Постанова

від 15.05.2020 по справі 640/1705/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 травня 2020 року

м. Київ

справа №640/1705/19

адміністративне провадження №К/9901/27833/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Усенко Є.А.,

суддів: Гімона М.М., Гусака М.Б.,

розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.09.2019 (судді - Аліменко В.О., Бєлова Л.В., Кучма А.Ю.) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Інтеррейл Логістик до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

У С Т А Н О В И В :

У березні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю Інтеррейл Логістик (далі - ТОВ Інтеррейл Логістик , позивач, Товариство) звернулось до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - ГУ ДФС, відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 31.10.2018 №0054971404.

Окружний адміністративний суд м. Києва рішенням від 17.07.2019 позов задовольнив повністю: визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 31.10.2018 №0054971404.

Не погоджуючись з цим рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу.

Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 04.09.2019 апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.07.2019 у справі за позовом ТОВ Інтеррейл Логістик до ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення повернув на підставі пункту 1 частини четвертої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України.

Висновок суду апеляційної інстанції щодо підстав для повернення апеляційної скарги вмотивований тим, що апеляційна скарга ГУ ДФС у м. Києві підписана особою, яка не має права її підписувати. До такого висновку апеляційний суд дійшов з огляду на те, що апеляційна скарга підписана Геращенко В.І. як представником ГУ ДФС у м. Києві, тоді як докази на підтвердження повноважень цієї особи до апеляційної скарги додані не були. Апеляційний суд не визнав доказом повноважень Геращенко В.І. як представника відповідача довіреність, видану ГУ ДФС у м. Києві, пославшись на те, що в ній не вказано дати її вчинення (поле внизу документа Дата вчинення довіреності не заповнене, у тексті довіреності вказано, що вона дійсна протягом одного року).

ГУ ДФС у м. Києві подало касаційну скаргу на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.09.2019, у якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить скасувати цю ухвалу та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Доводи відповідача обґрунтовані посиланням на те, що повноваження Геращенко В.І. на подання апеляційної скарги від імені ГУ ДФС у м. Києві підтверджувалися оригіналом довіреності, в якій зазначена дата її вчинення 04.07.2019 , а відтак підстави, передбачені пунктом 1 частини четвертої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України для повернення апеляційної скарги, відсутні.

Позивач не реалізував процесуальне право подати відзив на касаційну скаргу.

Верховний Суд, перевіривши наведені у касаційній скарзі доводи відповідача, правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Відповідно до частини першої статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Згідно з частиною третьою цієї ж статті юридична особа, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника (в редакції, чинній до внесення змін Законом № 390-ІХ від 18.12.2019).

Пунктом 1 частини першої статті 59 КАС встановлено, що повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені, зокрема довіреністю фізичної або юридичної особи.

У разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання (частина восьма цієї статті).

Відповідно з вимогами наведених норм в разі підписання апеляційної скарги представником сторони (іншого учасника справи) до апеляційної скарги має бути долучений оригінал документа, що посвідчує право представника на вчинення такої дії або його належним чином завірена копія.

Частиною першою статті 247 Цивільного кодексу України передбачено, що строк довіреності встановлюється у довіреності. Якщо строк довіреності не встановлений, вона зберігає чинність до припинення її дії.

Довіреність, у якій не вказана дата її вчинення, є нікчемною (пункт 3 цієї статті).

Приєднана до матеріалів справи копія апеляційної скарги ГУ ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.07.2019 свідчить, що скарга підписана представником ГУ ДФС у м. Києві Геращенко В.І. До апеляційної скарги додано довіреність від 04.07.2019 №2729/26-15-10-02-17 на представництво Геращенко В.І. ГУ ДФС у м. Києві в суді з усіма правами та обов`язками, наданими статями 44, 47, 51 КАС, підписану начальником ГУ ДФС у м. Києві Л. Демченко. Довіреність містить у верхньому лівому куті дату вчинення довіреності 04 лип. 2019 (т. 6, а.с. 286). З огляду на ці докази у справі висновок суду апеляційної інстанції, що є підстави для повернення апеляційної скарги ГУ ДФС, встановлені пунктом 1 частини четвертої статті 298 КАС не відповідають обставинам у справі, а оскаржувана ухвала прийнята з порушенням норм частин першої, третьої статті 55, пункту 1 частини першої, частини восьмої статті 59 КАС.

Відповідно до частини першої статті 353 КАС підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Водночас, Суд враховує, що ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.10.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ГУ ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.07.2019, а постановою від 06.11.2019 переглянуто рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, відтак підстави для направлення справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду відсутні.

Керуючись статтями 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві задовольнити частково.

Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.09.2019 скасувати.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

Є.А. Усенко

М.М. Гімон

М.Б. Гусак ,

Судді Верховного Суду