Рішення

від 02.08.2018 по справі 804/500/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2018 року Справа № 804/500/17 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кадникової Г.В.

при секретарі судового засідання Молоданові М.Ю.

за участю: представника позивача Мороза Є.О.,

представника відповідача Леонова В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-технічного підприємства "Альянс" до Лівобережної об`єднаної державної податкової інспекції м.Дніпра Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-технічне підприємство "Альянс" (далі - ТОВ ВТП "Альянс", позивач) звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Лівобережної об`єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - Лівобережна ОДПІ, відповідач) від 06.05.2015 року №13443/10/04-64-22-05 про залишення без розгляду заперечень ТОВ ВТП "Альянс" на акт перевірки від 10.04.2015 року №527/22-05/30916849;

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 08.05.2015 року №0001452202, №0001462202, №0001472202.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилається на безпідставність та необґрунтованість висновків акту № 527/22-05/30916849 від 10.04.2015 року документальної позапланової виїзної перевірки підприємства з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 року по 01.04.2014 року та акту № 526/22-05/30916849 від 10.04.2015 року про не надання документів, на підставі яких прийнято спірні податкові повідомлення-рішення, які винесено без урахування фактичних обставин справи та в порушення приписів податкового законодавства.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.10.2015 закрито провадження у справі в частині позовної вимоги про визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 06.05.2015 року №13443/10/04-64-22-05 про залишення без розгляду заперечень ТОВ ВТП "Альянс" на акт перевірки від 10.04.2015 року №527/22-05/30916849.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.10.2015 позовні вимоги задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 08.05.2015 року №0001452202, від 08.05.2015 року №0001462202, від 08.05.2015 року №0001472202 з урахуванням рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 31.07.2015 року №6967/10/04-36-10-07-09 про збільшення на 27136,62грн. суми грошового зобов`язання з податку на прибуток, у тому числі 18091,00грн. за основним платежем та 9045,62грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09.02.2016 року рішення суду першої інстанції змінено шляхом виключення з абзацу четвертого резолютивної частини слів "з урахуванням рішення ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 31.07.2015 року №6967/10/04-36-10-07-09 про збільшення на 27136,62грн. суми грошового зобов`язання з податку на прибуток, у тому числі 18091,00грн. за основним платежем та 9045,62грн. за штрафними (фінансовими) санкціями". В іншій частині постанову суду залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13.12.2016 у справі №804/10274/15 (К/800/28894/16), постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.10.2015 та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09.02.2016 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою суду від 19.01.2017 р. позов прийнято та призначено до розгляду суддею Царіковою О.В.

24.05.2018 р. згідно розпорядження заступника керівника апарату Дніпропетровського окружного адміністративного суду за № 1549д у зв`язку зі закінченням повноважень у судді Царікової О.В., на підставі повторного автоматичного розподілу справ, вказану справу передано для розгляду судді Кадниковій Г.В.

Ухвалою суду від 29.05.2018 р. позов прийнято та призначено до розгляду.

Ухвалою суду від 11.07.2018 р. клопотання задоволено та здійснено заміну відповідача по справі - Лівобережну об`єднану державну податкову інспекцію м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на її правонаступника - Лівобережну об`єднану державну податкову інспекцію м.Дніпра Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області.

11.07.2018 року за згодою сторін, в порядку ч.7 ст.181 КАС України, суд ухвалив закрити підготовче провадження та призначити розгляд справи по суті.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, обгрунтовуючи свої доводи висновками, викладеними в акті перевірки №527/22-05/30916849 від 10.04.2015 року, яким встановлено завищення позивачем складу витрат, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування та заниження податку на прибуток на загальну суму 5'475'778грн. за 2012-2013 роки, а також податкового кредиту за рахунок включення до його складу сум ПДВ по господарським операціям з надання послуг, які не направлені на реальне настання правових наслідків та заниження ПДВ на загальну суму 2'131'955грн. за 2012-2013 роки. Тому, вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення такими, що прийняті у відповідності до норм податкового законодавства.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, вивчивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, при розгляді справи виходить з наступного.

15.12.2017р. набрали чинності зміни до Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно п.10 ч.1 Розділу VII Перехідних положень КАС України (в редакції станом на 15.12.2017р.) справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ ВТП Альянс зареєстровано виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 29.05.2000 року та з 05.06.2000 року взято на облік як платник податків в Лівобережній ОДПІ.

У період з 24.03.2015р. по 03.04.2015р. на підставі направлень від 24.03.2015 року № 168, №169, №170, №171, №146 на виконання постанови заступника начальника ВКР СУ ФР ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 17.03.2015 року в кримінальному провадженні №32014040000000056, згідно п.п.78.1.11 п.78.1, п.78.2 ст.78 Податкового Кодексу України проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ ВТП Альянс з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 року по 01.04.2014 року, результати якої оформлено актом №527/22-05/30916849 від 10.04.2015 року.

Перевіркою встановлено порушення позивачем пп.14.1.27, 14.1.36 п.14.1 ст. 14, п.121.1 ст.121, п.135.1, 135.2, пп.135.5.4 п.135.5 ст.135, п.137.10 ст.137, пп.138.1.1 п.138.1, п.138.2, пп.138.10.2, 138.10.3, 138.10.4 п.138.10 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.198.1, 198.2, 198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України у зв`язку з невключенням у 2013 році до складу доходів як безповоротної фінансової допомоги кредиторської заборгованості у розмірі 319373,00 грн. перед Товариством з обмеженою відповідальністю Антарекс-Плюс , яке припинило свою діяльність 02.08.2013 року, неправомірним формуванням даних податкового обліку при придбанні товарно-матеріальних цінностей у Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Білецьких , Товариства з обмеженою відповідальністю Інтервенто , Товариства з обмеженою відповідальністю Такара-Д , Товариства з обмеженою відповідальністю Нові технології ДОН , Приватного підприємства Джевел Стайл , Товариства з обмеженою відповідальністю Фортуна-Контракт , Товариства з обмеженою відповідальністю Лафіс Трейд , Товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю Суми Імпекс , Приватного підприємства Іраіда , Товариства з обмеженою відповідальністю Інтер Аркс , Товариства з обмеженою відповідальністю ТД Техномет , послуг з обслуговування спліт-системи в Товариства з обмеженою відповідальністю Маритен та електромонтажних робіт у Товариства з обмеженою відповідальністю Металургпром Запчастина внаслідок непідтвердження фактичного здійснення господарських операцій, а також ненаданням до перевірки первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку та інших документів, що були підставою для декларування показників у податковій звітності.

На підставі зазначеного акту перевірки Лівобережною ОДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення: від 08.05.2015 року №0001452202, згідно з яким застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 510,00 грн.; від 08.05.2015 року №0001472202, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 8213667,00 грн., у тому числі 5'475'778,00грн. за основним платежем та 2'737'889,00грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; від 08.05.2015 року №0001462202, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 3'197'932,50 грн., у тому числі 2'131'955,00 грн. за основним платежем та 1'065'977,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

За результатами адміністративного оскарження, скаргу ТОВ ВТП Альянс залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення від 08.05.2015 року №0001452202, від 08.05.2015 року №0001462202, від 08.05.2015 року №0001472202 - без змін. Крім цього, збільшено на 27'136грн. 62коп. суму грошового зобов`язання з податку на прибуток, у тому числі 18'091,00 грн. за основним платежем та 9'045грн. 62коп. за штрафними (фінансовими) санкціями, що стало підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення від 01.02.2016 року №0000072204, яке в подальшому скасовано рішенням ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 22.08.2016 року №4942/10/04-36-10-01-09.

Не погоджуючись із зазначеними рішеннями позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Згідно з п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до ст.3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Витрати у розумінні Податкового кодексу України - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілом власником) (п.п.14.1.27 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, в редакції, яка діяла на час господарських взаємовідносин).

До складу валових витрат що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування відповідно до п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України (в редакції на момент перевіряємого періоду та виникнення спірних правовідносин), входять: витрати від операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, 138.11 цієї статті: інші витрати, визначені згідно з пунктами 138.5, 138.10 -138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статті 141 цього Кодексу; крім витрат визначених у пунктах 138.3 цієї статті та устатті 139 цього Кодексу.

Приписами пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України (в редакції на момент перевіряємого періоду та виникнення спірних правовідносин) визначено, що витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Пунктом 138.4. статті 138 Податкового кодексу України (в редакції на момент перевіряємого періоду та виникнення спірних правовідносин) передбачено, що витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Згідно з п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України (в редакції на момент перевіряємого періоду та виникнення спірних правовідносин) не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

За приписами п.135.1 ст.135 Податкового кодексу України (в редакції на момент перевіряємого періоду та виникнення спірних правовідносин) доходи, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Відповідно до п.135.4.ст.135 ПК України (в редакції на момент перевіряємого періоду та виникнення спірних правовідносин) дохід від операційної діяльності визнається в розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше ніж сума компенсації, отримана в будь-якій формі, в тому числі при зменшенні зобов`язань, та включає: дохід від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг, у тому числі винагороди комісіонера (повіреного, агента тощо); особливості визначення доходів від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг для окремих категорій платників податків або доходів від окремих операцій встановлюються положеннями цього розділу.

Згідно п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 ст.198 Податкового кодексу України (в редакції на момент перевіряємого періоду та виникнення спірних правовідносин) передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України (в редакції на момент перевіряємого періоду та виникнення спірних правовідносин) - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України (в редакції на момент перевіряємого періоду та виникнення спірних правовідносин) не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 200.1 ст.200 Податкового кодексу України (в редакції на момент перевіряємого періоду та виникнення спірних правовідносин) визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.200.2 ст.200 Податкового кодексу України (в редакції на момент перевіряємого періоду та виникнення спірних правовідносин) при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Згідно п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну.

Відповідно до п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України (в редакції на момент перевіряємого періоду та виникнення спірних правовідносин) податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Частинами 1 та 2 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов`язкові реквізити: назва документа; дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, які брала участь у здійсненні господарської операції.

В ході нового судового розгляду адміністративної справи, судом враховано зауваження Вищого адміністративного суду, викладені в ухвалі № К/800/28894/16 від 13.12.2016 р., і повністю досліджені всі господарські операції та первинні документи позивача з його контрагентами відповідно до висновків акту № 527/22-05/30916849 від 10.04.2015 року документальної позапланової виїзної перевірки підприємства з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 року по 01.04.2014 року та акту № 526/22-05/30916849 від 10.04.2015 року про не надання документів, на підставі яких прийнято спірні податкові повідомлення-рішення.

Висновки відповідача не знайшли підтвердження в ході судового розгляду справи та спростовані первинними документами (томи справи 1-23).

Отже, на підтвердження включення сум коштів до складу витрат та сум ПДВ до складу податкового кредиту необхідні документи, оформлені відповідно до вимог, встановлених ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , зокрема: документи, що підтверджують факт отримання послуг від іншої особи та документи, що підтверджують зв`язок понесених витрат з господарською діяльністю платника податку.

Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин:

- неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов`язані з виникненням права на податковий кредит або бюджетне відшкодування, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення і облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що первинні документи, якими оформлені операції з постачання на адресу ТОВ ВТП Альянс товару, складені належним чином та відповідають вимогам статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та будь-яких заперечень з цього приводу відповідачем не надано.

Тому, з наданих позивачем доказів вбачається, що укладені ТОВ ВТП Альянс правочини мали на меті настання реальних правових наслідків, що обумовлені ними.

Суд не може погодитись з висновками податкового органу щодо нереальності господарської операції, оскільки у контрагентів позивача відсутні за місцем знаходження, достатньої кількості працівників, матеріальних ресурсів, виробничої бази, складських приміщень, відсутність звітності з податку на додану вартість, невідповідність придбаного та реалізованого товару/послуг. Чинним законодавством не передбачено необхідної кількості трудових ресурсів, складських та виробничих приміщень для виконання того чи іншого виду діяльності. При цьому підприємство може залучати необхідні трудові ресурси на підставі цивільно-правових договорів.

З матеріалів справи вбачається, що на момент здійснення господарських операцій позивач та його контрагенти були належним чином зареєстровані як юридичні особи та платники податку на додану вартість, установчі документи недійними в судовому порядку не визнавались. Податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку - покупця від перебування його контрагента за юридичною адресою, дотримання ним податкової дисципліни та правильності ведення податкового або бухгалтерського обліку. Тобто, у разі підтвердження реального характеру здійснених поставок та виконання послуг, платник не може відповідати за порушення, допущені постачальником, якщо не буде доведено його безпосередню участь у зловживанні цієї особи.

Як вбачається із акту перевірки, під час здійснення останньої, податковим органом таких обставин не встановлено.

Крім того, перевіркою, за наслідками якої складено акт від 10.04.2015 року №527/22-05/30916849, охоплено період більше ніж 1095 днів.

Також, враховуючи зауваження Вищого адміністративного суду, викладені в ухвалі № К/800/28894/16 від 13.12.2016 р., судом неодноразово зобов`язано відповідача надати до суду постанову заступника начальника ВКР СУ ФР ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 17.03.2015, стосовно якої розслідується кримінальне правопорушення в кримінальному провадженні №32014040000000056 та копії наступних документів:

- акт камеральної перевірки ТОВ Інтервенто від 29.08.2013 № 329/15-01/38198890;

- протокол про адміністративне правопорушення від 18.04.2014 №89, в якому викладені обставини, при яких ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення та письмові пояснення до нього;

- акт перевірки ТОВ Інтервенто від 28.04.2014;

-інформацію стосовно наявних податкових повідомлень-рішень та стан їх виконання відносно ТОВ Інтервенто (ЄДРПОУ 38198809), а також наявних актів/довідок та інших документів перевірки про результати перевірки зазначеного підприємства;

- протокол про адміністративне правопорушення від 16.08.2012 № 434661 серія АХ відносно ОСОБА_2 , який виконував обов`язки директора Приватного підприємства ДжевелСтайл (ЄДРПОУ 34983589);

- інформацію стосовно наявних податкових повідомлень-рішень та стан їх виконання відносно Приватного підприємства ДжевелСтайл (ЄДРПОУ 34983589), а також наявних Актів/Довідок та інших документів перевірки про результати перевірки зазначеного підприємства.

Вимоги суду відповідачем виконані лише частково та не спростовують доводів позивача і висновків суду як при первинному, так і новому судовому розгляді справи.

Також, ухвалами суду двічі зобов`язано Слідче управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Дніпропетровській області надати суду інформацію про хід, стадію та результати розслідування об`єднаного кримінального провадження № 32014040000000056 від 04.07.2014 року (№3214040000000067 та №32014040000000056), в межах якого заступником начальника ВКР СУ ФР ГУ ДФС у Дніпропетровській області була винесена постанова від 17.03.2015 "Про призначення позапланової документальної виїзної перевірки ТОВ ВТП "Альянс" та проведена відповідна перевірка та витяг з ЄРДР.

02.05.2018 р. засобами електронного зв`язку та 17.05.2018 р. до суду надійшов лист Чечелівського відділення поліції Дніпровського відділу поліції ГУ Національної поліції в Дніпропетровській області № 456/3/02 від 02.05.2018 р. про проведення усіх необхідних слідчіх (розшукових) дій по кримінальному провадженню №32014040000000056 за ст.ст.358, 205 ч.1 КК України. Начальником СВ Чечелівського ВП повідомлено, що у травні 2018 року буде прийнято рішення в порядку п.2 ч.1 ст.284 КПК України, постанову про закриття провадження буде надіслано поштовим зв`язком.

Отже, стосовно доводів відповідача щодо факту відкриття кримінального провадження щодо контрагента позивача, суд зазначає, що в даному випадку відсутні вироки, що набрали законної сили, а сам по собі факт відкриття кримінального провадження, не має правового значення та жодним чином не стосується предмету доказування в даній справі.

В силу ч.1 ст.62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Аналогічну норму містить ч.2 ст.2 та ст.17 КК України.

За положеннями ч.6 ст.78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Отже, сам факт порушення кримінальної справи та отримання свідчень (пояснень) посадових осіб господарюючих суб`єктів в межах такої кримінальної справи, не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій проведених позивачем та його контрагентами.

Такої ж позиції дотримується Верховний Суд у своїй постанові від 27.03.2018р. у справі №816/809/17.

Відтак, будь-які порушення, встановлені податковим органом в діяльності контрагентів позивача, наявність порушених кримінальних проваджень, не завершених вироком, не можуть бути самостійною підставою для визнання недійсними господарських відносин з виконання робіт, які з боку контрагентів в повному обсязі підтверджено відповідними договорами, податковими деклараціями та накладними, паспортами (сертифікатами якості), технічними сертифікатами та іншими доказами, в тому числі, документами первинного бухгалтерського обліку.

Згідно до ч.1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.1, ч.4 ст.73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно до ст.76 Кодексу адміністративного судочинства України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Положення Кодексу адміністративного судочинства України передбачає не лише обов`язок суб`єкта владних повноважень (відповідач у справі) щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності (ч.2 ст.77 КАС України), але й обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (ч.1 ст.77 КАС України), з урахуванням наведених положень КАС України позивачем доведено протиправність винесених податковим органом оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Згідно із пунктом 3 частини першої статті 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на вказане вище, суд дійшов висновку, що податкові повідомлення-рішення від 08.05.2015 року №0001452202, №0001462202, №0001472202, які є предметом оскарження, прийняті відповідачем необґрунтовано, у зв`язку з чим підлягають скасуванню.

Оцінюючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, суд дійшов висновку про неправомірність прийняття контролюючим органом оспорюваних податкових повідомлень-рішень, а тому адміністративний позов підлягає частковому задоволенню, з огляду на закриття провадження у справі в частині позовної вимоги про визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 06.05.2015 року №13443/10/04-64-22-05 про залишення без розгляду заперечень ТОВ ВТП "Альянс" на акт перевірки від 10.04.2015 року №527/22-05/30916849 ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.10.2015 р.

В порядку ст.139 Кодексу адміністративного судочинества України стягненню з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача підлягає судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем додано до адміністративного позову документ про сплату судового збору платіжним дорученням № 1607 від 14.08.2015 р. у розмірі 487грн. 20коп., як за позовні вимоги майнового характеру.

На усунення недоліків позовної заяви, позивачем додано документ про сплату судового збору за немайнову вимогу про визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 06.05.2015 року №13443/10/04-64-22-05 - платіжне доручення № 1674 від 31.08.2015 р. у розмірі 73грн. 08коп.

Враховуючи викладене, сплачений позивачем судовий збір за подачу позову до суду в сумі 487грн. 20коп. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Лівобережної об`єднаної державної податкової інспекції м.Дніпра Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області.

Керуючись статтями ст.ст.139, 241-246, 250, 255, 295, п.10 ч.1 розділу VII Перехідних Положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-технічного підприємства "Альянс" до Лівобережної об`єднаної державної податкової інспекції м.Дніпра Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0001452202 від 08.05.2015 року, прийняте Лівобережною об`єднаною державною податковою інспекцією м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0001462202 від 08.05.2015 року, прийняте Лівобережною об`єднаною державною податковою інспекцією м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

Взнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0001472202 від 08.05.2015 року, прийняте Лівобережною об`єднаною державною податковою інспекцією м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Лівобережної об`єднаної державної податкової інспекції м.Дніпра Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області пропорційно до розміру задоволених позовних вимог судові витрати у розмірі 487грн. 20коп. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-технічного підприємства "Альянс".

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення виготовлений 06 серпня 2018 року.

Суддя Г. В.Кадникова