Ухвала

від 02.06.2020 по справі 913/207/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

02 червня 2020 року Справа № 913/207/20

м. Харків Провадження №17пн/913/207/20

Господарський суд Луганської області у складі судді Фонової О.С., розглянувши матеріали позовної заяви Першого заступника керівника Луганської місцевої прокуратури № 2, смт. Станиця Луганська Луганської області, в інтересах держави в особі органу уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах:

перший позивач - Луганської обласної державної адміністрації (Луганської обласної військово - державної адміністрації), м. Сєвєродонецьк Луганської області,

другий позивач - Станично - Луганської районної державної адміністрації, смт. Станиця Луганська Луганської області,

до фізичної особи ОСОБА_1 , село Болотене, Станично-Луганський район, Луганська область,

про повернення земельної ділянки,

в с т а н о в и в:

перший заступник керівника Луганської місцевої прокуратури № 2 звернувся до Господарського суду Луганської області в інтересах держави в особі органу уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Луганської обласної державної адміністрації (Луганська обласна військово - державна адміністрація) та Станично - Луганської районної державної адміністрації з позовною заявою від 01.04.2020 №73-11-20 до фізичної особи ОСОБА_1 з вимогою:

- зобов`язати ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) повернути Луганській обласній державній адміністрації - Луганській обласній військово - державній адміністрації (проспект Центральний, 59, м. Сєвєродонецьк Луганської області, 93404, ідентифікаційний код 00022450) земельну ділянку водного фонду, що передана згідно з договором оренди земельної ділянки від 19.05.2004, який зареєстровано у Луганській регіональній філії державного земельного кадастру в Книзі записів державної реєстрації договорів оренди запис №9 від 20.05.2004 та доповнень до нього від 02.09.2009, із складу земель запасу Валуйської сільської ради Станично - Луганського району Луганської області площею 5,2522 га.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що розпорядженням голови Станично-Луганської районної державної адміністрації від 05.05.2004 № 338 Про затвердження проекту землеустрою та надання земельної ділянки в оренду приватному підприємцю Козлову Віталію Петровичу передано в оренду земельну ділянку під водою (озеро Лопушне) для риборозведення із складу земель запасу Валуйської сільської ради Станично-Луганського району Луганської області, площею 5,2522 га, яка за складом та видами угідь відноситься до земель водного фонду строком на 5 (п`ять) років.

Як зазначив прокурор, з інформації наданої йому Головним управлінням Держгеокадастру у Луганській області, вбачається, що вказана земельна ділянка відноситься до земель державної власності, за категорією земель до земель водного фонду та розташована за межами населених пунктів.

На підставі вказаного розпорядження 19.05.2004 між Станично-Луганською районною державною адміністрацією та Приватним підприємцем Козловим Віталієм Петровичем укладено договір оренди земельної ділянки (далі - Договір оренди землі), зареєстрований у Луганській регіональній філії державного земельного кадастру в Книзі записів державної реєстрації договорів оренди, запис № 9 від 20.05.2004.

Пунктом 3.1 Договору оренди землі передбачено, що даний договір укладено на 5 (п`ять) років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 2 місяці до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Згідно з доповненнями до Договору оренди земельної ділянки від 02.09.2009, зареєстрованими у Станично-Луганському районному реєстраційному окрузі в Книзі записів державної реєстрації договорів оренди запис № 040942300007 від 02.09.2009, укладеними на підставі розпорядження Станично-Луганської районної державної адміністрації від 31.08.2009 № 515, строк дії договору оренди земельної ділянки подовжено строком на 10 (десять) років. Таким чином, 02.09.2019 строк дії Договору оренди землі закінчився.

Відповідно до інформації Станично-Луганської районної державної адміністрації та Луганської обласної військово-цивільної адміністрації від Козлова В.П. письмові заяви про намір поновлення дії договору оренди вказаної земельної ділянки водного фонду не надходило та відповідні рішення не приймались.

Крім того, між Станично-Луганською районною державною адміністрацією та приватним підприємцем Козловим В.П. 07.09.2009 укладено договір оренди водного об`єкту, розташованого на території Валуйської сільської ради Станично-Луганського району площею дзеркала при повному заповненні озера 5,2522 га для риборозведення строком на 10 років.

Вказаний водний об`єкт передано орендарю за актом прийому-передачі водного об`єкту 09.09.2009.

Відповідно до п.п. 5.1, 6.4.14 Договору оренди водного об`єкту у разі закінчення терміну дії, припинення або розірвання договору орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві водний об`єкт в не гіршому стані, чим він отримав його в оренду, на підставі акту приймання-передачі.

Як повідомляє прокурор, відповідно до інформації Станично-Луганської районної державної адміністрації, орендар ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 звернувся до голови Станично-Луганської райдержадміністрації з заявою про дострокове припинення договору оренди земельної ділянки у зв`язку з неможливістю господарювання.

На підставі вказаної заяви головою Станично-Луганської районної державної адміністрації видано розпорядження №141 від 17.04.2014 Про дострокове припинення дії договору оренди водного об`єкту шляхом його розірвання за згодою сторін та зобов`язано орендаря в місячний термін укласти з райдержадміністрацією угоду про дострокове припинення дії договору оренди водного об`єкту шляхом його розірвання за згодою сторін.

Прокурор зазначив, що сторонами вказану угоду не укладено та земельну ділянку під водним об`єктом не повернуто.

Прокурор вказує, що з інформацією Луганської обласної військово-цивільної адміністрації, заходи спрямовані на повернення спірної земельної ділянки водного фонду не вживались.

У свою чергу, за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідно до запису 23760060004002864 від 30.12.2014 встановлено, що підприємницьку діяльність ОСОБА_1 припинено.

Таким чином, згідно з вимогами чинного законодавства та умовами укладеного договору оренди, у ОСОБА_1 виникло зобов`язання повернути земельну ділянку під водою із складу земель запасу Валуйської сільської ради площею 5,2522 га.

Згідно зі ст. 51 Водного кодексу України (в редакції Закону № 5293-УІ від 18.09.2012, який набув чинності з 01.07.2013) водні об`єкти надаються у користування за договором оренди земель водного фонду на земельних торгах у комплексі із земельною ділянкою.

Тому, договір оренди водного об`єкту є похідним від договору оренди земельної ділянки, у зв`язку з чим, повернення земельної ділянки передбачає також повернення і водного об`єкту.

З урахуванням вищевикладеного, прокурором заявлено вимогу зобов`язати ОСОБА_1 повернути Луганській обласній державній адміністрації - Луганській обласній військово - державній адміністрації земельну ділянку водного фонду.

З метою визначення підсудності, відповідно до ч. 6 ст. 176 ГПК України, суд надіслав запит від 07.04.2020 № 913/207/20 до ЦНАП у Станично-Луганському районі Луганської області, в якому просив надати інформацію щодо реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування фізичної особи: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 .

05.05.2020 до відділу документального забезпечення суду від Виконавчого комітету Валуйської сільської ради Станично - Луганського району Луганської області надійшов лист від 16.04.2020 № 172 на запит суду № 913/207/20 від 07.04.2020, в якому надана інформація про зареєстроване місце проживання стосовно гр. ОСОБА_1 , яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Ухвалою суду від 18.05.2020 позовну заяву першого заступника керівника Луганської місцевої прокуратури № 2 в інтересах держави в особі органу уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах: Луганської обласної державної адміністрації (Луганська обласна військово - державна адміністрація) та Станично - Луганської районної державної адміністрації до фізичної особи ОСОБА_1 залишено без руху, оскільки вона не відповідала вимогам п. 2 ч. 1 ст. 163, п.2 ч.1 ст. 164 ГПК України, зокрема, позивач: не зазначив ціну позову, оскільки поданий позов підлягає грошовій оцінці; не надав докази дійсної вартості земельної ділянки площею 5,2522 га, яка розташована в межах Валуйської сільської ради Станично - Луганського району Луганської області станом на день звернення з даним позовом, а саме, висновок (або інший документ) про експертну оцінку вартості вказаної земельної ділянки; не надав докази сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі за позовну вимогу майнового характеру (оригінал платіжного документа) - до матеріалів справи.

Суд встановив строк усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали суду, але не менше строку карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України.

02.06.2020 до відділу документального забезпечення суду від виконуючого обов`язки керівника Луганської місцевої прокуратури № 2 надійшла заява від 28.05.2020 №76-1578вих-20 про усунення недоліків, згідно з якою останній повідомив, що відповідно до інформації ГУ Держгеокадастру у Луганській області технічна документація з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка надана в користування на умовах оренди ФОП Козлову В.П. площею 5,2522 га для риборозведення із земель водного фонду, розташованих на території, яка за даними державного земельного кадастру враховується в Валуйській сільській раді Станично-Луганського району Луганської області, розроблена ПП Обласний центр впровадження Агроцентрнаука у 2005 році та затверджена рішенням Станично-Луганської районної ради від 24.07.2009 №21/12, згідно з якою нормативна грошова вартість земельної ділянки становить 19386,65 грн. Відповідно до Витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки загальна оцінка земельної ділянки під водою на 2020 рік, з урахуванням кумулятивного значення коефіцієнтів індексації на 2020 рік складає 47691,16 грн.

На обґрунтування дійсної вартості земельної ділянки площею 5,2522 га прокурор надав копію листа Головного управління Держгеокадастру у Луганській області від 21.05.2020 №10-12-0.10-3769/2-20, копію листа Головного управління Держгеокадастру у Луганській області від 27.05.2020 №10-12-0.10-3854/2-20, витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 27.05.2020 № 304, копію рішення Станично-Луганської районної ради від 24.07.2009 №31/12, копію висновку Державної експертизи землевпорядної документації від 06.10.2005 №2501.

Прокурор зазначив, що оскільки ціна позову дорівнює 47691,16 грн, то відповідно 1,5 % становить 715,37 грн, що менше ніж 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому сплаті підлягає 2102,00 грн судового збору.

При зверненні з позовною заявою від 01.04.2020 №73-11-20 прокуратурою Луганської області сплачено 2102,00 грн судового збору за платіжним дорученням №364 від 25.03.2020, що з урахуванням визначення ціни позову, є достатнім для оплати позовної вимоги майнового характеру.

У відповідності до ч. 3 ст. 174 ГПК України при усуненні недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому ст. 176 цього Кодексу.

Суд враховує, що недоліки усунені за заявою від 28.05.2020 №76-1578вих-20 з дотриманням вказаного вище строку.

Відповідно до ч.3 ст.4 ГПК України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

У ст. 53 ГПК України визначено участь у судовому процесі органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Згідно з ч.ч.3-4 ст.53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Зі змісту ч.2 ст.19 Конституції України вбачається, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п.3 ч.2 ст.129 Конституції України прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя.

Положення п.3 ч.1 ст.131 1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України Про прокуратуру .

Законом України Про прокуратуру від 14.10.2014, який набрав чинності з 15.07.2015, визначено правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України. Зокрема, за змістом статті 1 зазначеного Закону прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.

Відповідно до ст. 23 Закону України Про прокуратуру представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Відповідно до частини першої, абзацу 1 частини третьої та абзацу 1 частини четвертої статті 23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Таким чином, прокурор має право звернутися до господарського суду з позовом в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або в інтересах держави з позовом, в якому зазначено про відсутність органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або з позовом в інтересах держави, зазначивши про відсутність у відповідного органу повноважень щодо звернення до господарського суду. При цьому у будь-якому разі наявність підстав для представництва інтересів держави має бути обґрунтована прокурором у позовній заяві відповідно до приписів наведених норм.

Аналіз положень ч.ч.3-4 ст.53 ГПК України у взаємозв`язку зі змістом ч.3 ст.23 Закону України Про прокуратуру дає підстави вважати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

- якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження;

- у разі відсутності такого органу.

Перший виключний випадок передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва виконуючим обов`язки керівника Старобільської місцевої прокуратури інтересів держави в особі позивачів: Луганської обласної державної адміністрації (Луганської обласної військово - державної адміністрації) та Станично - Луганської районної державної адміністрації , з наведеними позовними вимогами, господарський суд враховує таке.

На теперішній час Луганська обласна військово-цивільна адміністрація є уповноваженим державою органом на розпорядження землями водного фонду державної власності.

Відповідно до ч. 5 ст. 122 Земельного кодексу України (чинного на даний час) обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.

Згідно з Указом Президента України Про утворення військово-цивільних адміністрацій від 05.03.2015 було утворено Луганську обласну військово-цивільну адміністрацію, яка відповідно до ст.1 Закону України Про військово-цивільні адміністрації є тимчасовим державним органом, що здійснюють на відповідній території повноваження районних, обласних рад, державних адміністрацій та інші повноваження, визначені цим Законом.

У статті 3 Закону України Про військово-цивільні адміністрації визначено, що повноваження військово-цивільних адміністрацій району, області починаються у день набрання чинності актом Президента України про їх утворення і припиняються у день відкриття першої сесії новообраної відповідної ради. У день відкриття першої сесії новообраної відповідної ради акт Президента України про утворення військово-цивільної адміністрації втрачає юридичну силу в частині, що стосується відповідної адміністративно-територіальної одиниці. Президент України невідкладно приймає рішення про ліквідацію військово-цивільних адміністрацій.

Згідно з п. 21 ст. 43 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин є виключною компетенцією обласних рад.

Відповідно до ст. 189 Земельного кодексу України обласними радами здійснюється самоврядний контроль за використанням та охороною земель.

Фактично уповноважений орган - Луганська обласна державна адміністрація - Луганська обласна військово-цивільна адміністрація, починаючи з 02.09.2019 (з часу припинення дії договору оренди земельної ділянки), у зв`язку з неповерненням відповідачем об`єкта оренди, позбавлений можливості розпоряджатись згідно з чинним законодавством спірною земельною ділянкою, що була передана в оренду відповідачу, та використовувати її або надати в оренду іншим особам, отримувати оренду плату, регулювати земельні відносини з метою створення умов для раціонального використання й охорони земель.

Прокурор вважає, що протиправною бездіяльністю ОСОБА_1 порушуються інтереси держави в особі Луганської обласної державної адміністрації - Луганської обласної військово-цивільної адміністрації та Станично-Луганської районної державної адміністрації Луганської області.

Уповноваженим органам у листах від 25.02.2020 № 76-624вих-20 та від 25.02.2020 № 76-625вих-20 Луганською місцевою прокуратурою № 2 вказано на встановлені вище порушення норм чинного законодавства у земельній сфері.

З інформації Луганської обласної державної адміністрації - Луганської обласної військово-цивільної адміністрації вбачається, що незважаючи на наявність повноважень щодо передачі в оренду водних об`єктів, у вказаного органу, стороною договору оренди є Станично-Луганська районна державна адміністрація, яка несе обов`язки визначені Законом України Про оренду землі та відповідними договорами, у тому числі щодо повернення земельних ділянок (водних об`єктів) по договорах, строк дії яких закінчується, що свідчить про самоусунення Луганської обласної військово-цивільної адміністрації від виконання покладених на неї завдань щодо захисту інтересів держави в частині повернення земельної ділянки водного фонду.

В свою чергу, Станично-Луганська районна державна адміністрація обмежилась лише виданням розпорядження № 141 від 17.04.2014 Про дострокове припинення дії договору оренди водного об`єкту шляхом його розірвання за згодою сторін , яке фактично не реалізовано та земельна ділянка в розпорядження не повернута, між тим, заходів щодо звернення до суду з позовною заявою про повернення земельної ділянки не здійснено.

Отже, Луганською обласною військово-цивільною адміністрацією як органом уповноваженим державою на розпорядження землями водного фонду державної власності та Станично-Луганською районною державною адміністрацією як орендодавцем спірної земельної ділянки, яким було відомо про закінчення дії вказаного договору оренди та неповернення земельної ділянки водного фонду у розпорядження держави орендарем у зазначений у договорі строк, заходи щодо усунення встановлених порушень у судовому порядку не вживались, вказане підтверджується листами вказаних державних органів №4/01.01-13-1018 від 04.03.2020 та № 711 від 02.03.2020.

Відповідно до ст. 28 Закону України Про місцеві державні адміністрації для реалізації наданих повноважень місцеві державні адміністрації мають право звертатися до суду та здійснювати інші функції і повноваження у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.

Так, відсутність претензійно-позовної роботи з ОСОБА_1 свідчить про нездійснення уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування покладених на них законом обов`язків.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 26.02.2019 у справі №905/803/18.

Вимога щодо попереднього повідомлення Луганської обласної державної адміністрації (Луганської обласної військово - державної адміністрації) та Станично - Луганської районної державної адміністрації про намір звернутися до суду за захистом інтересів держави з заявленим позовом виконана заявником, що підтверджується листами № 76-893вих-20 від 20.03.2020, № 76-892вих-20 від 20.03.2020.

Враховуючи вищевказане, суд погоджується з твердженням заявника, що позивачами не вжито заходів, спрямованих на вжиття відповідних заходів щодо витребування земельної ділянки під водою із чужого незаконного володіння, та наявність у даному випадку підстав для представництва прокурором інтересів держави у відповідності до ст.23 Закону України Про прокуратуру .

Як вбачається із позовної заяви, прокурор повідомив, що при оформленні сторонами договору оренди земельної ділянки у травні 2004 року відповідач - ОСОБА_1 мав статус фізичної особи - підприємця, який припинився 30.12.2014 (номер запису 23760060004002864).

Отже, при підготовці справи до розгляду суд перевірив факти, викладені прокурором щодо статусу відповідача та враховує таке.

Статтею 20 ГПК України визначається предметна та суб`єкта юрисдикція господарських судів, яка передбачає, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Відповідно до ст. 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені в статті 4 цього Кодексу, тобто, і фізичні особи, які не є підприємцями, а винятки, коли спори, стороною яких є фізична особа, що не є підприємцем, не підлягають розгляду у господарських судах, чітко визначені положеннями ст. 20 цього Кодексу (як приклад, пункти 5, 10, 14 цієї статті).

Звертаючись до господарського суду, позивач посилається на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, висловленої у постанові у справі №910/8729/18, в якій зазначено, що для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду конкретної справи має значення суб`єктний склад саме сторін правочину та наявність спору, що виник у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності.

Верховний Суд у постанові від 13.02.2019 визначив, що позивач обґрунтовано визначив належність спору до господарської юрисдикції відповідно до суб`єктного складу та змісту правовідносин сторін як таких, що виникли з господарського договору, зобов`язання за яким у відповідача із втратою його статусу як фізичної особи - підприємця не припинились.

З урахуванням викладеного, відкриваючи провадження у цій справі, де відповідач не має статусу фізичної особи - підприємця, суд враховує вказану вище правову позицію у подібній справі.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про відповідність її вимогам, встановленим ст.ст. 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 12 ГПК України, господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку наказного провадження, позовного провадження (загального або спрощеного).

Частиною 5 ст. 12 ГПК України визначено, що малозначними справами є: справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Судом встановлено, що позивачем заявлено вимога, що, відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 12 ГПК України визначається, як малозначна справа.

З огляду на те, що ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, суд дійшов висновку про те, що справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, в будь - якому випадку.

Згідно з ч. 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться.

Розглянувши матеріали позовної заяви, господарський суд визнав їх достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду, відкриття провадження у справі та розгляду справи за правилами ст.ст.247-252 ГПК України в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ч. 2 п. 5 ст. 53 ГПК України, у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

Отже, Луганської обласної державної адміністрації (Луганської обласної військово - державної адміністрації) та Станично - Луганської районної державної адміністрації набувають статусу позивачів у цій справі.

Суд приймає до уваги, що згідно з п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 22.04.2020 № 291, від 04.05.2020 № 343) та п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 № 392 Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів на всій території України з 12.03.2020 до 22.06.2020 встановлено карантин.

При цьому, відповідно до положень п. 4 Розділу Х Прикінцеві положення ГПК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину.

Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Керуючись ч. 1, п. 1 ч. 5 ст. 12, ст.ст. 176, 234, 235, ч. 1 ст. 247, ч.ч. 1-3 ст. 252, п. 4 Розділу Х Прикінцеві положення Господарського процесуального кодексу України, п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 від 11.03.2020 №211, п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів від 20.05.2020 № 392, суд

у х в а л и в:

1. Підтвердити підстави представництва першого заступника керівника Луганської місцевої прокуратури №2 в інтересах держави в особі органу уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах: перший позивач - Луганської обласної державної адміністрації (Луганська обласна військово - державна адміністрація) та другий позивача - Станично - Луганської районної державної адміністрації, з заявленими позовними вимогами.

1. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.

2. Справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

3. Відповідачу встановити строк для подання відзиву - протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, але не менше строку дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), копію відзиву та додані до нього докази надіслати позивачу одночасно з надісланням відзиву до суду, докази на підтвердження такого направлення надати суду.

4. Встановити сторонам строк для подання відповіді на відзив (позивачем) та заперечень (відповідачем) (якщо такі будуть подані) не пізніше трьох днів з моменту отримання відзиву або заперечень на відзив (як що такі будуть подані), але не менше строку дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Суд звертає увагу сторін на те, що відповідно до ч. 1 ст. 80 ГПК України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Звертаємо увагу учасників судового процесу , що всі копії документів, що додаються до матеріалів справи та довіреності представників сторін повинні бути належним чином засвідчені. Крім того, п. 5.27 Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації (ДСТУ 4163-2003) передбачено, що відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів "Згідно з оригіналом", назви, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії; засвідчуватись повинна кожна сторінка документу з відтиском печатки підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи.

Учасники справи мають можливість отримувати процесуальні документи в електронному вигляді паралельно з документами у паперовому вигляді.

Для отримання процесуальних документів в електронному вигляді потрібно:

1. Зареєструватися в системі обміну електронними документами між судом та учасниками судового процесу (завести поштову скриньку електронного суду), розміщену на офіційному веб-порталі судової влади України за адресою: mail.gov.ua.

2. Подати до суду заявку про отримання процесуальних документів в електронному вигляді, яку необхідно роздрукувати на офіційному веб-порталі судової влади України у вищевказаному розділі.

Процесуальні документи у відповідній справі, що видані після дати подання вказаної заявки до суду, будуть надходити в електронному вигляді на зареєстровану електронну адресу учасника судового процесу в домені mail.gov.ua, зазначену в заявці.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: (https://court.gov.ua/FAIR).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання 09.06.2020 та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку відповідно до ст.255 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.С. Фонова