Рішення

від 18.05.2020 по справі 640/7782/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 травня 2020 року м. Київ № 640/7782/19

Суддя Окружного адміністративного суду м. Києва Вєкуа Н.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю САССК до Головного управління ДФС у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю САССК (01054, м. Київ, вул. Ярославів Вал, 22, код ЄДРПОУ 30180471) з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980), в якому просить суд (з урахуванням змінених позовних вимог) скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у м. Києві від 06.05.2019 року №0365701207.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що при прийнятті оскаржуваного рішення відповідач помилково не врахував, що штрафна санкція, визначена п. 120.1.1 ст. 120 Податкового кодексу України, не підлягає застосуванню до спірних правовідносин, оскільки податкові накладні, складені позивачем, не підлягають наданню отримувачу (покупцю). Позивач вважає, що у тих випадках, коли податкові накладні не надаються отримувачу (покупця), тобто не слугують підставою для нарахування сум податку, які включаються до податкового кредиту, потреби у застосуванні до платника податку штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, що не надаються отримувачу, немає.

Ухвалою суду від 11 травня 2019 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідач, не погоджуючись із доводами позивача, надав відзив на позовну заяву, в якому вказав, що під час камеральної перевірки встановлено порушення позивачем вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України щодо несвоєчасної реєстрації податкових накладних в ЄРПН, відтак при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідач діяв відповідно до вимог чинного законодавства та у межах наданих повноважень.

Розглянувши подані позивачем документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Матеріалами справи встановлено, що відповідачем була проведена камеральна перевірка ТОВ САССК з питань своєчасності реєстрації податкових накладних та

або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за 2015-2018 роки, якою було встановлено порушення п. 201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України. А саме, перевіркою встановлено, що позивач зареєстрував в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних, перелік яких наведений в акті перевірки, на загальну суму податку на додану вартість 2 123 476,70 грн, із порушенням їх строків реєстрації.

В зв`язку із чим, відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення від 12.02.2019 року.

Не погоджуючись із висновками контролюючого органу, позивачем була подана скарга до Державної фіскальної служби України, за результатами розгляду якої, рішенням від 24.04.2019 року №194234/6/99-99-11-06-01-25 скаргу позивача було задоволено частково та скасовано податкове повідомлення-рішення в частині 177 182,93 грн, в зв`язку із подвійним нарахуванням штрафних санкцій за одне й те ж саме порушення.

Однак, податкове повідомлення-рішення від 12.02.2019 року в іншій частині залишилось неузгодженим, а тому позивач звернувся до суду для його скасування.

Пізніше, позивачем було отримано нове податкове повідомлення-рішення від 06.05.2019 року №0365701207, яким застосовано штрафні санкції у розмірі 163 433,79 грн. В зв`язку із наведеним, позивачем були змінені позовні вимоги.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI.

Відповідно до підпункту 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України Єдиний реєстр податкових накладних - це реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконаної влади, що реалізує державну податкову політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Згідно підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно з вимогами пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України (у редакції, що діє з 01.01.2017, на підставі Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" від 21.12.2016 № 1797-VIII) порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі, зокрема, 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів та 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів.

При складанні податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пунктах 10-15 цього Порядку, у верхній лівій частині таких накладних у графі Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини робиться помітка X та зазначається тип причини, зокрема, 02 - складена на постачання неплатнику податку , 04 - складена на постачання у межах балансу для невиробничого використання.

Отже, положеннями Порядку № 1307 визначено чіткий перелік податкових накладних, які не підлягають наданню отримувачу (покупцю). Цей перелік включає в себе не тільки податкові накладні, складені на постачання для операцій, які не є об`єктом оподаткування податком на додану вартість та операції, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість, але й інші групи операцій, здійснення яких обумовлює ненадання податкових накладних продавцю.

Системний аналіз статті 201, пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України, Порядку № 1307 дає підстави для висновку про те, що порушення платником податку на додану вартість граничного строку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є підставою для застосування до такого платника штрафу, за виключенням випадку порушення строку реєстрації податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю) та складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Тобто, для звільнення від відповідальності, передбаченої пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України необхідна наявність двох обов`язкових складових: податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та, водночас, повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Вказана правова позиція висловлена у постановах Верховного суду по справах № 520/8489/19, №816/1488/17, №807/68/18, № 808/3250/17.

Аналіз податкових накладних № 164, №300, №242, №241, №194, №198, №273, №45, №39, №180, №461, №471, № 206, №491, № 128, №155, №481 свідчить про те, що вони складені позивачем з дотриманням положень пункту 11 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 року №1307. У верхній лівій частині податкових накладних зазначено, що вони не підлягають наданню отримувачу (покупцю), тип причини 02 - складена на постачання неплатнику податку, 04 - складена на постачання у межах балансу для невиробничого використання, 11 - складена за щоденними підсумками операцій.

В зв`язку із цим, при складанні зазначених податкових накладних не підтверджено наявність всіх складових для звільнення платника податку від відповідальності за порушення граничного строку для реєстрації податкової накладної, а тому в силу положень ст. 120-1.1 ст. 120 Податкового Кодексу України позивач не може бути звільнений від відповідальності в частині несвоєчасної реєстрації податкових накладних №164, №300, №242, №241, №194, №198, №273, №45, №39, №180, №461, №471, № 206, №491, № 128, №155, №481, що обумовлює законність спірного податкового повідомлення-рішення в частині накладення штрафу відносно вказаних податкових накладних.

Позивач, в якості доказів по справі посилається на відповідну практику Верховного Суду.

Суд звертає увагу, що по даним справам, спірні правовідносини врегульовані з урахуванням конкретних обставин справи, які не є ідентичними до обставин, що є предметом розгляду у вказаній справі.

Зважаючи на це, суд не приймає до уваги посилання позивача на практику Верховного Суду у конкретно наведених справах.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищенаведені обставини в їх сукупності, відсутність обґрунтованих доводів щодо порушення прав та законних інтересів з боку відповідача та правомірності дій останнього, суд дійшов висновку про відсутність у позивача порушеного права, що дає підстави вважати заявлені ним позовні вимоги безпідставними та невмотивованими.

В зв`язку із відмовою у задоволенні позову, у порядку статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 72-77, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю САССК (01054, м. Київ, вул. Ярославів Вал, 22, код ЄДРПОУ 30180471) відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Н.Г. Вєкуа