Рішення

від 12.05.2020 по справі 374/24/20

КАГАРЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 374/24/20

Рішення 2/368/282/20

Іменем України

"12" травня 2020 р. Кагарлицький районний суд Київської області

в складі: головуючого судді Шевченко І.І.

при секретарі Назаренко А.І.

з участю представника позивача адвоката Рябокляча К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кагарлик цивільну справу в загальному провадженні за позовом ОСОБА_1 до Стрітівської сільської Кагарлицького району Київської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -

в с т а н о в и в:

представник позивача просить суд визначити додатковий строк, достатній для подання ним, ОСОБА_1 заяви про прийняття спадщини за законом після смерті його батька, ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , обґрунтовуючи позов наступним.

Його батько, ОСОБА_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після його смерті відкрилася спадщина на земельну ділянку для товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Стрітівської сільської ради Кагарлицького району Київської області.

Згідно ч. 5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу її відкриття.

Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав і обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування, відповідно до ст. 1217 ЦК України здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять всі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини.

Згідно ч. 1 ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Його батько за життя склав заповіт від 20.09.2013 року, відповідно до якого він заповів зазначену вище земельну ділянку йому.

Відповідно до вимог ст. 1269 Цивільного кодексу України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Статтею 1270 ЦК України встановлюється строк для подачі такої заяви у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Після смерті його батька він являється єдиним спадкоємцем першої черги за законом. Інших спадкоємців у батька не було.

В установлений законом шестимісячний термін він не звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини по тій причині, що його батько перед смертю забув куди подів державний акт на землю. Він вважав цей документ втраченим і вже розпочав вживати заходів щодо їх поновлення. Крім того, протягом 2015 - 2016 років він проходив службу на території проведення антитерористичної операції, а у 2016 році проходив лікування, пов`язане із захворюваннями під час проходження цієї служби.

Проте, нещодавно він перебирав старі батьківські речі і випадково знайшов серед них державний акт на землю, який вважав втраченим.

Але коли він звернувся до Ржищівської міської державної нотаріальної контори із заявою щодо оформлення спадщини, то державний нотаріус листом вих. № 189/01-16 від 27.12.2019 року повідомила його про неможливість видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки він пропустив шестимісячний строк на прийняття цієї спадщини. При цьому йому було роз`яснено, що питання про визначення додаткового строку для подання заяви може бути вирішено судом.

Відповідно до ст. 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Додатково пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 Про судову практику у справах про спадкування передбачено, що особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України (абз.1 п. 24 Постанови). При цьому, при відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини (абз.2 п. 24 Постанови).

Представник відповідача в особі Стрітівської сільської ради Кагарлицького району Київської області в судове засідання не з`явився, подавши до суду заяву, в якій просить суд розгляд справи проводити у відсутність представника сільської ради. Проти позову не заперечують.

Суд, вислухавши представника позивача та вивчивши матеріали справи, приходить до висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Після його смерті відкрилася спадщина, яка складається із земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Стрітівської сільської ради Кагарлицького району Київської області.

Згідно ч. 1 ст. 1223 Цивільного кодексу України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

20 вересня 2013 року ОСОБА_2 склав заповіт посвідчений державним нотаріусом в присутності двох свідків, яким заповів належну йому земельну ділянку ОСОБА_1 .

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ст. ст. 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Положеннями ч. 3 ст. 1272 ЦК України передбачено, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Згідно абз. 6 п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року Про судову практику у справах про спадкування , вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

За таких обставин заявлені причини пропуску строку для прийняття спадщини не можуть вважатися поважними та такими, що пов`язані із об`єктивними, непереборними, істотними труднощами.

Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду України від 26 вересня 2012 року (справа № 6-85цс12), від 04 листопада 2015 року (справа №6-148цс15).

Відповідно до п.п. 2, 6 ст. 3 ЦК України , загальними засадами цивільного законодавства є неприпустимість позбавлення права власності, судовий захист цивільного права та інтересу, а також справедливість, добросовісність та розумність і ними суд має керуватися при вирішенні питання про права на спадкування.

Суд оцінивши наявні у справі докази, з урахуванням обставин справи, приходить до висновку, що ОСОБА_1 з поважних причин пропустили встановлений законодавством шестимісячний строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 .

Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією, яка висловленою Верховним Судом України в постанові від 6 вересня 2017 року у справі № 6-496цс17.

З врахуванням конкретних обставин справи, суд приходить до висновку про визнання даних обставин пропуску строку поважними, а тому позов підлягає до задоволення.

На підставі викладеного та керуючись Законом України Про нотаріат , ст. 1272 ЦК України, постановою Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування , ст. ст. 4, 76-89, 141, 258, 263-265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України суд, -

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Стрітівської сільської Кагарлицького району Київської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити додатковий строк достатній для подання ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) заяви про прийняття спадщини, за заповітом після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , у три місяці.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційні скарги на рішення можуть бути подані протягом 30 днів з дня його складення через суд першої інстанції до Київського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст судового рішення суду складено 18.05.2020 р.

Суддя І.І. Шевченко