Постанова

від 18.05.2020 по справі 826/11738/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 травня 2020 року

м. Київ

справа №826/11738/18

адміністративне провадження №К/9901/9523/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючий - Стародуб О.П.,

судді - Єзеров А.А., Кравчук В.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.11.2018р. (судді - Скочок Т.О.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.02.2019р. (судді - Ганечко О.М., Федотов І.В., Коротких Ю.С.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Слардам" до Міністерства юстиції України, треті особи: ОСОБА_1 , державний реєстратор філії Комунального підприємства Київської обласної ради "Готово" Бондаренко Ангеліна Вікторівна, про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії, -

встановив:

У липні 2018 року ТОВ Слардам звернулось до суду з позовом, в якому, з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просило:

-визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 20.07.2018р. №2419/5 Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень ;

- зобов`язати Міністерство юстиції України вчинити дії щодо поновлення всіх записів у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, які були скасовані на підставі наказу Міністерства юстиції України від 20.07.2018р. №2419/5 Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень , а саме: поновити записи, внесені на підставі рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 03.07.2017р. №35946954, прийняте державним реєстратором філії Комунального підприємства Київської обласної ради Готово Бондаренко Ангеліною Вікторівною, від 26.07.2017р. №36329589, №36329784, прийняті приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чмируком Олександром Валерійовичем, від 31.08.2017р. №36858763, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Верповською Оленою Володимирівною, від 20.12.2017р. №38856446, №38856914, прийняті приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кондрою Людмилою Вікторівною, від 21.12.2017р. №38884334, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Леонтьєвим Глібом Олеговичем, від 18.06.2018р. №41669435, №41669579, від 25.06.2018р. №41781435, №41782328, прийняті приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Юніною Аліною Анатоліївною, від 25.06.2018р. №41796299, №41796327, прийняті приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Черленюх Людмилою Василівною.

В обгрунтування позовних вимог посилалось на те, що скаржником - ОСОБА_1 , - за результатами розгляду скарги якого винесено оскаржуваний наказ, порушено строки оскарження рішень державних реєстраторів, встановлений приписами ч. 3 ст. 37 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , з урахуванням того, що за твердженням представника позивача, безпосередньо права третьої особи-1 у межах спірних правовідносинах не порушено.

Посилалось на те, що відповідачем під час винесення оскаржуваного наказу допущено грубі процедурні порушення, які регулюють порядок розгляду відповідних скарг, а саме: під час розгляду скарги був відсутній голова комісії, однак не зазначено яка саме особа його замінює; головою комісії не підписано висновок; оскаржуваний наказ підписано особою, яка не має таких повноважень; доповнення до скарги фактично розглядались після засідання комісії та без участі позивача та інших осіб.

Крім того, посилалось на те, що скасовані на підставі оскаржуваного наказу рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень були прийняті щодо нежитлових приміщень за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 1101,2 кв.м., власником яких, на день винесення спірного наказу, було ТОВ Слардам .

Рішенням Окружного адміністративного суду від 28.11.2018р., залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.02.2019р., позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано п. 2 наказу Міністерства юстиції України від 20.07.2018р. №2419/5 Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень .

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

З ухваленими судовими рішеннями не погодилось Міністерство юстиції України, звернулось з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права просило їх скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування касаційної скарги посилалось на те, що судами попередніх інстанцій не в повній мірі з`ясовано обставини справи, що призвело до ухвалення судових рішень, які підлягають скасуванню.

Зокрема, посилалось на те, що засновник товариства може оскаржити дії державного реєстратора, вчинені щодо майна такого товариства, якщо він обгрунтовує відповідні вимоги порушенням його корпоративних прав, а тому суди дійшли помилкових висновків що ОСОБА_1 , за наслідками розгляду скарги якого було прийнято оскаржуваний наказ, мав право на захист своїх корпоративних прав лише шляхом звернення зі скаргою уповноваженої особи товариства, а не шляхом індивідуального звернення до Мінюста.

Посилалось на те, що розглянувши скаргу ОСОБА_1 та подані разом з нею документи, Комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації при Міністерстві юстиції України встановила порушення прав скаржника в результаті прийняття оскаржуваних рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та прийняла оскаржуваний наказ, що відповідає компетенції відповідача, як суб`єкта владних повноважень.

У відзиві на касаційну скаргу ТОВ Слардам просило залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 04.06.2018р. ОСОБА_1 , як засновник (учасник) ТОВ Системс Інвестмент , який володіє у вказаному товаристві часткою у розмірі 49% статутного фонду, звернувся до Міністерства юстиції України із скаргою, в якій просив провести перевірку правомірності прийнятого державним реєстратором філії Комунального підприємства Київської обласної ради Готово Бондаренко А. В . рішення відносно державної реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ТОВ Метаком , об`єкта нерухомого майна: нежитлової будівлі (літ. З ), загальною площею 1 101,2 кв.м в м . Києві по вул. Крижановського, будинок 4, індексний номер рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) 35946954 від 03.07.2017р., а також скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 03.07.2017р. №35946954, прийняте державним реєстратором філії Комунального підприємства Київської обласної ради Готово Бондаренко А.В., від 26.07.2017р. №36329589, №36329784, прийняті приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чмируком О.В., від 31.08.2017р. №36858763, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Верповською О.В., від 20.12.2017р. №38856446, №38856914, прийняті приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кондрою Л.В., від 21.12.2017р. №38884334, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Леонтьєвим Г. О., та інші рішення та дії державних реєстраторів та приватних нотаріусів, що були вчинені у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно по відношенню до нежитлової будівлі (літ. З ), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1289707780000, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

За результатами розгляду скарги ОСОБА_1 та на підставі висновку Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 02.07.2018р., Міністерством юстиції України винесено наказ від 20.07.2018р. №2419/5 Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень яким вирішено: 1) задовольнити скаргу ОСОБА_1 від 04.06.2018р. у повному обсязі; 2) скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 03.07.2017р. №35946954, прийняте державним реєстратором філії Комунального підприємства Київської обласної ради Готово Бондаренко А.В., від 26.07.2017р. №36329589, №36329784, прийняті приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чмируком О.В., від 31.08.2017р. №36858763, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Верповською О.В., від 20.12.2017р. №38856446, №38856914, прийняті приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кондрою Л.В., від 21.12.2017 №38884334, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Леонтьєвим Г.О., від 18.06.2018р. №41669435, №41669579, від 25.06.2018р. №41781435, №41782328, прийняті приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Юніною А.А., від 25.06.2018р. №41796299, №41796327, прийняті приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Черленюх Л.В., та внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про скасування записів, які були внесені на підставі цих рішень; 3) тимчасово заблокувати доступ державного реєстратора філії Комунального підприємства Київської обласної ради Готово Бондаренко А.В. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 3 (три) місяці; 4) виконання пункту 2 наказу покласти на Департамент державної реєстрації та нотаріату; 5) виконання пункту 3 наказу покласти на Державне підприємство Національні інформаційні системи .

Вважаючи вказаний наказ протиправним та таким, що підлягає скасуванню, а свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що правом на подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав або територіального органу Міністерства юстиції України наділена лише та особа, яка може підтвердити факт порушення її прав у результаті прийняття такого рішення.

Суди дійшли висновку, що у межах спірних правовідносин, скаржник - ОСОБА_1 , - який станом на момент подання вказаної скарги був учасником (засновником) ТОВ Системс Інвестмент , мав право на захист своїх корпоративних прав шляхом звернення уповноваженої особи такого товариства з відповідною скаргою до Міністерства юстиції України, а не шляхом його індивідуального звернення. Відтак, у межах спірних правовідносин оскаржувані ОСОБА_1 у скарзі рішення про державну реєстрацію не впливають на права та обов`язки учасників (засновників) товариства, як на самостійних суб`єктів даних правовідносин у сфері публічного права, з урахуванням того, що ТОВ Системс Інвестмент є самостійним суб`єктом права, який у відповідності до відомостей з Єдиного державного реєстру, не припинений.

Враховуючи викладене, суди дійшли висновку, що оскаржуваний наказ Міністерства юстиції України є протиправним та підлягає скасуванню в частині п. 2, що стосується прав та охоронюваних інтересів позивача, як такий, що прийнятий без достатньої правової підстави.

Крім того, суди виходили з того, що аналогічна скарга вже була предметом розгляду відповідача, за наслідками чого Міністерством юстиції України винесено наказ від 14.06.2018р. №2073/7 Про відмову у задоволенні скарги ТОВ Системс Інвестмент від 03.05.2018р. №03-05/18 , а тому звернення з аналогічною скаргою призводить до можливості зловживання учасником (учасниками) товариства своїм правом на звернення з аналогічними скаргами, що порушує стабільність відносин та перешкоджає досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про зобов`язання Міністерства юстиції України вчинити дії щодо поновлення всіх записів у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, які були скасовані на підставі оскаржуваного наказу, суди виходили з того, що у Міністерства юстиції України відсутні повноваження на внесення відповідних записів до реєстрів, оскільки відповідно до Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015р. №1128, такі повноваження належать державним реєстраторам.

Вирішуючи справу по суті заявлених позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що спір у цій справі є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів.

Проте такий висновок не ґрунтується на правильному застосуванні норм процесуального права

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

За правилами частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до пунктів 1, 2, 7 частини 1 статті 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

За правилами пункту 1 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Велика Палата Верховного Суду в постановах від 29.05.2019р. (справа №826/9341/17), від 19.06.2019р. (справа №802/385/18-а), від 06.11.2019р. (справа №826/3731/18), неодноразово висловлювала правові позиції щодо правил віднесення спорів до адміністративної юрисдикції, які полягають в наступному.

До компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу (як правило майнового) конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень .

Спір, що розглядається, не є спором між учасниками публічно-правових відносин, оскільки відповідач, приймаючи оскаржуваний наказ про скасування реєстраційних дій, не мав публічно-правових відносин саме з позивачем. Прийняте відповідачем оскаржуване рішення про скасування державної реєстрації ухвалене за скаргою іншої особи, а не позивача.

Крім того, у постанові від 29.05.2019р. у справі № 826/9341/17 Великою Палатою Верховного Суду була висловлена правова позиція стосовно непоширення юрисдикції адміністративних судів на спори, що виникають з подібних правовідносин, а саме правовідносин щодо визнання протиправними та скасування наказів Міністерства юстиції України, які є похідними при вирішенні судом питання щодо правомірності набуття речових прав на нерухоме майно і можуть впливати на майнові права та інтереси цих осіб.

Виникнення спірних правовідносин у справі, що розглядається, зумовлено незгодою позивача з наказом Міністерства юстиції України від 20.07.2018р. №2419/5 Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень , оскільки, крім іншого, на підставі оскаржуваного наказу були прийняті рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо нежитлових приміщень за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 1101,2 кв.м., власником яких, на день винесення спірного наказу, як зазначає позивач, було ТОВ Слардам .

Тобто позовні вимоги у справі заявлено на поновлення порушеного цивільного (майнового) права позивача, а вимоги про скасування наказу Міністерства юстиції України є похідними від вимог щодо відновлення порушених майнових прав, а тому цей спір не пов`язаний із захистом прав, свобод чи інтересів позивача та третіх осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, що виключає його розгляд у порядку адміністративного судочинства.

За правилами ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно зі ст. 16 Цивільного кодексу України до способів захисту цивільних прав та інтересів належить, зокрема визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси (ч. 1 ст. 21 ЦК України).

У постанові від 23.05.2018р. у справі №914/2006/17 Велика Палата Верховного Суду сформувала правовий висновок, відповідно до якого до юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома (кількома) суб`єктами стосовно їх прав та обов`язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб`єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого суб`єкта, а останній відповідно зобов`язаний виконувати вимоги та приписи такого суб`єкта владних повноважень.

Спір, що розглядається, не є спором між учасниками публічно-правових відносин, оскільки відповідач, приймаючи оскаржуване рішення про реєстрацію права власності на нерухоме майно не мав публічно-правових відносин саме з позивачем. Прийняте відповідачем оскаржуване рішення ухвалене за заявою іншої особи, а не позивача.

За таких обставин, враховуючи що спір між учасниками у цій справі пов`язаний із захистом цивільних прав, незважаючи на участь у спорі суб`єкта владних повноважень, колегія суддів дійшла висновку про те, що цей спір не є публічно-правовим, а враховуючи суб`єктний склад учасників справи має вирішуватися судами за правилами ЦПК України.

Відповідно до частини 3 статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, установлених статтями 238, 240 КАС України.

Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, визначених статтею 19 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів касаційної скарги (стаття 354 КАС України).

Пунктом 5 частини першої статті 349 цього ж Кодексу передбачено, що суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

З огляду на зазначене, рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню із закриттям провадження у справі.

Відповідно до статті 239 КАС України позивач має право протягом десяти днів з дня отримання ним цієї постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією. Заява подається до суду, який прийняв постанову про закриття провадження у справі.

Керуючись ст. 341, 345, 349, 354, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

постановив:

Касаційну скаргу Міністерства юстиції України - задовольнити частково.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.11.2018р. та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.02.2019р. - скасувати.

Провадження у справі №826/11738/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Слардам" до Міністерства юстиції України, треті особи: ОСОБА_1 , державний реєстратор філії Комунального підприємства Київської обласної ради "Готово" Бондаренко Ангеліна Вікторівна, про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії, - закрити.

Протягом десяти днів з дня отримання цієї постанови позивач вправі звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

О.П. Стародуб

А.А. Єзеров

В.М. Кравчук