Постанова

від 18.05.2020 по справі 806/123/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 травня 2020 року

Київ

справа №806/123/17

адміністративне провадження №К/9901/32106/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Пасічник С.С.,

суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Житомирської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2017 року (суддя Семенюк М.М.) та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2017 року (головуючий суддя Бучик А.Ю., судді: Майор Г.І., Шевчук С.М.) у справі за позовом Ліквідаційної комісії Публічного акціонерного товариства "Завод "Будматеріали" до Житомирської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

В грудні 2016 року Публічне акціонерне товариство "Завод "Будматеріали" (далі - Товариство, позивач) в особі його ліквідаційної комісії звернулось до суду з позовом (з врахуванням заяви про зміну позовних вимог) до Житомирської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області (далі - Інспекція, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення №149 від 14 січня 2016 року про анулювання реєстрації Товариства платником єдиного податку.

Обґрунтовуючи позовну заяву, зазначало, що недотримання відповідачем положень Податкового кодексу України (далі - ПК України), Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" призвело до безпідставного й передчасного виключення позивача з реєстру платників єдиного податку, чим порушено права останнього, які підлягають відновленню.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2017 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2017 року, позов задоволено.

Приймаючи таке рішення, суди виходили з того, що саме лише внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомостей про наявність рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого органу щодо припинення юридичної особи в результаті ліквідації не є проведенням державної реєстрації її припинення, а тому спірне рішення контролюючого органу суперечить змісту чинного законодавства, зокрема, підпункту 2 пункту 299.10 статті 299 ПК України.

Не погоджуючись з рішеннями судів, відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення ними норм матеріального та процесуального права, просив їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

В касаційній скарзі Інспекція зазначала про правомірність прийнятого нею рішення з огляду на те, що воно прийнято на підставі отриманого від Державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації припинення Товариства від 31 грудня 2015 року, що відповідає приписам підпункту 2 пункту 299.10 статті 299 ПК України; крім того відповідно до положень статті 111 ЦК України з моменту внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань рішення засновників про припинення юридичної особи в результаті ліквідації діяльність суб`єкта господарювання припиняється.

Позивач своїм правом на подання письмових заперечень (відзиву) на касаційну скаргу не скористався.

В подальшому справа передана до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Відповідно до частини 1 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Переглянувши судові рішення та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд приходить до наступного висновку.

Судами встановлено, що Товариство протягом 2013 - 2015 років було зареєстровано платником єдиного податку третьої групи за ставкою оподаткування 5%.

14 січня 2016 року Інспекцією прийнято рішення №149 про анулювання реєстрації Товариства як платника єдиного податку у зв`язку з припиненням юридичної особи на підставі повідомлення Державного реєстратора про проведення державної реєстрації припинення від 31 грудня 2015 року №13051100021001800 відповідно до підпункту 2 пункту 299.10 статті 299 ПК України.

Не погодившись із прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з позовом у даній справі.

В частині 2 статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до підпункту 2 пункту 299.10 статті 299 ПК України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем відповідно до закону - в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення.

Як встановили суди на підставі наявного у справі витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, 31 грудня 2015 року державним реєстратором за №13051100021001800 вчинено реєстраційну дію - внесено рішення засновників (учасників) Товариства або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи в результаті ліквідації.

При цьому у відповідному розділі витягу відомості стосовно дати та номеру запису про державну реєстрацію як такого припинення юридичної особи відсутні.

Разом з тим, як правильно зазначили суди, внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань самих лише відомостей про рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи в результаті ліквідації не є тотожним проведенню державної реєстрації припинення юридичної особи як такої.

Враховуючи викладене, висновок судів попередніх інстанцій про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог й визнання протиправним та скасування рішення Інспекції №149 від 14 січня 2016 року про анулювання реєстрації Товариства як платника єдиного податку ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.

Доводи ж касаційної скарги не спростовують мотивів, покладених судами в основу оскаржуваних рішень, й не свідчать про неправильне застосування ними норм матеріального права або ж порушення процесуальних норм, а фактично зводяться лише до переоцінки встановлених судами обставин справи, що, в свою чергу, не відноситься до повноважень суду касаційної інстанції.

Відповідно до частин 1 - 4 статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно із частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 327, 341, 345, 349, 350, 355 КАС України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Житомирської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2017 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2017 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

С.С. Пасічник

І.А. Васильєва

В.П. Юрченко ,

Судді Верховного Суду