УХВАЛА
13 травня 2020 року
Київ
справа №826/12314/17
адміністративне провадження №К/9901/7015/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Пасічник С.С.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.02.2020 у справі №826/12314/17 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Глобал Білгі до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
в с т а н о в и в:
Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, Головне управління ДПС у м. Києві 10.03.2020, тобто в межах строку на касаційне оскарження, звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 31.03.2020 у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про звільнення або відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги у даній справі було відмовлено, а касаційну скаргу відповідача залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у зв`язку з ненаданням документа про сплату судового збору, та надано заявнику строк на усунення виявлених судом недоліків терміном у десять днів з дня отримання копії даної ухвали.
Вказану ухвалу Верховного Суду вручено представнику заявника 04.04.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
На виконання вимог ухвали Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху на адресу суду 13.04.2020 надійшла заява Головного управління ДПС у м. Києві про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги щодо надання платіжного документа. Вказана заява мотивована неможливістю своєчасного виконання вимог ухвали, які стали підставою для залишення касаційної скарги без руху у зв`язку з зупиненням операцій з бюджетними коштами за всіма рахунками Головного управління ДПС у м. Києві та відсутністю належного фінансування з державного бюджету.
Верховний Суду ухвалою від 15.04.2020 продовжив Головному управлінню ДПС у м. Києві строк на усунення недоліків касаційної скарги у справі №826/12314/17 на п`ять днів з моменту закінчення строку дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на запобігання поширення коронавірусної хвороби (COVID-19).
Вказану ухвалу Верховного Суду вручено представнику заявника 21.04.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
На адресу Верховного Суду 30.04.2020 надійшла заява Головного управління ДПС у м. Києві про усунення недоліків. Мотивуючи вказану заяву скаржник просить звільнити його від сплати судового збору за подання касаційної скарги у даній справі або відстрочити таку сплату до винесення судом касаційної інстанції рішення по суті, посилаючись на неможливість виконання вимог ухвали, які стали підставою для залишення касаційної скарги без руху, з підстав списання з рахунків Головного управління ДПС у м. Києві за КЕКВ 2800 грошових коштів за рядом виконавчих листів.
Надаючи оцінку доводам викладеним у вказаній заяві, Суд зазначає наступне.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов`язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя від 14.05.1981№ R (81) 7: В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати (підпункт 12 пункту D).
Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08.07.2011 №3674-VІ Про судовий збір .
Статтею 8 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI Про судовий збір встановлено умови за яких суд своєю ухвалою може відстрочити або розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити від сплати такого на певний строк за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Разом з тим, з поданої суб`єктом владних повноважень заяви вбачається, що вона не відповідає вимогам встановлених статтею 8 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI Про судовий збір , що свідчить про відсутність підстав для задоволення клопотання відповідача щодо звільнити його від сплати судового збору за подання касаційної скарги у даній справі або відстрочення такої сплати до прийняття судом касаційної інстанції рішення по суті позовних вимог.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі Креуз проти Польщі право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
Згідно з положеннями Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 № 3674-VI органам фіскальної служби не надано пільг щодо сплати судового збору.
Органи доходів і зборів є державними органами, які утримуються за рахунок Державного бюджету України, та мають право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору.
Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 Інші поточні платежі , розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.
Статтею 330 КАС України передбачено обов`язок особи, яка подає касаційну скаргу, щодо одночасного надання документа про сплату судового збору.
З аналізу вищенаведених положень вбачається, що особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту касаційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.
Відтак посилання контролюючого органу, як на підставу неможливості сплати судового збору за подання касаційної скарги у даній справі, на процедуру безспірного списання бюджетних коштів з рахунків відповідача в межах інших виконавчих поводжень, що передбачає зупинення фінансових операцій, зокрема в частині видатків передбачених на сплату судового збору, Суд вважає безпідставним, оскільки Головне управління ДПС у м. Києві діючи як суб`єкт владних повноважень, має однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи й, до того ж, є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому вказані обставинними не повинні впливати на можливість неухильного виконання суб`єктом владних повноважень покладених на нього нормами КАС України процесуальних обов`язків щодо оформлення касаційної скарги, та не повинні ставитись у залежність від правовідносин, у які податковий орган вступає в інших сферах його діяльності, зокрема, з приводу безспірного списання коштів з його рахунків, оскільки ці фактори не є взаємопов`язаними.
З урахуванням наведеного, Суд дійшов висновку, що викладені відповідачем у клопотанні обставини не є підставою для звільнення, відстрочення або розстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги у даній справі. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до частини другої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
На момент постановлення Верховним Судом даної ухвали, на адресу суду від заявника касаційної скарги не надходив документ про сплату судового збору у визначеному законом розмірі.
Пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
За змістом частини восьмої статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Враховуючи викладене, Головним управлінням ДПС у м. Києві не виконано вимоги ухвали щодо надання документа про сплату судового збору, у зв`язку з чим касаційна скарга підлягає поверненню.
Керуючись статтями 169, 248, 332, 355, 359 КАС України, суд -
у х в а л и в:
Відмовити у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про звільнення від сплати судового збору у справі №826/12314/17.
Відмовити у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про відстрочення сплати судового збору у справі №826/12314/17.
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.02.2020 у справі №826/12314/17 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Глобал Білгі до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - повернути заявнику.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи, скаржнику - копію даної ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
............................
І.Я. Олендер
І.А. Гончарова
С.С. Пасічник
Судді Верховного Суду
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 13.05.2020 |
Оприлюднено | 18.05.2020 |
Номер документу | 89251761 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Олендер І.Я.
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Мельничук Володимир Петрович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Костюк Любов Олександрівна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Костюк Любов Олександрівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні