Постанова

від 28.10.2020 по справі 640/7782/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/7782/19 Суддя першої інстанції: Вєкуа Н.Г.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2020 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Степанюка А.Г.,

суддів - Бужак Н.П., Костюк Л.О.,

при секретарі - Закревській І.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю САССК на прийняте у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 травня 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю САССК до Головного управління ДФС у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю САССК (далі - Позивач, ТОВ САССК ) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (далі - Відповідач, ГУ ДФС у м. Києві) про (з урахуванням змінених позовних вимог) скасування податкового повідомлення-рішення від 06.05.2019 року №0365701207.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.05.2020 року у задоволенні позову відмовлено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що факт реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних Позивачем не заперечується, а посилання останнього на неоднозначність тлумачення п. 120-1 ст. 120 ПК України є помилковими, адже не застосовуються штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію виключно щодо накладних, щодо яких наявні дві обов`язкові умови у сукупності - вони не надаються отримувачу (покупцю) та складені на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та закрити провадження у справі або задовольнити позовні вимоги. Свою позицію обґрунтовує тим, що, по-перше, перевірка проведена без наявних на те правових підстав з огляду на відсутність затвердження уніфікованої форми акту перевірки, по-друге, предметом перевірки були податкові накладні, складені понад 1095 днів до моменту проведення перевірки, по-третє, контролюючим органом було допущено порушення при розрахунку штрафних санкцій, по-четверте, в акті перевірки не деталізовано, де застосовано штраф за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, а де за розрахунки коригування до них, по-п`яте, накладення штрафу за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, які не надаються покупцю, є непропорційним, суперечить правовій природі податкового законодавства, що підтверджується численною судовою практикою судів першої та апеляційної інстанції, по-шосте, безпідставність застосування таких санкцій підтверджується і положеннями Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві , який набрав чинності 23.05.2020 року. Окремо, з посиланням на норми вказаного Закону Апелянт наголошує, що в силу його приписи оскаржуване податкове повідомлення-рішення є відкликаним, що має своїм наслідком відсутність предмету спорі і скасування рішення суду першої інстанції та закриття провадження у справі.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.07.2020 року відкрито апеляційне провадження у справі та встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.07.2020 року призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 26.08.2020 року, яке у подальшому було відкладено на 28.10.2020 року у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді-доповідача.

У межах встановлених судом строків відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.

У судовому засіданні представники Позивача доводи апеляційної скарги підтримали та просили суд її вимоги задовольнити повністю.

Представник Відповідача наполягав на залишенні апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників учасників справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з такого.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції встановив, що у січні 2019 року проведено камеральну перевірку ТОВ САССК з питань своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за 2015 - 2018 роки. У ході перевірки податковим органом виявлено, що в порушення п. 201.10 ст. 201 ПК України суб`єктом господарювання в Єдиному реєстрі податкових накладних несвоєчасно зареєстровані податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних із простроченням від 1 до 86 днів, за що п. 120-1.1 ст. 120 ПК України передбачена відповідальність.

Результати перевірки зафіксовані в акті від 17.01.2019 року №159/26-15-12-07-20/30180471 (т. 1 а.с. 111-112).

На підставі викладених в акті перевірки висновків Відповідачем 12.02.2019 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0117761207, яким до Позивача застосовано штраф за затримку граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на від 1 до 15 днів у розмірі 10 % від суми 2 123 476,70 грн. у розмірі 212 347,67 грн., на від 16 до 30 днів у розмірі 20% від суми 12 541,31 грн. у розмірі 2 508,26 грн., на від 31 до 60 календарних днів у розмірі 30% від суми 20 095,35 грн. у розмірі 6 028,61 грн., на від 61 до 355 календарних днів у розмірі 40% від суми 297 636,76 грн. у розмірі 119 054,70 грн. (т. 1 а.с. 107-110).

За наслідками адміністративного оскарження рішенням ДФС України від 24.04.2019 року №19324/6/99-99-11-06-01-25 скаргу ТОВ САССК було задоволено частково та скасовано податкове повідомлення-рішення в частині 177 182,93 грн, у зв`язку із подвійним нарахуванням штрафних санкцій за одне й те ж саме порушення (т. 1 а.с. 113-115).

У зв`язку з викладеним ГУ ДФС у м. Києві було прийнято нове податкове повідомлення-рішення від 06.05.2019 року №0365701207, яким до Позивача застосовано штраф за затримку граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на від 1 до 15 днів у розмірі 10 % від суми 362 755,56 грн. у розмірі 36 275,56грн., на від 16 до 30 днів у розмірі 20% від суми 10 374,62 грн. у розмірі 2 074,92 грн., на від 31 до 60 календарних днів у розмірі 30% від суми 20 095,35 грн. у розмірі 6 028,61 грн., на від 61 до 355 календарних днів у розмірі 40% від суми 297 636,76 грн. у розмірі 119 054,70 грн. (т. 1 а.с. 211-212).

На підставі встановлених вище обставин, здійснивши системний аналіз приписів ст. ст. 14, 16, 120-1 Податкового кодексу України, а також п. 11 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 року №1307 (далі - Порядок №1307), суд першої інстанції прийшов до висновку, що матеріалами справи не спростовується факт несвоєчасної реєстрації Позивачем податкових накладних у відповідному реєстрі.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може не погодитися з огляду на таке.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України передбачено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів.

Отже, з 01.01.2017 року законодавцем змінено редакцію пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України. На відміну від попередньої редакції цієї статті, яка встановлювала штрафні санкції за порушення термінів реєстрації виключно податкових накладних, що підлягають наданню покупцям, чинною на момент виникнення правовідносин редакцією визначено, що штрафні санкції застосовуються за порушення граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації всіх податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Винятком є виключно порушення термінів реєстрації податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Як вбачається з матеріалів справи та було вірно встановлено судом першої інстанції, ТОВ САССК не вчасно зареєструвало податкові накладні/розрахунки коригування, які не надавалися покупцю.

Разом з тим, зі змісту наявних у матеріалах справи податкових накладних та розрахунків коригування вбачається, що Позивач не звільнений від оподаткування (основна ставка податку 20%) та обсяги постачання товарів не оподатковуються за нульовою ставкою (сума за ставкою 0% відсутня).

Наявність обов`язку у платника податків щодо здійснення реєстрації відповідних податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не є спірною у даній справі. Спірним є саме наявність чи відсутність підстав для застосування штрафу, передбаченого пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України.

Судовою колегією враховується, що відповідно до п. 8 Порядку № 1307 при складанні податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пунктах 10-15 цього Порядку, у верхній лівій частині таких накладних у графі Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини робиться помітка X та зазначається тип причини, зокрема, 8. При складанні податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пунктах 10-15 цього Порядку, у верхній лівій частині таких накладних у графі "Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини" робиться помітка "X" та зазначається тип причини, зокрема, 02 - складена на постачання неплатнику податку; 04 - складена на постачання у межах балансу для невиробничого використання; 11 - складена за щоденними підсумками операцій; 12 - складена на постачання неплатнику, в якій зазначається назва покупця (для податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пункті 10 цього Порядку).

Отже, положеннями Порядку № 1307 визначено детальний перелік податкових накладних, які не підлягають наданню отримувачу (покупцю). Цей перелік включає в себе не тільки податкові накладні, складені на постачання для операцій, які не є об`єктом оподаткування податком на додану вартість та операції, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість, але й інші групи операцій, здійснення яких обумовлює ненадання податкових накладних продавцю.

Системний аналіз статті 201, пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України, Порядку № 1307, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що порушення платником податку на додану вартість граничного строку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є підставою для застосування до такого платника штрафу, за виключенням випадку порушення строку реєстрації податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю) та складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Тобто, для звільнення від відповідальності, передбаченої пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, необхідна наявність двох обов`язкових складових: податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та, водночас, повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою).

Вказана правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 04.09.2018 року у справі № 816/1488/17 та у постанові від 11.12.2018 року у справі № 807/68/18.

Крім того, судовою колегією враховується, що згідно п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України, на який посилається ТОВ САССК в апеляційній скарзі, визначено випадки складання зведених податкових накладних та встановлено обов`язок платника податків скласти таку податкову накладну не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації.

Пунктом 11 Порядку № 1307 визначено особливості складання зведених податкових накладних, зокрема, у разі нарахування податкових зобов`язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України. При цьому пунктом 3 Порядку № 1307 визначено, що усі податкові накладні, у тому числі накладні, особливості заповнення яких викладені в пунктах 9-15 та 19 цього Порядку, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, та за формою, чинною на день такої реєстрації.

Безпідставними є і посилання Апелянта на положення підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України, оскільки презумпція правомірності рішень платника податку застосовується у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Помилковим, на думку судової колегії, є наголос ТОВ САССК на судовій практиці судів першої та апеляційної інстанції, оскільки в силу ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Щодо доводів Апелянта про те, що предметом перевірки були, зокрема, податкові накладні, складені понад 1095 днів до моменту проведення перевірки, судова колегія вважає за необхідне зазначити таке.

Згідно п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Так, у розумінні Податкового кодексу України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14); податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14).

Отже, податкове зобов`язання є складовою грошового зобов`язання платника податків, адже останнє включає в себе і штрафну (фінансову) санкцію.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що камеральна перевірка своєчасності сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання проводиться з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 Податкового кодексу України, а саме не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.

У вже згаданій постанові від 19.02.2019 року у справі №823/457/18 Верховний Суд підкреслив, що контролюючий орган має право проводити камеральну перевірку своєчасності сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Податкового кодексу України, а саме - не пізніше закінчення 1095 дня, з дня подання декларації платником податків, а відповідно і застосовувати відповідальність до останнього виключно в межах перевіреного періоду, тобто з урахування строків давності.

Наведений висновок також викладений й у постановах Верховного Суду від 03.04.2020 року у справі №640/1091/19 та у справі № 160/933/19.

Зазначаючи про безпідставне нарахування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної від 02.10.2015 року №206 у розмірі 40% від суми податку на додану вартість, що не узгоджується з приписами п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України, Апелянтом не було враховано, що за несвоєчасну реєстрацію вказаної податкової накладної на 32 календарні дні до Позивача було застосовано штрафну санкцію у розмірі 30% від суми податкового зобов`язання - 606,80 грн. (2 022,67 х 30%), що відповідає вимогам ПК України.

Щодо доводів Апелянта про безпідставність проведення перевірку у зв`язку з незатвердженням уніфікованої форми акту та незазначення в акті перевірки виду документу - податкова накладна або розрахунок коригування, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що, по-перше, відповідна форма (зразок) акту була затверджена додатком 2 до наказу Міндоходів України від 14.06.2013 року № 165, по-друге, незазначення в акті виду документу (ПН/РК) з огляду на наявність у кожного з них власних реквізитів та однаковості правових наслідків їх несвоєчасної реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних не може мати наслідком висновок про необґрунтованість викладених в акті висновків.

Надаючи оцінку посиланню ТОВ САССК на те, що в силу Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві , зокрема, доповнення підрозділу 2 Перехідних положень Податкового кодексу України пунктом 73 оскаржуване податкове повідомлення-рішення є скасованим (відкликаним), судова колегія вважає за необхідне зазначити таке.

Так, 16.01.2020 року було прийнято Закон України № 466-ІХ Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві , який набрав чинності 23.05.2020 року.

Відповідно до абзаців першого, третього пункту 73 підрозділу 2 Перехідних положень Податкового кодексу України у редакції, яка діяла на момент набрання указаним Законом чинності, штрафи за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, за операціями, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість, операціями, що оподатковуються податком на додану вартість за нульовою ставкою, операціями, що не передбачають надання податкової накладної отримувачу (покупцю), а також податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, нараховані платникам податків протягом періоду з 1 січня 2017 року до 31 грудня 2019 року, грошові зобов`язання за якими неузгоджені (відповідні податкові повідомлення-рішення знаходяться в процедурі адміністративного або судового оскарження та грошові зобов`язання за ними не сплачено) станом на дату набрання чинності Законом України"Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві", застосовуються в розмірі 2 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 1020 гривень.

Контролюючий орган за місцем реєстрації платника податку здійснює перерахунок суми штрафу і надсилає (вручає) такому платнику нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Таким чином, з огляду на вищевикладені норми Позивач вважає, що спірне податкове-повідомлення рішення у даній справі вважається скасованим (відкликаним). Водночас, колегія суддів наголошує, що предметом розгляду в даній справі є податкове повідомлення-рішення від 06.05.2019 року та його правомірність станом на момент винесення такого індивідуального акту.

Так, у справах щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень адміністративний суд перевіряє, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України саме на момент прийняття таких рішень відповідними суб`єктами та в межах відповідного чинного на той час правового регулювання.

Оскільки оскаржуване податкове повідомлення-рішення було винесено відповідачем 06.05.2019 року, а зміна законодавства відбулась лише 23.05.2020 року, то відповідні норми Закону України № 466-ІХ не можуть впливати на оцінку правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення та висновків суду першої інстанції у межах такого правового поля.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.09.2020 року у справі №340/1857/19.

До того ж, як було зазначено вище, попереднє податкове повідомлення-рішення вважатиметься відкликаним виключно після вручення (надсилання) контролюючим органом нового податкового повідомлення-рішення. Відтак, на момент розгляду даної справи немає підстав стверджувати про відсутність у ній предмету спору.

Судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю САССК - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 травня 2020 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.

Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Головуючий суддя А.Г. Степанюк

Судді Н.П. Бужак

Л.О. Костюк

Повний текст постанови складено та підписано 28 жовтня 2020 року.