Ухвала
12 травня 2020 року
м. Київ
справа № 607/9400/17
провадження № 61-7276ск20
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Усика Г. І., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Тернопільського апеляційного суду від 03 березня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя, зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Виконавчого комітету Тернопільської міської ради, третя особа - Служба у справах неповнолітніх та дітей Тернопільської міської ради, про поділ майна подружжя, визнання недійсним розпорядження виконавчого комітету Тернопільської міської ради та свідоцтва про право власності на житло,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 25 жовтня 2019 року позов ОСОБА_2 про поділ майна подружжя задоволено частково.
У порядку поділу майна подружжя визнано за ОСОБА_2 і ОСОБА_1 право власності за кожним на 1/2 ідеальну частку автомобіля марки "Renault Laguna", 2012 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 . У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину коштів банківського вкладу, який розміщувався у відділенні №10019/02 Філії Тернопільського обласного управління АТ "Ощадбанк" та обліковувався на депозитному рахунку № НОМЕР_2 згідно договору № 19847119 від 11 листопада 2016 року на ім`я ОСОБА_2 на суму 4 012,36 доларів США, що станом на момент ухвалення судового рішення, еквівалентно 100 766,85 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Постановою Тернопільського апеляційного суду від 03 березня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено.
Рішення Тернопільського міськрайонного суду Рівненської області від
25 жовтня 2019 року скасовано в частині вирішення вимог щодо банківського вкладу скасовано та ухвалено в цій частині нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.
У квітні 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 у якій вона просила постанову Тернопільського апеляційного суду від 03 березня 2020 року скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки вона подана з порушенням пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України.
За змістом частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
За змістом пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції.
Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обгрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Вимоги щодо форми і змісту касаційної скарги встановлено статтею 392 ЦПК України.
За змістом пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено визначені статтею 389 ЦПК України підставу (підстави) на якій (яких) подається касаційна скарга.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
Касаційна скарга ОСОБА_1 не відповідає зазначеним вимогам закону, оскільки посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, заявник не зазначила виключних випадків, визначених частиною другою статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення підлягають касаційному оскарженню.
Ураховуючи наведене, заявнику необхідно подати до Верховного Суду касаційну скаргу у новій редакції із зазначенням обов`язкових підстав касаційного оскарження судового рішення відповідно до вимог частини другої статті 389 та пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України.
Крім того, у порушення вимог пункту 3 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі, як третю особу зазначено Товариство з обмеженою відповідальністю Тернопільське міське бюро технічної інвентаризації , однак зі змісту рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 25 жовтня 2019 року вбачається, що ухвалою цього суду від 11 вересня
2018 року до участі у розгляді справи, як третю особу залучено Службу у справах неповнолітніх та дітей Тернопільської міської ради.
За змістом пункту 3 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи , їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб).
Таким чином, заявнику потрібно надіслати на адресу Верховного Суду уточнену касаційну скаргу із зазначенням усіх учасників справи , їх місцезнаходження, зокрема третьої особи - Служби у справах неповнолітніх та дітей Тернопільської міської ради.
У порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України за подання касаційної скарги не сплачено судовий збір.
За змістом частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір (в редакції чинній на момент подання позову) ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір розмір ставки судового збору за подання касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.
Таким чином, за подання касаційної скарги заявнику необхідно сплатити судовий збір у розмірі 2 015,34 (100 766,85х1%х200%).
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до УК у Печерському районі м. Києва, код ЄДРПОУ: 38004897, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102 Судовий збір (Верховний Суд, 055).
На підтвердження сплати судового збору до Верховного Суду необхідно надати оригінал квитанції.
За змістом пункту першого частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.
Відповідно до частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Тернопільського апеляційного суду від 03 березня 2020 рокузалишити без руху.
Надати для усунення зазначених вище недоліків строк до 02 червня 2020 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Г. І. Усик
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 12.05.2020 |
Оприлюднено | 18.05.2020 |
Номер документу | 89251440 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Усик Григорій Іванович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні