Рішення

від 13.05.2020 по справі 229/7773/19

ДРУЖКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 2/229/582/2020

ЄУН 229/7773/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

13 травня 2020 року м. Дружківка

Дружківський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Грубника О.М.,

за участю секретаря

судового засідання Варламової О.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , представник третьої особи, який не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - орган опіки та піклування Дружківської міської ради до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав,

ВСТАНОВИВ:

В позовній заяві, яка надійшла до суду 17 грудня 2019 року позивач вказала, що 21 листопада 2008 року між нею та відповідачем ОСОБА_2 було укладено шлюб. Мають малолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Сімейні стосунки погіршилася, а тому 06 травня 2015 року шлюб було розірвано. Після розірвання шлюбу, позивач змінила собі прізвище з ОСОБА_1 на ОСОБА_1 . Підкреслила, що відповідач залишив її вагітною до розірвання шлюбу. ІНФОРМАЦІЯ_1 у неї народився син ОСОБА_3 . Тобто, дитину вона народжувала без участі батька дитини. ОСОБА_2 матеріальну допомогу синові не надає, його вихованням не займається. Згідно з рішенням Дружківського міського суду Донецької області від 23 серпня 2019 року з ОСОБА_2 було стягнено аліменти на користь позивача на утримання сина ОСОБА_3 , 2015 року народження, у розмірі 1/3 частини його заробітку (доходу). Аліменти позивач отримує переказами, але вважає, що їх сплачує свекруха. Син ОСОБА_3 має проблеми зі здоров`ям: хворіє простудними захворюваннями, і як наслідок, потребує оздоровлення у Криму. Батько позивача зареєстрований у м. Ялта АРК Крим, має своє житло та всі необхідні умови для повноцінного оздоровлення онука. Просить суд позбавити ОСОБА_2 батьківських прав щодо малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

22 січня 2020 року відкрито провадження у цивільній справі; призначено підготовче засідання, з викликом учасників справи.

23 березня 2020 року закрито підготовче провадження у цивільній справі; призначено цивільну справу до судового розгляду по суті на 21 квітня 2020 року, з повідомленням учасників справи.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилася, про час та місце розгляду справи сповіщена судовою повісткою. Надала суду заяву про розгляд справи без її участі, на позові наполягає.

Представник органу опіки та піклування Дружківської міської ради Мельніченко Т.В. до суду також не з`явився, про час та місце розгляду справи сповіщений належним чином: судовою повісткою, про що у справі є розписка. Надав суду заяву про розгляд справи без його участі, позов підтримав.

Відповідач ОСОБА_2 про дату, час та місце розгляду справи сповіщений належним чином шляхом розміщення оголошення на офіційному сайті Дружківського міського суду Донецької області (http:// court.gov.ua/fair).

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, отримавши згоду позивача, постановив ухвалу про заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.

З 21 листопада 2008 року по 06 травня 2015 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебували у зареєстрованому шлюбі (а.с.10).

ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Дружківка, Донецька область, народився ОСОБА_3 . Його батьками дитини вказані ОСОБА_2 (батько), ОСОБА_1 (матір) (а.с.05).

11 серпня 2015 року ОСОБА_1 змінила прізвище на ОСОБА_1 (а.с.13).

ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Дружківка, Донецька область, народився ОСОБА_3 . Його батьками вказані ОСОБА_2 (батько), ОСОБА_1 (матір) (а.с.05).

ОСОБА_3 , 2015 року народження, було надано дозвіл на тимчасовий виїзд за межі території України без згоди та супроводу батька ОСОБА_2 до АРК Крим з 10 червня 2016 року по 30 вересня 2016 року (а.с.09, зворот. стор).

Згідно з рішенням Дружківського міського суду Донецької області від 23 серпня 2019 року № 229/2866/19, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 було стягнено аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , у розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 24 травня 2019 року (а.с.06-08).

Позивач ОСОБА_1 разом зі своїм малолітнім сином ОСОБА_3 значаться зареєстрованими по АДРЕСА_1 (а.с.11).

Малолітній ОСОБА_3 відвідує ДНЗ ясла-садок комбінованого типу 7 Зірочка Дружківської міської ради. Його вихованням займається мати - ОСОБА_1 . Батько дитини до дитячого закладу ніколи не з`являвся (а.с.13).

Згідно з довідкою сімейного лікаря ОСОБА_9 (амбулаторія № 2 КНЗ ЦП МСД Дружківської міської ради), при відвідуванні дитиною поліклініки, так і на вдома з малолітнім ОСОБА_3 , 2015 року народження, завжди перебуває його мати ОСОБА_1 . Батька дитини, ОСОБА_2 , він ніколи не бачив (а.с. 15).

Згідно зі ст.150 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

В статті 3 цієї Конвенції проголошено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до статті 5 Конвенції держави-учасниці поважають відповідальність, права і обов`язки батьків і у відповідних випадках членів розширеної сім`ї чи общини, як це передбачено місцевим звичаєм, опікунів чи інших осіб, що за законом відповідають за дитину, належним чином управляти і керувати дитиною щодо здійснення визнаних цією Конвенцією прав і робити це згідно зі здібностями дитини, що розвиваються.

Держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини. (статті 9 Конвенції).

З приведеного видно, що розгляд цивільних справ щодо неповнолітніх дітей мають бути розглянуті судом за принципом якнайкраще забезпечення інтересів дитини.

На підставі п. 2 ч.1 ст.164 СК України батько може бути позбавлений судом батьківських прав, якщо він ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Позбавлення батьківських прав - це міра сімейно-правової відповідальності за порушення одним із батьків прав своєї дитини, нехтування її інтересами. Про винятковість позбавлення батьківських прав говорить вичерпний перелік його підстав (ст. 164 СК України).

Відповідно до п. 16 Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року №3 Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення батьківських прав ухилення має місце, коли батьки не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя. Зокрема, не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Органом опіки та піклування Дружківської міської ради складено висновок від 23 березня 2015 року про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 по відношенню до його малолітнього сина ОСОБА_3 , 2015 року народження.

Суд дійшов до висновку, що відповідач ОСОБА_2 ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Під час вагітності ОСОБА_1 , яка була вагітна і чекала дитину від ОСОБА_2 , останній її залишив. Після народження сина, відповідач ніколи до нього не приходив, станом його здоров`я та розвитком не цікавився. Матеріальну допомогу також не надавав. Жодного разу він не відвідував дитячий садок. Позивач ОСОБА_1 виховує його самостійно, забезпечує усім необхідним та приділяє багато часу для розвитку та виховання. Суд вважає, що в судовому засіданні знайшли своє підтвердження обставини, передбачені ст. 164 Сімейного кодексу України, і є всі підстави для позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Керуючись ст.ст. 2, 10-12, 80, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Задовольнити позовну заяву ОСОБА_1 , представник третьої особи, який не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - орган опіки та піклування Дружківської міської ради до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис про його народження № 442, зроблений 18 грудня 2015 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дружківського міського управління юстиції у Донецькій області.

Копію рішення після набрання ним чинності направити до Дружківського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем до Донецького апеляційного суду через Дружківський міський суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи - з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 18 травня 2020 року.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Суддя: О. М. Грубник