Рішення

від 18.05.2020 по справі 380/2231/20

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/2231/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 травня 2020 року м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Коморного О.І. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення Добростанівської сільської ради Яворівського району Львівської області, зобов`язання вчинити дії, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_2 .

Обставини справи.

До Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 в якій просить:

- визнати незаконним та скасувати рішення Добростанівської сільської ради від 11.12.2019 № 1246 Про внесення змін в п.1 рішення №914 від 21.08.2019 року ХХІV сесії VІІ скликання Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ОСГ гр. ОСОБА_1 , як таке, що прийняте з порушенням чинного законодавства;

- зобов`язати Добростанівську сільську раду виконати рішення № 914 від 21.08.2019 ХІV сесії VІІ скликання Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ОСГ гр. ОСОБА_1 та прийняти на розгляд щодо затвердження проекту землеустрою, виготовленого для гр. ОСОБА_1 щодо земельної ділянки площею 0.1698 Га в с. Добростани на території Добростанівської сільської ради Яворівського району Львівської області.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач звернувся до Добростанівської сільської ради з заявою про надання згоди на вироблення проекту землеустрою щодо земельної ділянки площею 0.1698 Га, яка знаходиться поруч з будинком, власником якого є позивач. За результатами даного звернення, Відповідачем було винесено рішення №914 від 21.08.2019 року, яким заяву позивача задоволено та надано позивачеві дозвіл на розроблення проекту землеустрою (землевпорядної документації) на ділянку, про яку йшлось у заяві позивача. Вказує, що на виконання вищезгаданого рішення, позивачем було отримано від землевпорядної організації проект землеустрою на земельну ділянку площею 0.1698 Га, оплачено послуги землевпорядної організації та дотримано усіх вимог законодавства для подальшого позитивного вирішення питання щодо набуття власності на дану земельну ділянку. Однак, як стало відомо позивачеві, відповідачем прийнято рішення №1246 від 11.12.2019, яким внесено зміни у рішення №914 та фактично змінено місце розташування та площу земельної ділянки, щодо якої позивачу надається дозвіл на виготовлення землевпорядної документації. Стверджує, що позивач звертався у Добростанівську сільську раду лише з однією заявою про надання дозволу на вироблення проекту землеустрою щодо земельної ділянки площею 0.1698 Га, яка знаходиться поруч з будинком, власником якого є позивач, жодних інших заяв до відповідача про виділення інших земельних ділянок не подавала та попередню заяву не відкликала. У зв`язку з прийняттям рішення №914 від 21.08.2019 Про надання Позивачу дозволу на виготовлення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в селі Добростани Яворівського району Львівської області гр. ОСОБА_1 в позивача виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і позивач, як суб`єкт цих правовідносин, не надавав згоди на їх зміну чи припинення. Вважає, що з вказаного рішення виникають правовідносини, пов`язані з реалізацією позивачем його законного права на отримання у власність земельної ділянки, при цьому вона заперечує проти припинення цих правовідносин. Тому орган місцевого самоврядування повинен керуватися чинними нормами законодавства, не вправі приймати рішення, що буде повністю або частково змінювати дію раніше прийнятого акта індивідуальної дії.

Ухвалою суду від 19.03.2020 відкрито провадження у справі.

Відповідач проти позову заперечив, подав відзив на позовну заяву в якому зокрема зазначено, що 29.07.2019 до Добростанівської сільської ради звернулась ОСОБА_2 з заявою про надання їй дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,1698 га в с. Добростани. Рішенням сесії Добростанівської сільської ради Яворівського району №894 від 21.08.2019 надано ОСОБА_2 дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в с. Добростани площею 0,1168 га. Вказує, що вподальшому, рішенням сесії № 1245 від 11.12.2019 внесено зміни у рішення № 894 від 21.08.2019 та надано ОСОБА_2 дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в с. Добростани площею 0,1698 га, оскільки саме цією земельною ділянкою остання постійно користується, а сільською радою таким чином виправило неточності в площі земельної ділянки. Звертає увагу, що саме про спірну земельну ділянку вказувалось ОСОБА_2 у своїй заяві, де вона просила надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою, площею 0,1698 га. Зазначає, що 16.07.2019 до Добростанівської сільської ради звернулась ОСОБА_1 із заявою про надання їй дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,1698 га в с. Добростани. Рішенням сесії Добростанівської сільської ради Яворівського району № 914 від 21.08.2019 (після прийняття рішення про надання вказаної земельної ділянки ОСОБА_2 ) надано ОСОБА_1 дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в с. Добростани площею 0,1698 га. Проте, цією ділянкою вже користувалась ОСОБА_2 . Зазначає, що з метою реалізації ОСОБА_1 права на безоплатне втримання земельної ділянки рішенням сесії Добростанівської сільської ради Яворівського району № 1246 від 11.12.2019 внесено зміни у рішення № 914 від 21.08.2019 та надано ОСОБА_1 дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в с. Добростани площею 0,1168 га, якає вільною і ніким не використовувалась. При цьому, у рішенні Добростанівської сільської ради № 914 від 21.08.2019 не вказувалось конкретне розташування земельної ділянки дозвіл на виготовлення документації на яку надається ОСОБА_1 . Щодо твердження ОСОБА_1 на те, що земельна ділянка площею 0,1698 га знаходиться поруч з будинком, власником якого є позивач, не ґрунтується на фактичних обставинах і є безпідставними. Так, земельна ділянка площею 0,1698 га (спірна земельна ділянка) не розташована біля будинку АДРЕСА_1 позивача, а перебувала у тимчасовому користуванні колишніх власників даного будинок, який ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 придбала. Вказує, що даною земельною ділянкою ОСОБА_1 ніколи не користувалась. Спірна земельна ділянка знаходиться орієнтовно за 500 м до будинку, який придбала ОСОБА_1 , одночасно, до будинку, де проживає ОСОБА_2 земельна ділянка розташована на відстані 200 м. Вказану землю використовувала та використовує ОСОБА_2 , яка обробляє її вже понад 15 років. Також зазначає, що ОСОБА_1 знає про те, що спірна земельна ділянка вже тривалий час обробляється іншою особою - ОСОБА_2 , на вказаній ділянці ОСОБА_2 збирає урожай, удобрює і доглядає за родючим ґрунтом, а для ведення особистого селянського господарства, яким є цільове призначення цієї земельної ділянки, вкрай важлива обставина. Таким чином вказує, що оскаржуване рішення Добростанівською сільською радою № 1246 від 11.12.2019 прийнято з метою врегулювати питання у сфері земельних відносини на території громади, але аж ніяк не з метою позбавлення права на отримання у власність земельної ділянки ОСОБА_1 , як зазначає позивач у своїй позовній заяві. Одночасно, оскаржуване рішення сільської ради не порушує жодних прав позивача. Поряд з цим, у випадку неприйняття Добростанівською сільською радою оскаржуваного рішення було б порушено право ОСОБА_2 на отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в с. Добростани. При прийняті оскаржуваного рішення жодним чином не припинились правовідносини, пов`язані із реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних інтересів позивача, сільська рада не заперечує права ОСОБА_1 на отримання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства. Тим більше, таке право їй забезпечено. Перешкод для реалізації позивачем інтересу на отримання земельної ділянки немає. Також вказує, що на даний час офіційного звернення від ОСОБА_1 щодо погодження проекту землеустрою на спірну земельну ділянку до Добростанівської сільської ради не надходило. Просить суд відмовити в задоволенні позову.

21.04.2020 надійшла заява до суду про залучення третьої особи ОСОБА_2 , мотивована тим, що користується спірною земельною ділянкою та також виготовила технічну документацію на вказану земельну ділянку згідно рішення Добростанівської сільської ради №1245 від 11.12.2019 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення даної земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства.

Ухвалою суду від 27.04.2020 залучено ОСОБА_2 до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача. Вказану ухвалу суду ОСОБА_2 отримала особисто 02.05.2020.

Суд всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті та

встановив:

ОСОБА_1 16.07.2019 звернулася з заявою до голови Добростанівської сільської ради в якій просить надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,1698 га (а.с.68).

Рішенням сесії Добростанівської сільської ради Яворівського району від 21 серпня 2019 року №914 заяву ОСОБА_1 задоволено та надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в селі Добростани, Яворівський район, Львівська область площею 0,1698 га (а.с.73).

На виконання даного рішення, позивачем отримано від землевпорядної організації ТзОВ Терразем проект землеустрою на земельну ділянку площею 0.1698 га (а.с.17-47).

Разом з тим судом встановлено, що 29.07.2019 ОСОБА_2 звернулася до Голови Добростанівської сільської ради із заявою, в якій просить надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення ОСГ в с. Добростани площею 0,1698 га (а.с.69)

Судом встановлено, що у даній заяві внесені виправлення шляхом закресленої площі 0,1698 га та вписано площу 0,1168 .

Рішенням сесії Добростанівської сільської ради Яворівського району від 21 серпня 2019 року №894 заяву ОСОБА_2 задоволено та надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в селі Добростани, Яворівський район, Львівська область площею 0,1168 га (а.с.70).

11 грудня 2019 року рішенням Добростанівської сільської ради Яворівського району № 1245 внесено зміни у рішення № 894 від 21.08.2019 та надано ОСОБА_2 дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в с. Добростани площею 0,1698 га (а.с.71).

11 грудня 2019 року рішенням Добростанівської сільської ради Яворівського району № 1246 внесено зміни у рішення № 914 від 21.08.2019 та надано ОСОБА_1 дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в с. Добростани площею 0,1168 га (а.с.13).

Позивач не погоджуючись з діями відповідача звернувся до суду за захистом свої прав та інтересів з даною позовною заявою.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 2 КАС України є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Відповідно до статті 14 Конституції України та статті 373 ЦК України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується Конституцією України. Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.

Статтею 3 Земельного кодексу України (надалі - ЗК України) встановлено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, вказаним Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Повноваження відповідних органів виконавчої влади щодо передачі земельних ділянок у власність або користування та порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування встановлені ст. ст. 118, 122, 123 Земельного кодексу України.

Частиною 1, 4 статті 122 ЗК України визначено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною 8 цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Пунктом "в" частини 3 статті 116 ЗК України визначено, що безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Частиною 6 ст. 118 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно з ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст.122 вказаного Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Відповідно ч. 3 ст. 123 Земельного кодексу України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Згідно з ч.1 ст. 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Відповідно до п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин.

За приписами ч. 1 ст. 46 названого Закону, сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно.

Статтею 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень (частина перша).

Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку (частина десята).

Положенням ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" стосовно права органу місцевого самоврядування скасовувати свої раніше прийняті рішення та вносити до них зміни з будь-якого питання, що є компетенцією органу місцевого самоврядування, дано офіційне тлумачення в Рішенні Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009.

Конституційний Суд України у Рішенні від 16.04.09 №7-рп/2009 у справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) розтлумачив, що в аспекті конституційного подання положення частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частин першої, десятої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" стосовно права органу місцевого самоврядування скасовувати свої раніше прийняті рішення та вносити до них зміни необхідно розуміти так, що орган місцевого самоврядування має право приймати рішення, вносити до них зміни та/чи скасовувати їх на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому, у абзаці першому пункту 4 мотивувальної частини згаданого Рішення Конституційний Суд України зазначив, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До нормативних належать акти, які встановлюють, змінюють чи припиняють норми права, мають локальний характер, розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово, а ненормативні акти передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб`єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію.

У абзаці п`ятому пункту 5 вказаного Рішення визначено, що органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є "гарантією стабільності суспільних відносин" між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення.

Судом встановлено, що рішенням Добростанівської сільської ради № 914 від 21.08.2019, ОСОБА_1 наданий дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в с. Добростани площею 0,1698 га.

Судом також встановлено, що на підставі цього рішення ТзОВ "Терразем" виготовив проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а.с.17-47).

Однак як встановлено в судом з матеріалів справи, рішенням Добростанівської сільської ради Яворівського району № 1246 від 11 грудня 2019 року внесено зміни у рішення № 914 від 21.08.2019 та надано ОСОБА_1 дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в с. Добростани площею 0,1168 га.

Таким чином, на підставі рішення Добростанівської сільської ради № 914 від 21.08.2019 між ОСОБА_1 та сільською радою виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією позивачем певних суб`єктивних та охоронюваних законом інтересів щодо набуття у власність земельної ділянки. При цьому, позивач згоди на зміну чи припинення таких правовідносин не надавав.

Між тим, скасування чи внесення змін відповідачем у своє рішення № 914 від 21.08.2019 могло мати місце виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Однак, ні Конституцією України, ні Земельним кодексом України, ані жодним іншим нормативно-правовим актом органу місцевого самоврядування не надано права на скасування чи внесення змін у рішення про надання фізичній особі дозволу на розробку проекту землеустрою.

Посилання відповідача на порушення прав третьої особи, у зв`язку із зверненням ОСОБА_2 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в с. Добростани площею 0,1698 га (із внесеним виправленням шляхом закресленої площі 0,1698 га та вписаної площі 0,1168 ), суд вважає безпідставним та необґрунтованим, оскільки виходячи з приписів статей 116, 118 ЗК України, отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність, що фактично вказує про відсутність обтяжень земельної ділянки у такому випадку.

Суд зазначає, що отримання дозволу на розробку проекту землеустрою з приводу відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність або користування (оренду).

Аналогічна правова позиція висловлена колегією суддів судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постановах від 10 грудня 2013 року (справа № 21-358а13) та від 07 червня 2016 року (справа №21-1391а16).

Передача земельних ділянок в користування передбачає проходження певної процедури з виготовлення проекту землеустрою (або технічної документації у разі надання у користування земельної ділянки, межі якої встановлені в натурі (на місцевості), без зміни її цільового призначення), його погодження компетентними органами тощо, що в подальшому є підставою для прийняття відповідного рішення органом місцевого самоврядування з цього питання (стаття 123 ЗК України ).

Суд наголошує, що у даному випадку, як позивач так і третя особа ОСОБА_2 , мають рівне право розробити проекти землеустрою, подальше затвердження яких відбувається із кінцевим визначенням особи, що отримає право власності або користування (оренду) на ділянку.

Тому у відповідача не має підстав вважати приорітетність того чи іншого заявника на стадії надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Такий висновок відповідає позиції Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду викладеній у постанові 27 березня 2018 року справа №463/3375/15-а адміністративне провадження №К/9901/15205/18.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення Добростанівської сільської ради Яворівського району № 1246 від 11 грудня 2019 року яким внесено зміни у рішення № 914 від 21.08.2019, винесене не на підставі, що передбачені чинним законодавством, а відтак є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Добростанівської сільської ради виконати рішення № 914 від 21.08.2019 ХІV сесії VІІ скликання Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ОСГ гр. ОСОБА_1 та прийняти на розгляд щодо затвердження проекту землеустрою, виготовленого для гр. ОСОБА_1 щодо земельної ділянки площею 0.1698 га в с. Добростани на території Добростанівської сільської ради Яворівського району Львівської області, така не підлягає задоволенню враховуючи наступне.

Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, в Рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 зазначив, що особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Отже, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених права чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Таким чином, звертаючись до суду позивач зобов`язаний зазначити порушення його права та інтересів у сфері публічно-правових відносин.

Як встановлено судом з матеріалів справи та протилежне не доведено позивачем, ОСОБА_1 на день розгляду даної справи не зверталася до Добростанівської сільської ради щодо погодження проекту землеустрою на спірну земельну ділянку, отже позовна вимога в частині зобов`язання Добростанівської сільської ради виконати рішення № 914 від 21.08.2019 ХІV сесії VІІ скликання Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ОСГ гр. ОСОБА_1 та прийняти на розгляд щодо затвердження проекту землеустрою є передчасною, адже відповідачем в рамках спірних правовідносин не розглядалось і не вирішувалось дане питання.

У відповідності до вимог ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ч. 1 ст. 90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відтак, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача належить задовольнити частково.

Згідно з частиною третьою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Позивачем сплачено судовий збір у сумі 1681,60 грн відповідно до квитанції від 16.03.2020 № 85.

Отже, враховуючи, що позовні вимоги задоволені частково, присудженню з відповідача підлягає судовий збір за одну вимогу немайнового характеру - 840,80 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 8-10, 14, 72-79, 90, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ухвалив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Добростанівської сільської ради від 11.12.2019 № 1246 Про внесення змін в п.1 рішення №914 від 21.08.2019 року ХХІV сесії VІІ скликання Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ОСГ гр. ОСОБА_1 .

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) з Добростанівської сільської ради (вул. Шевченка, 92, с. Добростани, Яворівський район, Львівська область, 81091, код ЄДРПОУ: 04373206), за рахунок бюджетних асигнувань, судовий збір в сумі 840,80 грн (вісімсот сорок гривень 80 копійок).

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 18.05.2020.

Суддя Коморний О.І.