справа № 198/15/20
провадження № 2/0198/82/20
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 травня 2020 року Юр`ївський районний суд Дніпропетровської області у складі судді Гайдар І.О., за участю секретаря судового засідання Ткаченко Т.О., позивачки ОСОБА_1 , представника позивачки адвоката Лисової Л.В., представника відповідача адвоката Ануфрієвої А.С., розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду смт Юр`ївка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Лан про розірвання договорів оренди землі сільськогосподарського призначення,
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до ТОВ Лан про розірвання договорів оренди землі сільськогосподарського призначення.
В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що їй на праві власності належать земельні ділянки, кадастрові номери: 1225982500:01:002:0832, 1225982500:01:002:0833, 1225982500:01:002:0834, 1225982500:01:002:0836, площею 7,361 га кожна, розташовані на території Новов`язівської сільської ради Юр`ївського району Дніпропетровської області.
02.09.2014 між ОСОБА_1 та ТОВ Лан укладено чотири договори оренди без номеру тотожного змісту, предметами яких виступили вищезазначені земельні ділянки, на строк 15 років кожний.
23.01.2015 право користування земельними ділянками зареєстровано реєстраційною службою Юр`ївського районного управління юстиції Дніпропетровської області.
В спірних договорах сторони обумовили порядок їх дострокового розірвання, зокрема, орендар дає згоду на розірвання договору через кожні п`ять років, якщо в орендодавця виникла для цього потреба або бажання, але орендодавець повинен попередити орендаря не пізніше, ніж за 100 днів про свій намір (п. 7 договорів). Тому, керуючись відповідними положеннями правочинів, позивачка 03.06.2019 р. направила відповідачу листи, в яких повідомила про свій намір розірвати укладені з ТОВ Лан договори оренди землі.
Однак, у відповідь на зазначені листи позивачка отримала відмову, яка порушує її права як власника земельних ділянок, у зв`язку з чим змушена звернутись до суду з цим позовом та просить розірвати: договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 1225982500:01:002:0832 від 02.09.2014, договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 1225982500:01:002:0833 від 02.09.2014, договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 1225982500:01:002:0834 від 02.09.2014, договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 1225982500:01:002:0836 від 02.09.2014, укладені між ОСОБА_1 та ТОВ Лан та зареєстровані реєстраційною службою Юр`ївського районного управління юстиції Дніпропетровської області 23.01.2015. Також просить стягнути з відповідача понесені нею судові витрати.
Ухвалою від 17.01.2020 у справі відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання.
Ухвалою від 16.03.2020 підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду по суті.
26.03.2020, 16.04.2020 та 04.05.2020 учасники справи в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце слухання справи повідомлені належним чином, за клопотанням представника відповідача ТОВ Лан розгляд справи відкладався в зв`язку з встановленням на всій території України карантину для запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19.
Позивачка та її представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили задовольнити у повному обсязі, пояснивши, що причиною розірвання договору оренди є бажання ОСОБА_1 самостійно обробляти земельні ділянки, а в силу положень п. 7 договорів оренди землі у ТОВ Лан виник обов`язок з укладення угоди про розірвання договорів після спливу 5-річного строку користування майном, оскільки позивачка своєчасно та у встановленому договорами порядку повідомила підприємство про свої наміри. Вважали безумовним та погодженим орендарем наперед право ОСОБА_1 на розірвання договорів через кожні 5 років їх дії незалежно від наявності або відсутності поважних причин для цього.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала, посилаючись на відсутність законодавчих та узгоджених сторонами підстав для дострокового одностороннього розірвання договорів оренди земельних ділянок від 02.09.2014.
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість та достовірність доказів, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, суд доходить таких висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 на праві власності на підставі державних актів на право приватної власності на землю серії І-ДП № НОМЕР_1 , № 096724, серії НОМЕР_2 № 002293 та свідоцтва про право власності на спадщину за законом від 24.04.2012 належать земельні ділянки сільськогосподарського призначення з кадастровими номерами: 1225982500:01:002:0832, 1225982500:01:002:0833, 1225982500:01:002:0834, 1225982500:01:002:0836, площею 7,361 га кожна, розташовані на території Новов`язівської сільської ради Юр`ївського району Дніпропетровської області (а.с. 10, 24, 37, 51).
02 вересня 2014 року між ОСОБА_1 та ТОВ Лан укладено чотири договори оренди земельної ділянки тотожного змісту, за умовами яких позивачка передала в оренду товариству належні їй земельні ділянки строком на 15 років, що не заперечується учасниками справи (а.с. 11-16, 25-30, 38-43, 52-53).
23 січня 2015 року державним реєстратором реєстраційної служби Юр`ївського районного управління юстиції Дніпропетровської області здійснено державну реєстрацію речового права оренди зазначених земельних ділянок, тобто з цієї дати в силу ст. 125 ЗК України та ст. 6 Закону України Про оренду землі у сторін виникли права та обов`язки за договором оренди (а.с. 14, 28, 41, 54).
В пункті 7 договорів оренди земельних ділянок сторони закріпили положення про те, що орендар дає згоду на розірвання договору через кожні п`ять років, якщо в орендодавця виникла для цього потреба або бажання, але орендодавець повинен попередити орендаря не пізніше, як за 100 днів про свій намір.
03 червня 2019 року ОСОБА_1 , керуючись вказаним пунктом договорів, звернулась до ТОВ Лан з листами про намір припинити дію договорів оренди та проектами відповідних угод про їх розірвання, пославшись на бажання обробляти належні їй земельні ділянки самостійно (а.с. 17-19, 31-33, 44-46, 55-57).
ТОВ Лан не погодилось на розірвання договорів оренди, оскільки відсутні вагомі причини для розірвання договорів в односторонньому порядку, а підприємство належним чином виконує обов`язки орендаря (а.с. 20, 34, 49, 58).
Суд, надаючи правову оцінку відносинам сторін, виходить з такого.
У статті 11 ЦК України надано перелік підстав виникнення юридичних прав та обов`язків (юридичних фактів), які виникають як із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, так і з дій, що не передбачені такими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.
Однією з таких підстав є відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 ЦК України договори та інші правочини.
В частині 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Згідно із частиною третьою статті 6 ЦК України сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.
Частина перша статті 627 ЦК України деталізує принцип свободи договору, зокрема, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Отже, сторони в договорі мають право зазначати про момент та умови припинення дії договору, відмінні від законодавчо встановлених, оскільки таке право прямо передбачено принципами свободи договору та закріплено загальними нормами цивільного законодавства.
Частиною першою статті 2 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються ЗК України , ЦК України , цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
За договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату (ст. 792 ЦК України).
Відповідно до ст. 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
За приписами ч. 1 ст. 651 ЦК України та ч.ч. 3, 4 ст. 31 Закону України Про оренду землі (тут і надалі - в редакції, чинній на момент укладення спірних договорів) договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін, а розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.
Статтею 15 Закону України Про оренду землі визначено, що за згодою сторін у договорі оренди землі крім істотних умов, необхідних для такого виду договорів, можуть зазначатися також обставини, які можуть вплинути на зміну або припинення дії договору оренди.
З огляду на все викладене, суд доходить висновку, що розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку можливе або в силу закону, або тоді, коли це прямо передбачено у договорі, при цьому сторони договору повинні чітко визначити підстави та порядок такого розірвання. В протилежному випадку договір може бути розірвано тільки за згодою сторін.
Так, пунктом 7 укладених між ОСОБА_1 та ТОВ Лан договорів оренди землі від 02.09.2014 встановлено, що орендар дає згоду на розірвання договору через кожні п`ять років, якщо в орендодавця виникла для цього потреба або бажання, але орендодавець повинен попередити орендаря не пізніше, як за 100 днів про свій намір.
Іншими словами, сторони обумовили, що для настання події розірвання договору за вказаним пунктом через кожні п`ять років дії договорів повинно бути дотримано одночасно дві умови - своєчасне попередження орендодавця про намір розірвати договір та згода орендаря на таке розірвання.
Разом з тим, в пунктах 27 та 28 договорів сторони домовились, що розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку без вагомих причин та рішення суду не допускається, а дія договорів припиняється шляхом його розірвання: 1) за взаємною згодою сторін; 2) за рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання іншою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.
Всі зазначені умови пунктів 7, 27 та 28 договорів є результатом досягнення домовленості між ОСОБА_1 та ТОВ Лан , які є вільними у визначенні змісту зобов`язань за договором та будь-яких інших умов своїх взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.
Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Укладаючи договори оренди землі, сторони узгодили усі умови (пункти) договорів, визначили їх зміст, а тому зазначені договори укладено з усіма погодженими сторонами умовами.
За правилами ст. 654 ЦК України розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
Як виходить зі змісту договорів оренди землі, сторони не погоджували, що розірвання договору за ініціативою орендодавця, яке здійснюється відповідно до умов п. 7 договору, не потребує додаткового укладення сторонами угоди про розірвання договору або що договір вважається розірваним тільки за однієї умови - дотримання орендодавцем строку попередження.
Твердження позивача про надання ТОВ Лан під час укладення договорів 02.09.2014 безумовної згоди на розірвання договорів оренди у майбутньому (через кожні п`ять років дії договорів), та, як наслідок, виникнення у товариства обов`язку укласти угоду про розірвання договору, судом не приймається, оскільки згода наперед - це завуальована форма одностороннього розірвання договору, яка не допускається та яка не була погоджена сторонами за відсутності поважних причин для такого.
Враховуючи вимоги статті 14 Закону України Про оренду землі щодо укладення договору оренді землі в письмовій формі, в такому випадку належною є згода орендаря на розірвання договору у формі додаткової угоди до договору, на укладення якої ТОВ Лан не погоджується.
Отже, сторонами не досягнуто згоди на розірвання договорів оренди від 02.09.2014 згідно з пунктами 7 та 27 договорів, а іншими умовами останніх не передбачено можливості односторонньої відмови від договору з боку орендодавця без поважних причин.
В свою чергу, відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що розраховувала при укладенні договору.
Крім того, згідно зі ст. 32 Закону України Про оренду землі на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.
Суд зауважує, що жодної іншої підстави для дострокового розірвання договорів оренди, крім посилання на п. 7 договорів та бажання самостійно обробляти земельні ділянки, ОСОБА_1 не навела ні позовній заяві, ні під час судового розгляду справи. Однак, таке право власника землі-орендодавця не є самостійною та достатньою підставою, визначною нормативно-правовими актами, для розірвання договору оренди землі.
Статтею 12, 13 та частиною 1 статті 81 ЦПК України передбачено здійснення судочинства на засадах змагальності сторін, в межах заявлених особою вимог і на підставі поданих доказів, а також обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Виходячи з принципів змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, позовні вимоги мають бути належним чином сформульовані та доведені саме позивачем, а судом цивільні справи розглядаються в межах заявлених позовних вимог.
З огляду на те, що сторони не досягли згоди щодо розірвання договорів оренди земельних ділянок від 02.09.2014, яка на думку суду є обов`язковою відповідно до п. 7 договорів, а одностороння відмова від договорів згідно з п. 28 можлива лише за наявності вагомих причин для цього, про які позивачка під час розгляду справи не зазначила, інших обставин, які б свідчили про наявність підстав для розірвання договорів оренди земельних ділянок відповідно до норм ЦК України, Закону України Про оренду землі або положень п. 27 договорів, судом не встановлено, тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Оскільки суд відмовляє в задоволенні позовних вимог, то відсутні підстави для стягнення з відповідача судових витрат.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 95, 141, 209, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд
у х в а л и в:
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Лан про розірвання договорів оренди землі сільськогосподарського призначення відмовити.
Відомості про учасників справи:
- ОСОБА_1 (адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_2 );
- Товариство з обмеженою відповідальністю Лан (адреса місцезнаходження: 51323, Дніпропетровська обл., Юр`ївський р-н, с. Новов`язівське, вул. Центральна, буд. 9).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Юр`ївський районний суд Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду. При цьому відповідно до п. 3 Розділу XII Прикінцеві положення ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк апеляційного оскарження продовжується на строк дії такого карантину.
Повне судове рішення складено та підписано 15 травня 2020 року.
Суддя І. О. Гайдар
Суд | Юр'ївський районний суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 13.05.2020 |
Оприлюднено | 18.05.2020 |
Номер документу | 89245720 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Юр'ївський районний суд Дніпропетровської області
Гайдар І. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні