Рішення

від 12.05.2020 по справі 160/2642/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2020 року Справа № 160/2642/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Кучми К.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Алюмікс Україна до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, ДПС України про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ :

У березні 2020 року позивач звернувся до адміністративного суду з вищезазначеною позовною заявою, в якій просить: скасувати рішення Комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 03.06.2019 р. №1180304/37732224 про відмову у реєстрації ПН №22 від 24.05.2018 р.; зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №22 від 24.05.2018 р., подану ТОВ Алюмікс Україна .

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що ним було складено податкову накладну від 24.05.2018 року №22 та направлено на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних. На вимогу податкового органу після зупинення реєстрації податкової накладної, платником податків були надані усі належні документи, вичерпний перелік яких наведений у Наказі Міністерства фінансів України №567 від 13.06.2017 р. Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної (розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та відповідні пояснення. Проте ні документи, ні пояснення позивача не були взяті контролюючим органом до уваги, натомість Комісія ГУ ДПС у Дніпропетровській області, як на підставу для відмови у реєстрації податкових накладних, вказала на подання платником податків копій документів, які складені з порушенням законодавства. Позивач не погоджується із висновками рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, вважає рішення таким, що підлягає скасуванню, а тому ТОВ Алюмікс Україна звернулося до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Ухвалою суду від 11.03.2020 року було відкрито провадження по даній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

До суду 01.04.2020 року від відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що Комісією ДПС України у Дніпропетровській області прийнято рішення від 03.06.2019 р. №1180304/37732224 по податковій накладній №22 від 24.05.2018 р. Так, за результатами розгляду Комісією ГУ ДПС у Дніпропетровській області документів, наданих платником з повідомленням №33 від 23.05.2019 р. до податкової накладної від 24.05.2018 р. №22 винесено спірне рішення від 03.06.2019 р. №1180304/37732224 про відмову в реєстрації відповідної накладної в ЄРПН, з причини ненадання платником податку копій документів, а саме: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні. Тобто позивачем, всупереч вимог договору із покупцем не надано актів виконаних робіт з монтажу воріт секційних підйомних, оскільки зазначене обумовлено договором від 11.01.2018 р. №110118/1-АУ. За таких обставин, відповідач-1 просив суд у задоволенні позову відмовити повністю.

До суду 01.04.2020 року від відповідача-2 також надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що згідно з наданими документами ТОВ Алюмікс Україна комісією ГУ ДПС у Дніпропетровській області цілком обґрунтовано прийнято рішення від 03.06.2019 р. №1180304/37732224 про відмову в реєстрації податкової накладної №22 від 24.05.2018 р. Так, відповідно до норм чинного законодавства повноваження ДПС України щодо реєстрації податкових накладних в ЄРПН є дискреційними повноваженнями та виключною компетенцією уповноваженого органу. Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта. Наділивши державні органи та осіб, уповноважених на виконання функцій держави дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному державному органу та особам уповноваженим на виконання функцій держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення, а отже позовні вимоги ТОВ Алюмікс Україна про зобов`язання ДПС України зареєструвати вищезазначену податкову накладну є необґрунтованими, оскільки без надання правової оцінки рішенню комісії, зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну є передчасними. Таким чином, відповідач-2 також просив суд у задоволенні позову відмовити повністю.

До суду від позивача надійшли відповіді на відзиви відповідачів, в яких зазначено, що ТОВ Алюмікс Україна були надані необхідні документи та вжиті всі необхідні встановлені чинним законодавством заходи для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної №22 від 24.05.2018 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме 23.05.2019 р. було направлено на адресу податкового органу письмові пояснення та копії документів в електронній формі засобами електронного зв`язку, про підтвердження реальності здійснення операцій по даній податковій накладній. Отже, було надало усі необхідні документи, які беззаперечно підтверджують реальність здійснення операцій по податковій накладній № 22 від 24.05.2018 р. За таких обставин, позивач просив суд позов задовольнити в повному обсязі, з викладених у ньому підстав.

В силу ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Згідно з ст.258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Частинами 5, 8 ст.262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

За викладених обставин, відповідно до вимог статей 258, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи позицію позивача, викладену у позовній заяві та у відповідях на відзиви, позицію відповідачів, викладену у відзивах на позовну заяву, дослідивши письмові докази, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та об`єктивному розгляді обставин справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що ТОВ Алюмікс Україна (код ЄДРПОУ 37732224) зареєстроване в Департаменті адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради 04.07.2011 року, номер запису 1 224 102 0000 052725.

Профільними видами діяльності позивача є (код КВЕД 46.13) діяльність посередників у торгівлі деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами; (код КВЕД 46.73) оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням (основний); (код КВЕД 46.90) неспеціалізована оптова торгівля; (код КВЕД 47.78) роздрібна торгівля іншими невживаними товарами в спеціалізованих магазинах; (код КВЕД 33.20) установлення та монтаж машин і устатковання. В рамках вказаного напрямку діяльності надаються наступні послуги: поставка, монтаж, сервісне обслуговування та ремонт обладнання: ворота швидкісні рулонні; системи відкривання і закривання з приладдям для швидкісних воріт; ролетні системи; автоматика до ролетних систем; в`їздні ворота; ворота гаражні; ворота панорамні; ворота промислові; автоматика та запасні частини; перевантажувальне обладнання.

Так, ТОВ Алюмікс Україна (Постачальник) було укладено договір поставки №110118/1-АУ від 11 січня 2018 р. та (надалі - Договір) з ТОВ "Л-СТРОЙ" (Покупець). Постачальник зобов`язується передати у власність покупцю обладнання - ворота, ролети, автоматику, перевантажувальне обладнання, комплектуючі до них (далі - Обладнання) та здійснити його монтаж на підготовлені прорізи, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити обладнання та монтажні роботи. Комплектність, кількість, асортимент, ціна обладнання, адреси поставки та монтажу узгоджуються сторонами в кожному конкретному випадку та вказуються в додатках (специфікаціях) до цього договору, які є невід`ємною частиною даного договору.

Відповідно до умов договору постачальником був виписаний рахунок на оплату за товар №155 від 23.05.2018 р. Покупцем була здійснена передоплата за обладнання 24 травня 2018 р. на суму 45 389,67 грн.

Перша подія була оплата за обладнання, а тому постачальник виписав податкову накладну № 22 від 24.05.2018 року на загальну суму 45 389,67 грн.

Обладнання було відвантажене покупцю 31 травня 2018 р. на підставі видаткової накладної № 203 від 31 травня 2018 р. на загальну суму 45 389,67 грн.

У свою чергу, за правилом першої події постачальник виписав податкову накладну №22 від 24.05.2018 року на загальну суму 45 389,67 грн., але система СМКОР її заблокувала. Таким чином, реєстрацію податкової накладної №22 від 24.05.2018 р. було зупинено.

Рішенням комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 03.06.2019 р. №1180304/37732224 ТОВ Алюмікс Україна було відмовлено у реєстрації податкової накладної № 22 від 24.05.2018 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить із наступного.

Пунктом 187.1 статті 187 ПК України передбачено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування регламентований положеннями пункту 201.16 статті 201 ПК України.

Так, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Відповідно до положень пункту 74.2 статті 74 ПК України, в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року № 567.

Згідно з п.п.201.16.1 п.201.16 ст.201 ПК України, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів її вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Пунктом 201.16. статті 201 ПК України передбачено, що для «розблокування» реєстрації податкових накладних платник податків може подати письмові пояснення та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатні для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої ПН/РК в ЄРПН.

Сполучники «та/або» вказують на існування альтернативи для платника податків, тобто, він може на власний розсуд подати чи то письмові пояснення, чи то копії документів за вичерпним переліком, або вчинити обидві дії одночасно.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року №1246 (далі Порядок №1246), податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з п.12 Порядку № 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис» , «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі квитанція).

Згідно з положеннями підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України, згідно яких реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінету Міністрів України.

Пунктом 1 Порядку роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117 (далі - Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації) передбачено, що цей Порядок визначає організаційні та процедурні засади діяльності комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі комісії контролюючих органів), а також права та обов`язки її членів.

За приписами пункту 2 Порядку роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (головних управлінь ДФС в областях, м.Києві та Офісу великих платників податків ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

Як зазначено у пункті 3 Порядку роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, комісія контролюючого органу діє в межах повноважень, визначених у Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначений Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №117 (далі - Порядок №117).

У пункті 2 Порядку №117 надано визначення таких термінів: моніторинг сукупність заходів та методів роботи контролюючих органів, що виявляє за результатами проведення аналізу наявної інформації в інформаційних ресурсах ДФС та/або за результатами проведення обробки та аналізу податкової інформації об`єктивні ознаки наявності ризиків порушення норм податкового законодавства; критерій оцінки ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, визначений показник моніторингу, що характеризує ризик; ризик порушення норм податкового законодавства ймовірність складання та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту «а» /«б» пункту 185.1 статті 185, підпункту «а» /»б» пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі Кодекс) за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено у такій податковій накладній/розрахунку коригування та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

За положеннями пункту 5 Порядку №117, податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Як встановлено пунктом 6 Порядку №117, у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

За приписами пункту 10 Порядку №117, критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

На виконання пункту 10 Порядку № 117 Державна фіскальна служба України 21 березня 2018 року наказом №144 затвердила Порядок формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків (далі - Порядок формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків).

Згідно з пунктом 12 Порядку №117 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Положеннями пункту 13 Порядку №117 визначено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної/розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (їх) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

За приписами пункту 14 Порядку №117 перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Відповідно до пункту 15 Порядку №117 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування. Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).

Пунктом 18 Порядку № 117 визначено, що письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

На підставі положень пункту 20 Порядку № 117 зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Відповідно до п.21 Порядку №117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Згідно з пунктом 23 Порядку №117 комісією регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 15 цього Порядку: щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у Реєстрі, з урахуванням поданої податкової накладної/розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, менше 30 млн. гривень, приймається рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яке реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається платнику податку у порядку, встановленому статтею 42 Кодексу; щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у Реєстрі, з урахуванням поданої податкової накладної/розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, більше 30 млн. гривень включно, приймається рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яке попередньо реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається до комісії центрального рівня.

Пунктом 27 Порядку № 117 визначено, що рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

З матеріалів справи видно, що позивачем отримано квитанцію від 24.05.2019 р. ДПС України, згідно якої податкову накладну прийнято, але її реєстрація зупинена та запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПП/РК в ЄРПН» .

При цьому, суд звертає увагу, що в оскаржуваному рішенні, не наведено обґрунтованих причин відмови в реєстрації податкової накладної №22 від 24.05.2018 року, виписаної позивачем у зв`язку із здійсненням господарських операцій зі своїм контрагентом - ТОВ Л-Строй .

В силу підпункту 21.1.4 пункту 21.1 статті 21 ПК України, контролюючі органи зобов`язані не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

Отже, суд робить висновок, що оскаржуване рішення є необґрунтованим, оскільки платником податків подані необхідні документи, які засвідчують факт здійснення господарської операції за податковою накладною, у реєстрації якої було відмовлено.

Наведені господарські операції ТОВ Алюмікс Україна з його контрагентами у повному обсязі відображені у його бухгалтерському обліку позивача наступним чином.

Відповідно до додатку №2 (специфікації) від 23 травня 2018 року до договору №110118/1-АУ від 11 січня 2018 р. поставка та монтаж обладнання здійснювався постачальником за адресою, зазначеною покупцем: АТБ, Тернопільська обл., м.Тернопіль, вул.Карпенко, 1.

Доставка обладнання здійснювалася Транспортною компанією САТ на підставі договору перевезення вантажів № 273 від 31.01.2018 року, укладеного між ТОВ Алюмікс Україна та ТОВ Транспортна компанія "CAT". Товар, що був предметом поставки по договору, був придбаний постачальником у завода-виробника ТОВ Алютех-К за договором №258/010316 від 01.03.2016 р.

Обладнання відповідно до додатку №2 (специфікації) від 23 травня 2018 року до договору № 110118/1-АУ від 11 січня 2018 р. було відправлене безпосередньо з заводу - виробника ТОВ АЛЮТЕХ-К транспортною компанією САТ та доставлено в пункт розвантаження: відділення ТОВ Транспортна компанія САТ м.Тернопіль, вул.Д.Лукяновича, буд.1. Доставка обладнання з відділення перевізника здійснювалася перевізником за рахунок постачальника за адресою зазначеною покупцем в Специфікації до обладнання, а саме: АТБ, Тернопільська обл., м.Тернопіль, вул.Карпенко, 1.

Відповідно до п.2.2 Додатку №2 (Специфікації) від 23 травня 2018 року до Договору №110118/1-АУ від 11 січня 2018 р. покупець здійснює передплату (аванс) в розмірі 100 % вартості обладнання, що вказана у цьому додатку (специфікації) до договору, а саме у розмірі 45389,67 грн. у т.ч. ПДВ 20% - 7 564,95 грн. сплачується покупцем протягом 3-х (трьох) банківських днів з моменту виставлення рахунку на підставі цього додатку (специфікації) до договору.

Відповідно до умов договору постачальником був виписаний рахунок на оплату за товар №155 від 23.05.2018 р. Покупцем була здійснена передоплата за обладнання 24 травня 2018 р. на суму 45 389,67 грн.

Перша подія була оплата за обладнання, а тому постачальник виписав податкову накладну №22 від 24.05.2018 року на загальну суму 45 389,67 грн. Обладнання було відвантажене покупцю 31 травня 2018 р. на підставі видаткової накладної № 203 від 31 травня 2018 р. на загальну суму 45 389,67 грн.

Таким чином, враховуючи, що податкова накладна оформлена позивачем відповідно до вимог п.201.1 ст.201 ПК України, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав щодо відмови у реєстрації вищевказаної податкової накладної.

Як вказав Верховний Суд у постанові від 23.10.2018 р. у справі №822/1817/18 загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Також у зазначеній постанові Верховний Суд вказав, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт шостий Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 03.06.2019 р. №1180304/37732224, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №22 від 24.05.2018 р.

Щодо позовних вимог про зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну №22 від 24.05.2018 р. подану ТОВ Алюмікс Україна в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд зазначає наступне.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003).

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Як зазначив Вищий адміністративний суд України в Інформаційному листі від 24.10.2013 р. №1486/12/13-13, у відповідності до пункту 201.10. статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є обов`язком постачальника товарів чи послуг.

Цьому обов`язку кореспондує обов`язок центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, прийняти та зареєструвати надану платником податку-продавцем податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При розв`язанні спорів, пов`язаних з оскарженням неприйняття податкових накладних для їх реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, суди повинні враховувати, що Податковим кодексом України визначено правові наслідки відсутності факту реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Така податкова накладна не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Таким чином, відсутність реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних впливає на правовий стан платників податків. Покупець товарів позбавляється права на формування податкового кредиту за рахунок відповідних сум, а продавець може зазнати небажаних для нього наслідків у вигляді проведення його позапланової перевірки.

Як визначено положеннями пп.201.16.4 п.201.16 ст.201 ПК України, податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій: а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) №303-A, пункт 29).

В силу ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України визначено, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За наведених обставин, суд дійшов висновку про необхідність поновлення прав позивача, шляхом зобов`язання відповідача-2 зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, подану позивачем податкову накладну №22 від 24.05.2018 р.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як видно з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду у розмірі 2 102 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням № 4596 від 02.03.2020 року, наявним в матеріалах справи.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 139, 241 - 246, 250, 262 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 03.06.2019 р. №1180304/37732224, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №22 від 24.05.2018 р.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, подану Товариством з обмеженою відповідальністю Алюмікс Україна податкову накладну №22 від 24.05.2018 р.

Стягнути з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул.Сімферопольська, 17-а, м.Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 43145015) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Алюмікс Україна (вул.Гідропаркова, 11/44, м.Дніпро, 49018, код ЄДРПОУ 37732224) судові витрати по справі в розмірі 1 051 грн.

Стягнути з Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м.Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005693) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Алюмікс Україна (вул.Гідропаркова, 11/44, м.Дніпро, 49018, код ЄДРПОУ 37732224) судові витрати по справі в розмірі 1 051 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 КАС України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень КАС України.

Суддя К.С. Кучма