Ухвала

від 15.05.2020 по справі 140/3193/19

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про закриття провадження у справі

15 травня 2020 рокуЛуцькСправа № 140/3193/19

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Димарчук Т.М.,

розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження клопотання представника Волинської обласної державної адміністрації про закриття провадження в адміністративній справі за позовом настоятеля релігійної організації "Свято-Різдво-Богородична громада Української православної церкви" села Мизове Старовижівського району Волинської області ОСОБА_1 до Волинської обласної державної адміністрації, Управління культури з питань релігії та національностей Волинської обласної державної адміністрації про визнання протиправними та скасування пункту розпорядження, державної реєстрації та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Настоятель релігійної організації "Свято-Різдво-Богородична громада Української православної церкви" села Мизове Старовижівського району Волинської області ОСОБА_1 звернувся з позовом до Волинської обласної державної адміністрації, Управління культури з питань релігії та національностей Волинської обласної державної адміністрації про:

- визнання нечинним та скасування пункту 4 частини 1 розпорядження Волинської ОДА Про реєстрацію статутів релігійних громад у новій редакції №134 від 18.03.2019;

- скасування змін до статуту релігійної організації "Свято-Різдво-Богородична громада Української православної церкви" села Мизове Старовижівського району Волинської області;

- скасування державної реєстрації статуту нової редакції релігійної організації "Релігійна громада Різдва Пресвятої Богородиці Православної Церкви України села Мизове Старовижівського району Волинської області", зареєстрованого відповідно до розпорядження Волинської ОДА №134 від 18.03.2019;

- зобов`язання Управління культури з питань релігії та національностей Волинської обласної державної адміністрації відновити державну реєстрацію статуту "Свято-Різдво-Богородична громада Української православної церкви" села Мизове Старовижівського району Волинської області відповідно до свідоцтва про реєстрацію статуту релігійної громади №440 від 24.12.1991, виданого Волинською ОДА.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є керівником релігійної організації "Свято-Різдво-Богородична громада Української православної церкви" села Мизове Старовижівського району Волинської області.

В березні 2019 року позивач дізнався про те, що згідно з розпорядженням Волинської ОДА №134 від 18.03.2019 зареєстровано зміни до статуту релігійної організації "Свято-Різдво-Богородична громада Української православної церкви" села Мизове Старовижівського району Волинської області" у новій редакції за новою назвою релігійна організація "Релігійна громада Різдва Пресвятої Богородиці Православної Церкви України села Мизове Старовижівського району Волинської області". Керівником зазначеної юридичної особи з 19.03.2019 є ОСОБА_2 . Крім того, відповідачем проведено державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу.

Позивач вважає оскаржувані рішення протиправними, такими що прийняті в порушення вимог Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань , оскільки, відповідач приймаючи розпорядження не здійснив перевірку легітимних документів щодо перереєстрації громади, а саме, протоколу загальних зборів що подавалися ініціативною групою, не перевірив повноваження особи, що подала заяву на перереєстрацію Статуту. Також зазначає, що жодних рішень загальних зборів, на підставі яких була проведена державна реєстрація змін до статуту релігійної організації "Свято-Різдво-Богородична громада Української православної церкви" села Мизове Старовижівського району Волинської області позивач не отримував.

Ухвалою суду від 04.11.2019 відкрито провадження у даній справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до частини другої статті 257 КАС України.

У відзиві на позовну заяву представник Волинської обласної державної адміністрації, позовні вимоги заперечила. В обґрунтування своєї позиції вказала, що 15.03.2019 до Волинської обласної державної адміністрації надійшла заява про реєстрацію змін до Статуту шляхом реєстрації його в новій редакції. До заяви подано статут релігійної організації "Релігійна громада Різдва Пресвятої Богородиці Православної Церкви України села Мизове Старовижівського району Волинської області" в новій редакції, ухвалений парафіяльними зборами 03.02.2019 та затверджений керуючим Волинською єпархією ПЦУ; протокол №01 від 03.02.2019 загальних зборів релігійної організації "Свято-Різдво-Богородична громада Української православної церкви" села Мизове Старовижівського району Волинської області з додатком - список віруючих громадян, присутніх на загальних зборах цієї організації щодо зміни підлеглості в канонічних та організаційних питаннях; засвідчена копія статуту релігійної організації "Свято-Різдво-Богородична громада Української православної церкви" села Мизове Старовижівського району Волинської області, ухваленого парафіяльними зборами 17.09.2017, погодженого керуючим Володимир-Волинською єпархією УПЦ 17.09.2017, зареєстрованого розпорядженням голови облдержадміністрації від 15.01.2018 №16; протокол №1 від 17.01.2017 парафіяльних зборів релігійної організації "Свято-Різдво-Богородична громада Української православної церкви" села Мизове Старовижівського району Волинської області; копія свідоцтва №440 про реєстрацію статуту релігійної організації "Свято-Різдво-Богородична громада Української православної церкви" села Мизове Старовижівського району Волинської області.

У зв`язку з тим, що дані документи відповідають вимогам, передбаченим Законом України Про свободу совісті та релігійні організації , за наслідками розгляду заяви уповноваженого представника релігійної громади через зміну підлеглості та відповідно до статей 8, 14 Закону України Про свободу совісті та релігійні організації головою облдержадміністрації видано розпорядження №134 від 18.03.2019 Про реєстрацію статутів релігійних громад у новій редакції , пунктом 4 якого зареєстровано зміни до статуту релігійної організації "Свято-Різдво-Богородична громада Української православної церкви" села Мизове Старовижівського району Волинської області в новій редакції за новою назвою релігійна організація "Релігійна громада Різдва Пресвятої Богородиці Православної Церкви України села Мизове Старовижівського району Волинської області".

З наведених підстав просила в задоволенні позовних вимог відмовити.

В подальшому, ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 15.11.2019 зупинено провадження у справі до набрання чинності рішенням Великої Палати Верховного Суду України у справі №140/1362/19 за позовом ОСОБА_3 до Волинської обласної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача релігійна організація "Свято-Миколаївська релігійна громада Української Православної Церкви села Будятичі Іваничівського району" про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування розпорядження в частині.

Ухвалою суду від 15.05.2020 провадження у даній справі поновлено.

15.05.2020 на адресу суду від представника Волинської обласної державної адміністрації надійшло клопотання про закриття провадження в даній адміністративній справі.

Враховуючи вимоги статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом розглянуто дане клопотання за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення клопотання та закриття провадження у справі, з огляду на таке.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до частини першої статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

За змістом пункту 2 частини першої статті 4 КАС публічно-правовий спір - це спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Згідно з частиною першою статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

При цьому, КАС України регламентує порядок розгляду не усіх публічно-правових спорів, а лише тих, які виникають у результаті здійснення суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій і розгляд яких безпосередньо не віднесено до підсудності інших судів. При визначенні юрисдикції справи необхідно виходити з характеру спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач, суб`єктного складу сторін, предмету спірних правовідносин.

Так, спір, який виник у цій справі, стосується правовідносин з прийняття уповноваженим органом рішення з реєстрації статуту релігійної організації у новій редакції. За змістом позовної заяви позов у цій справі подано на захист релігійних прав позивача як учасника релігійної громади.

Відповідно до статті 7 Закону України від 23 квітня 1991 року № 987-ХІІ Про свободу совісті та релігійні організації (далі - Закон № 987-ХІІ) релігійні організації в України утворюються з метою задоволення релігійних потреб громадян сповідувати і поширювати віру і діють відповідно до своєї ієрархічної та інституційної структури, обирають, призначають і замінюють персонал згідно із своїми статутами. Релігійними організаціями в Україні є релігійні громади, управління і центри, монастирі, релігійні братства, місіонерські товариства (місії), духовні навчальні заклади, а також об`єднання, що складаються з вищезазначених релігійних організацій. Релігійні об`єднання представляються своїми центрами (управліннями).

Релігійна громада є місцевою релігійною організацією віруючих громадян одного й того самого культу, віросповідання, напряму, течії або толку, які добровільно об`єдналися з метою спільного задоволення релігійних потреб. Членство в релігійній громаді ґрунтується на принципах вільного волевиявлення, а також на вимогах статуту (положення) релігійної громади. Релігійна громада на власний розсуд приймає нових та виключає існуючих членів громади у порядку, встановленому її статутом (положенням). Держава визнає право релігійної громади на її підлеглість у канонічних та організаційних питаннях будь-яким діючим в Україні та за її межами релігійним центрам (управлінням) і вільну зміну цієї підлеглості шляхом внесення відповідних змін до статуту (положення) релігійної громади. Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту ухвалюється загальними зборами релігійної громади. Такі загальні збори релігійної громади можуть скликатися її членами. Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту ухвалюється не менш як двома третинами від кількості членів релігійної громади, необхідної для визнання повноважними загальних зборів релігійної громади відповідно до статуту (положення) релігійної громади. Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту засвідчується підписами членів відповідної релігійної громади, які підтримали таке рішення. Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту підлягає реєстрації в порядку, встановленому статтею 14 цього Закону. Зміна підлеглості релігійної громади не впливає на зміст права власності та інших речових прав такої релігійної громади, крім випадку, встановленого статтею 18 цього Закону. Частина громади, не згідна з рішенням про зміну підлеглості, має право утворити нову релігійну громаду і укласти договір про порядок користування культовою будівлею і майном з їхнім власником (користувачем). Повідомлення державних органів про утворення релігійної громади не є обов`язковим (стаття 8 Закону № 987-ХІІ).

За правилами, встановленими статтею 12 Закону № 987-ХІІ, відомості, зокрема, про вид релігійної організації, її віросповідну приналежність і місцезнаходження повинні міститися у статуті (положенні) релігійної організації, який (як і зміни до нього) підлягає реєстрації в порядку, встановленому статтею 14 вказаного Закону. Частина перша статті 14 Закону № 987-ХІІ передбачає, що для реєстрації статуту (положення) релігійної громади громадяни в кількості не менше десяти чоловік, які утворили її і досягли 18-річного віку, подають заяву та статут (положення) на реєстрацію до обласної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, а в Автономній Республіці Крим - до Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

Перевищення встановленого цим Законом терміну прийняття рішень про реєстрацію статутів (положень) релігійних організацій, як і рішення про відмову в реєстрації статуту (положення) релігійної організації може бути оскаржено до суду в порядку, передбаченому цивільним процесуальним законодавством України (частина двадцять перша статті 14, частина друга статті 15 Закону № 987-ХІІ).

Таким чином, оскільки спірні правовідносини, які виникли між позивачем та відповідачем, стосуються питань участі позивача у створенні та діяльності релігійної громади, такі правовідносини є тісно пов`язаними з правовідносинами щодо реєстрації статуту (положення) релігійної організації, відтак юрисдикцію спорів, що виникають з таких правовідносин, слід визначати відповідно до частини двадцять першої статті 14, частини другої статті 15 Закону № 987-ХІІ.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2019 по справі №910/8132/19 та в силу вимог частини п`ятої статті 242 КАС України враховується судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Згідно зі статтею 15 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Таким чином, виходячи із суті спору, враховуючи, що даний позов подано на захист приватних інтересів фізичної особи, а тому такий спір належить розглядати в порядку цивільного судочинства.

Пунктом 1 частини першої статті 238 КАС України передбачено, що суд закриває провадження у справі: якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Таким чином, суд дійшов висновку, що клопотання відповідача про закриття провадження в даній адміністративній справі належить задовольнити, а провадження у цій справі закрити на підставі пункту 1 частини першої статті 238 КАС України.

Згідно із частиною першою статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до частини другої статті 238 КАС України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.

Як передбачено частинами першою, другою статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

За приписами пункту 5 частини першої статті 7 Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 №3674-VI (з наступними змінами та доповненнями) сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Таким чином, оскільки провадження у цій справі закрито з інших підстав, ніж у зв`язку з відмовою позивача від позову, тому сплачену позивачем суму судового збору згідно з квитанціями від 24.10.2019 №0.0.1504278778.1 у розмірі 1540,00 грн та від 24.10.2019 №10 у розмірі 770,00 грн, який зарахований до спеціального фонду державного бюджету України, що стверджується відповідною випискою, слід повернути позивачу.

Керуючись статтями 132, 143, 238, 248 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання відповідача про закриття провадження в даній адміністративній справі задовольнити.

Провадження у справі за позовом настоятеля релігійної організації "Свято-Різдво-Богородична громада Української православної церкви" села Мизове Старовижівського району Волинської області ОСОБА_1 до Волинської обласної державної адміністрації, Управління культури з питань релігії та національностей Волинської обласної державної адміністрації про визнання протиправними та скасування пункту розпорядження, державної реєстрації та зобов`язання вчинити дії, закрити.

Повернути ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 2305,20 грн (дві тисячі триста п`ять гривень 20 копійок), сплачений згідно з квитанціями від 24.10.2019 №0.0.1504278778.1 та від 24.10.2019 №10.

Роз`яснити позивачу, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, не допускається.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Головуючий-суддя Т.М. Димарчук