Рішення

від 18.05.2020 по справі 420/1312/20

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/1312/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Глуханчука О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

17 лютого 2020 року до суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому позивач просить суд:

1) визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо виплати ОСОБА_1 у 2018 році 50 %, у 2019 році 75 % суми підвищення пенсії;

2) зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області виплачувати 100 % суми підвищення пенсії ОСОБА_1 , перерахованої згідно зі статтею 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" та постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", починаючи з 01.01.2018 року з урахуванням проведених раніше виплат, здійснивши виплату невідкладно однією сумою;

3) стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 судові витрати та витрати на професійну правничу допомогу за рахунок бюджетних асигнувань.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що він є пенсіонером військовослужбовцем, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". У квітні 2018 року відповідачем було перераховано пенсію позивача з 01.01.2018 року відповідно до ст. 63 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб (далі - закон № 2262-ХІІ), постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - Постанова № 704), постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (далі - Постанова № 103) та на підставі довідки, виданої уповноваженим органом.

Проте, як зазначає позивач, після проведеного перерахунку, виплату пенсії в 2018 році відповідач здійснював лише з урахуванням 50% розміру підвищення пенсії, а з 01.01.2019 року - 75% розміру підвищення пенсії, відповідно до п. 2 Постанови № 103.

Позивач такі обмеження вважає протиправними, не відповідаючими нормам Конституції України та такими, що порушують право на належний рівень пенсійного забезпечення.

Таким чином, позивач оскаржує застосування ГУ ПФУ в Одеській області обмежень розміру пенсії, що були передбачені пунктом 2 Постанови № 103 (щодо виплати перерахованої пенсії в розмірах з 1 січня 2018 р. - 50 відсотків; з 1 січня 2019 р. по 31 грудня 2019 р. - 75 відсотків; з 1 січня 2020 р. - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року), оскільки вважає, що невиплата вказаних сум є втручанням у право позивача на мирне володіння майном.

Так, позивач стверджує, що чинним законодавством України, зокрема нормами Закону № 2262-ХІІ не було визначене питання стосовно того, що виплата перерахованих сум пенсій може бути відстрочена на тривалий термін. У свою чергу, законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів. Зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Також позивач стверджує, що статтею 63 Закону № 2262-ХІІ Кабінету Міністрів України не надано право визначати умови, порядок та розміри виплати перерахованих пенсій, що свідчить про суперечність Постанови № 103 Закону. Як зазначає позивач, норми Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб (а саме: частина 3 статті 52, частина 2 статті 55, частина 4 статті 63) мають вищу юридичну силу, ніж норми постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103, які розвивають чи деталізують окремі положення зазначеного Закону, та не повинні суперечити положенням Закону. При цьому, у випадку суперечності норм підзаконного акту нормам закону, слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.

Крім того, позивач зауважив, що сума недоотриманої пенсії, внаслідок обмежень передбачених пунктом 2 Постанови № 103 , не буде виплачена й в майбутньому, отже мова йде не про відстрочення чи розстрочення виплати, а незаконне позбавлення позивача частини його пенсії.

З наведених підстав позивач звернувся до суду з даним позовом, оскільки вважає порушеним своє право на пенсію, гарантоване ст. 46 Конституції України.

Ухвалою суду від 24 лютого 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі.

Ухвалою від 24 лютого року суд витребував від Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області належним чином засвідчені копії матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) в частині, що стосується предмету спору, для долучення до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 24 лютого 2020 року зупинено провадження у справі № 420/1312/20 до набрання законної сили рішенням Верховного Суду у зразковій справі № 160/3586/19.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду рішенням від 06 серпня 2019 року задовольнив позов у зразковій справі № 160/3586/19: визнав протиправними дії ГУ ПФУ щодо зменшення розміру пенсії позивачу за рахунок виплати з 05 березня 2019 року 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року; зобов`язав ГУ ПФУ провести перерахунок та виплату пенсії (із врахуванням раніше виплачених сум) позивачу з 05 березня 2019 року з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 11 березня 2020 року рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 06 серпня 2019 року у зразковій справі № 160/3586/19 залишено без змін.

Ухвалою суду від 17 квітня 2020 року поновлено провадження у справі №420/1312/20.

10 березня 2020 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області через канцелярію суду надійшов відзив на позовну заяву (а.с. 45-47).

Також 10 березня 2020 року відповідачем через канцелярію суду, на виконання ухвали суду про витребування доказів, надано належним чином засвідчені копії матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 (а.с. 50-85).

Відповідно до відзиву, відповідач проти задоволення позову заперечує, з позовними вимогами не погоджується, вважає їх безпідставними, з огляду на наступне. Так, щодо виплати позивачу пенсії з урахуванням 100% суми підвищення відповідач зазначив, що до набрання законної сили 05 березня 2019 року судовим рішенням у справі №826/3858/18, яким визнано протиправними та нечинними пункти 1 та 2 Постанови №103 та внесені цією постановою зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45, дії головного управління щодо виплати пенсій у розмірах, передбачених Постановою №103 (з 1 січня 2018 р. - 50 відсотків; з 1 січня 2019 р. по 31 грудня 2019 р. - 75 відсотків; з 1 січня 2020 р. - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року) були законними. В подальшому, органи Пенсійного фонду, з метою забезпечення виконання рішення суду від 12.12.2018 року по справі №826/3858/18, звернулись до Міністерства соціальної політики України та Міністерства фінансів України про виділення додаткових коштів. Однак враховуючи, що бюджетні асигнування з державного бюджету України Пенсійному фонду України не збільшувались, виплата підвищених пенсій продовжується з урахуванням бюджетних асигнувань.

Також відповідач в обґрунтування правомірності своїх дій посилався на постанову Кабінету Міністрів України від 14.08.2019 року № 804 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян", якою встановлено, що виплата пенсій перерахованих з 1 січня 2018 року, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704, здійснюється у 2019 році в розмірі 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеної станом на 1 березня 2018 року.

Відповідач також вказав на те, що відповідно до ч. 4 ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб (далі - Закон № 2262-ХІІ) в редакції від 01.01.2017, усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. 30.08.2017 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 704, відповідно до якої затверджено нові схеми тарифних розрядів зазначених осіб. На виконання Постанови № 704 та положень ч. 4 ст. 63 Закону № 2262-ХІІ, 21.02.2018 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб". Враховуючи, що після скасування ч. 1 та 2 постанови КМУ №103 від 21.02.2018 року, Кабінетом Міністрів України новий порядок здійснення перерахунку пенсії з метою виконання положень Закону №2262-ХІІ та Постанови №704 прийнято не було, пенсія позивачу виплачується Головним управлінню у розмірах, передбачених Постановою №103.

З цих підстав відповідач вважає, що перерахунок пенсії позивачу здійснено відповідно до вимог законодавства, що діяло на момент виникнення права на такий перерахунок, виплата пенсії здійснюється відповідно до вимог діючого законодавства, тому підстави для визнання протиправними дій управління та задоволення позову відсутні.

22 квітня 2020 року представником позивача через канцелярію суду надані письмові пояснення, у яких зазначено про відмінність предмету позову в даній справі та в зразковій справі №160/3586/19. Так, позивач вважає, що позовні вимоги у даній справі є ширшими та поглинають вимоги, заявлені у зразковій справі, оскільки позивачем заявлено вимоги щодо зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату 100 % підвищення пенсії з 01.01.2018 року, а у зразковій справі заявлено вимоги щодо зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату 100 % підвищення пенсії з 05.03.2019 року. На переконання представника позивача, у зразковій справі№160/3586/19 Верховний суд не досліджував питання правомірності та законності виплати відповідачем пенсії в неповному обсязі з 01.01.2018 року по 04.03.2019 року, оскільки таке питання не ставилось позивачем у зразковій справі. Також представник позивача вказує на різні підстави позову у цих справах: підставою позову в зразковій справі є визнанням нечинним з 05.03.2019 пункту 2 Постанови КМУ № 103 за рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018року у справі № 826/3858/18; підставою позову в даній справі є посилання на невідповідність (суперечність) пункту 2 Постанови КМУ № 103 положенням Закону № 2262-ХІІ з 01.01.2018 року (з дати застосуванням цієї постанови Уряду), а отже на незаконність виплати пенсії в неповному розмірі з 01.01.2018 року, не зважаючи на визнання нечинним п.2 цієї постанови лише 05.03.2019 року.

За таких обставин, представник позивача вважає, що у даній справі вимоги щодо зобов`язання територіального органу Пенсійного фонду України здійснити перерахунок та виплату 100 % підвищення пенсії позивачу підлягають задоволенню саме з 01.01.2018 року, а не з 05.03.2019 року, як зазначено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.03.2020 року у зразковій справі № 160/3568/19, ухваленої з інших підстав позову.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

З огляду на заявлені позивачем вимоги, справа підлягає розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Справи, визначені частиною першою статті 263 КАС України, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У справах, визначених частиною першою статті 263 КАС України, заявами по суті справи є позов та відзив.

З урахуванням вищенаведеного, суд розглядає справу в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження 18 травня 2020 року, в межах строку встановленого частиною першою статті 263 КАС України.

Розглянувши подані сторонами заяви по суті справи і докази на їх обґрунтування, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, судом встановлено наступне.

З 01.02.2002 року позивачу - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільненому зі служби в кримінально-виконавчий системі у запас Збройних Сил України за пп. "а" (за віком) п. 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, призначено пенсію за вислугу років відповідно до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" у розмірі 68 % грошового забезпечення. (а.с. 51, 56).

Відповідно до наявних в матеріалах пенсійної справи перерахунків, пенсія позивача перераховувалась станом на 01.01.2008 року на підставі постанови КМУ від 07.11.2007 року №1294, станом на 01.07.2012 року на підставі постанови КМУ від 23.04.2012 року №355, із урахуванням таких складових грошового забезпечення:

- посадовий оклад;

- оклад за військове звання;

- процентна надбавка за вислугу років - 30 %;

- надбавка за умови режимних обмежень, допуск Ф - 2 15 %;

- надбавка за оперативно-розшукову діяльність - 50 %;

- надбавка за виконання особливо важливих завдань в розмірі - 50 %;

- премія - 15 %.

Основний розмір пенсії - 68 % грошового забезпечення (вислуга років 26) (а.с. 52-53).

26 квітня 2018 року Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснило перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2018 року. Підставою перерахунку зазначено: постанова КМУ №704, постанова КМУ №103 від 21.02.2018 року пункт 1, перерахунок з 01.01.2018 року (а.с. 8, 54 (зворот.стор.).

Згідно вказаного перерахунку, пенсія позивача за вислугу років перерахована із урахуванням таких сум грошового забезпечення:

- посадовий оклад;

- оклад за військове звання;

- процентна надбавка за вислугу років 40 %;

- премія - 0 %.

Основний розмір пенсії: 68 % грошового забезпечення (вислуга років 26).

Згідно постанови КМУ №103 від 21.02.2018 року підвищення складає 4088,88 грн., з них виплачується: з 01.01.2018 року по 31.12.2018 року щомісячно 50% від підвищення - 2044,44 грн.; з 01.01.2019 року по 31.12.2019 року - щомісячно 75% від підвищення - 3066,66 грн.; з 01.01.2020 року 100% щомісячно від підвищення - 4088,88 грн.

Таким чином, під час перерахунку пенсії позивача з 01.01.2018 року на підставі постанови КМУ №103 від 21.02.2018 року у складі грошового забезпечення для обчислення пенсії враховано такі складові: - посадовий оклад; - оклад за військове звання; - процентна надбавка за вислугу років, а також застосовано поступові відсоткові обмеження щодо виплати підвищення.

Перерахунок пенсії проведений на підставі довідки Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції від 05 березня 2018 року № 3.3/2270/Ярм про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій (а.с. 65).

Вважаючи своє право порушеним діями відповідача щодо обмеження розміру пенсії при виплаті, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Таким чином, право особи на отримання пенсії, як складова права на соціальний захист, є її конституційним правом.

Як встановлено судом, позивачу - ОСОБА_1 призначено пенсію відповідно до ст. 13 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" в редакції, чинній на момент призначення пенсії - 01.02.2002 року (далі - Закон №2262-ХІІ).

Цей Закон є спеціальним щодо регулювання правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі.

Питання перерахунку раніше призначених пенсій регламентовані статтею 63 Закону № 2262-XII, згідно із якою перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Отже, Кабінету Міністрів України надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розміри складових грошового забезпечення для такого перерахунку.

30 серпня 2017 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову за №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", якою збільшено розмір грошового забезпечення військовослужбовців (далі - Постанова №704).

Відповідно до пункту 10, ця постанова набирала чинності з 1 січня 2018 року.

Отже, з набранням чинності постановою КМУ від 30.08.2017 року № 704, якою змінені (збільшені) розміри грошового забезпечення військовослужбовців, у позивача виникли підстави для перерахунку пенсії.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 затверджений Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

21 лютого 2018 року Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (далі - Постанова № 103).

Пунктом 1 Постанови № 103 передбачено перерахунок пенсій, призначених згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон) до 1 березня 2018 р. (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".

Згідно з п. 2 Постанови № 103, виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) передбачено проводити з 1 січня 2018 р. у таких розмірах: з 1 січня 2018 р. - 50 відсотків; з 1 січня 2019 р. по 31 грудня 2019 р. - 75 відсотків; з 1 січня 2020 р. - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.

Відповідно до п. 7 Постанови № 103 Міністерству оборони, Міністерству внутрішніх справ, Міністерству інфраструктури, Міністерству юстиції, Державній службі з надзвичайних ситуацій, Службі безпеки, Службі зовнішньої розвідки, Адміністрації Державної прикордонної служби, Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державній фіскальній службі, Національній гвардії, Управлінню державної охорони після набрання чинності цією постановою приписано забезпечити оформлення та подання до органів Пенсійного фонду України довідок про розміри грошового забезпечення, визначені в пункті 1 цієї постанови, відповідно до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 р. № 45.

Також Постановою № 103 було внесено зміни до Порядку № 45, зокрема:

- пункт 5 викладено в новій редакції;

- додаток 2 викладено в новій редакції, відповідно до якої відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.

Згідно з п. 1 Порядку №45 зі змінами, внесеними згідно з Постановою № 103 (тут і далі - у редакції, чинній на час перерахунку пенсії позивача), пенсії, призначені відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон), у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 2 Порядку №45, Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін`юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв`язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС (далі - державні органи).

Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.

У відповідності з абз. 1 п. 3 Порядку №45, на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням ПФУ. Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.

Перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі (п. 4 Порядку № 45).

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 р. у справі №826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 року, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови КМУ від 21.02.2018 р. №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою КМУ від 13.02.2008р. № 45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Зобов`язано Кабінет Міністрів України невідкладно після набрання рішенням суду законної сили опублікувати резолютивну частину рішення суду про визнання нормативно-правового акта протиправним та нечинним в окремій його частині у виданні, в якому було офіційно оприлюднено нормативно-правовий акт.

В межах даного позову позивачем оскаржуються дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо виплати пенсії з урахуванням обмежень суми підвищення пенсії у 2018 році - 50 % суми підвищення пенсії, у 2019 році - 75 % суми підвищення пенсії та заявлені вимоги про зобов`язання відповідача здійснити виплату донарахованих сум з урахуванням 100 % суми підвищення пенсії, починаючи з 01.01.2018 року з урахуванням проведених раніше виплат.

Як вже було зазначено, пунктом 2 Постанови № 103 було передбачено виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) з 1 січня 2018 р. у таких розмірах: з 1 січня 2018 р. - 50 відсотків; з 1 січня 2019 р. по 31 грудня 2019 р. - 75 відсотків; з 1 січня 2020 р. - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.

У зв`язку зі скасуванням п. 2 Постанови №103 рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, обмеження щодо часткової виплати суми підвищення до пенсії скасовано.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у рішенні по зразковій справі № 160/3586/19 від 06 серпня 2019 року, залишеним без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 11 березня 2020 року, у відповідь на твердження ГУ ПФУ про наявність у нього права здійснювати розстрочку виплати перерахованої пенсії відповідно до положень статті 63 Закону № 2262-ХІІ та Постанови № 103 зазначив про таке.

Згідно із частиною третьою статті 52 Закону № 2262-ХІІ виплата пенсій провадиться за поточний місяць загальною сумою у встановлений строк, але не пізніше останнього числа місяця, за який виплачується пенсія.

Відповідно до частини другої статті 55 Закону № 2262-ХІІ нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу ПФУ, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Системний аналіз статей 51, 52, 55, 63 Закону № 2262-ХІІ свідчить, що наявність у Кабінету Міністрів України права встановлювати "порядок перерахунку пенсії" не є тотожним праву встановлювати "строки перерахунку пенсії", "строки виплати пенсії".

У постанові від 11 березня 2020 року, прийнятій у зразковій справі № 160/3586/19, Велика Палата Верховного Суду погодилась з висновком суду першої інстанції про те, що на момент ухвалення рішення у цій зразковій справі дії ГУ ПФУ щодо зменшення розміру пенсії позивача за рахунок виплати з 05 березня 2019 року 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року, є протиправними.

З огляду на зазначене, враховуючи висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи № 160/3586/19, суд дійшов висновку, що з 05 березня 2019 року пенсія позивачу підлягає виплаті у розмірі 100 відсотків суми підвищення пенсії.

Таким чином, суд робить висновок про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо виплати позивачу після 05.03.2019 року перерахованої пенсії у розмірі 75% суми підвищеної пенсії.

При цьому, суд відхиляє позовні вимоги в частині виплати позивачу з 01.01.2018 року по 05.03.2019 року пенсії з урахуванням 50 % суми підвищення пенсії (з 01.01.2018 року по 31.12.2018 року) та 75 % суми підвищення пенсії (з 01.01.2019 по 05.03.2019 року), оскільки до 05.03.2019 року пункт 2 Постанови КМУ № 103 був чинним та обов`язковим для застосування ГУ ПФУ в Одеській області.

Тобто, до 05.03.2019, окремі положення постанови КМУ № 103, які визначали порядок проведення виплат перерахованих пенсій станом на 01.01.2018 року, не втратили свою чинність, відтак до 05.03.2019 року відповідач, як територіальний орган Пенсійного фонду України, зобов`язаний був їх застосовувати, та відповідно останнє не може мати наслідком визнання протиправними дій відповідача щодо перерахунку пенсії, які були вчинені відповідачем до 05.03.2019 року.

Водночас, після 05.03.2019 року ГУ ПФУ в Одеській області не мало правових підстав для продовження виплати підвищення пенсії в обмеженому розмірі (75%).

Визначене п. 2 Постанови № 103 обмеження щодо часткової виплати суми підвищення до пенсії втратило чинність із набранням законної сили рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018, тобто 05.03.2019, а відтак, починаючи саме з цієї дати вказаний нормативно-правовий акт Кабінету Міністрів України, у відповідній частині, втратив чинність і не підлягав застосуванню.

За таких обставин, суд вважає, що позивач набув право на отримання пенсійних виплат у розмірі 100 % суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року, починаючи з 05.03.2019 року.

Аналогічна правова позиція викладена у зразковій справі Верховним Судом у рішенні № 160/3586/19 від 06.08.2019 року та постанові Верховного Суду від 16.10.2019 року у справі № 2040/6740/18.

У прохальній частині позивач просить суд зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області виплачувати 100 % суми підвищення пенсії ОСОБА_1 , перерахованої згідно зі статтею 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" та постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", починаючи з 01.01.2018 року з урахуванням проведених раніше виплат, здійснивши виплату невідкладно однією сумою.

Проте, з урахуванням усіх висновків, викладених у цьому рішенні, у тому числі правової позиції Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи № 160/3586/19, вказана позовна вимога підлягає частковому задоволенню шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок та виплату пенсії (із врахуванням раніше виплачених сум) позивача з 05.03.2019 року з урахуванням 100 % суми підвищення пенсії.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 291 КАС України, при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Водночас, відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Беручи до уваги викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позову в частині позовних вимог та необхідність його часткового задоволення.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до чч. 1-4 ст. 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У позовній заяві позивачем заявлені вимоги про стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу за рахунок бюджетних асигнувань.

Так, позивач, згідно наданого договору про надання правової допомоги від 26 грудня 2019 року, вказує, що понесені ним судові витрати на професійну правничу допомогу складають 15 000, 00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу та їх розміру у 15 000, 00 грн. позивачем надано:

договір про надання правової допомоги від 26 грудня 2019 року, укладений між ОСОБА_1 та Адвокатським бюро Івана Хомича в особі директора - адвоката Хомича Івана Олександровича;

акт прийому-передачі надання правничої допомоги № 1/20 від 11 лютого 2020 року до договору про надання правової допомоги від 26 грудня 2019 року;

квитанцію (фотокопія) №1-78к від 11 січня 2020 року на суму 10 000, 00 грн., платник: ОСОБА_1 , отримувач АБ Івана Хомича , код 41486893;

квитанцію (фотокопія) №1-446к від 11 лютого 2020 року на суму 5 000, 00 грн., платник: ОСОБА_1 , отримувач АБ Івана Хомича , код 41486893;

розрахунок витрат наданих послуг від 11 лютого 2020 року - Додаток 1 до договору про надання правової допомоги від 26 грудня 2019 року.

Відповідно до акту прийому-передачі надання правничої допомоги № 1/20 від 11 лютого 2020 року, сторони договору про надання правової допомоги від 26 грудня 2019 року погодили наступне: 1. ВИКОНАВЕЦЬ надав, а ЗАМОВНИК прийняв правничу допомогу щодо складання позову ЗАМОВНИКА до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання виплачувати 100% підвищення до пенсії, починаючи з 01.01.2018, а також представництва інтересів ЗАМОВНИКА у судах усіх інстанцій та юрисдикцій, та інших органах державної влади, установах, організаціях. 2. Відповідно до п. 1 цього Акта вартість наданої правничої допомоги ВИКОНАВЦЯ становить: консультації з клієнта щодо узгодження правової позиції 500,00 грн. (п`ятсот гривень 00 коп.), аналіз нормативно-правових актів законодавства України щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців 1 000,00 грн. (одна тисяча гривень 00 коп.), первинний аналіз документів щодо встановлення та перерахунку пенсії, які надані замовником 1 000,00 грн. (одна тисяча гривень 00 коп.), отримання доказів для позовної заяви, їх аналіз та систематизація, виготовлення копій документів 1 000,00 грн. (одна тисяча гривень 00 коп.), підготовка та подання адвокатських запитів 1 000,00 грн. (одна тисяча гривень 00 коп.), аналіз позиції Відповідача за його відповіддю на адвокатський запит та визначення правової позиції позовної заяви 1000,00 грн. (одна тисяча гривень 00 коп.), підготовка та подання позовної заяви 5 000,00 грн. (п`ять тисяч гривень 00 коп.), представництво та захист інтересів в суді (відвідання суду для з`ясування обставин та стану справи, ознайомлення з матеріалами справи, розробка та подання клопотань та інших процесуальних документів) 2500,00 грн. (дві тисячі п`ятсот гривень 00 коп.), правове супроводження процесу виконання Відповідачем судового рішення 2000,00 грн. (дві тисячі гривень 00 коп.). Усього до сплати - 15 000,00 грн. (п`ятнадцять тисяч гривень 00 коп.). (а.с. 14).

Відповідно до ч. 5 ст. 134 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, належить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Великою Палатою Верховного Суду від 27.06.2018 року у справі № 826/1216/16 також зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входять до предмета доказування у справі.

У свою чергу, неспівмірність витрат на правничу допомогу із передбаченими законом критеріями є підставою для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, що належать розподілу між сторонами.

Згідно правової позиції Верховного Суду, наведеної у додатковій постанові від 05.09.2019 року у справі №826/841/17, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, за наявності заперечень іншої сторони, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої постановлено рішення, всі її витрати на правничу допомогу, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документа, витрачений адвокатом час тощо, є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Дослідивши матеріали справи, надані представником позивача на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000, 00 грн. письмові докази, суд дійшов висновку про неспівмірність заявлених до відшкодування коштів із розглядом даної справи.

Так, судом встановлено, що при визначенні розміру витрат позивача на оплату винагороди адвоката за складання позовної заяви у сумі 5 000, 00 грн. порушено критерії співмірності та розумності розміру таких витрат, а тому задоволенню підлягає сума в розмірі 3 000, 00 грн.

Відповідно до п. 3 ч. 6 ст. 12 КАС України, справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

З огляду на заявлені позивачем вимоги до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій щодо виплати суми підвищення пенсії та зобов`язання виплачувати 100 % суми підвищення пенсії, судом під час відкриття провадження у справі було визначено, що вказана справа незначної складності та підлягає розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Крім того, ухвалою суду від 24 лютого 2020 року провадження у справі № 420/1312/20 було зупинено до набрання законної сили рішенням Верховного Суду у зразковій справі №160/3586/19.

Ознаками типової справи за цим рішенням є: 1) позивачами є особи, звільнені з військової служби, які отримують пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб"; 2) відповідачами є суб`єкти владних повноважень (територіальні органи Пенсійного фонду України), на пенсійному обліку яких перебувають позивачі; 3) спір виник з аналогічних підстав у відносинах, що регулюються одними нормами права (у зв`язку з неперерахунком та невиплатою (із врахуванням раніше виплачених сум) пенсії позивачеві з 05 березня 2019 року з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року); 4) позивачі заявили аналогічні позовні вимоги (по-різному висловлені, але однакові по суті: визнати протиправною бездіяльність та зобов`язати відповідача провести перерахунок та виплату (із врахуванням раніше виплачених сум) пенсії з 05 березня 2019 року з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року).

Таким чином, враховуючи, що у справі № 420/1312/20 предметом розгляду є позовні вимоги щодо перерахунку та виплати пенсії у 100-відсотковому від обчисленого розміру без застосування будь-яких обмежень чи зменшення розміру пенсії, суд дійшов висновку, що ця справа відповідає ознакам типової справи, визначеним у зразковій адміністративній справі № 160/3586/19.

Ухвала суду від 24 лютого 2020 року про зупинення провадження у справі №420/1312/20 позивачем не оскаржувалась.

У свою чергу, згідно п. 8 ч. 6 ст. 12 КАС України типові справи (адміністративні справи, відповідачем у яких є один і той самий суб`єкт владних повноважень (його відокремлені структурні підрозділи), спір у яких виник з аналогічних підстав, у відносинах, що регулюються одними нормами права, та у яких позивачами заявлено аналогічні вимоги) є справами незначної складності.

Таким чином, з огляду на незначну складність справи, враховуючи критерії оцінки співмірності витрат на оплату послуг адвоката, суд вважає, що відшкодуванню позивачу підлягають витрати на професійну правничу допомогу, пов`язані зі складанням позовної заяви у розмірі 3 000, 00 грн.

Під час визначення суми відшкодування суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Під час вирішення судом питання відшкодування витрат на правову допомогу, суд повинен дослідити відповідність наданих видів допомоги критеріям видів правової допомоги, визначених статтями 19, 20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14.11.2019 року у справі № 826/7375/18.

Водночас, дослідивши акту прийому-передачі надання правничої допомоги № 1/20 від 11 лютого 2020 року, суд дійшов висновку, що такі послуги як первинний аналіз документів щодо встановлення та перерахунку пенсії, вартість послуги - 1 000,00 грн., отримання доказів для позовної заяви, їх аналіз та систематизація, виготовлення копій документів, вартість послуги - 1 000,00 грн., аналіз позиції відповідача за його відповіддю на адвокатський запит та визначення правової позиції позовної заяви, вартість послуги - 1000,00 грн., не відповідають критерію реальності адвокатських витрат, не розкривають суті виконаних робіт.

Так, поряд із цими послугами в акті прийому-передачі надання правничої допомоги №1/20 від 11 лютого 2020 року зазначені послуги щодо консультації з клієнта щодо узгодження правової позиції, вартістю 500,00 грн., аналіз нормативно-правових актів законодавства України щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців, вартістю 1 000,00 грн., підготовка та подання адвокатських запитів, вартістю 1 000,00 грн., підготовка та подання позовної заяви - 5 000, 00 грн.

Суд вважає, що наведений перелік послуг є взаємовиключним та дублюючим одні й ті самі послуги за різними назвами, тому дійшов висновку про виключення із загальної суми судових витрат витрат на послуги: первинний аналіз документів щодо встановлення та перерахунку пенсії, вартість послуги - 1 000,00 грн., отримання доказів для позовної заяви, їх аналіз та систематизація, виготовлення копій документів, вартість послуги - 1 000,00 грн., аналіз позиції відповідача за його відповіддю на адвокатський запит та визначення правової позиції позовної заяви, вартість послуги - 1 000,00 грн. Усього - 3 000, 00 грн.

Що стосується заявлених витрат на компенсацію послуги щодо представництва та захисту інтересів в суді (відвідання суду для з`ясування обставин та стану справи, ознайомлення з матеріалами справи, розробка та подання клопотань та інших процесуальних документів), вартістю 2500,00 грн., суд зазначає наступне.

Як вже було зазначено, розгляд даної справи був призначений та проводився в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами. Вказані обставини виключають необхідність відвідання суду представником позивача для участі у судових засіданнях. Відповідно до матеріалів справи, представник позивача з матеріалами адміністративної справи у приміщенні суду не знайомився, відповідні клопотання не надавав; заяв та/або клопотань з інших процесуальних питань представник позивача також не надавав.

Враховуючи, що у справах, визначених частиною першою статті 263 КАС України, заявами по суті справи є позов та відзив, у представник позивача не було обов`язку подавати до суду інші заяви по суті справи, окрім позову.

22 квітня 2020 року представником позивача через канцелярію суду надані письмові пояснення, у яких зазначено про відмінність предмету позову в даній справі та в зразковій справі №160/3586/19.

Таким чином, витрати на правову допомогу у частині надання послуги з "представництва та захисту інтересів в суді" вартістю 2 500, 00 грн. є необґрунтованими, а задоволенню підлягає сума в розмірі 1 000, 00 грн., на компенсацію витрат щодо можливого відвідання суду для з`ясування руху справи через канцелярію суду, а також підготовки та надіслання письмових пояснень від 22 квітня 2020 року, в порядку ч. 3 ст. 44 КАС України.

Що стосується заявлених витрат на компенсацію послуги щодо правового супроводження процесу виконання відповідачем судового рішення, вартістю 2 000,00 грн., суд зазначає наступне.

За змістом ч. 4 ст. 134 КАС України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Тобто, розподілу підлягають судові витрати на правничу допомогу за фактично виконані роботи або надані адвокатом послуги.

Натомість, супроводження процесу виконання відповідачем судового рішення є дією на майбутнє, тому визначити розмір витрат на правничу допомогу з надання цієї послуги, її реальність, перевірити витрати за критеріями співмірності та розумності, не вбачається можливим.

Таким чином, вартість послуги щодо правового супроводження процесу виконання відповідачем судового рішення не підлягає розподілу.

На підставі викладеного з метою розподілу судових витрат суд враховує витрати на правничу допомогу у розмірі 6 500, 00 грн.

Враховуючи незначну складність справи, досліджені докази, що надані на підтвердження понесених позивачем витрат на оплату правової допомоги, вимоги чинного процесуального законодавства щодо справедливого вирішення спорів та дотримання принципу офіційного з`ясування всіх обставин у справі, суд дійшов висновку про необґрунтованість розміру витрат на правничу допомогу, що належать розподілу між сторонами у сумі 15 000, 00 грн. та наявність підстав для зменшення розміру витрат на оплату правової допомоги.

Згідно ч. 1, ч. 3 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, у відповідності до приписів ст. 139 КАС України, розподіл судових витрат зі сплати судового збору здійснюється на користь позивача у розмірі 420, 40 грн. (840,80/2, де 840, 80 - ставка судового збору сплачена позивача за звернення до суду із цим позовом).

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись (частина дев`ята статті 139 КАС України).

Зміст наведених положень законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Таким чином, у відповідності до приписів ст. 139 КАС України, розподіл судових витрат на правничу допомогу адвоката здійснюється на користь позивача у розмірі 3250, 00 грн. (6500,00/2=3250,00, де 6500, 00 - це розмір витрат на правову допомогу, визнаний судом обґрунтованим та пропорційним до предмета спору).

Керуючись ст.ст. 2, 5-9, 12, 72, 74-77, 90, 132, 134, 139, 242-246, 250, 255, 263, 291, 295, 297 КАС України,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо виплати ОСОБА_1 перерахованої з 01 січня 2018 року пенсії у розмірі 75% суми підвищеної пенсії з 05 березня 2019 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок та виплату пенсії (із врахуванням раніше виплачених сум) ОСОБА_1 з 05 березня 2019 року з урахуванням 100 % суми підвищення пенсії.

В іншій частині позову - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ: 20987385; місцезнаходження: 65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 420, 40 грн. (чотириста двадцять гривень 40 коп.).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ: 20987385; місцезнаходження: 65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3250, 00 грн. (три тисячі двісті п`ятдесят гривень 00 коп).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ).

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ: 20987385; адреса місцезнаходження: 65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83).

Суддя О.В. Глуханчук

.