Рішення

від 18.05.2020 по справі 140/2150/20

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2020 року ЛуцькСправа № 140/2150/20

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Волдінера Ф.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Управління Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України у Волинській області до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Управління Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України у Волинській області (далі - Управління, позивач) звернулося з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі - ГУ ДПС у Волинській області, відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення від 21.01.2020 № 0009855533 про застосування до позивача штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 17.05.2018 Управління сплатило черговий єдиний внесок за травень 2018 року на рахунок Луцької ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області № 37191202010318 . Однак, органом Державної казначейської служби України у Волинській області, який є обслуговуючим банком Управління, помилково були направлені кошти єдиного внеску на інший рахунок: сплата єдиного внеску за військовослужбовців Управління була зарахована на рахунок, на який сплачується єдиний внесок за працівників Управління. Оскільки, військовослужбовців в Управлінні значно більше від працівників, то на рахунку по сплаті єдиного внеску за військовослужбовців виникла недостача коштів.

09.10.2019 та 18.10.2019 (дати одержання коштів банком згідно платіжних доручень № 542 та № 571 відповідно) позивачем було сплачено черговий єдиний внесок за своїх військовослужбовців. Оскільки перед цим сталася зміна рахунків для сплати єдиного внеску у зв`язку із введенням стандартів IBAN, то кошти єдиного внеску, які сплачувалися позивачем на рахунок Луцької ОДПІ, помилково надійшли не на рахунок Луцького міського управління ГУ ДПС у Волинській області (UA948999980000037196202020318), а на рахунок Луцького районного управління ГУ ДПС у Волинській області (UA218999980000037195202020308). Оскільки факт надходження коштів фіксується комп`ютерною інформаційною системою органу доходів і зборів, то тільки тоді посадові особи ДПС повідомили до Управління про нестачу коштів за сплату єдиного внеску, яка, як пізніше стало відомо, виникла ще після травня 2018 року. Разом з тим, своєчасна сплата позивачем єдиного внеску в листопаді 2019 року не перекрила на той час дану недостачу.

Після того, як стало відомо про помилкове зарахування єдиного внеску на інший рахунок, то Управлінням були підготовлені відповідні заяви до ГУ ДПС у Волинській області за № 29/05-927 від 19.11.2019 та № 29/05-972 від 05.12.2019 про перенаправлення цих коштів на потрібні рахунки, які були задоволені.

Позивач вважає, що помилкове внесення коштів на інший рахунок не є підставою для висновку про несплату коштів та застосування до позивача штрафних санкцій. При цьому, позивач виявив помилку та звернувся до податкового органу з листом про переведення коштів на інший рахунок, що було зроблено відповідачем, однак податковим органом безпідставно було застосовані до позивача штрафні санкції.

З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 18.03.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без проведення судового засідання та виклику сторін.

06.04.2020 представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву.

ГУ ДПС у Волинській області позов не визнає, оскільки згідно ІКП за позивачем належним чином не виконувались вимоги статті 9 Закону № 2464-VI, а саме єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за вересень-жовтень 2019 сплачено з порушенням законодавчо встановленого строку, що є підставою для застосування штрафних санкцій.

08.04.2020 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив. Позивач заперечує проти доводів відповідача у відзиві, підтримуючи доводи позову.

13.04.2020 представником відповідача подано до суду заперечення, згідно яких просив відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є підставними та підлягають задоволенню з наступних мотивів та підстав.

Судом встановлено, що 21.01.2020 Головним управлінням ДФС у Волинській області прийнято рішення № 0009855533 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску Управлінням Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України у Волинській області, яким на підставі частини десятої та пункту 2 частини 11 статті 25 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до позивача застосовано штраф у розмірі 61 689,89 грн. за період з 22.10.2019 до 27.11.2019 та нараховано пеню у розмірі 5222,33 грн. (а. с. 8).

22.01.2020 подано скаргу до ДФС України на вищезазначене рішення від 21.01.2020 (а. с. 22-24).

Відповідно до рішення про результати розгляду скарги від 21.02.2020 № 1882/5/99-00-08-06-01-05 ДПС України, скаргу позивача залишено без задоволення, а рішення ГУ ДПС у Волинській області за № 0009855533 від 21.01.2020 залишено без змін (а. с. 25-27).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Порядок нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування передбачений Законом України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 08.07.2010 № 2464-VІ (далі - Закон № 2464-VІ).

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 6 Закону № 2464-VІ платник єдиного внеску зобов`язаний подавати звітність та сплачувати до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування. У разі надсилання звітності поштою вона вважається поданою в день отримання відділенням поштового зв`язку від платника єдиного внеску поштового відправлення із звітністю.

Частиною восьмою статті 9 Закону № 2464-VІ встановлено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця..

Як слідує із пункту 1 частини десятої статті 9 Закону № 2464-VІ, днем сплати єдиного внеску вважається у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки податкового органу - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок податкового органу.

У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом (частина одинадцята статті 9 Закону № 2464-VІ).

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону № 2464-VI недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена податковим органом у випадках, передбачених цим Законом.

Згідно із частиною десятою статті 25 Закону № 2464-VI на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум (пункт 2 частини одинадцятої статті 25 Закону № 2464-VI).

Отже, вищезазначені штрафні санкції застосовуються у разі несплати (неперерахування) або несвоєчасної сплати (несвоєчасного перерахування) єдиного внеску, тобто, у випадку допущення платником податку бездіяльності у формі неоплати (несвоєчасної оплати) ЄСВ.

Згідно абзацу 1 частини чотирнадцятої статті 25 Закону № 2464-VI про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа податкового органу у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.

За змістом частини 5 статті 9 Закону № 2464-VI сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки податкових органів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів для його зарахування, крім єдиного внеску, який сплачується в іноземній валюті розташованими за межами України підприємствами, установами, організаціями (у тому числі міжнародними) за працюючих у них громадян України та громадянами України, які працюють або постійно проживають за межами України, відповідно до договорів про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - договір про добровільну участь).

Абзацом 1 частини першої статті 43 Бюджетного кодексу України передбачено, що при виконанні державного бюджету і місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів. Казначейство України забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України.

Згідно із частиною п`ятою статті 45 Бюджетного кодексу України податки і збори та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.

Водночас, пунктом 22.4 статті 22 Закону України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні від 05.04.2001 за № 2346-III передбачено, що під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним:

для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника;

для банку платника - з дати списання коштів з рахунка платника та зарахування на рахунок отримувача в разі їх обслуговування в одному банку або з дати списання коштів з рахунка платника та з кореспондентського рахунка банку платника в разі обслуговування отримувача в іншому банку.

Банки мають забезпечувати фіксування дати прийняття розрахункового документа на виконання.

Таким чином, під сплатою єдиного внеску слід розуміти внесення відповідних сум на рахунки органів доходів і зборів.

З досліджуваних платіжних доручень № 542 від 09.10.2019; № 571 від 18.10.2019 судом встановлено що позивачем своєчасно обчислювався та сплачувався єдиний внесок на розрахункові рахунки Казначейства України відкриті для ГУ ДПС у Волинській області (а. с. 11-13).

Водночас, як слідує із матеріалів справи, позивачем в платіжних дорученнях № 542 від 09.10.2019; № 571 від 18.10.2019 в якості рахунку, на який повинні нараховуватися та сплачуватися суми ЄСВ, був помилково вказаний інший рахунок. При тому, як встановлено судом, обидва вказані рахунки були відкриті відповідачу.

Крім того, позивачем було подано до відповідача заяви про перерахунок помилково сплачених коштів (а. с. 14-15).

За таких обставин суд доходить до висновку, що позивачем не було допущено бездіяльності по неоплаті (несвоєчасній оплаті) сум ЄСВ за розглядуваний період, а була допущена помилка під час перерахування узгодженої суми грошового зобов`язання єдиного внеску до державного бюджету, що має своє вираження у помилковій сплаті сум ЄСВ на невідповідний рахунок. Здійснення такої помилки має кваліфікуватися як дія, хоча й помилкова. Відтак, дії, які не містять ознак бездіяльності платника податків при сплаті узгодженої суми грошового зобов`язання, не є підставою для застосування штрафів.

Аналогічні правові висновки наведені в постанові Верховного Суду від 21.02.2018 у справі № 813/1008/16, згідно яких помилка при зазначенні невідповідного рахунку не може слугувати підставою для застосування до позивача штрафних санкцій та нарахування пені за несвоєчасне перерахування ЄСВ.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку про відсутність у відповідача правових підстав для застосування до позивача штрафу та пені, передбачених частиною десятою та пунктом 2 частини 11 статті 25 Закону №2346-ІІІ, згідно рішення № 0009855533 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 21.01.2020.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною другою статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

Згідно з частиною першою статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої цієї статті Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Беручи до уваги викладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до вимог статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Як визначено частиною першою статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У зв`язку із задоволенням позову повністю на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, у сумі 2102,00 грн., що підтверджуються квитанцією від 28.02.2020 № 15 (а. с. 7).

Керуючись статтями 139, 241-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Волинській області від 21.01.2020 № 0009855533 про застосування до позивача штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

Стягнути на користь Управління Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України у Волинській області (43021, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Івана Огієнка, 2, код ЄДРПОУ 34745031) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, 4, код ЄДРПОУ 43143484) судові витрати у сумі 2102 (дві тисячі сто дві) гривні.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255, 295 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, з урахуванням п.3 розділу VI "Прикінцевих положень" КАС України.

Суддя Ф. А. Волдінер