П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 серпня 2020 р.м.ОдесаСправа № 420/1312/20
Головуючий в 1 інстанції: Глуханчук О.В. Дата і місце ухвалення: 18.05.2020р., м. Одеса Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду
у складі:
головуючого - Ступакової І.Г.
суддів - Бітова А.І.
- Лук`янчук О.В.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 травня 2020 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И Л А :
ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому просив суд:
1) визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо виплати ОСОБА_1 у 2018 році 50 %, у 2019 році 75 % суми підвищення пенсії;
2) зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області виплачувати 100 % суми підвищення пенсії ОСОБА_1 , перерахованої згідно зі ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" та постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", починаючи з 01.01.2018 року з урахуванням проведених раніше виплат, здійснивши виплату невідкладно однією сумою;
3) стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 судові витрати та витрати на професійну правничу допомогу за рахунок бюджетних асигнувань.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що він є пенсіонером військовослужбовцем, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". У квітні 2018 року відповідачем було перераховано пенсію позивача з 01.01.2018 року відповідно до ст. 63 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб (далі - закон № 2262-ХІІ), постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - Постанова № 704), постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (далі - Постанова № 103) та на підставі довідки, виданої уповноваженим органом. Проте, після проведеного перерахунку, виплату пенсії в 2018 році відповідач здійснював лише з урахуванням 50% розміру підвищення пенсії, а з 01.01.2019 року - 75% розміру підвищення пенсії, відповідно до п. 2 Постанови № 103.
Позивач такі обмеження вважав протиправними, такими що не відповідають нормам Конституції України та такими, що порушують право на належний рівень пенсійного забезпечення, а невиплата вказаних сум є втручанням у його право на мирне володіння майном.
ОСОБА_1 вказав, що чинним законодавством України, зокрема нормами Закону № 2262-ХІІ не було визначене питання стосовно того, що виплата перерахованих сум пенсій може бути відстрочена на тривалий термін. У свою чергу, законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів. Зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
Статтею 63 Закону № 2262-ХІІ Кабінету Міністрів України не надано право визначати умови, порядок та розміри виплати перерахованих пенсій, що свідчить про суперечність Постанови № 103 Закону. Як зазначає позивач, норми Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб (а саме: частина 3 статті 52, частина 2 статті 55, частина 4 статті 63) мають вищу юридичну силу, ніж норми постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103, які розвивають чи деталізують окремі положення зазначеного Закону, та не повинні суперечити положенням Закону. При цьому, у випадку суперечності норм підзаконного акту нормам закону, слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.
Крім того, позивач зауважив, що сума недоотриманої пенсії, внаслідок обмежень передбачених пунктом 2 Постанови № 103 , не буде виплачена й в майбутньому, отже мова йде не про відстрочення чи розстрочення виплати, а незаконне позбавлення позивача частини його пенсії.
З наведених підстав позивач звернувся до суду з даним позовом, оскільки вважає порушеним своє право на пенсію, гарантоване ст. 46 Конституції України.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 18 травня 2020 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо виплати ОСОБА_1 перерахованої з 01 січня 2018 року пенсії у розмірі 75% суми підвищеної пенсії з 05 березня 2019 року.
Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок та виплату пенсії (із врахуванням раніше виплачених сум) ОСОБА_1 з 05 березня 2019 року з урахуванням 100 % суми підвищення пенсії.
В іншій частині позову - відмовлено.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 420, 40 грн.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3250, 00 грн.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, просить змінити рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 травня 2020 року виклавши абзац 2 та 3 його резолютивної частини в наступній редакції:
"Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо виплати ОСОБА_1 у 2018 році лише 50%, у 2019 році лише 75% суми підвищ пенсії.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області з 01.01.2018 року перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 100% сими підвищення пенсії з урахуванням раніше проведених виплат."
В апеляційній скарзі позивач зазначає, що відповідно ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній людині гарантовано право на мирне володіння своїм майном. Європейський суд з прав людини у п.п. 21, 24 рішення у справі "Федоренко проти України" від 01.06.2016 року, здійснюючи тлумачення вказаної 1 статті Першого Протоколу сформулював позицію, що право власності може бути "існуючим майном" або "виправданими очікуваннями" щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи "законними сподіваннями "отримання права власності. Відтак, отримуючи пенсію відповідно Закону №2262, позивач мав законні сподівання на своєчасне здійснення перерахунку пенсії у визначених законодавством випадках та виплату перерахованої пенсії без будь-яких обмежень.
Також, апелянт вказує, що оскільки пункти 1, 2 Постанови КМУ №103 та зміни до п.5 додатку 2 Порядку №45, на підставі яких позивачу з 01.01.2018 року зроблено порахунок пенсії визнано в судовому порядку протиправними та нечинними, втручання у право власності позивача не може бути визнано законним, а тому відновлення порушеного права останнього має бути здійснено з моменту виникнення такого порушення, тобто з 01.01.2018 року.
Крім того, щодо врахування судом першої інстанції позиції Верховного суду у зразковій справі №160/3586/19, позивач зазначає про різницю заявлених позовних вимог, так ОСОБА_1 заявлено вимоги щодо зобов`язання відповідача здійснити перерахунок пенсії та виплату 100% суми підвищення пенсії з 01.01.2018 року, а позивач у зразковій справі просив зобов`язати відповідача здійснити перерахунок пенсії та виплату 100% суми підвищення пенсії з 05.03.2019 року, що є більш звуженою вимогою.
Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі п.3 ч.1 ст.311 КАС України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 01.02.2002 року позивачу - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільненому зі служби в кримінально-виконавчий системі у запас Збройних Сил України за пп. "а" (за віком) п. 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, призначено пенсію за вислугу років відповідно до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" у розмірі 68 % грошового забезпечення.
Відповідно до наявних в матеріалах пенсійної справи перерахунків, пенсія позивача перераховувалась станом на 01.01.2008 року на підставі постанови КМУ від 07.11.2007 року №1294, станом на 01.07.2012 року на підставі постанови КМУ від 23.04.2012 року №355, із урахуванням таких складових грошового забезпечення:
- посадовий оклад;
- оклад за військове звання;
- процентна надбавка за вислугу років - 30 %;
- надбавка за умови режимних обмежень, допуск Ф - 2 15 %;
- надбавка за оперативно-розшукову діяльність - 50 %;
- надбавка за виконання особливо важливих завдань в розмірі - 50 %;
- премія - 15 %.
Основний розмір пенсії - 68 % грошового забезпечення (вислуга років 26) (а.с. 52-53).
26 квітня 2018 року Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснило перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2018 року. Підставою перерахунку зазначено: постанова КМУ №704, постанова КМУ №103 від 21.02.2018 року пункт 1, перерахунок з 01.01.2018 року.
Згідно вказаного перерахунку, пенсія позивача за вислугу років перерахована із урахуванням таких сум грошового забезпечення:
- посадовий оклад;
- оклад за військове звання;
- процентна надбавка за вислугу років 40 %;
- премія - 0 %.
Основний розмір пенсії: 68 % грошового забезпечення (вислуга років 26).
Згідно постанови КМУ №103 від 21.02.2018 року підвищення складає 4088,88 грн., з них виплачується: з 01.01.2018 року по 31.12.2018 року щомісячно 50% від підвищення - 2044,44 грн.; з 01.01.2019 року по 31.12.2019 року - щомісячно 75% від підвищення - 3066,66 грн.; з 01.01.2020 року 100% щомісячно від підвищення - 4088,88 грн.
Таким чином, під час перерахунку пенсії позивача з 01.01.2018 року на підставі постанови КМУ №103 від 21.02.2018 року у складі грошового забезпечення для обчислення пенсії враховано такі складові: - посадовий оклад; - оклад за військове звання; - процентна надбавка за вислугу років, а також застосовано поступові відсоткові обмеження щодо виплати підвищення.
Перерахунок пенсії проведений на підставі довідки Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції від 05 березня 2018 року № 3.3/2270/Ярм про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій.
Вважаючи, що відповідачем протиправно обмежено розмір пенсії позивача, останній звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Суд першої інстанції, задовольняючи позов частково виходив з того, що до 05.03.2019, окремі положення постанови КМУ №103, які визначали порядок проведення виплат перерахованих пенсій станом на 01.01.2018 року, не були визнані нечинними, а тому до 05.03.2019 року відповідач, як територіальний орган Пенсійного фонду України, зобов`язаний був їх застосовувати. Відтак, позивач набув право на отримання пенсійних виплат у розмірі 100 % суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року, починаючи з 05.03.2019 року.
Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції та зазначає наступне.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ.
Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Відповідно до ст. 8 Закону № 2262-ХІІ виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України.
Згідно зі ст.63 цього Закону перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Відтак, ст.63 Закону №2262-ХІІ визначає обов`язкову підставу для здійснення перерахунку пенсії - підвищення грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом. Ця норма також делегує Кабінету Міністрів України визначення умов, порядку та розмірів перерахунку пенсії за цим Законом.
Порядок проведення перерахунку пенсій встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб , та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393 , у якій Кабінет Міністрів України визначив, що перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права.
У подальшому, 24.02.2018 набрала чинності Постанова Кабінету Міністрів України Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб № 103 від 21.02.2018.
Так, п. 1 Постанови № 103 відповідно до ч. 4 ст. 63 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб постановлено: перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб (далі - Закон) до 01 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб .
Відповідно до п. 2 Постанови №103 виплату перерахованих відповідно до п. 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) слід проводити з 1 січня 2018 року у таких розмірах:
з 1 січня 2018 року - 50 відсотків;
з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - 75 відсотків;
з 1 січня 2020 року - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідач у 2018 році здійснив перерахунок пенсії позивача з 01.01.2018, у 2018 році виплачувалось 50%, у 2019 році виплачувалось 75% суми підвищення пенсії, з 01.01.2020 100 % підвищення пенсії.
Згідно з п. 6 Постанови №103 внесені зміни до постанов Кабінету Міністрів України, зокрема у постанові Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45 Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб , та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 , а саме пункт 5 викладено в такій редакції: під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням .
Вказаною Постановою також встановлено, що у довідці про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій зазначаються лише розмір посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною посадою.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року, в адміністративній справі №826/3858/18 визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб та зобов`язано Кабінет Міністрів України невідкладно після набрання рішенням суду законної сили опублікувати резолютивну частину рішення суду про визнання нормативно-правового акта протиправним та не чинним в окремій його частині у виданні, в якому було офіційно оприлюднено нормативно-правовий акт.
Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року набрало законної сили 05 березня 2019 року.
Колегія суддів зазначає, що визнання не чинними з 05 березня 2019 року в судовому порядку пунктів 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акту.
Так, пунктом 2 Постанови № 103 було передбачено виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 01 січня 2018 року у таких розмірах: з 01 січня 2018 року - 50 відсотків; з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - 75 відсотків; з 01 січня 2020 року - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року.
Отже, саме з 05 березня 2019 року пенсія позивачу підлягає виплаті у розмірі 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року.
Таким чином, колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги про наявність підстав для виплати пенсії позивачу з урахуванням 100% суми підвищення пенсії з 01 січня 2018 року та приходить до висновку, що пенсія позивачу підлягає виплаті у розмірі 100 відсотків суми підвищення пенсії з 05 березня 2019 року.
Аналогічна позиція викладена в рішенні Верховного Суду від 11 березня 2020 року у зразковій справі №160/3586/19.
Доводи апелянта, що правовідносини в рамках розгляду зразкової справи №160/3586/19 стосуються іншого періоду та є більш звуженими колегія суддів не приймає до уваги, оскільки вимоги ОСОБА_1 щодо зобов`язання відповідача здійснити перерахунок пенсії та виплату 100% суми підвищення пенсії з 01.01.2018 року охоплюють в тому числі вказаний часовий проміжок з 05.03.2019 року.
Крім того, спільним в даній справі №420/1312/20 та зразковій справі №160/8324/19 є підстави звернення з позовними вимогами, а саме набрання законної сили 05.03.2019 судового рішення у справі № 826/3858/18, яким визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб .
Що ж до вимог позивача про визнання протиправними дій відповідача щодо виплати пенсії з 2018 року з урахуванням лише 50% суми підвищення пенсії, а з 2019 року - 75%, то колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними дій відповідача щодо виплати пенсії ОСОБА_1 після 05.03.2019 року перерахованої суми пенсії у розмирі 75% суми підвищення пенсії.
При цьому доводи позивача стосовно протиправності дій відповідача щодо виплати пенсії з 2018 року з урахуванням лише 50% суми підвищення пенсії вважає безпідставними, оскільки пунктом 2 постанови КМУ №103 (на момент здійснення перерахунку пенсії позивачу) була передбачена поетапність здійснення виплати підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року (з 1 січня 2018р. - 50 відсотків; з 1 січня 2019 р. по 31 грудня 2019 р. - 75 відсотків; з 1 січня 2020 р. - 100 відсотків).
Відтак, здійснюючи виплату пенсії у 2018 році з урахуванням лише 50% суми підвищення пенсії на підставі п. 2 Постанови КМУ №103 Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області діяло на підставі та в межах діючого законодавства.
Щодо доводів заявника апеляційної скарги про наявність "законних сподівань" отримати пенсію у збільшеному розмірі після її перерахунку відповідно до закону , колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Європейський суд з прав людини, здійснюючи прецедентне тлумачення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції, у пунктах 21, 24 рішення у справі Федоренко проти України від 01.06.2006 року сформулював правову позицію про те, що право власності може бути існуючим майном або виправданими очікуваннями щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи законними сподіваннями отримання права власності.
Разом з тим, пізніше, у справі "Суханов та Ільченко проти України" (рішення від 26.06.2014, п.35) Європейський Суд з прав людини зазначив, що за певних обставин "законне сподівання" на отримання "активу" також може захищатися ст.1 Першого протоколу. Якщо суть вимоги особи пов`язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має "законне сподівання" якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя - наприклад, коли є усталена практика національних судів, якою підтверджується його існування. Проте не можна стверджувати про наявність законного сподівання, якщо існує спір щодо правильного тлумачення та застосування національного законодавства і вимоги заявника згодом відхиляються національними судами.
Колегія суддів звертає увагу, що приписами пунктів 1, 2 Постанови Кабінету Міністрів України №103, які були чинними до 05.03.2019, було прямо передбачено порядок виплати перерахованих пенсій колишнім військовослужбовцям у такий спосіб, як це здійснено відповідачем по справі (виплата 50% підвищення з 01.01.2018 та 75% підвищення з 01.01.2019 по 04.03.2019).
З огляду на вказане вище, доводи скаржника про наявність "законних сподівань" на збільшення пенсії є необґрунтованими.
Інші доводи апеляційної скарги правильності висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому відсутні підстави для її задоволення та скасування рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 травня 2020 року.
Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції, відповідно до ч.5 ст.328 КАС України, в касаційному порядку оскарженню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 травня 2020 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених ст. 328 КАС України.
Повний текст судового рішення виготовлений 18 серпня 2020 року.
Головуючий: І.Г. Ступакова
Судді: А.І. Бітов
О.В. Лук`янчук
Суд | П'ятий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 18.08.2020 |
Оприлюднено | 19.08.2020 |
Номер документу | 91035802 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
П'ятий апеляційний адміністративний суд
Ступакова І.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні