Постанова

від 13.05.2020 по справі 910/13915/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" травня 2020 р. Справа№ 910/13915/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мальченко А.О.

суддів: Чорногуза М.Г.

Агрикової О.В.

при секретарі судового засідання Найченко А.М.,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства Агрохолдинг Авангард

на рішення Господарського суду міста Києва від 03.12.2019

у справі №910/13915/19 (суддя Карабань Я.А.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Характерники

до Приватного акціонерного товариства Агрохолдинг Авангард

про стягнення 619 216,10 грн

за відсутності представників учасників справи,

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю Характерники (далі - ТОВ Характерники , позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства Агрохолдинг Авангард в особі відокремленого підрозділу Філії Авангард Приватного акціонерного товариства Агрохолдинг Авангард (далі - ПрАТ Агрохолдинг Авангард в особі Філії Авангард , відповідач) про стягнення 575 172, 32 грн, з яких 526 600, 00 грн основного боргу, 43 288, 17 грн пені, 3 775, 95 грн 3% річних та 1 508,20 грн інфляційних втрат, посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором про надання охоронних послуг №01-01/2018/ФА від 01.01.2018 щодо своєчасної та повної оплати наданих позивачем послуг.

Під час розгляду справи судом першої інстанції було прийнято заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог, в якій останній, у зв`язку зі збільшенням періоду прострочення, просив стягнути з відповідача 619 216, 10 грн, з яких 526 600,00 грн основного боргу, 76 817,44 грн пені, 6 892, 26 грн 3% річних та 8 906, 40 грн інфляційних втрат.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.12.2019 у справі №910/13915/19 позов задоволено частково, стягнуто з ПрАТ Агрохолдинг Авангард в особі Філії Авангард на користь ТОВ Характерники 526 600,00 грн основного боргу, 76 054,48 грн пені, 6 649,00 грн 3% річних, 1 342,55 грн інфляційних втрат, 9 162,69 грн судового збору та 4 932,41 грн витрат на правову допомогу; в іншій частині позову відмовлено.

Ухвалюючи вказане рішення, суд виходив з того, що відповідач надані позивачем послуги оплатив частково, відтак, допустив порушення зобов`язання; вказані позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими, однак, у зв`язку з неправильно здійсненими розрахунками пені, інфляційних втрат та 3% річних, підлягають задоволенню частково.

Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням, ПрАТ Агрохолдинг Авангард звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та постановити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що рішення суду першої інстанції прийняте за неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм процесуального права, у зв`язку з чим висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи.

В обґрунтування скарги апелянт вказував на те, що позивачем не доведено наявність заборгованості відповідача за договором про надання охоронних послуг; надані позивачем акти є лише документальним підтвердженням факту надання послуг; суд не звернув увагу на передчасність звернення позивача з даним позовом до суду, оскільки ним не вживались заходи досудового врегулювання спору.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.02.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПрАТ Агрохолдинг Авангард на рішення Господарського суду міста Києва від 03.12.2019 у справі №910/13915/19, розгляд апеляційної скарги призначено на 25.03.2020, встановлено ТОВ Характерники строк для подання відзиву на апеляційну скаргу.

Позивач скористався правом, наданим статтею 263 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги у повному обсязі.

Заперечуючи проти задоволення апеляційної скарги, позивач вказував на безпідставність доводів апелянта про те, що позивачем документально не підтверджено факту наявності заборгованості з оплати наданих охоронних послуг, оскільки позивачем надані акти здачі-приймання наданих послуг охорони за період з березня по травень 2019 року, підписані відповідачем без будь-яких заперечень та зауважень; зазначені акти є первинними документами, які підтверджують здійснення господарських операцій між сторонами і є підставою для бухгалтерського обліку; відповідач свого обов`язку з оплати наданих послуг належним чином не виконав.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 зі змінами від 16.03.2020 №215 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 установлено з 12 березня 2020 до 3 квітня 2020 року на усій території України карантин.

Враховуючи рекомендаційний лист Ради суддів України від 16.03.2020 № 9рс-186/20 щодо встановлення на період з 16.03.2020 до 03.04.2020 особливого режиму роботи судів України, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2020 повідомлено учасників провадження, що розгляд апеляційної скарги ПрАТ Агрохолдинг Авангард на рішення Господарського суду міста Києва від 03.12.2019 у справі №910/13915/19 25.03.2020 не відбудеться, розгляд апеляційної скарги призначено на 22.04.2020.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 №239 внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211. Зокрема, карантин продовжено до 24.04.2020.

З урахуванням наведеного, у зв`язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), та з метою мінімізації ризиків розповсюдження гострої респіраторної хвороби COVID-19, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.03.2020 повідомлено учасників провадження, що розгляд апеляційної скарги ПрАТ Агрохолдинг Авангард на рішення Господарського суду міста Києва від 03.12.2019 у справі №910/13915/19 22.04.2020 не відбудеться, наступне судове засідання призначено на 13.05.2020, доведено до відома учасників апеляційного провадження, що їх участь у судовому засіданні не є обов`язковою та нез`явлення їх представників в судове засідання не є перешкодою розгляду апеляційної скарги по суті.

У судове засідання сторони явку своїх уповноважених представників не забезпечили, про день, місце та час розгляду справи були повідомлені належним чином.

Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає її розгляду.

Обговоривши питання щодо можливості розгляду апеляційної скарги за відсутності представників сторін, явка яких у судове засідання обов`язковою не визнавалась, враховуючи неподання сторонами клопотань про відкладення розгляду справи, а також те, що наявні в матеріалах справи докази є достатніми для вирішення спору у даній справі без заслуховування їх пояснень, колегія суддів, порадившись на місці, ухвалила здійснити розгляд скарги без їх участі.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, 01.01.2018 між ТОВ Характерники (у тексті договору - охоронне агентство або охорона) та Публічним акціонерним товариством Агрохолдинг Авангард , яке в подальшому змінило організаційно-правову форму та найменування на Приватне акціонерне товариство Агрохолдинг Авангард в особі відокремленого підрозділу Філії Авангард ПрАТ Агрохолдинг Авангард (у тексті договору - замовник) було укладено договір про надання охоронних послуг №01-01/2018/ФА (далі - договір), відповідно до п. 2.1 якого охоронне агентство зобов`язується забезпечити недоторканність об`єкту охорони, що передається замовником під охорону згідно акту прийняття об`єкту під охорону (додаток 4 до договору), а замовник зобов`язується щомісячно сплачувати охоронному агентству встановлену цим договором плату.

За умовами пунктів 2.2-2.4 договору об`єкт, який передається під охорону визначається в дислокації, що є додатком до договору та його невід`ємною частиною. Охорона об`єкта здійснюється згідно дислокації (додаток №1 до договору), інструкції по охороні об`єкта замовника (додаток №2) та положень даного договору. Додаток №1 та додаток №2 підписуються замовником та охоронним агентством разом з договором. Зміни та доповнення у додатки вносяться у письмовій формі за згодою сторін укладанням додаткових угод до договору.

Згідно з п. 3.1 договору охорона зобов`язана організувати та забезпечити цілодобову охорону об`єкту охорони згідно положень даного договору шляхом: контролю за цілісністю об`єкта та схоронністю майна замовника (в тому числі, ТМЦ), що на ньому зберігається; здійснення на об`єкті охорони затвердженого замовником перепускного режиму, при цьому не допускати проникнення сторонніх осіб на об`єкт охорони, несанкціонованого перебування його працівників та відвідувачів; контролю за ввезенням та вивезенням (внесенням та винесенням) товарно-матеріальних цінностей на територію об`єкта згідно з порядком, встановленим замовником тощо.

Разом із договором сторонами підписано дислокацію постів об`єкту охорони Філії Авангард ПАТ Агрохолдинг Авангард , що знаходиться за адресою: 77450, с. Загвіздя, вул. Підгірка, Тисменицький район, Івано-Франківська область (додаток 1 до договору), в якій погоджено перелік об`єктів та інших товарно-матеріальних цінностей, які входять до складу поста охорони і здаються під охорону, та час роботи охорони.

01.01.2018 сторонами підписано акт прийняття об`єкту під охорону, в якому наведено перелік приміщень, переданих під охорону.

28.12.2018 між ТОВ Характерники та ПАТ Агрохолдинг Авангард в особі Філії Авангард було укладено додаткову угоду №28-12-2018 до договору, в якій сторони дійшли згоди про зміну умов п.п. 7.2, 7.3, 10.1 договору та протоколу узгодження договірної ціни на надання послуг охорони об`єкта.

Пунктом 7.2 договору в редакції вказаної додаткової угоди передбачено, що вартість надання охоронних послуг обчислюється з розрахунку перебування на об`єкті охорони протягом місяця 10 умовних охоронників на добу (фактична кількість забезпечених цілодобових постів) згідно дислокації постів, а також наявної фактичної кількості охоронників в черговій зміні, виходячи із полуторного складу кількості охоронників, необхідного для забезпечення одного цілодобового посту або 100% відсотковим наповненням.

Згідно з п. 7.3 договору в редакції додаткової угоди від 28.12.2018 загальна сума щомісячної плати за даним договором вираховується шляхом перемноження: вартості людино/години на об`єкті охорони (35,00 грн/год), кількості годин у добі (24), середньої кількості діб на місяць (30,5), кількості цілодобових постів охорони згідно дислокації (10), та складає 256 200,00 грн без ПДВ.

Оплата щомісячної суми договору за надані послуги здійснюється протягом місяця, що слідує за звітним (п.7.4 договору).

Пунктом 7.5 договору визначено, що охоронне агентство зобов`язано надати замовникові акти про надання охоронних послуг до 2 числа місяця наступного за звітним. В акті про надання охоронних послуг охоронне агентство вказує ціну наданих послуг з урахуванням відшкодування понесених штрафних санкцій, зменшення вартості послуг, виходячи із фактичного забезпечення кількості постів охорони та коефіцієнту наповнення постів, іншої шкоди, спричиненої замовникові неналежним виконанням умов договору. Замовник зобов`язаний протягом 5 робочих днів розглянути поданий акт та підписати його або надати заперечення (претензію) щодо викладеного в акті про надання охоронних послуг. У разі непідписання замовником акту протягом встановленого строку та відсутності заперечень щодо викладеного в акті, такі послуги вважаються наданими належним чином.

Договір набирає чинності з 01.01.2018 і діє до 31.12.2019 (п.10.1 договору в редакції додаткової угоди від 28.12.2018).

На виконання умов договору в березні-травні 2019 року позивач надав, а відповідач прийняв послуги з охорони на загальну суму 768 600,00 грн, що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-00000016 від 31.03.2019, №ОУ-00000021 від 30.04.2019 та №ОУ-00000023 від 31.05.2019, які підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками підприємств.

Як зазначає позивач та не заперечує відповідач, за надані згідно зазначених актів послуги охорони відповідачем сплачено 242 000,00 грн, що підтверджується банківськими виписками з рахунку позивача від 02.05.2019, 07.06.2019 та 03.09.2019.

Посилаючись на те, що відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі здійснив оплату за надані послуги, позивач звернувся з даним позовом до суду про стягнення основного боргу та нарахованих на нього пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції про задоволення позовних вимог частково, а доводи апелянта вважає необґрунтованими та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, з огляду на наступне.

Статтею 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Місцевий господарський суд, даючи оцінку правовідносинам, що склались між сторонами в ході виконання даного договору правильно зазначив, що такий за своєю правовою природою є договором охорони, за умовами якого, відповідно до статті 978 ЦК України, охоронець, який є суб`єктом підприємницької діяльності, зобов`язується забезпечити недоторканність особи чи майна, які охороняються. Володілець такого майна або особа, яку охороняють, зобов`язані виконувати передбачені договором правила особистої та майнової безпеки і щомісячно сплачувати охоронцю встановлену плату.

Договір охорони є різновидом договору про надання послуг, за яким одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 901 ЦК України).

Частиною 2 ст. 901 ЦК України визначено, що положення глави 63 ЦК України можуть застосовуватись до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У відповідності до статей 626, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. Договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Таким чином, укладення ТОВ Характерники та ПрАТ Агрохолдинг Авангард в особі Філії Авангард договору про надання охоронних послуг №01-01/2018/ФА від 01.01.2018 було спрямоване на отримання останнім таких послуг та одночасного обов`язку із здійснення їх оплати.

За приписами статей 509, 526 ЦК України, статей 173, 193 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Колегія суддів зазначає, що факт здійснення господарської операції по наданню послуг підтверджується первинними бухгалтерськими документами, зокрема, актами наданих послуг, які повинні відповідати вимогам Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

За змістом п. 7.5 договору сторони передбачили, що охоронне агентство зобов`язано надати замовникові акти про надання охоронних послуг.

Як встановлено судом першої інстанції, протягом спірного періоду з березня по травень 2019 року позивач надав відповідачеві послуги охорони на загальну суму 768 600,00 грн, що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-00000016 від 31.03.2019, №ОУ-00000021 від 30.04.2019 та №ОУ-00000023 від 31.05.2019, підписаними уповноваженими представниками сторін без зауважень та заперечень, оформленими відповідно до вимог Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та Положення Про документальне забезпечення записів бухгалтерського обліку , затвердженого наказом Міністерства Фінансів України від 24 травня 1995 року № 88.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вказані акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) є належними та допустимими доказами на підтвердження факту надання позивачем послуг охорони відповідачеві на виконання умов договору про надання охоронних послуг №01-01/2018/ФА від 01.01.2018.

За приписами ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У п. 7.4 договору сторони погодили, що оплата щомісячної суми договору за надані послуги здійснюється протягом місяця, що слідує за звітним.

Проте, в порушення умов укладеного сторонами договору, відповідач надані протягом спірного періоду позивачем послуги оплатив частково, а саме, в загальній сумі 242 000, 00 грн, що підтверджується банківськими виписками з рахунку позивача.

Жодних інших доказів оплати відповідачем наданих позивачем за договором послуг охорони матеріали справи не містять та відповідачем ані місцевому господарському суду, ані суду апеляційної інстанції не надано.

Таким чином, з огляду на визначені сторонами умови договору та встановлені обставини справи, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність у відповідача перед позивачем грошового зобов`язання за надані послуги з охорони в розмірі 526 600,00 грн (768 000,00 грн - 242 000,00 грн), а доводи апеляційної скарги в цій частині є безпідставними та такими, що спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (пункт 1 статті 612 ЦК України).

З огляду на вищевикладене та враховуючи, що отримання послуг відповідачем не заперечується, а позивачем належними та допустимими доказами доведено настання строку здійснення їх оплати, водночас, доказів повної оплати наданих позивачем послуг відповідачем не надано, борг перед позивачем на час прийняття рішення у повному обсязі не погашений, а його розмір підтверджується наявними матеріалами справи та не спростований відповідачем, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду та вважає, що позовна вимога про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 526 600,00 грн є обґрунтованою, документально підтвердженою та такою, що підлягає задоволенню.

Крім суми основного боргу, посилаючись на несвоєчасне виконання відповідачем грошового зобов`язання, позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 76 817,44 грн, нарахованої за загальний період з 01.05.2019 по 19.11.2019.

Згідно з частиною 1 статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стаття 549 ЦК України визначає неустойку (штраф, пеню) як грошову суму або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення ним зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобов`язання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій - неустойка, штраф, пеня. При цьому, порядок нарахування та розмір санкцій, які можуть бути встановлені договором, встановлені частиною 4 ст. 231 ГК України: у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання, в певній визначеній грошовій сумі, у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів.

Згідно з ч. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

В силу ст. 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань , платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону визначено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

З системного аналізу вищенаведених положень чинного законодавства вбачається, що вказані штрафні санкції можуть бути стягнуті лише у тому випадку (якщо не встановлено законом), коли основне зобов`язання прямо забезпечено неустойкою (пеня, штраф) у чинному договорі, а також ним встановлено її розмір (встановлено за згодою сторін).

Пунктом 5.9 договору сторони передбачили, що у випадку несвоєчасної сплати замовником вартості послуг охоронного агента згідно договору, замовник зобов`язаний сплатити охоронному агентству пеню у розмірі подвійної ставки НБУ від простроченої суми оплати за кожен день прострочення.

Разом з тим, згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.

Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов`язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 12.06.2018 у справі № 910/4164/17, від 22.11.2018 у справі № 903/962/17, від 07.06.2019 у справі № 910/23911/16, від 13.09.2019 у справі №902/669/18.

Зважаючи на вищевикладені вимоги законодавства, умови договору та обставини справи, перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що пеню позивачем нараховано невірно, оскільки останнім не дотримано 6-ти місячного періоду нарахування пені, визначеного ч. 6 ст. 232 ГК України, за актом №ОУ-00000016 від 31.03.2019, а також двічі враховано дату 09.09.2019.

Таким чином, згідно розрахунку суду першої інстанції, перевіреного судом апеляційної інстанції, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня у сумі 76 054, 48 грн. В іншій частині цієї позовної вимоги, а саме, у стягненні 762,96 грн необхідно відмовити.

Також, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов`язання щодо своєчасної та повної оплати за надані послуги позивачем були заявлені вимоги про стягнення з відповідача 6 906,40 грн 3% річних, нарахованих за загальний період з 01.05.2019 по 19.11.2019, та 8 906,40 грн інфляційних збитків, нарахованих за загальний період з травня по жовтень 2019 року.

Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що за прострочення виконання грошового зобов`язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений відповідною Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Перевіривши здійснені позивачем розрахунки, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення вказаних вимог, а саме, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 6 849,00 грн 3% річних та 1 342, 55 грн інфляційних втрат. В іншій частині вказаних позовних вимог, а саме, у стягненні 43,26 грн 3% річних та 7 563,85 грн інфляційних втрат необхідно відмовити.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами частин 1, 3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Обов`язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції про задоволення позову частково та стягнення з ПрАТ Агрохолдинг Авангард в особі Філії Авангард на користь ТОВ Характерники 526 600,00 грн основного боргу, 76 054,48 грн пені, 6 649,00 грн 3% річних, 1 342,55 грн інфляційних втрат. У задоволенні позову про стягнення 762,96 грн пені, 43,26 грн 3% річних та 7 563,85 грн інфляційних втрат судом першої інстанції правомірно відмовлено.

При цьому, доводи апелянта про передчасність звернення позивача з даним позовом до суду з посиланням на те, що останнім не дотримано досудового порядку врегулювання спору, колегія суддів відхиляє, оскільки обрання певного засобу правового захисту, в тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов`язком особи, яка добровільно, виходячи із власних інтересів, його використовує.

Так, згідно з рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2002 №15-рп/2002 (справа №1-2/2002 про досудове врегулювання спорів) право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб`єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.

Враховуючи викладене, доводи апелянта щодо неповного дослідження судом обставин справи та порушення норм процесуального права не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції.

Частиною 1 ст. 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно зі статтею 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищезазначене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 03.12.2019 у справі №910/13915/19 прийнято відповідно до вимог чинного законодавства, з правильним застосуванням норм матеріального права, доводи апеляційної скарги законних та обґрунтованих висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для його скасування чи зміни не вбачається, відповідно, апеляційна скарга ПрАТ Агрохолдинг Авангард має бути залишена без задоволення.

Судовий збір за розгляд апеляційної скарги у зв`язку з відмовою в її задоволенні, на підставі статті 129 ГПК України, покладається на апелянта.

Керуючись ст. ст. 253-254, 269, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Агрохолдинг Авангард на рішення Господарського суду міста Києва від 03.12.2019 у справі №910/13915/19 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 03.12.2019 у справі №910/13915/19 залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/13915/19 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 20 днів, відповідно до ст. ст. 286-291 ГПК України.

Повний текст постанови складено 18.05.2020.

Головуючий суддя А.О. Мальченко

Судді М.Г. Чорногуз

О.В. Агрикова