ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"05" травня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/4348/19
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Жигалкіна І.П.
при секретарі судового засідання Кісельовій С.М.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ерідон Тех", с. Петропавлівська Борщагівка, Київська область до Державного підприємства "Дослідне господарство "Гонтарівка" Інституту тваринництва НААНУ с. Гонтарівка, с. Гонтарівка, Харківська область про стягнення коштів за участю представників:
Позивача - не з`явився;
Відповідача - не з`явився
ВСТАНОВИВ:
28 грудня 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Ерідон Тех" звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Державного підприємства "Дослідне господарство "Гонтарівка" Інституту тваринництва Національної академії аграрних наук" суму у розмірі 1991979,08 грн. (де: сума заборгованості за товар - 1764018,49 грн.; сума штрафних санкцій (пені) - 129172,59 грн.; сума 24 % річних - 98788,00 грн.) Також просить суд стягнути з Відповідача на користь Позивача судові витрати.
Ухвалою суду від 02.01.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін та призначенням підготовчого засідання на "21" січня 2020 р. о 10:40.
Ухвалою суду від 21.01.2020 повідомлено учасників справи про наступне підготовче засідання - 11.02.2020 о 10:00.
Судом закрито підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на "03" березня 2020 р. о 10:40, відповідно до ухвали суду від 11.02.2020, а ухвалою від 03.03.2020 повідомлено про наступне судове засідання яке відбудеться "19" березня 2020 р. о(б) 12:30 год. Ухвалою суду від 19.03.2020 р. розгляд справи відкладено на 07.04.2020 р. о 11:20. Ухвалою суду від 07.04.2020 р. розгляд справи відкладено на 05.05.2020 р. о 12:50.
Представник Позивача в судове засідання 11.02.2020 р., 03.03.2020 р. з`явився, підтримує свої позовні вимоги та просить їх задовольнити. Позивач 21.01.2020 р., 19.03.2020 р., 07.04.2020 р. не з`явився, ніяких документів не надав.
Представник Відповідача у судові засідання не з`явився, відзив на позов та ніяких доказів не надав. Причини неявки суду не відомі, про місце та час розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчать поштові повідомлення, які повернулись до суду з відмітками про вручення.
Згідно статті 114 ГПК України, суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яка ратифікована Україною 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій для розгляду справи та про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті.
Перевіривши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані докази, суд встановив наступне.
13.02.2019 р. між ТОВ "Ерідон Тех" (продавцем) та ДП "Дослідне господарство "Гонтарівка" Інституту тваринництва Національної академії аграрних наук" (покупцем) було укладено договір купівлі-продажу сільськогосподарської техніки № 13/02/19 ХАР, згідно умов якого Позивач продав, а Відповідач придбав сільськогосподарську техніку, а саме тюковий прес-підбирач CLASS QUADRANT 4200 RF (Німеччина) в кількості 1 шт. загальною вартістю 3733695,00 грн., в т.ч. ПДВ 622282,50 грн., що є еквівалентом 121500,00 євро.
Відповідно умов договору, продавець повністю виконав умови договору: доставив, передав, ввів в експлуатацію та передав в користування покупцю товар.
Згідно п. 2.7. Договору, здійснення розрахунків відбувається на наступних умовах:
- покупець оплачує 20% від загальної вартості товару суму 746739,00 грн. в строк до 12.03.2019 р.;
- покупець оплачує 20% від загальної вартості товару суму 746739,00 грн. в строк до 30.08.2019 р.;
- покупець оплачує 20% від загальної вартості товару суму 746739,00 грн. в строк до 12.09.2019 р.;
- покупець оплачує 40% від загальної вартості товару суму 1493478,00 грн. в строк до 30.10.2019 р.
Відповідач за договором свої зобов`язання перед Позивачем по оплаті за товар виконав частково та сплатив лише 1533279,97 грн. Отже, несплачена сума заборгованості складає 1764018,49 грн.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом.
Згідно частини 1 статті 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених дим Кодексом.
Відповідно до статті 509 ЦК України, зобов`язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Згідно з ст. 525, ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ч. 1 ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Ст. 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
11.12.2019 р. ТОВ "Ерідон Тех" звернувся з претензією № 329 від 04.12.2019 р. до ДП "ДГ "Гонтарівка" Інституту тваринництва НААН" стосовно здійснення оплати боргу згідно договору, але Відповідач борг так і не погасив, останній платіж здійснено 18.12.2019 р. на суму 50000,00 грн.
Відповідно до п. 6.3. договору купівлі-продажу сільськогосподарської техніки № 13/02/19 ХАР від 13.02.2019 р., Покупець у випадку прострочення платежів, зазначених у п. 2.7. договору, сплачує Продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.
Так, загальний розмір штрафних санкцій за період порушення строків виконання зобов`язання становить 129172,59 грн.
Ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
П. 8.4. договору визначено, що у випадку порушення покупцем умов оплати за поставлений товар, у відповідності до вимог ст. 625 ЦК України, покупець сплачує продавцю суму боргу з урахуванням індексу інфляції та 24% річних від суми невиконаного грошового зобов`язання за весь період прострочення, що становить 98788,00 грн.
Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України). Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п. 87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом. Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі. Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Враховуючи викладене, позовні вимоги є обґрунтованими, заявленими відповідно до вимог чинного законодавства та підлягають задоволенню.
Згідно зі ст. 129 Конституції України, до основних засад судочинства належить змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, тобто кожна сторона спору повинна довести ті обставини, на які посилається, відповідними доказами.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується статтею 129 ГПК України, відповідно до якої витрати зі сплати судового збору у даному разі покладаються на відповідача, з вини якого виник даний спір, який доведено до суду.
На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з Державного підприємства "Дослідне господарство "Гонтарівка" Інституту тваринництва Національної академії аграрних наук" (62570, Харківська область, Вовчанський район, с. Гонтарівка, вул. Дмитрівська, 102, код ЄДРПОУ 01203834) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ерідон Тех" (08130, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Кришталева, 5, код ЄДРПОУ 33870417) суму заборгованості за товар в розмірі 1764018,49 грн.; суму штрафних санкцій (пені) в розмірі 129172,59 грн.; суму 24 % річних в розмірі 98788,00 грн., а також суму судового збору 29879,69 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено "14" травня 2020 р.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Харківської області з урахуванням п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.
Учасники справи можуть одержати інформацію по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.
Суддя І.П. Жигалкін
Суд | Господарський суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 05.05.2020 |
Оприлюднено | 15.05.2020 |
Номер документу | 89240423 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Харківської області
Жигалкін І.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні