Рішення

від 12.05.2020 по справі 120/3457/19-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

12 травня 2020 р. Справа № 120/3457/19-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Слободонюка М.В.,

за участю:

секретаря судового засідання: Слюсар О.О.

представника позивача: адвоката Шишковської А.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАКИ-2017"

до: Подільської митниці Держмитслужби

про: визнання протиправною та скасування картки відмови,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2019 року до суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАКИ-2017" (позивач, ТОВ "ЛАКИ") до Вінницької митниці Державної фіскальної служби (Вінницька митниці ДФС, відповідач) про визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 401010/2019/00075.

Заявлені позовні вимоги обґрунтовані тим, що 23.04.2019 року ТОВ "ЛАКИ-2017" з метою митного оформлення товару подало до Вінницької митниці ДФС митну декларацію за № UA 401010/2019/024095 для митного оформлення товару, зокрема панелі, які складаються з двох стінок, виготовлених з ребристого тонкого металевого листа з конструкційної сталі, з ізоляційним наповнювачем - сендвіч-панелі, що призначені для каркасних будівельних споруд: морозильні сендвіч-панелі з поліізоціануратним сердечником BALEXTHERM PU-PIR-F 200.1100, стінні сендвіч-панелі з поліізоціануратним сердечником BALEXTHERM PU- PIR-W-ST 100.1100, а також стінні сендвіч-панелі з поліізоціануратним сердечником BALEXTHERM PU-PIR-W-ST 50.1100. Як стверджує представник позивача, на підтвердження заявленої митної вартості товариством подано контракт № 1/02 від 01.02.2019 року, доповнення до контракту - Специфікація № 13 до контракту № 1/02 від 16.04.2019 року, рахунок фактура (інвойс) (Commercial invoice) за № ЕХ/ЕХРО/01995/19 від 16.04.2019 року, міжнародна товарно-транспортна накладна (Road consignment note) за № 229081 від 17.04.2019 pоку, довідка витрат (документ, що підтверджує вартість перевезення товару) за № 10 від 18.04.2019 року, сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.l (Movement certificate EUR.l) PL/MF/AN0040035 від 17.04.2019 pоку, копія митної декларації країни відправлення 19PL301010Е0327472 від 17.04.2019 року. При цьому, митна вартість була визначена за першим методом. Водночас, за твердженнями представника позивача, на вимогу митного органу останнім для підтвердження митної вартості товару супровідним листом додатково надано витяг з прайсу товарів виробника Balex Metal Sp.Z.o.o, експортну декларацію з зазначенням цін при митному оформленні товару в Польщі, калькуляцію ціни виробника товарів Balex Metal Sp.Z.o.o. Цього ж дня, за результатами опрацювання відповідних документів відповідачем складена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 401010/2019/00075, в якій було повідомлено про відмову у митному оформленні (випуску) товарів, оскільки в процесі митного контролю та митного оформлення з`ясовано, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товару. На переконання представника позивача, оскаржуване рішення є незаконним, оскільки у контролюючого органу були відсутні правові підстави для відмови у митному оформленні випуску товару. Так, додані документи дають змогу чітко ідентифікували товар та містять об`єктивні та достовірні дані, що піддавалися обчисленню та чітко підтверджували ціну товару, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця, тобто підтверджували митну вартість товару за ціною договору. При цьому, надані документі на підтвердження заявленої митної вартості не містять розбіжностей та дають можливість визначити митну вартість товару за ціною договору, а тому у Вінницької митниці ДФС були відсутні підстави для відмови у митному оформленні випуску товару. Більше того, представник позивача зауважує, що рішення про коригування митної вартості товарів за № UA 401000/2019/000029/1 від 04.03.2019 року, на підставі якого митним органом була винесена оскаржувана картка відмови, було прийняте за результатом розгляду іншої митної декларації UA 401010/2019/016123 на іншу групу товарів, що не відповідає вимогам чинного законодавства стосовно порядку митного оформлення товару та застосування методів визначення митної вартості товару, а відтак є протиправним та підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 30.10.2019 року відкрито провадження у справі за вказаним позовом та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання по справі призначено на 22.11.2019 року, яке в подальшому було відкладено до 29.11.2019 року.

При цьому, 27.11.2019 року від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 55202), у якому останній заперечує проти позовних вимог та зазначає, що 23.04.2019 року до митного оформлення було надано митну декларацію № UA 401010/2019/024095. У процесі митного контролю та митного оформлення з`ясовано, що декларантом під час декларування не враховано раніше винесене рішення про коригування митної вартості товару № UA401000/2019/000029/1 від 04.03.2019 року, яким скориговано митну вартість ідентичного товару, ввезеного за тим самим контрактом за № 1/02 від 01.02.2019 року. Просить врахувати, що вищезазначене рішення про коригування митної вартості на даний час не скасоване. За наведених вище обставин, представник відповідача переконаний, що митний орган діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з урахуванням усіх обставин, що мали значення для прийняття правомірного рішення, у зв`язку з чим в позові просить відмовити.

В ході підготовчого судового засідання, 29.11.2019 року судом за клопотанням представника позивача постановлено ухвалу про зупинення провадження у справі на підставі п. 3 ч. 1 ст. 236 КАС України, до набрання законної сили судовим рішенням за наслідками розгляду адміністративної справи за № 120/2857/19-а за позовом ТОВ "ЛАКИ-2017" до Вінницької митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів.

У подальшому, ухвалою суду від 03.03.2020 року провадження у справі поновлено та призначено до розгляду в підготовчому судовому засіданні на 24.03.2020 року.

Разом із тим, 24.03.2020 року справа була знята з розгляду у зв`язку із перебуванням головуючого судді на лікарняному. Наступне підготовче судове засідання призначено на 21.04.2020 року.

Ухвалою суду від 21.04.2020 року здійснено заміну відповідача - Вінницької митниці ДФС на її правонаступника - Подільську митницю Держмитслужби та закрито підготовче провадження у даній справі і призначено її до розгляду по суті на 12.05.2020 року.

12.05.2020 року у судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала повністю з підстав, викладених у позовній заяві, просила суд задовольнити адміністративний позов.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений завчасно та належним чином. Разом із тим, в матеріалах справи наявне письмове клопотання представника відповідача про розгляд даної справи у його відсутність.

Згідно ч. 3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи у його відсутність. А згідно ч. 1 ст. 205 КАС України неявка в судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, з урахуванням письмових заяв представника відповідача, судом здійснюється розгляд справи за даною явкою осіб.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

23.04.2019 року ТОВ "ЛАКИ-2017" подано до Вінницької митниці ДФС митну декларацію за № UA 401010/2019/024095 для митного оформлення товару, зокрема панелі, які складаються з двох стінок, виготовлених з ребристого тонкого металевого листа з конструкційної сталі, з ізоляційним наповнювачем - сендвіч-панелі, що призначені для каркасних будівельних споруд: морозильні сендвіч-панелі з поліізоціануратним сердечником BALEXTHERM PU-PIR-F 200.1100 - 77,98 м2, стінні сендвіч-панелі з поліізоціануратним сердечником BALEXTHERM PU- PIR-W-ST 100.1100 - 189,95 м2, а також стінні сендвіч-панелі з поліізоціануратним сердечником BALEXTHERM PU-PIR-W-ST 50.1100 166,м2.

На підтвердження обґрунтованості заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення декларант, разом із декларацією, надав митному органу пакет документів, які посвідчують підстави придбання товару, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування, а саме: контракт № 1/02 від 01.02.2019 року, доповнення до контракту - Специфікація № 13 до контракту № 1/02 від 16.04.2019 року, рахунок фактура (інвойс) (Commercial invoice) за № ЕХ/ЕХРО/01995/19 від 16.04.2019 року, міжнародна товарно-транспортна накладна (Road consignment note) № 229081 від 17.04.2019 pоку, довідка витрат (документ, що підтверджує вартість перевезення товару) № 10 від 18.04.2019 року, сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.l (Movement certificate EUR.l) PL/MF/AN0040035 від 17.04.2019 pоку, копія митної декларації країни відправлення 19PL301010Е0327472 від 17.04.2019 року.

Митна вартість товару була визначена позивачем за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) у відповідності до ст. 57 МК України.

При цьому, як стверджує представник позивача, та не заперечується і самим відповідачем, ТОВ "ЛАКИ" додатково для підтвердження митної вартості товару надано відповідачу витяг з прайсу товарів виробника Balex Metal Sp.Z.o.o, експортну декларацію з зазначенням цін при митної оформленні товару в Польщі, а також калькуляцію ціни виробника товарів Balex Metal Sp.Z.o.o.

За результатами розгляду поданих позивачем документів, 23.04.2019 року відповідачем була складена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за № UA 401010/2019/00075. В якості причин відмови в митному оформленні (випуску) товарів митний орган посилався на те, що: "в процесі митного контролю з`ясовано, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товару. Рішення про відмову прийнято відповідно до п. 5,6 ст. ст. 54, 256 Митного кодексу України від 13.03.2012 року № 4495-VІ, у зв`язку з винесеним рішенням про коригування митної вартості товару № UA 401000/2019/000029/1 від 04.03.2019 року. Заяви про відкликання митної декларації не надходило".

У роз`ясненні вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення зазначено, зокрема, таке: "здійснити митне оформлення товарів з урахуванням рішення про коригування митної вартості товару № UA 401000/2019/000029/1 від 04.03.2019 року".

Не погоджуючись із карткою відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA401010/2019/00075, та вважаючи її протиправною, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд керується такими мотивами.

Митний кодекс України (далі - МК України) визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб`єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно з ч. 1 ст. 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Частиною першою статті 257 МК України передбачено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Розділ ІІІ МК України регулює питання митної вартості товарів та методи її визначення.

Так, статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч. 1 ст. 51 МК України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно із статтею 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за основним методом (тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) та другорядними: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); за резервним. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості, визначений статтею 53 МК України, частиною першою якої обумовлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Згідно з частиною другою зазначеної статті документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною третьою даної норми визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до ст. 55 МК України Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

В той же час відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 256 МК України, відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.

У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження.

Порядок оформлення картки відмови визначається розділом VII Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 631, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10.08.2012 за № 1360/21672 (далі - Порядок 631).

Згідно з пунктами 7.1, 7.2, 7.5, 7.6 розділу VII "Оформлення картки відмови" Порядку 631, у всіх випадках відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення оформлюється картка відмови за формою, наведеною в додатку 2 до цього Порядку. Картка відмови складається за допомогою АСМО у межах строку, відведеного статтею 255 Кодексу для завершення митного оформлення, посадовою особою митного органу, якою прийнято рішення про відмову. У картці відмови зазначаються причини відмови, наводяться вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а також вказується інформація про порядок оскарження рішення про відмову.

Системний аналіз вказаних норм вказує на те, що контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом. Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за наявності виключних підстав та прийняти рішення про коригування митної вартості.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи 23.04.2019 року ТОВ "ЛАКИ-2017" подало до Вінницької митниці ДФС (наразі - Подільська митниця Держмитслужби) митну декларацію за № UA 401010/2019/024095 для митного оформлення товару.

За результатами опрацювання відповідних документів відповідачем 23.04.2019 року складена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 401010/2019/00075, в якій було повідомлено про відмову у митному оформленні (випуску) товарів, оскільки в процесі митного контролю та митного оформлення з`ясовано, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товару у зв`язку з винесенням митним органом рішення про коригування митної вартості товару № UA401000/2019/000029/1 від 04.03.2019 року. Зокрема, під час роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення зазначено, що під час декларування не враховано раніше винесене рішення про коригування митної вартості товару № UA401000/2019/000029/1 від 04.03.2019 року, яким скориговано митну вартість ідентичного товару, ввезеного за тим самим контрактом за № 1/02 від 01.02.2019 року.

Тобто, єдиною підставою винесення оскаржуваної картки відмови в митному оформленні (випуску) товарів послугувало попередньо винесене рішення про коригування митної вартості товару № UA401000/2019/000029/1 від 04.03.2019 року.

Разом із тим судом встановлено, що дане рішення про коригування митної вартості товару від 04.03.2019 року за № UA401000/2019/000029/1 було предметом окремого судового оскарження.

Так, рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 28.10.2019 року у справі за № 120/2857/19-а, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2020 року, визнано протиправним та скасовано рішення Вінницької митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA401000/2019/000029/1 від 04.03.2019 року.

Зі змісту мотивувальної частини вище вказаних судових рішень, вбачається, що протиправність рішення Вінницької митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA401000/2019/000029/1 від 04.03.2019 року полягає у тому, що всі необхідні документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів за контрактом № 1/02 від 01.02.2019 року при здійсненні митного оформлення як обов`язкові, так і можливі були надані митному органу, а їх зміст підтверджував заявлену митну вартість товару. При цьому, не встановлено жодних інших обставин, визначених положеннями ч. 1 ст. 58 МК України, які б перешкоджали визначенню митної вартості товарів за ціною рахунку-фактури (інвойсу). В оскаржуваному рішенні відповідач не вказав конкретні обставини, які викликали у митного органу відповідні сумніви та не спростував числові значення складових митної вартості імпортованого товару. Крім того, спірне рішення не містить обґрунтованого математичного розрахунку ціни товару за одиницю (із зазначенням конкретних складових цього розрахунку), визначеної митним органом у рішенні, що доводило б обґрунтованість рівня скоригованої ним митної вартості товару, та не розкриває конкретних фактів, які вплинули на таке коригування, що вказує на його невідповідність вимогам частини другої статті 55 Митного кодексу України.

Таким чином, під час розгляду адміністративної справи за № 120/2857/19-а від 28.10.2019 року суд прийшов до висновку про визнання протиправним та скасування рішення Вінницької митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA401000/2019/000029/1 від 04.03.2019 року.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Наведеною нормою КАС України визначено преюдиційні обставини, тобто ті обставини, що встановлені в судовому рішенні, яке набрало законної сили. Зазначені преюдиційні обставини є підставами для звільнення від доказування.

Звільнення від доказування з підстав установлення преюдиційних обставин в іншому судовому рішенні, варто розуміти так, що учасники адміністративного процесу не зобов`язані повторно доказувати ті обставини, які були встановлені чинним судовим рішенням в іншій адміністративній, цивільній або господарській справі, якщо в цій справі брали участь особи, щодо яких відповідні обставини встановлені.

Тобто, учасники адміністративного процесу звільнені від надання доказів на підтвердження обставин, які встановлені судом при розгляді іншої адміністративної, цивільної чи господарської справи.

Для спростування преюдиційних обставин учасник адміністративного процесу, який ці обставини заперечує, повинен подати суду належні та допустимі докази. Ці докази повинні бути оцінені судом, що розглядає справу, у загальному порядку за правилами визначеними процесуальним законодавством.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24.12.2019 року у справі за № 360/403/19, від 06.02.2020 року у справі за № 360/403/19, від 28.04.2020 року у справі за № 816/982/18.

Отже, обставини, встановлені рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 28.10.2019 року у справі за № 120/2857/19-а, що набрало законної сили згідно постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2020 року, в рамках розгляду даної справи не підлягають доказуванню.

При цьому, відповідачем не наведено жодної обставини й не надано жодного належного і допустимого доказу на спростування встановлених преюдиційних фактів.

Беручи до уваги скасування рішення про коригування митної вартості товару № UA401000/2019/000029/1 від 04.03.2019 року, яке було покладено в основу картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів № UA401010/2019/00075, суд доходить висновку, що така картка є також протиправною та підлягає скасуванню.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч. 2 ст. 2 КАС України).

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. А згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відтак, перевіривши обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій, суд приходить до переконання про наявність підстав для задоволення позову ТОВ "ЛАКИ -2017" в повному обсязі.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Отже, як видно відшкодовуюються витрати, які підлягають оплаті відповідно до положень цього Кодексу.

Так, суд враховує, що позивачем заявлено одну позовну вимогу немайнового характеру. При цьому, згідно положень частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною особою судовий збір сплачується в розмірі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік", розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня 2019 року (позовна заява подана в 2019 році) становив 1921 гривень.

Відтак, при подачі позову у даній справі сплаті підлягав судовий збір в сумі 1921 грн., однак позивачем згідно платіжного доручення № 569 від 23.10.2019 року сплачено 3842 грн., тобто у більшому розмірі.

За таких обставин, враховуючи зазначені правові припису положень Закону України "Про судовий збір", у зв`язку з задоволенням позову на користь позивача підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Подільської митниці Держмитслужби судовий збір в сумі 1921 грн .

Окрім того судом з`ясовано, що по справі наявні також і витрати позивача на професійну правничу допомогу адвоката.

Відповідно до частини 3 статті 143 КАС України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Судом встановлено, що представником позивача у судовому засіданні 12.05.2020 року до закінчення судових дебатів було заявлено клопотання про надання часу для підготовки та подання відповідних документів щодо детального опису витрат на правничу допомогу в межах п`ятиденного строку.

З урахуванням вказаних обставин, а також виходячи із положень ч. 7 ст. 139, ч. 3 ст. 143 КАС України суд вважає, що питання про судові витрати на професійну правничу допомогу може бути розглянуте після ухвалення даного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 2, 72, 77, 78, 90, 139, 194, 205, 236, 242, 245, 246, 250, 255, 291, 295 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA401010/2019/00075, прийняту Вінницькою митницею ДФС.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАКИ-2017" понесені судові витрати по сплаті судового збору при зверненні до суду в сумі 1921 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня) за рахунок бюджетних асигнувань Подільської митниці Держмитслужби.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до п. 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки на апеляційне оскарження, визначені ст. 295 КАС України, продовжуються на строк дії такого карантину.

Повне судове рішення згідно ч. 3 ст. 243 КАС України складно судом 18.05.20.

Реквізити сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛАКИ-2017" (код ЄДРПОУ: 34272710, адреса: вул. Гонти, 96, м. Вінниця, Вінницька область, 21011)

Відповідач: Подільська митниця Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43350542, адреса: вул. Лебединського,17, м. Вінниця, 21034).

Суддя Слободонюк Михайло Васильович