Рішення

від 19.05.2020 по справі 670/134/20

ВІНЬКОВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Віньковецький районний суд Хмельницької області

Справа № 670/134/20

Провадження № 2/670/129/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2020 року смт. Віньківці

Віньковецький районний суд Хмельницької області у складі

головуючого судді Потапова О.О.,

з участю секретаря Кушнір О.В.,

без участі сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про визнання права на завершення приватизації земельної ділянки в порядку спадкування, -

В С Т А Н О В И В:

До Віньковецького районного суду 02.03.2020 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області про визнання права на завершення приватизації земельної ділянки в порядку спадкування. Позивачі висувають вимоги із 10 пунктів, але фактично просять:

-визнати за ОСОБА_1 право на завершення приватизації на земельну ділянку площею 0,57 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за межами населених пунктів Яснозірської сільської ради Віньковецького району Хмельницької області в порядку спадкування за законом після смерті батька;

-визнати протиправною відмову відповідача у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, зобов`язати відповідача повторно розглянути вказану заяву та скасувати наказ про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки спадкоємцю ОСОБА_1 ;

-визнати за ОСОБА_2 право на завершення приватизації на земельну ділянку площею 0,43 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за межами населених пунктів Яснозірської сільської ради Віньковецького району Хмельницької області наданої як соціальному працівнику;

- визнати протиправною відмову відповідача у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, зобов`язати відповідача повторно розглянути вказану заяву та скасувати наказ про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки спадкоємцю ОСОБА_2 .

Позивач ОСОБА_1 зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_3 . Після його смерті відкрилася спадщина на майно померлого, зокрема на земельну ділянку, на яку відповідно до наказу ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою від 27.03.2019р. №22-1996- СГ за життя батькові був наданий дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 0,57 га, розташовану на території Яснозірської сільської ради за межами населеного пункту. ФОП ОСОБА_4 виготовлено даний проект і отримано позитивний висновок експерта державної експертизи про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Відповідно до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого Постановою КМ України від 17.10.2012р. за № 1051 цю земельну ділянку було зареєстровано в Державному земельному кадастрі, їй присвоєно кадастровий номер 6820687500:07:005:0018 та внесено до Публічної кадастрової карти України, дана земельна ділянка є сформованою.

Позивач ОСОБА_3 являється спадкоємцем майна померлого відповідно до ст. 1261 ЦК України. Однак, спадкодавець ОСОБА_3 приватизацію земельної ділянки за життя розпочав, але не завершив, так як на час смерті залишився не пройденим етап затвердження проекту землеустрою з наданням земельної ділянки у власність, і нотаріус відмовив позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на вказану земельну ділянку, тому він не може реалізувати своїх спадкових прав.

Позивач ОСОБА_2 зазначає, що їй як працівникові соціальної сфери села у 2001 році надана у постійне користування земельна ділянка площею 0,43 га для ведення особистого селянського господарства, розташована за межами населених пунктів Яснозірської сільської ради Віньковецького району Хмельницької області (Урочище Корчівка вище смуги). Згідно архівного витягу з рішення № 4 шістнадцятої сесії Яснозірської сільради ХХІІІ-го скликання від 27.09.2001 року та довідки згідно форми 6-зем, виданої відділом у Віньковецькому районі ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області ця земельна ділянка віднесена до особистих підсобних господарств. Дане рішення не скасоване та є чинним по даний час. Земельною ділянкою вона користується більше 17 років та, як добросовісний користувач та власник земельних ділянок, належним чином систематично і в повному обсязі сплачує земельний податок, який ДФС регулярно нараховує. Вона розпочала процедуру приватизації для отримання ділянки у власність. Так, відповідно до наказу ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою від 27.03.2019 року № 22-1995-СГ їй наданий дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 0,4300 га, розташованої за межами населених пунктів Яснозірської сільської ради Віньковецького району Хмельницької області. ФОП ОСОБА_4 виготовлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

Вона звернулася до ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області із заявою про затвердження проекту землеустрою для отримання ділянки у власність, щоб завершити процедуру приватизації, проте ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області наказом Про відмову у наданні у власність земельної ділянки від 13.01.2020 року № 22-353-СГ відмовило їй в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 0,43 га (кадастровий номер 6820687500:07:005:0016) для ведення особистого селянського господарства (01.03), яка розташована за межами населених пунктів Яснозірської сільської ради, посилаючись на те, що згідно з відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вона скористалася своїм правом на передачу земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства. Хоча після смерті її батьків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 відкрилася спадщина на майно померлих, в тому числі на домоволодіння, де вона проживає і яке вона зареєструвала на своє ім`я в АДРЕСА_1 із присадибною ділянкою площею 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, і площею 0,3222 га для ведення особистого селянського господарства. Дане домоволодіння з 1977 року відносилося до типу колгоспних дворів та після ліквідації колгоспних дворів свідоцтво про право власності отримано не було і право власності на будинок у встановленому законом порядку не зареєстрували.

Зазначає, що ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області прийняло за результатами розгляду її звернення неналежні рішення, в зв`язку з чим порушено її права на одержання земельних ділянок у власність як працівнику соціальної сфери села.

В судове засідання позивачі не з`явилися, на ім`я суду надіслали заяви, в яких просять справу розглядати без участі сторони позивача, позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, будучи повідомлений належно про час та місце розгляду справи, до суду не з`явився. Справа розглянута без їх участі. У поданому до суду відзиві представник відповідача зазначає, що земельна ділянка ОСОБА_3 не була набута у власність, а відтак відсутні підстави для одержання у власність земельної ділянки ОСОБА_3 , так як приписами ст. 125 Земельного кодексу України визначено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Вказує, що чинним земельним законодавством передбачені певні етапи набуття земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, відповідно до безоплатної приватизації, а саме: надання дозволу на розроблення проекту землеустрою; виготовлення проекту землеустрою; погодження проекту землеустрою; внесення відомостей до Державного земельного кадастру; затвердження та передача у власність земельної ділянки; внесення відомостей про право власності в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно. Вказана процедура пов`язана з реалізацією права - отримання земельної ділянки у власність саме певним суб`єктом цього права і не передбачає правонаступництва на окремих її етапах.

Щодо позовних вимог ОСОБА_2 , то остання відповідно до приписів ст. 116 Земельного кодексу України реалізувала право на одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, що стало підставою для відмови у передачі їй у власність земельної ділянки з кадастровим номером 6820687500:07:005:0016.

Також, посилаючись на норми ст. 19 КАС України, просить У задоволенні позовних вимог 1, 2, 6 позовної заяви відмовити; щодо позовних вимог 8 та 9 позовної заяви, то залишити без розгляду; а в частині позовних вимог 3, 4, 5, 7 та 10 позовної заяви провадження закрити.

Ч. 2 ст. 158 ЦПК України передбачено, що особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Враховуючи дану норму закону, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності сторін на підставі наявних в ній доказів.

У зв`язку з неявкою у судове засідання сторін, справа розглянута без їх участі у відповідності до ч. 2 ст. 197 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, за наявних у справі письмових матеріалів

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України визначено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 від 21.05.2019 року, актовий запис № 7) батько ОСОБА_1 - ОСОБА_3 . Після його смерті позивач прийняв частину спадкового майна - земельні ділянки, про що зазначено у витягах із Спадкового реєстру (а.с. 40-45).

Серед спадкової маси спадкодавець набув, але не реалізував право на земельну ділянку площею 0,57 га, розташовану на території Яснозірської сільської ради за межами населеного пункту, на яку відповідно до наказу ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою від 27.03.2019 року №2 2-1996- СГ за життя йому був наданий дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення цієї ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства( а.с.24).

Позивач являється спадкоємцем майна померлого за законом, відповідно до ст. 1261 ЦК України. Однак, спадкодавець ОСОБА_3 приватизацію земельної ділянки за життя розпочав, але не завершив, так як на час смерті залишився не пройденим етап затвердження проекту землеустрою з наданням земельної ділянки у власність, і нотаріус відмовив позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на вказану земельну ділянку, тому він не може реалізувати своїх спадкових прав. Також спадкоємцю відмовлено в реалізації його права і ГУ Держгеокадастру в Хмельницькій області.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що спадкодавцем ОСОБА_3 за життя було розпочато, але не завершено процедуру приватизації вищевказаної земельної ділянки.

Згідно з п.10 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30 травня 2008 року Про судову практику у справах про спадкування відповідно до ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Відповідно до роз`яснень, які містяться в абзаці 3 пункту 23 вказаної постанови у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно з роз`ясненнями Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ лист від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування спори про визнання права власності на земельну ділянку та права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, зокрема у випадках, якщо відсутній отриманий спадкодавцем державний акт про право власності на земельну ділянку, зареєстрований належним чином, якщо спадкодавцем не був отриманий державний акт про право власності на земельну ділянку, або в державному акті є неточності, які підлягають виправленню, розглядаються судами з урахуванням вимог закону та роз`яснень, викладених в пунктах 10, 11 ППВСУ від 30 травня 2008 року № 7 про те, що відповідно до статті 1225 ЦК право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Відповідно до ст. 125 ЗК право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав.

Набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності наступних юридичних фактів у їх сукупності: ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю, укладення спадкодавцем правочинів щодо набуття права власності на земельні ділянки; виготовлення технічної документації на земельні ділянки; визначення меж земельної ділянки в натурі; погодження із суміжними землевласниками та землекористувачами; одержання у встановленому порядку Державного акта на землю; реєстрація права власності на земельну ділянку.

Якщо зазначені вимоги спадкодавцем не дотримано - право власності на конкретні земельні ділянки не виникає та відповідно до ст. 1216 ЦК не переходить до спадкоємців у порядку спадкування, за винятком встановлених випадків, на які поширюється дія п. 1 розділу X Перехідні положення ЗК.

Із представлених доказів позивачем доведено, що батько розпочав процедуру приватизації земельної ділянки, якій було присвоєно кадастровий номер 6820687500:07:005:0018, тому син, відповідно до ст. 1261 ЦК України та ст. 125 ЗК України має право на завершення процедури приватизації земельної ділянки, яка є сформованою.

Вимога позивача про повторний перегляд його заяви та про скасування Наказу ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області Про відмову у наданні у власність земельної ділянки від 15.01.2020 року № 22-524-СГ площею 0,57 га задоволенню не підлягає, оскільки спадкодавець не набув права власності на цю ділянку.

Суд не скористався правом оговореним ст. 188 ЦППК України, тому розглядає в одному провадженні позов матері ОСОБА_3 , яка претендує на приватизацію ділянки землі площею 0,43 га як працівник соціальної сфери, застосовуючи спадкове законодавство.

Вказаною земельною ділянкою ОСОБА_2 володіє на праві постійного користування (а.с. 26) з 2001 року. Цільове призначення ділянки - для ведення особистого селянського господарства (а.с. 28). Визначено межі ділянки, суміжники та присвоєно їй кадастровий номер 6820687500:07:005:0016 .

ОСОБА_2 відповідно до приписів ст. 116 Земельного кодексу України реалізувала право на одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації (а.с.85). Це підтверджено даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. За нею 12.12.2019 року право власності на ділянку кадастровий номер 6820687500:07:005:0022 площею 0,3222 га з цільовим призначенням 01.03. - для ведення особистого селянського господарства.

Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання (ч.4 ст. 116 ЗК України). Враховуючи, що ОСОБА_2 в 2019 році реалізувала своє право та отримала 0,32 га землі з вказаним цільовим призначенням, повторного права на приватизацію вона не має в межах цього ж цільового призначення, тому у позові про визнання права на завершення розпочатої нею приватизації ділянки площею 0,43 га їй слід відмовити. Оскільки їй відмовлено у задоволені цих вимог, то похідні її вимоги визначені у пунктах 7, 8, 9, 10 позовної заяви також не підлягають задоволенню, хоча розглядаються за правилами цивільного судочинства, оскільки позивачка висуває спір про право на землю.

Як вбачається з постанови приватного нотаріуса Віньковецького районного нотаріального округу № 19/01-16 від 18.02.2020 року, ОСОБА_3 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів, що є перешкодою для реалізації ним права на спадкове майно.

Згідно ст. ст. 55, 124 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права. Згідно ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюєтся або не визнається іншою особою.

Відповідно до приписів ст. 41 Конституції України та ст.ст. 316, 319, 321 ЦК України правом власності є право особи на майно, яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Право власності є непорушним. Ніхто не може протиправно бути позбавлений його права чи обмежений у його здійсненні.

На підставі викладеного, позивач довів підстави та предмет позову.

Відповідно до ст. 6 ч. 7 ЗУ Про судовий збір у разі якщо позов подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом.

У разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених статтею 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру.

Ухвалою суду від 06 березня 2020 року позивачу (а.с. 58) ОСОБА_2 рекомендовано сплатити 1681,60 грн. судового збору, але за її клопотанням сплату цього збору відстрочено ухвалою від 26 березня 2020 року (а.с. 68) до ухвалення судового рішення у справі.

За наведених обставин із ОСОБА_2 слід стягнути удовий збір на користь держави в розмірі 1681,60 грн.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України та Закону України Про судовий збір із відповідача на користь позивача належить стягнути судовий збір у розмірі 840,80 гривень пропорційно задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 1222, 1261, 1268 ЦК України, ст. ст. 1, 2 ЗУ Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) , ст. ст. 4, 12, 13, 19, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право на завершення приватизації земельної ділянки площею 0,57 га кадастровий номер 6820687500:07:005:0018 для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за межами населених пунктів Яснозірської сільської ради Віньковецького району Хмельницької області в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У задоволені інших вимог ОСОБА_3 відмовити.

Відмовити ОСОБА_2 у задоволені висунутих нею позовних вимог в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1681,60 грн.

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 840,80 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Віньковецький районний суд до Хмельницького апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя О.О. Потапов