Постанова

від 13.05.2020 по справі 926/2105/19

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" травня 2020 р. Справа № 926/2105/19

Колегія суддів у складі: головуюча суддя Терещенко О.І., суддя Сіверін В.І. , суддя Слободін М.М.

при секретарі Пархоменко О.В.

за участю:

позивача - не з`явився;

відповідача - не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтелект груп", м. Чернівці (вх. № 905П/1-18)

на рішення господарського суду Полтавської області від 11.02.2020 року у справі №926/2105/19, ухвалене в приміщенні господарського суду Полтавської області (суддя Киричук О.А.), повний текст якого складено 21.02.2020 року

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтелект груп", м. Чернівці

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "СТМ", м. Кременчук, Полтавська область

про стягнення 160 760,65 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Полтавської області від 11.02.2020 року у справі №926/2105/19 у позові відмовлено повністю.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтелект груп" з рішенням суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 21.02.2020 року у справі №926/2105/19 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Апелянт в обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує таке.

09.11.2016 року між позивачем та відповідачем було укладено договір виконання робіт №77, за умовами якого виконавець зобов`язався за завданням замовника у строк до 50 днів з дня отримання передплати від замовника відповідно до п.4.4. договору, виконати роботи, передбачені п.2.1 договору, а замовник зобов`язався прийняти та оплатити ці роботи.

Згідно Акту надання послуг №3302 від 25.09.2017 року, виконавець уклав в грунт за допомогою кабелеукладчика 9009,01 м. кабелю, що сумарно по вартості становило 150000 грн., а відповідно до Акту надання послуг №2179 від 18.09.2018 року, виконавець уклав в грунт за допомогою кабелеукладчика 7390.991 м. кабелю, що сумарно по вартості становило 123060 грн.

Від замовника в рахунок оплати за договором надійшли наступні суми: 03.07.2017 року - 20000 грн., 05.07.2017 року - 30000 грн., 13.07.2018 року - 5000 грн., 05.10.2018 року - 5000 грн.

Виходячи з Акту звірки взаєморозрахунків між ТОВ "Інтелект груп" та ТОВ "Науково-виробнича фірма "СТМ", станом на період з 01.01.2017 року до 28.08.2019 року заборгованість відповідача за договором №77 по оплаті виконаних робіт (послуг) становить 113060 грн.

Господарським судом першої інстанції було встановлено, що за п. 4.3 договору №77, вказана в п.4.2 сума виплачується замовником в кілька етапів: протягом трьох робочів днів з моменту підписання договору; замовник у вказаний строк мав здійснити передоплату у розмірі 24%, а саме 200000,00 грн. шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця.

Відповідачем вказаний обов`язок належним чином не був виконаний, на що господарський суд першої інстанції не звернув уваги; на момент початку робіт від замовника була отримана передоплата у сумі 100000 грн., було здійснено кілька платежів на загальну суму 60000,00 грн., а саме 03.07.2017 року - 20000 грн., 05.07.2017 року - 30000 грн., 13.07.2018 року - 5000 грн., 05.10.2018 року - 5000 грн.

Факт порушення відповідачем умов договору про здійснення передоплати у розмірі 200000,00 грн., оскільки ним було фактично сплачено 160000,00 грн. є очевидним.

Разом з тим, до матеріалів апеляційної скарги апелянтом додано заяву про розгляд справи за відсутності представника (вх.№2861), яку долучено до матеріалів справи.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.03.2020 року, суддею - доповідачем у справі визначено суддю Терещенко О.І. та сформовано колегію суддів у складі: головуюча суддя Терещенко О.І., суддя Сіверін В.І., суддя Слободін М.М.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року за №211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" через спалах у світі коронавірусу з 12.03.2020 року до 03.04.2020 року в Україні введений карантин.

Згідно зі статтями 3 та 27 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю; обов`язком держави є захист життя людини.

Рада суддів України на офіційному сайті 11.03.2020 року звернулася до громадян, які є учасниками судових процесів, з проханням утриматися від участі у судових засіданнях, якщо слухання не передбачають обов`язкової присутності учасників сторін та листом №9рс-186/20 від 16.03.2020 року до Верховного Суду, Вищого антикорупційного суду, місцевих та апеляційних судів з рекомендацією встановити особливий режим роботи судів України, в тому числі роз`яснити громадянам можливість відкладення розгляду справ у зв`язку із карантинними заходами.

Для запобігання розповсюдженню особливо небезпечного вірусного захворювання серед працівників на період з 13.03.2020 року по 03.04.2020 року наказом голови Східного апеляційного господарського суду від 13.03.2020 року за № 04-а встановлено особливий режим роботи суду в умовах карантину.

Разом з тим, постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 року № 239 до постанови від 11.03.2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" через спалах у світі коронавірусу, якою з 12.03.2020 року до 03.04.2020 року в Україні введений карантин, внесено зміни, якими дію карантину продовжено до 24 квітня 2020 року.

Наказом голови Східного апеляційного господарського суду від 26.03.2020 року №05-а на період дії карантину суд продовжує працювати в умовах встановленого раніше особливого режиму.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 25.03.2020 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтелект груп" на рішення господарського суду Полтавської області від 11.02.2020 року у справі; відповідачу встановлено строк до 15.04.2020 року на протязі якого він має право подати відзив на апеляційну скаргу; призначено справу до розгляду на "29" квітня 2020 року о 09:30 год.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 06.04.2020 року повідомлено учасників справи, що розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтелект груп" на рішення господарського суду Полтавської області від 11.02.2020 року у справі №926/2105/19 о 09:30 годині 29.04.2020 року не відбудеться, у зв`язку з введенням карантину відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року за №211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" через спалах у світі коронавірусу з 12.03.2020 року до 03.04.2020 року; встановлено нову дату та час розгляду скарги та призначено справу до розгляду "13" травня 2020 року о 12:30 год. у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань № 115; явка сторін обов`язковою не визнавалась.

Згідно з актом Східного апеляційного господарського суду від 06.04.2020 року №12-33/86, складеним керівником апарату, начальником статистично-інформаційного відділу та заступником начальника статистично-інформаційного відділу суду, 06.04.2020 року з 09:00 год. була відсутня технічна можливість підписання процесуальних документів електронним цифровим підписом, їх надсилання до Єдиного державного реєстру судових рішень, отримання процесуальних документів за допомогою підсистеми "Електроний суд", здійснення перевірки посилених сертифікатів учасників процесу в підсистемі "Електроний суд" - через відсутність інтернет з`єднання з серверами Державного підприємства "Інформаційні судові системи" (а.с.132).

Тому, колегією суддів було враховано, що розгляд апеляційної скарги здійснюється у судових засіданнях (не в письмовому провадженні), а за відсутністю клопотань учасників справи, щодо проведення судового засідання без їх участі, можливість забезпечення реалізації їх процесуальних прав, пов`язаних із участю у судовому засіданні, є обмеженою в контексті запроваджених заходів запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 (обмеження щодо пересування громадського транспорту та міжміського сполучення тощо) та може бути здійснений за межами встановленого ст.273 ГПК України строку розгляду апеляційної скарги, що не є порушенням встановлених п.1 ст.6 ратифікованої Україною Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини 1950р. гарантій, в контексті усталеної практики Європейського суду з прав людини.

Крім того, відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)" від 30.03.2020 року № 540-IX, який набрав чинності з 02.04.2020 року, розділ Х ГПК України "Прикінцеві положення" доповнено пунктом 4 такого змісту:

"4. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину; строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".

05.05.2020 року на адресу суду, електроною поштою від відповідача надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи (вх.№1297, вх.№4162), в якому останній просить направити сканкопію апеляційної скарги на електрону адресу представника відповідача, яке долучено до матеріалів справи.

07.05.2020 року надіслано представнику відповідача - адвокату Костюк Т.В. на електрону адресу сканкопії матеріалів справи №926/2105/19 на 175 арк., тільки в електроному вигляді (супровідний лист від 07.05.2020 року №008217).

13.05.2020 року на адресу суду, електроною поштою від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№1399, вх.№4508), в якому останній просить оскаржуване рішення господарського суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення; розгляд справи просить здійснювати без участі представника, що долучено до матеріалів справи, в обгрунтування якого вказує на таке.

Доказів виконання позивачем свого зобов`язання за договором у повному обсязі, а саме: кількості метрів укладеного кабелю 50 000 м., які визначені у п.4.1. договору; передачі відповідачу результатів виконання робіт у визначеному порядку за Актом прийому-передачі виконаних робіт, який підписується повноважними представниками сторін протягом 3 (трьох) робочих днів після фактичного завершення робіт, до суду не надано; доказів погодження сторонами змін обсягу виконаних робіт чи змін щодо порядку розрахунку (зокрема, не після виконання всього обсягу робіт, а після відповідного етапу робіт), матеріали справи не містять; ті роботи, які виконувались позивачем за своєю суттю є субпідрядними; внаслідок порушення позивачем своїх зобов`язань (припинення виконання робіт без узгодження з відповідачем та невиконання погодженого обсягу робіт), відповідач поніс збитки, так як внаслідок незавершення всього обсягу робіт, основний замовник не розрахувався з відповідачем, оскільки умови договору щодо розрахунку були аналогічними, тобто, після виконання всього обсягу робіт.

У судове засідання 13.05.2020 року представник позивача не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце його проведення.

На підтвердження направлення копії ухвали суду від 06.04.2020 року позивачу у справі додано рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення "Укрпошта" від 21.04.2020 року №6102231864155, згідно з яким останній отримав копію ухвали суду від 06.04.2020 року- 15.04.2020 року.

У судове засідання 13.05.2020 року представник відповідача не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце його проведення, про що свідчить штамп на зворотньому боці ухвали суду від 06.04.2020 року про відправлення її копії сторонам і є доказом належного повідомлення учасників спору про дату, час та місце судового засідання відповідно до пунктів 3.5.2., 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України.

Також, відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України Про доступ до судових рішень усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. 1 та 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції, Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" ).

Ухвалу суду від 06.04.2020 року було у встановленому порядку внесено до Єдиного державного реєстру судових рішень та інформація у справі, що розглядається була розміщена за веб-адресою https://court.gov.ua/fair/ та www.hra.arbitr.gov.ua/sud5039 .

До суду апеляційної інстанції повернулась копія ухвали суду від 06.04.2020 року, яка була надіслана відповідачу за належною адресою, з довідкою працівників УДППЗ "Укрпошта"- за закінченням терміну зберігання (а.с.133-137).

Згідно з ч. 3 ст. 120 ГПК України , виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України , учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Пунктом 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України встановлено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

За змістом п. 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року №270 , у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п`ять календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причин невручення. Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Колегія суддів враховує правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 16.05.2018 року у справі № 910/15442/17.

Згідно з актом Східного апеляційного господарського суду, 24.04.2020 року протягом робочого часу, з метою повідомлення відповідача про встановлення нової дати та часу розгляду справи №926/2105/19, уповноважені працівники суду телефонували за номером, який вказаний в якості засобу зв`язку відповідача - за вказаним номером не відповідали (а.с.140).

Також, відповідач, у відзиві на апеляційну скаргу (від 13.05.2020 року вх.№1399, вх.№4508) просив розгляд справи здійснювати без участі представника.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Постановами Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 року № 239, від 22.04.2020 року № 291 та від 11.05.2020 року №349 до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року за №211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" через спалах у світі коронавірусу внесено зміни, якими дію карантину продовжено до 22.05.2020 року.

Наказом голови Східного апеляційного господарського суду від 08.05.2020 року №08-а, на період дії карантину суд продовжує працювати в умовах встановленого раніше особливого режиму.

Зважаючи на те, що в ході апеляційного розгляду справи судом апеляційної інстанції було створено сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, та з урахуванням доповнень розділу Х ГПК України "Прикінцеві положення" пунктом 4 щодо продовження на час карантину (з 12.03.2020 року, який триває), строків судового розгляду справи відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)" від 30.03.2020 року № 540-IX, який набрав чинності з 02.04.2020 року, було надано достатньо часу та створено відповідні можливості для реалізації кожним учасником своїх процесуальних прав, передбачених ст. 42 ГПК України, колегія суддів вважає за можливе закінчити розгляд апеляційної скарги в даному судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши повноту встановлення господарським судом першої інстанції неоспорених обставин справи, колегія суддів встановила наступне.

09.11.2016 року між позивачем - ТОВ "Інтелект груп" (виконавець) та відповідачем -ТОВ "Науково-виробнича фірма "СТМ" (замовник) укладено договір виконання робіт №77, згідно з умовами якого виконавець зобов`язується за завданням замовника на умовах договору виконати роботи, передбачені п. 2.1. договору, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити ці роботи (п.1.1. договору).

Згідно з п.3.1 договору, виконавець зобов`язується виконувати роботи у строк до 50 днів з дати отримання передплати від замовника відповідно до п.4.4 договору.

У відповідності до п.4.1., п.4.2. договору, вартість виконання робіт з ПДВ визначається за формулою: кількість метрів укладеного кабелю 50 000 м. помножено на 16.65 грн., загальна вартість робіт за договором становить 832 500,00 грн.

У п.4.3 договору сторонами погоджено, що вказана в п. 4.2. сума виплачується замовником в кілька етапів: протягом трьох робочих днів з моменту підписання договору - передплата у розмірі 24% вартості, а саме - 200000,00 грн. шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця. Датою здійснення передплати є дата надходження відповідних коштів на розрахунковий рахунок виконавця. Наступний платіж становлять 76% від вартості договору та сплачуються не пізніше ніж через 60 діб після закінчення виконання робіт.

За п.4.4 договору, здача робіт виконавцем та приймання їх результатів замовником оформлюється Актом прийому-передачі виконаних робіт, який підписується повноважними представниками сторін протягом 3 (трьох) робочих днів після фактичного завершення робіт.

Позивач вказує, що на момент початку робіт від відповідача була отримана передоплата у сумі 100000 грн.

Позивач, як виконавець за договором на виконання його умов виконував укладення кабелю в грунт за допомогою кабелеукладчика на глибину від 90 до 120 см. на об`єкті, який визначений проектною документацією; протягом дії договору позивачем були виконані відповідні етапи робіт: згідно Акту надання послуг №3302 від 25.09.2017 року, підписаного сторонами договору, виконавець уклав в грунт за допомогою кабелеукладчика 9009.01 м. кабелю, що сумарно по вартості становило 150000 грн.; відповідно до Акту надання послуг №2179 від 18.09.2018 року, підписаного сторонами договору, виконавець уклав в грунт за допомогою кабелеукладчика 7390.991 м. кабелю, що сумарно по вартості становило 1 23060 грн.

Від відповідача в рахунок оплати за договором надійшли наступні суми: 03.07.2017 року - 20000 грн.; 05.07.2017 року - 30000 грн.; 13.07.2018 року - 5000 грн.; 05.10.2018 року - 5000 грн.

Позивач посилається на те, що виходячи з даних Акту звірки взаєморозрахунків між ТОВ "Інтелект груп" та ТОВ "Науково-виробнича фірма "СТМ" станом за період з 01.01.2017 року до 28.08.2019 року заборгованість відповідача за договором №77 по оплаті виконаних робіт (послуг) становить 113060 грн.

Вказане вище й стало підставою для звернення позивача з позовом до господарського суду першої інстанції, в якому останній просив стягнути з відповідача загальну заборгованість за договором в розмірі 160760.65 грн., яка складається з суми несплаченої винагороди за виконані роботи за договором у розмірі 113060 грн., суми пені за несвоєчасну сплату винагороди за виконані роботи у розмірі 36588.07 грн., 3% річних від простроченої суми у розмірі 3094.00 грн., а також інфляційні втрати у зв`язку із несплатою винагороди за виконані роботи у розмірі 8018.58 грн.

11.02.2020 року господарським судом Полтавської області ухвалено оскаржуване рішення, з підстав викладених вище.

Переглянувши справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення господарського суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на таке.

Після ратифікації Верховною радою України Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, остання, відповідно до статті 9 Конституції України набула статусу частини національного законодавства.

З прийняттям у 2006 році Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", Конвенція та практика Суду застосовується судами України як джерело права.

Відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод справи про цивільні права та обов`язки осіб, а також справи про кримінальне обвинувачення мають бути розглянуті у суді впродовж розумного строку. Ця вимога спрямована на швидкий захист судом порушених прав особи, оскільки будь-яке зволікання може негативно відобразитися на правах, які підлягають захисту. А відсутність своєчасного судового захисту може призводити до ситуацій, коли наступні дії суду вже не матимуть значення для особи та її прав.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах "Ryabykh v.Russia" від 24.07.2003 року, "Svitlana Naumenko v. Ukraine" від 09.11.2014 року зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Згідно ст. 11, 629 ЦК України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов`язковим для виконання сторонами.

Зобов`язання в силу вимог ст. 525, 526 ЦК України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Так, укладений між сторонами договір про виконання робіт є договором підряду.

За змістом ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

У відповідності до ч. 1 ст. 839 ЦК України, підрядник зобов`язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором.

За змістом ст. 843 ЦК України, у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Відповідно до ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Частиною 1 ст. 846 ЦК України визначено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

За приписами ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За матеріалами справи, на момент початку робіт від замовника була отримана передоплата у сумі 100000 грн.

Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту (ст. 846 ЦК України).

У відповідності до ч. 4 ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

З правового аналізу п. 4.3 та 4.4. договору слідує, що загальна вартість робіт за договором, що становить 832 500,00 грн., виплачується замовником в кілька етапів: протягом трьох робочих днів з моменту підписання договору - передплата у розмірі 24% вартості, а саме - 200000,00 грн. шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця. Датою здійснення передплати є дата надходження відповідних коштів на розрахунковий рахунок виконавця; наступний платіж становлять 76% від вартості договору та сплачуються не пізніше ніж через 60 діб після закінчення виконання робіт. Здача робіт виконавцем та приймання їх результатів замовником оформлюється Актом прийому-передачі виконаних робіт, який підписується повноважними представниками сторін протягом 3 (трьох) робочих днів після фактичного завершення робіт.

Так, позивач як виконавець за договором виконав відповідні етапи робіт, а саме: згідно Акту надання послуг №3302 від 25.09.2017 року, підписаного сторонами договору, виконавець уклав в грунт за допомогою кабелеукладчика 9009.01 м. кабелю, що сумарно по вартості становило 150000 грн.; згідно Акту надання послуг №2179 від 18.09.2018 року, підписаного сторонами договору, виконавець уклав в грунт за допомогою кабелеукладчика 7390.991 м. кабелю, що сумарно по вартості становило 1 23060 грн.

Місцевий господарський суд вірно вказав на те, що доказів виконання позивачем свого зобов`язання за договором у повному обсязі, а саме: кількості метрів укладеного кабелю 50 000 м., які визначені у п.4.1. договор та передачі відповідачу результатів виконання робіт у визначеному порядку за Актом прийому-передачі виконаних робіт, який підписується повноважними представниками сторін протягом 3 (трьох) робочих днів після фактичного завершення робіт, матеріали справи не містять.

Так само не містять матеріали справи й доказів погодження сторонами змін обсягу виконаних робіт чи змін щодо порядку розрахунку (зокрема, не після виконання всього обсягу робіт, а після відповідного етапу робіт).

Отже, враховуючи те, що фактично підрядник виконав роботи у обсязі 16 4000,00 м. та з огляду на визначений в договорі сторонами порядок (наступний платіж, що становлять 76% від вартості договору, сплачується не пізніше ніж через 60 діб після закінчення виконання робіт; здача робіт виконавцем та приймання їх результатів замовником оформлюється Актом прийому-передачі виконаних робіт, який підписується повноважними представниками сторін протягом 3 (трьох) робочих днів після фактичного завершення робіт), господарський суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що роботи по договору не закінчені, а у відповідача обов`язок сплати робіт не виник та правомірно відмовив в задоволенні позову.

Аргументи апелянта про те, що від замовника (відповідача) в рахунок оплати за договором надходили суми, а розмір заборгованості підтверджується Актом звірки взаєморозрахунків, не приймаються, оскільки умовами підписаного між сторонами договору визначений порядок оплати.

Також, господарський суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення суми пені за несвоєчасну сплату винагороди за виконані роботи у розмірі 36588.07 грн., 3% річних від простроченої суми у розмірі 3094.00 грн., а також інфляційних втрат у розмірі 8018.58 грн., оскільки вказані вимоги є похідними.

Отже, висновок місцевого господарського суду про відмову у задоволенні позовних вимог відповідає принципам справедливого судового розгляду у контексті частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 року).

Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Апелянту було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків господарського суду першої інстанції.

Відповідно до статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Стаття 74 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання, в першу чергу, національного законодавства та оцінки національними судами (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010 року)

Апелянту була надана можливість спростувати достовірність доказів і заперечити проти їх використання.

Питання справедливості розгляду не обов`язково постає у разі відсутності будь-яких інших матеріалів на підтвердження отриманих доказів, слід мати на увазі, що у разі, якщо доказ має дуже вагомий характер і якщо відсутній ризик його недостовірності, необхідність у підтверджувальних доказах відповідно зменшується (рішення Європейського суду з прав людини у справі Яременко проти України, no. 32092/02 від 12.06.2008 року)

Отже, на думку колегії суддів, під час розгляду справи її фактичні обставини були встановлені судом першої інстанції на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження поданих доказів; висновки суду відповідають цим обставинам, юридична оцінка надана їм з вірним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 269, 270, ч.1 ст. 275, 282 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтелект груп" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Полтавської області від 11.02.2020 року у справі №926/2105/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків визначених ч. 3 ст.287 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 18.05.2020 року.

Головуюча суддя О.І. Терещенко

Суддя В.І. Сіверін

Суддя М.М. Слободін