Рішення

від 14.05.2020 по справі 205/7739/19

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

14.05.2020 Єдиний унікальний номер 205/7739/19

Єдиний унікальний номер № 205/7739/19

Провадження № 2/205/1510/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2020 року м. Дніпро

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого судді - Басової Н.В.,

за участю секретаря судового засідання - Піменової М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу та відсотків за договором позики, -

представник позивача ОСОБА_3 , представник відповідача ОСОБА_4 , -

ВСТАНОВИВ:

Позивач 09 вересня 2019 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу та відсотків за договором позики. В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що відповідач 16 березня 2017 року отримав від позивача у борг 100000,00 доларів США, які зобов`язався повернути до 16 квітня 2017 року. Оскільки відповідач відмовляється повертати борг, позивач вимушений звернутись до суду з даним позовом.

Позивач, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив суд стягнути з відповідача на його користь 100000,00 доларів США - основного боргу, 7652,05 доларів США - 3 % річних; всього - 107652,05 доларів США та судові витрати.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 27 вересня 2019 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 11 вересня 2019 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовлено.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 09 грудня 2019 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовлено.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 16 грудня 2019 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - задоволено частково. Накладено арешт на: Ѕ частину земельної ділянки площею 2 га, кадастровий номер 1223281500:02:231:0021, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_6 реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 325580012232; домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер майна: НОМЕР_1 ; комплекс, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 636672212119, що належать ОСОБА_2 . В іншій частині - відмовлено.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 20 грудня 2019 року призначено у справі судово-почеркознавчу експертизу.

У судове засідання позивач не з`явився, про дату, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, натомість його представник позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, натомість його представник позовні вимоги не визнав та просив відмовити в їх задоволенні.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані та здобуті докази, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню за наступних підстав.

Судом встановлено, що 16 березня 2017 року ОСОБА_1 передав ОСОБА_2 грошові кошти в розмірі 100000,00 доларів США, які останній зобов`язався повернути до 16 квітня 2017 року, що підтверджується розпискою (а.с. 4).

Однак відповідач відмовляється повертати борг, тому позивач вимушений звернутись до суду з даним позовом.

У судовому засіданні 20 грудня 2019 року відповідач ОСОБА_2 пояснив, що він писав розписку, однак не підписував її, та отримав грошові кошти за вказаною розпискою.

Згідно висновку експерта № 199-20 за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи, складеного 10 лютого 2020 року Дніпропетровським науково-дослідним інститутом судових експертиз, підпис від імені ОСОБА_2 після рукописного тексту у розписці від 16.03.2017 - виконаний самим ОСОБА_2 Діагностичні ознаки, які б свідчили про вплив на виконавця ОСОБА_2 яких-небудь зовнішніх або внутрішніх збиваючих факторів в момент виконання як рукописного тексту розписки, так й підпису - відсутні. Рукописний текст та підпис в оригіналі розписки від 16.03.2017 - виконані самим ОСОБА_2 (а.с. 132-143).

Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За змістом ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання мають виконуватися належним чином згідно з умовами договору та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Відповідно до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із частиною другою статті 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Отже, письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику.

Договір позики є двостороннім правочином, а також він є одностороннім договором, оскільки після укладення цього договору всі обов`язки за договором позики, у тому числі повернення предмета позики або рівної кількості речей того ж роду та такої ж якості, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права.

За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми або речей.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 18.09.2013 року у справі № 6-63цс13.

Тлумачення статей 1046 та 1047 ЦК України свідчить, що по своїй суті розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видає боржник (позичальник) кредитору (позикодавцю) за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання від кредитора певної грошової суми або речей.

Такий же висновок зроблений і Верховним Судом України у постанові від 18.01.2017 року в справі № 6-2789цс16.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідач всупереч положенням ст. ст. 12-13, 81 ЦПК України не надав суду жодних доказів, які б спростовували факт існування боргу за розпискою від 16 березня 2017 року перед позивачем.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18) зроблено висновок, що у разі отримання у позику іноземної валюти позичальник зобов`язаний, якщо інше не передбачене законом чи договором, повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики), тобто таку ж суму коштів у іноземній валюті, яка отримана у позику. Суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті, при цьому з огляду на положення частини першої статті 1046 ЦК України, а також частини першої статті 1049 ЦК України належним виконанням зобов`язання з боку позичальника є повернення коштів у строки, у розмірі та саме у тій валюті, яка визначена договором позики, а не в усіх випадках та безумовно в національній валюті України.

Крім того, згідно із частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З урахуванням викладеного, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача суму боргу у розмірі 107652,05 доларів США, з яких:

100000,00 доларів США - основний борг;

7652,05 доларів США - 3 % річних (100000,00 доларів США х 3 % / 365 х 931 день (з 17.04.2017р. по 03.11.2019р.) = 7652,05 доларів США).

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до ст. 141 ЦПК України суд виходить із наступного.

Позивачем було сплачено судовий збір у загальному розмірі 11526,80 грн. (9605,00 грн. + 385,00 грн. + 384,20 грн. + 384,20 грн. + 768,40 грн. = 11526,80 грн.) та витрати на проведення експертизи в розмірі 5652,00 грн., які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 3 частини першої статті 133 ЦПК України).

Згідно зі статтею 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Із матеріалів справи вбачається, що представництво інтересів ОСОБА_1 та ведення даної справи в суді першої інстанції здійснював адвокат Дробот А.В. на підставі договору про надання правової допомоги від 02 вересня 2019 року, за умовами якого гонорар адвоката за цим договором становить 10200,00 грн. (а.с. 5-6).

З додатку № 1 до Договору вбачається, що загальна вартість послуг адвоката склала 10200,00 грн. (а.с. 7).

Позивачем було здійснено оплату послуг адвоката на загальну суму 10200,00 грн., що підтверджується відповідною квитанцією (а.с. 9).

Таким чином, здійснена позивачем оплата правничої допомоги адвоката в розмірі 10200,00 грн. відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України також підлягає стягненню з відповідача.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи ( Проніна проти України , № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 15-16, 525-526, 598-599, 625, 1046-1049 ЦК України, ст. ст. 4, 12-13, 77-81, 141, 258-259, 263-266, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_5 ) до ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_3 ) про стягнення боргу та відсотків за договором позики - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_3 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_5 ) борг за договором позики від 16 березня 2017 року у розмірі 107652,05 доларів США (сто сім тисяч шістсот п`ятдесят два долари США 05 центів), з яких: 100000,00 доларів США - основний борг; 7652,05 доларів США - 3 % річних.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_3 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_5 ) судовий збір у розмірі 11526.80 грн. (одинадцять тисяч п`ятсот двадцять шість гривень 80 копійок), витрати на правничу допомогу в розмірі 10200,00 грн. (десять тисяч двісті гривень), 5652 грн. (п`ять тисяч шістсот п`ятдесят дві грн.) витрати на проведення експертизи .

В іншій частині позову - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після завершення апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 18 травня 2020 року.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк визначений ст. 354 ЦПК України, продовжується на строк дії такого карантину.

Суддя Н.В. Басова