Рішення

від 19.05.2020 по справі 560/1896/20

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/1896/20

РІШЕННЯ

іменем України

19 травня 2020 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Шевчука О.П. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Першого відділу державної виконавчої служби у місті Хмельницькому Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови № 58957889 від 19.04.2019 ,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Першого відділу державної виконавчої служби у місті Хмельницькому Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби міста Хмельницький ГТУЮ у Хмельницькій області Новіцької Л.С. від 19.04.2019 про відкриття виконавчого провадження № 58957889 з примусового виконання постанови № 45356048 від 17.11.2014 року виданої ПВ ДВС м. Хмельницький ГТУЮ у Хмельницькій області про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору в розмірі 227 903,37 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на виконання рішення суду Хмельницьким міськрайонним судом Хмельницької області видано виконавчі листи № 2218/18300/2012 від 03 листопада 2014 року про звернення стягнення на нежитлове приміщення та земельну ділянку Боржника. Постановами від 06.11.2014 Першого відділу ДВС Хмельницького міськрайонного управління юстиції за заявою стягувача - позивача у справі АТ "Райффайзен Банк Аваль" були - відкриті виконавчі провадження.

Про стан виконавчих проваджень № 45356048, № 45356441 надано відомості з автоматизованої системи виконавчих проваджень, з яких вбачається повернення виконавчих документів стягувану.

Позивач зазначає, що між стягувачем і боржником була досягнута домовленість щодо мирного врегулювання спору, шляхом добровільного продажу іпотечного майна для погашення заборгованості ТОВ "Добряк" перед стягувачем за кредитною угодою №010/08-11/9082 від 12.10.2007.

Позивач вважає, що встановлений факт добровільного виконання боржником в повному обсязі судового рішення, на підставі якого видані виконавчі листи, за межами виконавчого провадження та без участі органів ДВС.

Представником позивача 12.03.2020 був направлений запит до відповідача, щодо надання інформації про наявні відкриті виконавчі провадження стосовно ОСОБА_1

25.03.2020 відповідач надіслав нам лист-відповідь, в якому зазначив, що на Ваш запит з вих. № 123 від 12.03.2020 року, повідомляємо, що на виконанні в Першому відділ державної виконавчої служби у м. Хмельницькому Центрально-Західне міжрегіональне управління міністерства юстиції (м.Хмельницький) перебуває: ВП № 58957889 відкрите 19.04.2019 року з примусового виконання постанови державного виконавця № 45356048 від 17.11.2014 року щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Першого ВДВС у м. Хмельницькому ЦЗМУ МЮ (м. Хмельницький) виконавчого збору в розмірі 227903,37 грн.

Таким чином, з`ясувалось, що в даний час в провадження відповідача перебуває ВП № 58957889 відкрите 19.04.2019 року з примусового виконання постанови державного виконавця № 45356048 від 17.11.2014 року щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Першого ВДВС у м. Хмельницькому ЦЗМУ МЮ (м. Хмельницький) виконавчого збору в розмірі 227903,37 грн.

Позивач вважає, що виконавчі провадження про звернення стягнення на іпотечне майно були завершені в зв`язку з добровільним виконанням стороною боржника своїх зобов`язань перед стягувачем, шляхом добровільного продажу іпотечного майна на користь третіх осіб за вказівкою стягувана. А тому, у зв`язку з відсутністю реального стягнення з боржника коштів, немає законних підстав для стягнення з боржника виконавчого збору. Вважає що таке стягнення можливе лише з фактично стягнутої на користь стягувана суми.

Враховуючи наведене, позивач вважає, що оскільки фактично виконавчі документи виконано не було, реального стягнення грошових коштів не здійснено, а тому у відповідача відсутні підстави для стягнення виконавчого збору у тому розмірі, який визначений у спірних постановах.

Ухвалою суду від 27.04.2020 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

Від представника відповідача на адресу суду 18.05.2020 надійшов відзив, в якому останній зазначає, що на виконанні у Першому відділі Державної виконавчої служби міста Хмельницький Головного територіального управління юстиції перебувало виконавче провадження № 58957889 з примусового виконання виконавчого листа № 2218/18300/2012 від 03.11.2014 Хмельницького міськрайонного суду про звернення стягнення на предмет іпотеки - нежиле приміщення, що знаходиться в АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_1 для погашення заборгованості ТОВ "Добряк" в сумі 2279033,64 грн. Відповідно до статтей 3, 4, 24, 25, 26, 27 ЗУ "Про виконавче провадження" 06.11.2014 державним виконавцем прийнято виконавчий документ до виконання та винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

Відповідач вважає, оскільки рішення суду в строк наданий для самостійного виконання виконано не було, державним виконавцем розпочато його примусове виконання.

19.04.2019 державним виконавцем було завершено виконавче провадження у зв`язку із надходженням від стягувача заяви про повернення виконавчого документа без виконання за п. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження".

У зв`язку із викладеним вище, відповідач просить суд відмовити у задоволені позову про визнання постанови про стягнення виконавчого збору протиправною та її скасування.

Представник позивача в судове засідання не з`явився про дату, час та місце судового розгляду належним чином повідомлений, подав заяву, в якій просить здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату час та місце розгляду справи належним чином повідомлений, подав до суду відзив, в якому просить у зв`язку із карантинними заходами розглянути справу в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.1 ст.205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно п.2 ч.3 ст.205 КАС України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), незалежно від причин неявки.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 КАС України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на наведене вище, враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, а також достатність письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, суд дійшов висновку про можливість розглянути та вирішити справу у письмовому провадженні.

Дослідивши позовну заяву, оцінивши наявні в матеріалах справи належні та допустимі докази, суд дійшов наступних висновків.

Суд встановив, що Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 04 березня 2014 року у справі №2218/18300/2012 позов публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" до ОСОБА_1 , третя особа товариство з обмеженою відповідальністю "Добряк" про звернення стягнення на предмет іпотеки задоволено частково. Звернено стягнення шляхом продажу з прилюдних торгів, встановивши початкову ціну продажу на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності на стадії оцінки майна під час проведення виконавчого провадження, на предмет іпотеки - нежиле приміщення - загальною площею 179,00 кв.м., що знаходиться по АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_1 для погашення заборгованості ТОВ "Добряк" (ідентифікаційний код 33392083, адреса реєстрації м. Хмельницький, вул. Колгоспна 1-А) за кредитною угодою №010/08-11/9082 від 12.10.2007 року заборгованості по кредиту 1652266,98 грн.; заборгованості за простроченими відсотками в розмірі 516853,38 грн.; заборгованості по пені за несвоєчасне погашення кредиту в розмірі 69147,99 грн.; заборгованості по пені за несвоєчасне погашення відсотків в розмірі 55149,41 грн. Звернено стягнення шляхом продажу з прилюдних торгів, встановивши початкову ціну продажу на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності на стадії оцінки майна під час проведення виконавчого провадження, на предмет іпотеки - земельну ділянку площею 0,0057 га, що знаходиться по АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_1 для погашення заборгованості ТОВ "Добряк" (ідентифікаційний код 33392083, адреса реєстрації м. Хмельницький, вул. Колгоспна 1-А) за кредитною угодою №010/08-11/9082 від 12.10.2007 року заборгованості по кредиту 1652266,98 грн.; заборгованості за простроченими відсотками в розмірі 516853,38 грн.; заборгованості по пені за несвоєчасне погашення кредиту в розмірі 59618,55 грн.; заборгованості по пені за несвоєчасне погашення відсотків в розмірі 50294,73 грн.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 03 червня 2014 року виправлено описку, допущену в другому абзаці резолютивної частини рішення Хмельницького міськрайонного суду від 04.03.2014 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки, замість зазначених в рішенні слів "заборгованості по пені за несвоєчасне погашення кредиту в розмірі 69147,99 грн.; заборгованості по пені за несвоєчасне погашення відсотків в розмірі 55149,41 грн." слід вважати правильними слова "заборгованості по пені за несвоєчасне погашення кредиту в розмірі 59618,55 грн.; заборгованості по пені за несвоєчасне погашення кредиту в розмірі 50294,73 грн.".

Ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області від 03 жовтня 2014 року апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Добряк" відхилено. Рішення Хмельницького міськрайонного суду від 04 березня 2014 року залишено без змін.

На підставі виконавчих листів виданих 03 листопада 2014 року на виконання рішення суду у вказаній вище справі, державним виконавцем06 листопада 2014 року винесено постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №45356441 та ВП №45356048 у п.2 яких запропоновано Боржнику добровільно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови.

Постановою старшого державного виконавця 17 листопада 2014 року у зв`язку з добровільним не виконанням рішення суду винесено постанову про стягення з боржника виконавчого збору ВП №45356048 згідно ст.28 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 №606-ХІV.

Згідно ухвали суду Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 17 жовтня 2018 року вирішено замінити сторону у виконавчих провадженнях за № ВП №45356048 від 06.11.2014 року та ВП № 45356441 від 06.11.2014 року стягувача - акціонерне товариство "Райффайзен банк Аваль" його правонаступником товариством з обмеженою відповідальністю "Іль-Форно" за позовом публічного акціонерного товариства "Райффайзен банк Аваль" до ОСОБА_1, третьої особи ТОВ "Добряк" про звернення стягнення на предмети іпотеки - нежилого приміщення загальною площею 179 кв.м., що знаходиться по АДРЕСА_1 та земельну ділянку, площею 0,0057 га по АДРЕСА_1 для погашення заборгованості ТОВ Добряк за кредитною угодою № 010/08-11/9082 від 12.10.2007 року, що належить на праві власності ОСОБА_1 шляхом їх продажу з прилюдних торгів згідно рішення Хмельницького міськрайонного суду від 04 березня 2014 року по справі № 2218/18300/2012 року за позовом публічного акціонерного товариства "Райффайзен банк Аваль" до ОСОБА_1 , третьої особи ТОВ "Добряк".

Державним виконавцем Першого відділу державної виконавчої служби міста Хмельницький Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області Новіцькою Л.С. замінено стягувача у виконавчих провадженнях №45356048 від 06 листопада 2014 року та №45356441 від 06 листопада 2014 року - АТ "Райффайзен банк Аваль" його правонаступником ТОВ "Іль-Форно".

Від представника ТОВ "Іль-Форно" на адресу Першого міського відділу ДВС м.Хмельницький ГТУЮ в Хмельницькій області 18.10.2018 надійшли заяви в яких останній просив на підставі п.1 ч.1 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження" повернути виконавчі документи на підставі яких були відкриті виконавчі провадження №45356441 та №45356048.

На підставі поданих заяв ТОВ "Іль-Форно" державним виконавцем Першого відділу ДВС м.Хмельницький ГТУЮ у Хмельницькій області Новіцькою Л.С. винесено постанови від 19 жовтня 2018 року ВП №45356048 та ВП №45356441 про повернення виконавчого документа стягувачу. Крім того, у вказаних постановах державним виконавцем вказано, що стосовно виконавчого збору та витрат виконавчого провадження винести в окремі виконавчі листи.

Державним виконавцем Першого відділу ДВС м.Хмельницький ГТУЮ у Хмельницькій області Новіцькою Л.С. 19 квітня 2019 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №58957889 про стягнення виконавчого збору 227903,37 грн.

Позивач не погоджуючись з такою постановою, вважає, що оскільки фактичного стягнення суми у виконавчих провадженнях державним виконавцем не здійснювалось, а отже відсутній і обов`язок стягнення виконавчого збору.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд враховує наступне.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до пункту 7 розділу XІІI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII, виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

Згідно ст.1 Закону України "Про виконавче провадження" (який був чинний на момент вчинення виконавчих дій під час виникнення спірних правовідносин) від 21.04.1999 № 606-XIV (далі - Закон №606-XIV), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Відповідно до ч.2 ст. 25 Закону №606-XIV, державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п`ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Згідно частини 4 статті 25 цього Закону, у разі відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів, забезпечення позовних вимог або якщо рішення підлягає негайному виконанню строк, встановлений частиною другою цієї статті, не надається.

У відповідності до частини 1 статті 27 Закону №606-XIV у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Відповідно до ч.3 ст.27 Закону №606-XIV, у разі отримання документального підтвердження про повне виконання рішення боржником до початку його примусового виконання державний виконавець закінчує виконавче провадження в порядку, встановленому цим Законом. Виконавчий збір та витрати, пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій, у такому разі з боржника не стягуються.

Частина перша статті 28 Закону №606-XIV вказує на те, що, у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

У разі завершення виконавчого провадження з виконання рішення немайнового характеру та в разі закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених статтею 49 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня після завершення (закінчення) такого виконавчого провадження відкриває виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору.

Суд встановив, що у постановах про відкриття виконавчих проваджень відповідача ВП № 45356441 та ВП № 45356048 від 06 листопада 2014 року вказані відомості про можливість добровільного самостійного виконання рішення боржником у строк, встановлений Законом №606-ХІV, а також зазначено державним виконавцем при винесенні постанови про відкриття провадження про стягнення виконавчого збору у разі примусового виконання цього рішення.

Враховуючи те, що позивачем в добровільному порядку протягом строку визначеного у вказаних постановах рішення суду не виконано, державним виконавцем після закінчення вказаного строку було винесено постанову про стягнення виконавчого збору з боржника від 17 листопада 2014 року ВП №45656048 на підставі Закону №606-ХІV, який був чинний на дату її прийнятя.

Таким чином, боржнику було надано строк, встановлений Законом №606-ХІV для добровільного виконання виконавчого напису та попереджено, що у разі самостійного невиконання виконавчого документу у встановлені строки буде розпочато примусове виконання та стягнуто виконавчий збір.

Постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору належать до певних видів відповідальності за невиконання рішення у добровільному порядку та порушення обов`язків, що покладаються на осіб, які беруть участь у виконавчому процесі. Виконавчий збір - це санкція відповідальності майнового характеру, що накладається на боржника за невиконання рішення у строк, встановлений для його добровільного виконання.

Суд вважає безпідставним твердження представника позивача стосовно того, що стягнення з боржника виконавчого збору обумовлюється вчиненням державним виконавцем дій, направлених на примусове виконання рішення суду, та фактичним стягненням суми боргу, оскільки виконавчі дії було розпочато у 2014 році в період дії Закону №606-ХІV, а отже застосовувати до спірних правовідносин необхідно саме норми цього закону, що зазначено у п.7 роз. XІІI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1404-VIII.

Отже у боржника ( ОСОБА_1 ) відповідно до ст.28 Закону №606-ХІV була можливість добровільного виконання рішення суду, однак вказаним правом остання не скористалась, та в результаті чого відповідачем винесено постанову про стягнення виконавчого збору, та постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання постанови №45356048 виданої 17.11.2014 про стягнення виконавчого збору в сумі 227903,37 грн.

Враховуючи те що рішення суду не було виконано позивачем в добровільному порядку та постанова про стягнення з боржника виконавчого збору від 17.11.2014 ВП №45356048 не скасована, суд вважає, що спірна постанова державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби у місті Хмельницькому Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 19.04.2019 ВП №58957889 про відкриття виконавчого провадження винесена правомірно, а тому підстави для її скасування відсутні.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.2 ст.74 КАС України).

Згідно з частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На підставі ч. 1, 2, 3 ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Проаналізувавши надані сторонами докази та норми чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що відповідач, який є суб`єктом владних повноважень, свою позицію довів та обґрунтував. Натомість, позивач не довів протиправність винесення державним виконавцем оскаржуваної постанови про відкриття виконавчого провадження з виконання постанови про стягнення виконавчого збору в сумі 227903,37 грн.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими, а позов таким, що не підлягає задоволенню, а тому у задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити повністю.

Згідно ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 242-246, 250, 255, 268-272, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Першого відділу державної виконавчої служби у місті Хмельницькому Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби міста Хмельницький ГТУЮ у Хмельницькій області Новіцької Л.С. від 19.04.2019 про відкриття виконавчого провадження № 58957889 з примусового виконання постанови № 45356048 від 17.11.2014 виданої ПВ ДВС м. Хмельницький ГТУЮ у Хмельницькій області про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору в розмірі 227903,37 грн - відмовити.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк апеляційного оскарження продовжується на строк дії такого карантину.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Перший відділ державної виконавчої служби у місті Хмельницькому Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (вул. Тернопільська, 13/2,Хмельницький,Хмельницька область,29018 , ідентифікаційний код - 37225066)

Головуючий суддя О.П. Шевчук