Постанова

від 13.05.2020 по справі 917/1623/19

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" травня 2020 р. Справа № 917/1623/19

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Плахов О.В., суддя Геза Т.Д., суддя Мартюхіна Н.О.

при секретарі Голозубовій О.І.

за участю представників:

від позивача - не з`явився;

від відповідача - Ступнік С.В. - на підставі ордеру Серії Пт №140711 від 21.02.2020р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного підприємства "Яриця", м. Гребінка, Полтавська область, (вх.№671 П/2) на рішення господарського суду Полтавської області від 04.02.2020р. у справі №917/1623/19 (суддя Пушко І.І., ухвалене в м.Полтава о 10:59год., дата складення повного тексту судового рішення - не зазначено)

за позовом: Державного підприємства "Дослідне господарство "Городецьке" Інституту сільського господарства Полісся Національної академії аграрних наук України", с. Городець, Володимирецький район, Рівненська область,

до відповідача: Приватного підприємства "Яриця", м. Гребінка, Полтавська область,

про стягнення 240180,56грн.,

ВСТАНОВИЛА:

17.09.2019р. Державне підприємство "Дослідне господарство "Городецьке" Інституту сільського господарства Полісся Національної академії аграрних наук України" звернулось до господарського суду Полтавської області з позовною заявою до Приватного підприємства "Яриця" про стягнення 240180,56грн. за договором вирощування (контрактації) сільськогосподарської продукції № 5 від 21.02.2017року, з яких 87405,00грн. основного боргу, 30343,86грн. пені, 113404,31грн. 60% річних, 9027,39грн. інфляційні.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідач неналежно виконав прийняті на себе зобов`язання за договором вирощування (контрактації) сільськогосподарської продукції № 5 від 21.02.2017 року щодо оплати наданих позивачем послуг у 2018 році. Також за невиконання умов укладеного договору позивач нарахував та заявив до стягнення пеню, річні та інфляційні.

09.12.2019р. позивачем подано до місцевого господарського суду заяву про зміну підстав та розміру позовних вимог (вх. № 13570), за якою ціна позову, яку вказує позивач відповідно до статті 163 Господарського процесуального кодексу України становить 240180,56грн., з яких 87405,00грн. основного боргу, 30343,86грн. пені, 113404,31грн. 60% річних, 9027,39грн. інфляційних.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 04.02.2020р. у справі №917/1623/19 позов задоволено частково; стягнуто з Приватного підприємства "Яриця" на користь Державного підприємства "Дослідне господарство "Городецьке" Інституту сільського господарства Полісся Національної академії аграрних наук України"- 87405,00грн. основного боргу, 2068,98грн. пені, 113404,31грн. 60% річних, 6411,98грн. інфляційних; 12199,42грн. витрат на правничу допомогу адвоката, 3139,35грн. - витрат по сплаті судового збору; в іншій частині вимог в задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду з посиланням на положення статей 11, 16, 509, 526, 530, 546, 547, 610, 611, 626, 626, 627, 628, 629, 713 Цивільного кодексу України, статей 173, 216, 230, 231, 232 Господарського кодексу України мотивовано тим, що у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе договірних зобов`язань щодо оплати наданих позивачем послуг у 2018 році за договором вирощування (контрактації) сільськогосподарської продукції № 5 від 21.02.2017 року, позивачем було правомірно заявлено до стягнення суму основного боргу у розмірі 87405,00грн. та штрафні санкції. Разом з тим, місцевим господарський судом було перевірено наданий позивачем розрахунок та встановлено, що позовні вимоги в частині стягнення пені, та інфляційних підлягають частковому задоволенню.

Приватне підприємство "Яриця" з рішенням суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Полтавської області від 04.02.2020р. у справі №917/1623/19 змінити, зменшивши розмір стягуваних річних з 113404,31грн. до 5670,22грн. та відповідно розподілити судові витрати.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на те, що при ухваленні оскаржуваного рішення місцевим господарським судом було невірно застосовано положення статті 625 Цивільного кодексу України та помилково не застосовано положення Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" до первинних правовідносин.

Апелянт наголошує, що в ході судового розгляду справи в місцевому господарському суді заперечував проти стягнення річних в сумі, що перевищує подвійну облікову ставку НБУ з огляду на приписи Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", проте судом було не було надано належної правової оцінки вказаним доводам.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 06.03.2020р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Яриця" на рішення господарського суду Полтавської області від 04.02.2020р. у справі №917/1623/19; встановлено позивачу у справі строк до 19.03.2020р. для подання відзиву та письмових пояснень щодо апеляційної скарги з доказами його надсилання та призначено справу до розгляду на 23.03.2020р.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 23.03.2020р. відкладено розгляд апеляційної скарги Приватного підприємства "Яриця" на рішення господарського суду Полтавської області від 04.02.2020р. у справі №917/1623/19, ухвалено, що про дату і час судового засідання з розгляду апеляційної скарги Приватного підприємства "Яриця" учасники справи будуть повідомлені додатково ухвалою суду.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 02.04.2020р. розгляд апеляційної скарги призначено на 22.04.2020р.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 23.03.2020р. відкладено розгляд апеляційної скарги Приватного підприємства "Яриця" на рішення господарського суду Полтавської області від 04.02.2020р. у справі №917/1623/19, ухвалено, що про дату і час судового засідання з розгляду апеляційної скарги Приватного підприємства "Яриця" учасники справи будуть повідомлені додатково ухвалою суду.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 02.04.2020р. розгляд апеляційної скарги призначено на 22.04.2020р.; запропоновано учасникам справи визначитися із своєю явкою у судове засідання (можливістю його проведення за відсутністю представника) шляхом своєчасного письмового повідомлення суду; у зв`язку із запровадженням карантину, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України короновірусу COVID-19" явку сторін у судове засідання визнано необов`язковою; на період карантинних заходів рекомендовано учасникам справи всі необхідні документи (відзиви, заяви, пояснення, клопотання) надавати до суду в електронному вигляді на електронну адресу суду, через особистий кабінет в системі "Електронний суд", поштою або факсом (відповідно до листа Ради суддів України №9рс-186/20 від 16.03.2020р.).

22.04.2020р. позивачем подано до апеляційного господарського суду клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, зазначає, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" на усій території України введено карантин, що перешкоджає представнику позивача прибути в судове засідання, проте, представник позивача зацікавлений взяти участь в апеляційному розгляді справи (вх.№3693).

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 22.04.2020р. відкладено розгляд справи на 13.05.2020р.; запропоновано учасникам справи визначитися із своєю явкою у судове засідання (можливістю його проведення за відсутністю представника) шляхом своєчасного письмового повідомлення суду; у зв`язку із запровадженням карантину, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України короновірусу COVID-19" явку сторін у судове засідання визнано необов`язковою; на період карантинних заходів рекомендовано учасникам справи всі необхідні документи (відзиви, заяви, пояснення, клопотання) надавати до суду в електронному вигляді на електронну адресу суду, через особистий кабінет в системі "Електронний суд", поштою або факсом (відповідно до листа Ради суддів України №9рс-186/20 від 16.03.2020р.).

05.05.2020р. апелянтом подано до апеляційного господарського суду додаткові письмові пояснення (вх.№4235).

У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 13.05.2020р. представник апелянта підтримав вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити, рішення господарського суду Полтавської області від 04.02.2020р. у справі №917/1623/19 змінити, зменшивши розмір стягуваних річних з 113404,31грн. до 5670,22грн.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується повернутим повідомлення про вручення поштового відправлення з штрихкодовим ідентифікатором №6102231739385 (т.2 а.с.93)

Враховуючи, що наявних матеріалів справи достатньо для розгляду апеляційної скарги по суті, що явку представників сторін не була визнано обов`язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути скаргу в даному судовому засіданні.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вірно встановлено господарським судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 21.02.2017р. між Приватним підприємством "Яриця" (надалі - замовник) та Державним підприємством "Дослідне господарство "Городецьке" Інституту агроекології та природокористування Національної академії аграрних наук України", правонаступником якого є Дослідне господарство "Городецьке" Інституту сільського господарства Полісся Національної академії аграрних наук України" (надалі - виконавець) було укладено договір вирощування (контрактації) сільськогосподарської продукції №5 (надалі - договір т.1 а.с. 14-20).

Відповідно до пункту 1.1 договору, замовник та виконавець зобов`язались поєднати свої зусилля, ресурси та досвід з метою вирощування та реалізації, визначеної договором сільськогосподарської продукції в кількості, визначеній договором та додатками до нього, з метою організації процесу вирощування врожаю сільськогосподарської продукції виконавцем та її оплати замовником.

Предметом договору є роботи та послуги із вирощення/вироблення сільськогосподарської продукції, а також координація взаємодії сторін, спрямована на поєднання робіт, послуг, ресурсів та досвіду виконавця із коштами замовника з метою вирощування сільськогосподарської продукції (пункт 1.2 договору).

Відповідно до пункту 2.1.2 договору, замовник зобов`язався у разі необхідності проводити всі сільськогосподарські роботи, пов`язані із вирощуванням сільськогосподарської продукції, за умовами цього договору на підставі відповідних вказівок виконавця.

Згідно пунктів 2.2.1 та 2.2.5 договору, виконавець зобов`язався виконати в повному обсязі всі необхідні роботи для вирощування сільськогосподарської продукції; виділити для цілей цього договору, земельні ділянки, характеристики яких визначені в додатках до договору, для вирощування на ній сільськогосподарської продукції, при цьому такі земельні ділянки повинні бути придатними для їх цільового використання.

В розділі 5 договору сторони визначили, що замовник зобов`язаний сплатити на користь виконавця вартість виконаних ним зобов`язань шляхом перерахування на рахунок виконавця 20% коштів від вартості 1/3 частини врожаю (пункт 5.1 договору); не залежно від фактичних результатів вирощування замовник, крім компенсації прямих витрат виконавця, пов`язаних з процесом вирощування, зобов`язаний сплатити йому кошти у сумі не менше 1061232,00грн. (пункт 5.2 договору); розмір та графік оплати вартості виконаних робіт/наданих послуг, які визначені положеннями цього договору, встановлюється сторонами у додатках до цього договору (пункт 5.3 договору).

Відповідно до пункту 10.2 договору, строк цього договору починає свій перебіг у момент його укладення та закінчується 21.02.2022 року.

За пунктом 10.4 договору, якщо інше прямо не передбачено цим договором або чинним в Україні законодавством, зміни у цей договір можуть бути внесені тільки за домовленістю сторін, яка оформлюється додатковою угодою до цього договору.

На виконання умов договору сторонами було підписано специфікацію від 21.02.2017року (додаток № 1 до договору), в якій сторони погодили вид сільськогосподарської продукції, яка має бути вирощена за умовами договору під урожай 2017 року: яра пшениця, овес, соя, соняшник, кукурудза та перелік земельних ділянок, виділених виконавцем для вирощування сільськогосподарської продукції загальною площею 1531 гектар (т. 1 а.с. 21).

Як зазначав позивач, загальна сума винагороди за 2017р. та за 2018р., яку відповідно до договору від 21.02.2017р. мав сплатити замовник виконавцю складає: 1061232,00 грн. (за 2017р.) + 11232,00 грн. (за 2018р.) = 2122464,00грн.

За 2017р. та 2018р. винагорода, що передбачена п.5.2. договору від 21.02.2017р., фактично сплачувалась ПП "Яриця" на користь ДП "Дослідне господарство "Городецьке" наступним чином: 27.02.2017р. - 148000,00грн., 06.04.2017р. - 50000,00грн., 10.04.2017р. -50000,00грн., 25.05.2017р. - 10000,00грн., 26.05.2017р. - 10000,00грн., 29.05.2017р. -10000,00грн., 30.05.2017р. - 10000,00грн., 31.05.2017р. - 10000,00грн., 01.06.2017р. -10000,00грн., 02.06.2017р. - 10000,00грн., 06.06.2017р. - 10000,00грн., 07.06.2017р. -10000,00грн., 08.06.2017р. - 5776,00грн., 27.07.2017р. 50000,00грн., 03.07.2017р. - 10000,00грн, 04.07.2017р. - 10000,00грн., 05.07.2017р. - 10000,00грн., 06.07.2017р. - 10000,00грн., 07.07.2017р. - 10000,00 грн., 10.07.2017р. - 10000,00грн., 11.07.2017р. - 10000,00грн., 12.07.2017р. - 10000,00грн., 13.07.2017р. - 10000,00грн., 14.07.2017р. - 10000,00грн., 17.07.2017р. - 10000,00грн. 18.07.2017р. - 10000,00грн., 19.07.2017р. - 1000,00грн., 20.07.2017р. - 10000,00грн., 21.07.2017р. - 10000,00грн., 24.07.2017р. - 9224,00 грн., 29.08.2017р. - 10000,00 грн., 30.08.2017р. - 10000,00грн., 31.08.2017р. - 10000,00грн., 18.09.2017р. - 100000,00грн., 01.09.2017р. - 10000,00грн., 04.09.2017р. - 10000,00грн., 05.09.2017р. - 10000,00 грн., 06.09.2017р. - 10000,00грн., 07.09.2017р. - 10000,00грн., 08.09.2017р. - 9000,00грн., 12.10.2017р. - 10000,00грн., 13.10.2017р. - 10000,00грн., 17.10.2017р. - 10000,00грн., 18.10.2017р. - 10000,00грн., 19.10.2017р. - 10000,00грн., 20.10.2017р. - 10000,00грн., 23.10.2017р. - 10000,00 грн., 21.11.2017р. - 200000,00грн., 21.11.2017р. - 100000,00грн., 11.12.2017р. - 10000,00грн., 12.12.2017р. - 10000,00грн., 13.12.2017р. - 10000,00грн., 14.12.2017р. - 10000,00грн., 15.12.2017р. - 10000,00грн., 18.12.2017р. - 10000,00грн., 19.12.2017р. - 8000,00грн., 23.02.2018р. - 65000,00грн. , 22.03.2018р. - 10000,00грн., 23.03.2018р. - 10000,00грн., 26.03.2018р. - 10000,00грн., 2703.2018р. - 10000,00грн., 28.03.2018р. - 10000,00грн., 29.03.2018р. - 10000,00грн., 30.03.2018р. - 1000,00грн., 11.09.2018р. - 200000,00грн., 11.09.2018р. - 100000,00грн. Наведене підтверджується виписками з банківської установи та прибутковими касовими ордерами. Загалом ПП "Яриця" сплачено на користь ДП "Дослідне господарство "Городецьке" 1615000,00 грн.

19.01.2019р. позивачем було направлено на адресу відповідача вимогу, в якій повідомляв, що сума заборгованості ПП "Яриця" перед ДП "Дослідне господарство "Городоцьке" щодо виконання зобов`язання по оплаті винагороди за 2018р., передбаченої п.5.2. договору від 21.02.2017р., складає: 2122464,00 грн. (сума винагороди за 2017, 2018 р.р.) -1615000,00 грн. (фактично сплачено ПП "Яриця") 507464,00 грн., та просив сплатити наявну суму заборгованості в добровільному порядку (т.1 а.с.110-111).

Оскільки відповіді на вказану вимогу надано не було, як і не було сплачено заборгованість в добровільному порядку, 17.09.2019р. Державне підприємство "Дослідне господарство "Городецьке" Інституту сільського господарства Полісся Національної академії аграрних наук України" звернулось до господарського суду Полтавської області з позовною заявою до Приватного підприємства "Яриця" про стягнення 240180,56грн. за договором вирощування (контрактації) сільськогосподарської продукції № 5 від 21.02.2017року, з яких 87405,00грн. основного боргу, 30343,86грн. пені, 113404,31грн. 60% річних, 9027,39грн. інфляційних (т.1 а.с.3-142).

09.12.2019р. позивачем було подано до місцевого господарського суду заяву про зміну підстав та розміру позовних вимог (вх. № 13570), за якою ціна позову, яку вказує позивач відповідно до статті 163 Господарського процесуального кодексу України становить 240180,56грн., з яких 87405,00грн. основного боргу, 30343,86грн. пені, 113404,31грн. 60% річних, 9027,39грн. інфляційних (т.1 а.с.202-205).

В заяві про зміну підстав та розміру позовних вимог позивач також зазначав, що 20.06.2018р. між сторонами було укладено додаткову угоду № 1 до договору (т. 1 а.с. 176-177), відповідно до умов якої сторони погодили наступне:

- замовником та виконавцем специфікація на 2018 календарний рік не укладалась. Вартість наданих виконавцем послуг за договором з урахуванням фактичного використання замовником земельних ділянок у розмірі 925 га складає за 2018 рік 641173,00грн. (пункт 2);

- сторони дійшли згоди про розірвання договору з моменту укладення цієї додаткової угоди (пункт 3);

- замовник зобов`язався сплатити на користь виконавця заборгованість по сплаті вартості його послуг за 2018 рік у розмірі 641173,00грн. у строк до 25.06.2018року (пункт 4);

- в разі неналежного виконання обов`язку щодо сплати заборгованості, визначеної у пункті 4 цієї додаткової угоди, замовник зобов`язується сплатити на користь виконавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ та 60 (шістдесят) відсотків річних від простроченої суми за весь період прострочення (пункт 5);

- з моменту укладення сторонами цієї додаткової угоди припиняються будь-які зобов`язання сторін, що виникли відповідно до договору, за винятком зобов`язань, що передбачені п.п. 4-6 цієї додаткової угоди.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 04.02.2020р. у справі №917/1623/19 позов задоволено частково, з підстав викладених вище (т.2 а.с.32-41).

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню враховуючи наступне.

Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Враховуючи вимоги процесуального законодавства, суд апеляційної інстанції здійснює перегляд рішення господарського суду Полтавської області від 04.02.2020р. у справі №917/1623/19 виключно в межах доводів та вимог апеляційної скарги Приватного підприємства "Яриця", а саме: в частині стягнення з відповідача 60% річних в сумі 113404,31грн. за період 26.06.2018 - 02.12.2019 року.

Згідно статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до пункту 5 статті 16 Цивільного кодексу України одним із засобів захисту цивільних прав є примусове виконання обов`язку в натурі, яке в даному випадку полягає у виконанні відповідачем договірних зобов`язань з оплати наданих послуг.

У відповідності до статті 509 Цивільного кодексу України, статті 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до вимог статті 526 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 627 Цивільного кодексу України встановлює, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладені договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту. вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За приписами частини 1 статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Частиною 1 статті 713 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором контрактації сільськогосподарської продукції виробник сільськогосподарської продукції зобов`язується виробити визначену договором сільськогосподарську продукцію і передати її у власність заготівельникові (контрактанту) або визначеному ним одержувачеві, а заготівельник зобов`язується прийняти цю продукцію та оплатити її за встановленими цінами відповідно до умов договору.

До договору контрактації застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено договором або законом (частина 2 статті 713 Цивільного кодексу України).

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно вимог статті 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Предметом позову у даній справі є вимога позивача про стягнення, на підставі договору вирощування (контрактації) сільськогосподарської продукції № 5 від 21.02.2017року, основної заборгованості, штрафних санкцій у вигляді пені, передбаченої пунктом 5 додаткової угоди до договору, та наслідків порушення грошового зобов`язання, передбачених частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

З урахуванням приписів статті 549, частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України та статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" правовими наслідками порушення грошового зобов`язання, тобто зобов`язання сплатити гроші, є обов`язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Як було зазначено вище, пункт 5 додаткової угоди від 20.06.2018р. до договору сторони погодили, що у разі неналежного виконання обов`язку щодо сплати заборгованості, визначеної у пункті 4 цієї додаткової угоди, замовник зобов`язується сплатити на користь виконавця 60 (шістдесят) відсотків річних від простроченої суми за весь період прострочення.

Як вірно встановленого місцевим господарським судом, матеріалами справи підтверджено факт прострочення відповідачем строку виконання своїх грошових зобов`язань за договором вирощування (контрактації) сільськогосподарської продукції №5 від 21.02.2017р., у зв`язку з чим позивачем було нараховано відповідачу 60% річних в сумі 113404,31грн. за період 26.06.2018 - 02.12.2019 року.

Приймаючи до уваги вищевикладене, враховуючи доведеність факту порушення відповідачем умов договору, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача 60% річних в сумі 113404,31грн. за період 26.06.2018 - 02.12.2019 року, у зв`язку з чим рішення місцевого господарського суду в частині стягнення 60% річних є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню.

Колегія суддів також відхиляє доводи апелянта про безпідставність нарахування позивачем річних в сумі, що перевищує подвійну облікову ставку НБУ, з огляду на те, що за змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.11.2019р. у справі №905/1753/18.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

За таких обставин, враховуючи межі перегляду рішення місцевого господарського суду, визначені частиною 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення місцевий господарський суд забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх фактичних обставин справи, дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, через що підстави для його скасування відсутні.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження при перегляді оскаржуваного рішення в апеляційному порядку та відхиляються судовою колегією апеляційної інстанції за необґрунтованістю, у зв`язку з чим апеляційна скарга Приватного підприємства "Яриця" не підлягає до задоволення, рішення господарського суду Полтавської області від 04.02.2020р. у справі №917/1623/19 з урахуванням меж його перегляду, визначених частиною 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, слід залишити без змін.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд апеляційної інстанції керуючись положеннями статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладає витрати за подання апеляційної скарги на апелянта.

Керуючись ст.ст. 254, 269, 270, 273, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, ст. 282 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Яриця" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Полтавської області від 04.02.2020р. у справі №917/1623/19 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 18 травня 2020р.

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Головуючий суддя О.В. Плахов

Суддя Т.Д. Геза

Суддя Н.О. Мартюхіна