Ухвала

від 18.05.2020 по справі 913/207/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

18 травня 2020 року Справа № 913/207/20

м. Харків Провадження №17пн/913/207/20

Господарський суд Луганської області у складі судді Фонової О.С., розглянувши матеріали позовної заяви Першого заступника керівника Луганської місцевої прокуратури № 2, смт. Станиця Луганська Луганської області, в інтересах держави в особі органу уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах:

Луганської обласної державної адміністрації (Луганської обласної військово - державної адміністрації), м. Сєвєродонецьк Луганської області,

Станично - Луганської районної державної адміністрації, смт. Станиця Луганська Луганської області,

до фізичної особи ОСОБА_1 , село Болотене, Станично-Луганський район, Луганська область,

про повернення земельної ділянки.

Розглянувши позовну заяву та додані до неї документи, суд встановив таке.

Перший заступник керівника Луганської місцевої прокуратури № 2 звернувся до Господарського суду Луганської області в інтересах держави в особі органу уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Луганської обласної державної адміністрації (Луганська обласна військово - державна адміністрація) та Станично - Луганської районної державної адміністрації з позовною заявою від 01.04.2020 №73-11-20 до фізичної особи ОСОБА_1 з вимогою:

- зобов`язати ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) повернути Луганській обласній державній адміністрації - Луганській обласній військово - державній адміністрації (проспект Центральний, 59, м. Сєвєродонецьк Луганської області, 93404, ідентифікаційний код 00022450) земельну ділянку водного фонду, що передана згідно з договором оренди земельної ділянки від 19.05.2004, який зареєстровано у луганській регіональній філії державного земельного кадастру в Книзі записів державної реєстрації договорів оренди запис №9 від 20.05.2004 та доповнень до нього від 02.09.2009, із складу земель запасу Валуйської сільської ради Станично - Луганського району Луганської області площею 5,2522 га.

З метою визначення підсудності, відповідно до ч. 6 ст. 176 ГПК України, суд надіслав запит від 07.04.2020 № 913/207/20 до ЦНАП у Станично-Луганському районі Луганської області, в якому просив надати інформацію щодо реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування фізичної особи: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

05.05.2020 до відділу документального забезпечення суду від Виконавчого комітету Валуйської сільської ради Станично - Луганського району Луганської області надійшов лист від 16.04.2020 № 172 на запит суду № 913/207/20 від 07.04.2020, в якому надана інформація про зареєстроване місце проживання стосовно гр. ОСОБА_1 .

Зі змісту листа вбачається, що гр. ОСОБА_1 зареєстрований за місцем проживання: АДРЕСА_2

Відповідно до приписів Господарського процесуального кодексу України, позовна заява повинна відповідати формі та змісту, встановленим розділом VІІІ цього Кодексу.

Ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується (п.1 ч.1 ст.163 ГПК України).

У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 163 ГПК України, ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

У п. 1 ч. 1 ст. 181 ЦК України визначено, що до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

До позовної заяви позивач зобов`язаний додати всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (ч. 2 ст. 164 ГПК України).

В порушення вимог вищевказаної норми, прокурором не зазначена вартість майна (земельної ділянки площею 5,2522 га, яка розташована в межах Валуйської сільської ради Станично - Луганського району Луганської області), яке слід повернути відповідачу та не надано належних доказів в обґрунтування цієї вартості.

Відповідно до пп.2.2.1 п.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 №7 Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки такий обов`язок покладається на позивача. На виняток з цього правила лише у випадках неправильного зазначення ціни позову вона визначається суддею; з цією метою суд вправі витребувати додаткові документи і матеріали як в учасників даного судового процесу, так і в інших підприємств та організацій, а в разі необхідності призначити відповідну судову експертизу (проведення експертної оцінки майна), у випадку ж відмови позивача від здійснення оплати такої експертизи - залишити позов без розгляду.

Таким чином, для правильного вирішення питання щодо ціни позову (дійсної вартості майна) необхідно зобов`язати прокурора подати суду належні докази дійсної вартості земельної ділянки площею 5,2522 га, яка розташована в межах Валуйської сільської ради Станично - Луганського району Луганської області станом на день звернення з даним позовом, а саме, висновок (або інший документ) про експертну оцінку вартості вказаної земельної ділянки.

В п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України зазначено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Частиною першою статті 4 Закону України Про судовий збір встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Суд звертає увагу, що розмір ставок судового збору за подання позовних вимог майнового характеру визначається за приписом підпункту 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України Про судовий збір , який становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

До позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Подання до господарського суду таких заяв оплачується судовим збором згідно з підпунктом 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір , який становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Тобто, майновий позов (позовна заява майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну, а категорію майнових спорів складають, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми його використання. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 12.09.2018 у справі № 922/3655/16.

Законом України Про Державний бюджет України на 2020 рік з 01.01.2020 встановлено прожитковий мінімум для працездатних у сумі 2102,00 грн.

Так, у позовній заяві позивачем заявлено вимогу про повернення земельної ділянки, що є вимогою майнового характеру, оскільки така вимога підлягає вартісній оцінці.

Отже, наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (наведену правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 907/9/17).

На підтвердження виконання процесуального обов`язку сплати судового збору прокурором до позовної заяви від 01.04.2020 №73-11-20 додано оригінал платіжного доручення №364 від 25.03.2020 на суму 2102,00 грн.

Тобто, позивачем сплачено судовий збір за подання позовної вимоги немайнового характеру в сумі 2102,00 грн (1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб), тоді як слід було надати належні докази сплати судового збору за позовну вимогу майнового характеру, а саме, повернення земельної ділянки.

Зважаючи на вищезазначене, прокурором, в порушення вимог п.2 ч. 1 ст. 164 ГПК України, не надано належних доказів сплати судового збору за подання позовної заяви від 01.04.2020 №73-11-20.

Відповідно до ч.1 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з ч.2 ст.174 ГПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Однак, встановити точну суму судового збору за майновою вимогою - повернення земельної ділянки, не є можливим з підстав відсутності ціни позову, а саме дійсної вартості земельної ділянки.

З врахуванням викладеного, невиконання позивачем вимог п. 2 ч. 1 ст. 163, п.2 ч.1 ст. 164 ГПК України, є підставою для залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.

При цьому суд бере до уваги, що 02.04.2020 набрав чинності Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) , яким, зокрема, внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України та доповнено розділ Прикінцеві положення пунктом 4 такого змісту: п. 4 Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)

.

Зазначений карантин відповідно до п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 від 11.03.2020 №211 (зі наступними змінами) установлено на усій території України з 12.03.2020 до 22.05.2020.

За таких обставин, а також ураховуючи те, що відповідно до ч.1 ст.232 ГПК України ухвала суду є судовим рішенням, господарський суд вважає за необхідне надати прокурору строк для усунення недоліків позовної заяви 10 днів з дня вручення цієї ухвали, але не менше строку карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України.

Суд звертає увагу першого заступника керівника Луганської місцевої прокуратури , що він не позбавлений права подати вказану заяву про усунення недоліків раніше.

Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 163, п.2 ч.1. ст. 164, ст. ст. 174, 232-234, п.4 розділу X Прикінцеві положення Господарського процесуального кодексу України, п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 , суд

у х в а л и в:

1. Позовну заяву першого заступника керівника Луганської місцевої прокуратури №2 в інтересах держави в особі органу уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Луганської обласної державної адміністрації (Луганська обласна військово - державна адміністрація) та Станично - Луганської районної державної адміністрації від 01.04.2020 №73-11-20 до фізичної особи ОСОБА_1 про повернення земельної ділянки залишити без руху.

2. Прокурору усунути встановлені при поданні позовної заяви недоліки у строк 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, але не менше строку карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, а саме:

- зазначити ціну позову, оскільки поданий позов підлягає грошовій оцінці;

- надати докази дійсної вартості земельної ділянки площею 5,2522 га, яка розташована в межах Валуйської сільської ради Станично - Луганського району Луганської області станом на день звернення з даним позовом, а саме, висновок (або інший документ) про експертну оцінку вартості вказаної земельної ділянки;

- докази сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі за позовну вимогу майнового характеру (повернення земельної ділянки) (оригінал платіжного документа) - до матеріалів справи.

У зазначений в ухвалі строк подати заяву про усунення недоліків з доказами їх усунення (ст.176 ГПК України).

3. Роз`яснити прокурору, що при невиконанні вимог цієї ухвали, позовна заява вважається неподаною та повертається заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання 18.05.2020 та не підлягає оскарженню.

Суддя О.С. Фонова