконання, за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % вказаної вартості.

Посилаючись на умови п.10.4.2. Договору позивач нарахував відповідачу санкції у загальному розмірі 251 416,64 грн., які за обрахунками позивача складаються із: пені у розмірі 0,1 відсотка вартості невиконаних робіт за кожен день прострочення: всього 206 635,05 грн. за період 323 дні з 25 грудня 2018 року по 12 листопада 2019 року; додатково штрафу 7 % від вартості невиконаних робіт за прострочення понад тридцять днів: 44 781,59 грн.

Позивач звертався до відповідача із листами-претензіями відносно сплати нарахованих штрафних санкцій. Однак, відповідач належним чином не зреагував на претензії.

Крім того, у своїх письмових поясненнях позивач посилається на той факт, що у листопаді 2019 року Територіальним управлінням Рахункової палати по Львівській, Волинській, Рівненській та Тернопільській областях (у м.Львів) здійснювався аудит, за результатами якого був складений Акт від 12.11.2019 р. У останньому вказано, що станом на 12.11.2019 р. управлінням освіти не застосовано до виконавця ТзОВ "Енергоефективність Україна" штрафні санкції за порушення строків виконання робіт по договору № 252 передбачені пунктом 10.4.2 цього договору, які на момент завершення аудиту становлять 251 416,64 грн.

Проте, копія цього Акту відсутня у матеріалах справи та учасниками спору не надана. Відтак, суд не може взяти до уваги посилання на згаданий акт аудиту як додаткове обгрунтування позовних вимог, у зв`язку із відсутністю у справі відповідного документального підтведження.

Отже, позивач звернувся до господарського суду із вимогою стягнути із відповідача штрафні санкції у загальному розмірі 251 416,64 грн.:

- 206 635,05 грн. пені за період 323 дні з 25 грудня 2018 року по 12 листопада 2019 року;

- штрафу 7 % від вартості невиконаних робіт за прострочення понад тридцять днів: 44 781,59 грн.

Нормами ст. 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно із ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За приписами ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За умовами ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. Тобто вказана норма передбачає як безпосереднє встановлення у зобов`язанні строку (терміну) його виконання, так і визначення цього строку вказівкою на певну подію, яка неминуче має настати. В іншому ж випадку кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Судом встановлено, що укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором підряду.

Частиною 1 статті 837 ЦК України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу (ст.843 цього Кодексу).

Стаття 846 згаданого Кодексу визначає, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач повинен був виконати роботи у повному обсязі на загальну суму 1 679 000,00 грн. у строк до 24 грудня 2018 року.

Відповідно до п.13.3. Договору строк дії Договору та виконання зобов`язань щодо виконання будівельних робіт може бути продовжено шляхом укладання додаткової угоди у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставини непереборної сили, затримки фінансування витрат Замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної у п.3.1. Договору.

При цьому, відповідач як виконавець звертався до позивача як замовника робіт із проханням змінити (продовжити) терміни виконання підрядних робіт. Однак, сторонами не було досягнуто згоди щодо внесення змін у Договір відносно термінів виконання робіт.

Оскільки сторони Договору у даному випадку не досягли згоди щодо зміни/продовження строків виконання робіт, тому такі строки, що були погоджені позивачем і відповідачем у п. 2.2. Договору залишалися чинними.

Згідно п. 13.2. договору, закінчення терміну цього Договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору.

Разом з тим, в терміни, передбачені Договором Виконавець здійснив роботи на загальну суму 1 039 263,00 грн. Невиконаними лишилися роботи на суму 639 737,00 грн.

Отже , має місце порушення умов Договору №252 зі сторони відповідача відносно термінів виконання робіт.

Приписами частини 1 статі 216 Господарського кодексу України визначено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ч. 2 ст. 217 ГК України одним з видів господарських санкцій є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч. 1 ст. 230 ГК України).

Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч. 1 ст. 230 ГК України).

У частині 2 статті 231 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

У п. 10.4.2. Договору передбачено, що при затримці у виконанні робіт Виконавець сплачує Замовнику пеню у розмірі 0,1 % вартості невиконаних будівельних робіт з яких допущено прострочення виконання, за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % вказаної вартості.

Таким чином, у даному спорі позивач має право на нарахування відповідачу санкцій за порушення договірних зобов`язань.

З огляду на вказаний пункт Договору та норми законодавства, позивач нарахував відповідачу пеню 206 635,05 грн. за період 323 дні з 25 грудня 2018 року по 12 листопада 2019 року; також штраф - 7 % від вартості невиконаних робіт за прострочення понад тридцять днів: 44 781,59 грн.

Відносно нарахованої суми пені та періоду її застосування суд звертає увагу сторін на таке.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Щодо пені за порушення грошових зобов`язань застосовується припис частини шостої статті 232 Господарського кодексу України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов`язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Відтак, невірним є обрахування пені за весь час прострочення виконання зобов`язання, виходячи за межі шестимісячного строку нарахування, передбаченого ч.6 ст.232 ГК України.

Дії відповідача є порушенням умов договору, що є підставою для застосування відповідальності (стягнення пені та штрафу) відповідно до умов пункту 10.4.2. Договору.

Разом з тим, господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Здійснивши перевірку наведеного заявником розрахунку пені, судом встановлено, що останній містить помилки, зокрема, період нарахування пені не входить в межі шестимісячного строку її нарахування від дня, коли зобов`язання мало бути виконано, в порядку норм частини 6 статті 232 Господарського кодексу України.

За приписами статті 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відтак, нарахування пені слід починати з наступного дня, коли зобов`язання мало бути виконано - з 25 грудня 2018 року, разом з тим припинити - через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано - 25 червня 2019 року.

Так, здійснивши власний перерахунок (з урахуванням вірного шестимісячного періоду нарахування), суд дійшов висновку, що обґрунтованим є нарахування відповідачу пені - 117071,87 грн., у розмірі 0,1 % вартості невиконаних будівельних робіт (639 737,00 грн.) з яких допущено прострочення виконання, за період з 25 грудня 2018 року по 25 червня 2019 року.

Відтак, пеня за період з 26.06.2019 р. по 12.11.2019 р. в сумі 89 563,18 грн. заявлена позивачем до стягнення необгрунтовано, оскільки має місце вихід за межі шестимісячного строку нарахування.

Таким чином арифметично вірний розмір пені за обрахунком суду складає - 117 071,87 грн.

Судом перевірено розрахунок штрафу 7 % від вартості невиконаних робіт за прострочення понад тридцять днів, та встановлено, що позивач розрахував його арифметично вірно у сумі 44781,59 грн., у відповідності вимогам умов договору та чинного законодавства.

Одночасно суд звертає увагу, що відповідачем подано заяву щодо застосування строків позовної давності , відповідно до якої керуючись ст. 257, 267 ЦК України просить суд застосувати строк позовної давності до вимог Управління освіти виконавчого комітету Вараської міської ради щодо стягнення із ТзОВ "Енергоефективність Україна" пені та штрафу за невиконання договірних зобов`язань.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 ЦК України встановлено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно статті 258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За умовами частин 3 та 4 статті 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Статтею 253 цього Кодексу визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

За правилами цивільного законодавства пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Тобто пеня - це санкція, яка нараховується з першого дня прострочення й до тих пір, поки зобов`язання не буде виконано. Її розмір збільшується залежно від тривалості правопорушення. Правова природа пені така, що позовна давність до вимог про її стягнення обчислюється окремо за кожний день (місяць) нарахування пені. Право на позов про стягнення пені за кожен день (місяць) виникає щодня (щомісяця) на відповідну суму, а позовна давність обчислюється з того дня (місяця), коли кредитор дізнався або повинен був дізнатися про порушення права.

Аналіз норм статті 266, частини другої статті 258 ЦК України дає підстави для висновку про те, що стягнення неустойки (пені, штрафу) обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням кредитора до суду, а починається з дня (місяця), якого вона нараховується, у межах строку позовної давності за основною вимогою (вказана правова позиція відображена у Постанові Верховного Суду України від 08 червня 2016 року у справі №6-3006цс15).

Відтак, за змістом норм чинного законодавства початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

З наведених вище правових норм вбачається, що у позивача виникло право на звернення до суду із позовом про стягнення пені з дня, наступного за днем, коли основне зобов`язання мало бути виконане - з 25.12.2018 р. При цьому слід врахувати передбачений ч.6 ст.232 ГК України шестимісячний строк та припинити нарахування пені 25.06.2019 року.

Одночасно, 25.06.2020 року закінчиться термін, у який позивач має право на звернення з позовом про стягнення з відповідача пені. Позовна заява від 03.03.2020 р. про стягнення штрафних санкцій надійшла до суду 05 березня 2020 року. Отже, зважаючи на положення частини другої ст.258 ЦК України, та враховуючи, що стягнення неустойки (пені, штрафу) обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням кредитора до суду, правомірним є нарахування пені у даному спорі починаючи з 05 березня 2019 року. Тому, позивачем не пропущено строк позовної давності до вимоги про стягнення пені, яку можна нараховувати починаючи з 05 березня 2019 року. При цьому суд застосовує строк позовної давності, щодо нарахованих сум пені за період з 25.12.2018 року по 04 березня 2019 року.

Відтак, пеня 89 563,18 грн. за період з 26.06.2019 р. по 12.11.2019 р. заявлена позивачем до стягнення необгрунтовано та не підлягає задоволенню, оскільки має місце вихід за межі шестимісячного строку нарахування.

Разом з тим, до пені за період з 25.12.2018 року по 04.03.2019 року, сума якої складає 44781,59 грн. - суд застосовує строк позовної давності.

Отже, зважаючи на усе викладене вище у сукупності - підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пеня, нарахована за період з 05 березня 2019 року по 25 червня 2019 р. у розмірі - 72 290,28 грн.

В частині стягнення пені у розмірі 134 344,77 грн. у позові слід відмовити.

Щодо застосування строків позовної давності до вимог про стягнення з відповідача нарахованого штрафу 7 % від вартості робіт за прострочення понад тридцять днів у сумі 44 781,59 грн., слід вказати таке.

З наведених вище правових норм вбачається, що у позивача виникло право на звернення до суду із позовом про стягнення штрафу 7% з дня, наступного за днем, коли спливає 30-денний термін прострочення виконання робіт. А саме, основне зобов`язання мало бути виконане - до 24.12.2018 р. Від 25.12.2018 р. 30-денний строк спливає 23.01.2019 р.

Відтак, починаючи з 24 січня 2019 року у позивача виникло право на звернення до господарського суду із позовом про стягнення штрафу у розмірі 7% від вартості робіт - 44 781,59 грн.

Одночасно, 24 січня 2020 року закінчився однорічний термін, у який позивач мав право на звернення з позовом про стягнення з відповідача вказаного штрафу. Позовна заява від 03.03.2020 р. про стягнення штрафних санкцій надійшла до суду 05 березня 2020 року.

Отже, зважаючи на положення частини другої ст.258 ЦК України, позивачем пропущено строк позовної давності до вимоги про стягнення 7% штрафу 44 781,59 грн.

Тому позов у частині стягнення з відповідача штрафу 44 781,59 грн. не підлягає задоволенню.

У відповідності до пункту 4 частини 2 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (ст. 74 ГПК України).

Враховуючи те, що норми Господарського процесуального кодексу України щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, були створені належні умови та здійснені всі необхідні дії для надання сторонами доказів на підтвердження своїх вимог та заперечень.

Отже, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Управління освіти виконавчого комітету Вараської міської ради підлягають задоволенню частково, в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоефективність Україна" : пені у розмірі - 72290,28 грн. (нарахованої за період з 05 березня 2019 року по 25 червня 2019 р.).

В задоволенні решти вимог: у частині стягнення пені у розмірі 134 344,77 грн. та штрафу 44781,59 грн. - у позові слід відмовити.

Судові витрати понесені позивачем у виді судового збору, сплаченого при зверненні до суду з даним позовом на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позивних вимог. Розмір пропорції задоволених вимог проти заявлених складає 28,75 %.

Таким чином, сума судового збору, яку відповідач має відшкодувати позивачу становить 1084,23 грн.

Керуючись ст.ст. 129, 237-240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоефективність Україна" (35613, Рівненська область, Дубенський район, село Озеряни, вул. Тиха, буд.1, код ЄДРПОУ 41215310) на користь Управління освіти виконавчого комітету Вараської міської ради (34400, Рівненська область, місто Вараш, мікрорайон Вараш, буд.41, код ЄДРПОУ 04590731) - 72 290 (сімдесят дві тисячі двісті дев`яносто) грн. 28 коп. пені та 1 084 (одну тисячу вісімдесят чотири) грн. 23 коп. витрат по сплаті судового збору. Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

3. В задоволенні решти вимог про стягнення пені у розмірі 134 344,77 грн. та 44 781,59 грн. штрафу - у позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду Рівненської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку встановленому ст.ст. 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 15 травня 2020 року.

Суддя Бережнюк В.В.