Рішення

від 07.05.2020 по справі 390/1530/19

БОБРИНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 390/1530/19

Номер провадження 2/383/107/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2020 року Бобринецький районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючої судді - Адаменко І.М.,

за участю:

секретаря судового засідання - Потапчук Н.М.,

позивача - ОСОБА_1 ,

відповідача - ОСОБА_2 ,

представника відповідача - адвоката Коваленко Н.О.

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в місті Бобринець Кіровоградської області в залі судових засідань Бобринецького районного суду Кіровоградської області, справу № 383/1530/19 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення від права спадкування,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про усунення її від права спадкування, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько та дідусь відповідача - ОСОБА_3 . Після його смерті відкрилась спадщина, яка складається з земельної ділянки площею 7,57 га, кадастровий номер № 3520887901:02:000:0154, а також житлового будинку з надвірними спорудами, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 55,8 кв. метрів. Вказує, що вважаючи себе єдиною спадкоємицею звернулась до Бобринецької державної нотаріальної контори з відповідною заявою про прийняття спадщини за законом та дізналась, що донька її покійної сестри - відповідачка ОСОБА_2 також подала заяву про прийняття спадщини за законом на ту частку, на яку могла б претендувати її померла мати ОСОБА_4 .

Позивач вказує, що відповідач не має права на отримання спадщини за законом та має бути усунута від права спадкування, оскільки останні роки її батько ОСОБА_3 мав ряд захворювань, йому було встановлено ІІ групу інвалідності, мав безпорадний стан та не мав змоги здійснювати догляд за собою. Проживаючи поряд, позивач за життя постійно здійснювала догляд за ним, а після смерті здійснила організацію його поховання. Її покійна сестра ОСОБА_4 та племінниця ОСОБА_2 жодного разу будь-якої матеріальної або фізичної допомоги на утримання батька не надавали та участі в цьому не приймали, а також не відвідували його, тому вважає, що відповідачка повинна бути усунена від права на спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 . Також просить суд стягнути з відповідача понесені нею судові витрати в розмірі 768,40 гривень судового збору та 1000 гривень на правову допомогу.

У відзиві на позовну заяву відповідач заперечила підстави позову та просить відмовити в його задоволення вказуючи, що постійно підтримувала з дідусем зв`язок та не ухилялася від надання йому допомоги, а навпаки разом зі своїм батьком ОСОБА_5 надавали йому допомогу по господарству, в тому числі й шляхом виконання будівельних та зварювальних робіт, ремонту електроприладів та з обробітку городу. Зазначає, що після смерті своєї мами ОСОБА_4 хотіла забрати дідуся проживати до себе в місто Кропивницький, проте тітка не погодилася на це мотивуючи, що знайде людину, яка буде за ним доглядати та відмовила дідуся від переїзду. За життя в матері відповідача можливості частіше відвідувати своїх батьків не було, тому що вона тяжко та тривало хворіла на онкологічну хворобу, внаслідок чого в грудні 2017 року померла. Вказує, що дідусь хоч і мав інвалідність проте не був в безпорадному стані і до моменту смерті пересувався самостійно. Також вказує, що останній раз спілкувалися з дідусем в лютому 2018 року, та спілкуючись з позивачкою по телефону в березні 2018 року і на запитання як справи у дідуся, та чому він не відповідає на телефонні дзвінки дізналась від тітки, що у нього все добре, а мобільний телефон дідусь вимкнув.

У відповіді на відзив позивач заперечила факт надання допомоги відповідачем та вважає, що рідкі відвідини не є наданням допомоги. Та стверджує, що ні від покійної сестри, ні від відповідача, ні від її батька пропозиції щодо переїзду навіть на зимовий період до м. Кропивницький її батьку ОСОБА_3 не надходило. Також, вказує, що покійний батько був вольовою людиною і рішення завжди приймав самостійно.

Ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 15 січня 2020 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 17 лютого 2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила суд задовольнити їх в повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.

Відповідач та її представник - адвокат Коваленко Н.О. в судовому засіданні заперечили проти задоволення позовних вимог посилаючись на обставини викладені у відзиві на позов та просили суд відмовити в задоволені позову.

Суд, заслухавши пояснення учасників справи, представника відповідача та свідків, дослідивши письмові докази у їх сукупності дійшов висновку про відмову в задоволенні позову в повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до положень ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим Бобринецьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області 27 березня 2018 року (а.с. 9).

Після його смерті відкрилась спадщина на житловий будинок, загальною площею 55,8 кв.м. та на земельну ділянку площею 7, 5699 га, які належали померлому на підставі свідоцтва про право власності від 27.07.2005 року № 623 та державного акту на право приватної власності на землю від 25.10.2001 року серії ІІ-КР № 040641 (а.с. 11-16).

Відповідно до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Статтею 1261 ЦК України визначено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно ч.1 ст. 1266 ЦК України онуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини (спадкування за правом представлення).

З Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі Бобринецькою державною нотаріальною конторою від 25.05.2018 року за № 62474360 та із матеріалів Спадкової справа № 65-2018 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 встановлено, що спадщину після його смерті прийняли спадкоємці за законом донька ОСОБА_1 та за правом представлення онука ОСОБА_2 , яка є донькою померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 дочки спадкодавця ОСОБА_4 (а.с. 10, 120-139).

Відповідно до абзацу 2 частини третьої статті 1224 ЦК України не мають права на спадкування за законом батьки (усиновлювачі) та повнолітні діти (усиновлені), а також інші особи, які ухилялися від виконання обов`язку щодо утримання спадкодавця, якщо ця обставина встановлена судом.

За змістом частини п`ятої статті 1224 ЦК України особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо судом буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Виходячи зі змісту частини п`ятої статті 1224 ЦК України та з урахуванням роз`яснень, наданих судам у постанові Пленуму Верховного Суду України № 7 Про судову практику у справах про спадкування від 30 травня 2008 року (пункт 6), правило частини п`ятої статті 1224 ЦК України стосується всіх спадкоємців за законом, зокрема й тих, які відповідно до СК України не були зобов`язані утримувати спадкодавця. Безпорадним слід розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування. Факт ухилення особи від виконання обов`язку щодо утримання спадкодавця встановлюється судом. При цьому слід враховувати поведінку особи, розуміння нею свого обов`язку щодо надання допомоги, її необхідність для життєдіяльності спадкодавця, наявність можливості для цього та свідоме невиконання такою особою встановленого законом обов`язку.

Для задоволення позовних вимог у справах про усунення від права спадкування відповідно до частини п`ятої статті 1224 ЦК України має значення сукупність обставин: ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги при можливості її надання, перебування спадкодавця у безпорадному стані, потреба спадкодавця в допомозі саме цієї особи. Лише при одночасному настанні наведених обставин та їх доведеності в сукупності спадкоємець може бути усунений від спадкування.

Ухилення особи від надання допомоги спадкодавцеві, який її потребував, полягає в умисних діях чи бездіяльності особи, спрямованих на уникнення від обов`язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю, тобто ухилення пов`язане з винною поведінкою особи, яка усвідомлювала свій обов`язок, мала можливість його виконувати, але не вчиняла необхідних дій.

Згідно ст. 266 СК України, повнолітні внуки зобов`язані утримувати непрацездатних бабу, діда, які потребують матеріальної допомоги і якщо у них немає чоловіка, дружини, повнолітніх дочки, сина або ці особи з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання, за умови, що повнолітні внуки можуть надавати матеріальну допомогу.

Згідно посвідчення серії НОМЕР_2 , виданого Управлінням соціального захисту населення Бобринецької РДА 25.11.1998 року та виписок з медичної амбулаторної картки хворого, ОСОБА_3 , періодично хворів, проходив лікування та йому було встановлено ІІ групу інвалідності (а.с. 16-22).

В судовому засіданні встановлено та не заперечується той факт, що померлий ОСОБА_3 мав похилий вік, ряд захворювань та інвалідність, проте він мав можливість самостійно забезпечувати умови свого життя та не перебував у безпорадному стані, також не встановлено, що він потребував матеріальної допомоги.

Так, допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 показала, що знайома з позивачем, яка доводиться їй далекою родичкою. Вказала, що їй відомо позивачка доглядала свого батька ОСОБА_3 , відповідачку бачила на похороні її матері та на похороні дідуся. Вказує, що зрідка бачила нині покійного ОСОБА_3 , оскільки проживає на іншому кутку села, тому не може стверджувати чи допомагала онука ОСОБА_2 дідусеві.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 показав, що він є рідним дядьком відповідачки. Вказує, що відповідачка часто приїздила до свого дідуся ОСОБА_3 разом зі своїм батьком. Зі слів останнього йому відомо, що пропонували ОСОБА_3 переїхати проживати до них в м. Кропивницький.

Той факт, що відповідачка у період з 2003 року по 2017 рік відвідувала свого дідуся ОСОБА_3 підтверджується також фотознімками (а.с. 61-69 .

Відповідно до положень статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд, встановивши фактичні обставини справи, що мають суттєве значення для її вирішення, та відповідні їм норми права приходить до обґрунтованого висновку про недоведеність ОСОБА_1 позовних вимог, оскільки її доводи щодо необхідності надання допомоги спадкодавцю як такому, що перебуває у безпорадному стані та ухилення від її надання відповідачкою ОСОБА_2 , що є підставою для усунення відповідачки від спадкування, ґрунтуються виключно на припущеннях й не підтверджені належними та допустимими доказами.

Окрім того, судом встановлено, що і сама позивачка, і відповідач все ж надавали ОСОБА_3 можливу допомогу, тому зібрані у справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо та у їх сукупності на предмет належності та допустимості, достовірності та достатності свідчать про відсутність правових підстав для усунення ОСОБА_2 від спадкування у порядку представлення після смерті діда ОСОБА_3 , тому в задоволенні позову суд відмовляє у повному обсязі.

Згідно змісту ч.1, ч.2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати пов`язані із розглядом справи покладаються у разі відмови в позові на позивача. Так як суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, тому вимога позивача про стягнення із відповідачів судових витрат задоволенню не підлягає, а судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 1223, 1224, 1261, 1266, ЦК України, ст.ст. 10,13,76-82,133,141,258-259, 263-265, 273, 351-355 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 в задоволенні позову до ОСОБА_2 про усунення від права спадкування відмовити повністю.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення до Кропивницького апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до п.п. 15.5) п.15 ч.1 Перехідних положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди (Бобринецький районний суд Кіровоградської області).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п. з Розділу ХІІ Прикінцеві положення ЦПК України процесуальний строк апеляційного оскарження продовжується на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання пошеренню короновірусної хвороби (COVID-19).

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_3 .

Повне судове рішення складено 15.05.2020 року.

Суддя І. М. Адаменко