Ухвала

від 18.05.2020 по справі 381/1341/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

18 травня 2020 року

м. Київ

справа № 381/1341/19

провадження № 61-3901ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Коротенка Є. В.,

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Гірченко Олександр Анатолійович, на рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 16 жовтня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 05 лютого 2020 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Червоненського старостинського округу Ковалівської сільської ради Васильківського району Київської області, ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з указаним позовом, в якому, уточнивши свої позовні вимоги, просила визнати пропуск строку на прийняття спадщини, після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , пропущеним із поважних причин та визначити додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини до Фастівської районної нотаріальної контори; визнати за нею право власності на приватний будинок АДРЕСА_1 ; визнати за нею право власності на земельну ділянку (пай) площею 5,0837 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Червоненської сільської ради Фастівського району Київської області, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 597288, виданим Фастівським районним відділом земельних ресурсів від 29 травня 2007 року, та на земельну ділянку (пай) площею 5,0328 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Червоненської сільської ради Фастівського району Київської області, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 597289, виданим Фастівським районним відділом земельних ресурсів від 29 травня 2007 року.

Фастівський міськрайонний суд Київської області рішенням від 16 жовтня 2019 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 05 лютого 2020 року, в задоволенні позову відмовив.

02 березня 2020 року ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Гірченко О. А., подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 16 жовтня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 05 лютого 2020 року у вищевказаній справі.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 02 березня 2020 року справу призначено судді-доповідачеві ОСОБА_4.

Ухвалою Верховного Суду від 04 березня 2020 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, а саме - заявнику слід було надати на адресу суду уточнену редакцію касаційної скарги, в якій зазначити підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав), надати копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи, а також підтвердити розмір сплаченого судового збору за подання касаційної скарги належними доказами (зокрема, позовна заява з визначеною ціною позову станом на день її подання, експертний висновок), і встановлено для виконання вищевказаних недоліків строк десять днів з дня вручення ухвали, та роз`яснено заявнику про наслідки невиконання вимог ухвали суду

Згідно з рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення, за ідентифікаторами поштового відділення 0306304169372 та 0306304169380, заявник отримала вказану ухвалу 16 та 17 березня 2020 року.

02 квітня 2020 року до Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Гірченко О. А., до якої додано копію позовної заяви та уточнення позовної заяви платіжних доручень про сплату судового збору за подання позовної заяви.

Ухвалою Верховного Суду від 08 квітня 2020 року продовжено ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Гірченко О. А., строк для усунення недоліків, вказаних в ухвалі Верховного Суду від 04 березня 2020 року, а саме - заявнику слід було надати уточнену редакцію касаційної скарги із зазначенням підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав), і встановлено для виконання вищевказаних недоліків строк до 30 квітня 2020 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали, та роз`яснено заявнику про наслідки невиконання вимог ухвали суду.

Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, за ідентифікатором поштового відділення 0306304357934, заявник отримала вказану ухвалу 28 квітня 2020 року.

На виконання вимог вказаної ухвали до Верховного Суду надійшли матеріали на усунення недоліків, які заявником здані на пошту 30 квітня 2020 року. Вимоги ухвали заявником виконано.

Згідно з розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного цивільного суду Капустинського В. Про призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи від 13 квітня 2020 року № 1006/0/226-20, у зв`язку зі звільненням у відставку судді ОСОБА_4 , призначено повторний автоматизований розподіл судової справи за касаційним провадженням № 61-3901ск20.

13 квітня 2020 року протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу призначено судді-доповідачеві Зайцеву А. Ю., судді, які входять до складу колегії: Бурлаков С. Ю., Коротенко Є. В.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Згідно з абзацом 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Відповідно до частини восьмої статті 394 ЦПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.

Підставою касаційного оскарження рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 16 жовтня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 05 лютого 2020 року заявник вказує на порушення судами норм процесуального права, а саме підпункту 3 частини третьої статті 411 ЦПК України, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

Касаційна скарга подана в передбачений законом строк, за формою та змістом відповідає вимогам статті 392 ЦПК України, оплачена судовим збором, зокрема, містить підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 4 частини другої статті 389 ЦПК України.

Оскільки викладені в касаційної скарзі доводи викликають необхідність їх перевірки, слід відкрити касаційне провадження у даній справі та витребувати матеріали справи.

Разом із цим, ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Гірченко О. А., звернулася з клопотанням про розгляд касаційної скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

Клопотання не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу. У разі необхідності учасники справи можуть бути викликані для надання пояснень у справі.

Таким чином, питання виклику учасників справи у судове засідання суд вирішує з урахуванням конкретних обставин справи та встановленої необхідності надання пояснень учасниками справи.

Положення частин п`ятої та шостої статті 279 ЦПК України, якою врегульовано порядок розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження в суді першої інстанції, не застосовуються при касаційному розгляді, оскільки суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи.

Оскільки розгляд справи Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду здійснюється у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та необхідність виклику учасників справи для надання пояснень відсутня, підстав для задоволення клопотання про розгляд касаційної скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи немає.

Керуючись статтями 389, 394, 395, 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Гірченко Олександр Анатолійович, на рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 16 жовтня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 05 лютого 2020 року.

Витребувати з Фастівського міськрайонного суду Київської області цивільну справу № 381/1341/19 за позовом ОСОБА_1 до Червоненського старостинського округу Ковалівської сільської ради Васильківського району Київської області, ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування.

Відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Гірченко Олександр Анатолійович, про розгляд касаційної скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, протягом десяти днів з дня отримання цієї ухвали.

До відзиву необхідно додати докази надсилання відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:А. Ю. Зайцев С. Ю. Бурлаков Є. В. Коротенко